Ухвала суду № 102002832, 16.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7162/21

Провадження №6/523/393/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судових засідань Скоріної М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 24 в м. Одесі цивільне справу № 523/7162/21 за заявою боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Обгрунтовуючи вимоги поданої заяви ОСОБА_1 вказує на те, що 05.07.2016 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси за результатами розгляду цивільної справи № 523/1422/16-ц позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» було задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором у сумі 88557,43 дол. США та 899842,85 грн., а також судовий збір в розмірі 11927,83 грн.

19.08.2016 року на виконання зазначеного вище рішення Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, який було звернуто до виконання, та на підставі якого 08.08.2019 року старшим державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

23.09.2020 року постановою Господарського суду Одеської області по справі № 916/3729/19 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та введено процедуру погашення боргів, а ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 року про закриття провадження у справі № 916/3729/19 про неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 було звільнено від боргів на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90, ч. 6 ст. 133, ст.ст. 134, 135 Кодексу України з процедур банкрутства.

29.01.2021 року та 03.03.2021 року заявник зверталася до Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із визнанням її банкрутом як фізичну особу, звільнення від усіх боргів.

Проте, 07.04.2021 року ОСОБА_1 отримала відповідь, відповідно до якої неможливо завершити виконавче провадження АСВП № 59732530 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки дану норму виключено на підставі Кодексу України з процедури банкрутства.

З огляду на вищевикладене, просить суд задовольнити дану заяву, та постановити ухвалу, якою визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Суворовським районним судом м. Одеси № 523/1422/16-ц від 19.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» суму боргу в розмірі 88557,43 дол. США та 899842,85 грн., а також судовий збір в розмірі 11927,83 грн.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Однак, надала суду заяву, в якій заявлені нею вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.

Представник стягувача ПАТ «МТБ Банк» в судове засідання не з`явився Однак, надав суду заяву, в якій проти задоволення поданої ОСОБА_1 заяви заперечив, та просив суд провести розгляд такої за відсутності представника ПАТ «МТБ Банк».

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, із будь – якими заявами та клопотаннями до суду не звертався. А тому суд проводить розгляд справи за його відсутності на підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 05.07.2016 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси за результатами розгляду цивільної справи № 523/1422/16-ц позовні вимоги ПАТ «Марфін Банк» було задоволено та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором у сумі 88557,43 дол. США та 899842,85 грн., а також судовий збір в розмірі 11927,83 грн.

19.08.2016 року на виконання зазначеного вище рішення Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, який було звернуто до виконання, та на підставі якого 08.08.2019 року старшим державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі на нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

По справі встановлено, що 23.09.2020 року постановою Господарського суду Одеської області по справі № 916/3729/19 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 та введено процедуру погашення боргів.

Згідно приписів ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині

З наявної в матеріалах справи ухвали Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 року про закриття провадження у справі № 916/3729/19 про неплатоспроможність фізичної особи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги, не задоволенні через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачений обов`язок доказування та подання доказів, зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що зазначеною вище ухвалою Господарського суду Одеської області ОСОБА_1 було звільнено від боргів, вимоги, не задоволенні через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, у зв`язку з чим обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його припиненням, суд приходить до переконання, що дана заява є обґрунтованою та також, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Суворовським районним судом м. Одеси № 523/1422/16-ц від 19.08.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» суму боргу в розмірі 88557,43 дол. США та 899842,85 грн., а також судовий збір в розмірі 11927,83 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено та підписано 16 грудня 2021 року

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер