Рішення № 102002608, 08.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

08.12.21

Справа № 1522/19501/12

Провадження № 2/522/3422/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі судового засідання Тофан Л.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 про часткове скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, скасування ордеру та зобов`язання вчини певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2012 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням та зобов`язання укласти договір.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2014 року (суддя Науменко А.В.) позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення за громадянином ОСОБА_2 житлової кімнати площею 15,75 кв. м. та відкриття особового рахунку на його ім`я у квартирі АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30.04.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 03 липня 2014 року (суддя Суворова О.В.) заяву представника ОСОБА_2 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.10.2014 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30.04.2014 року, скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2015 року (суддя Ільченко Н.А.) зупинено провадження у цивільній справі до остаточного вирішення іншої справи № 2а/522/1793/13-а.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 листопада 2015 року заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року задоволено. Виправлено в описовій частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року описку і замість «У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить касувати судові рішення в частині скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 листопада 2011 року».

Виправлено у резолютивній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року описку і замість «Рішення Приморського районного суму м. Одеси від 23 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 квітня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції» вважати «Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 квітня 2014 року в частині скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 листопада 2011 року скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції»

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчуку А.Ю.

На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявській Л.М.

14 лютого 2019 року за ухвалою суду справа була прийнята до провадження по справі поновлено. Призначено справу до розгляду в загальному порядку.

31 січня 2020 року від Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування зазначено, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради приймаючи розпорядження № 986 від 11.11.2011 року в частині переоформлення особового рахунку на одну кімнату житловою площею 15, 75 кв.м. квартири АДРЕСА_1 діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі Положення від 28.02.2011 року № 384-VІ, у зв`язку з чим, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

31 січня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про прийняття письмових доказів.

11 лютого 2021 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

01 червня 2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні 29 червня 2021 року позивач та його представник надали пояснення по справі та просили позовні вимоги задовольнити. ОСОБА_2 надав пояснення по суті позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні 08 грудня 2021 року позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні. Від представника Приморської районної адміністрації ОМР до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, вислухавши пояснення учасників судового процесу, визначивши характер спірних правовідносин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про уточнення позовних вимог зазначивши відповідачів Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради та ОСОБА_2 , за якою просить скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації № 989 від 11.11.2011 року в частині закріплення житлової площі та переоформлення особового рахунку ОСОБА_2 на одну кімнату житловою площею 15,75 кв.м. комунальної квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на склад родини із 6-и осіб та ордер № 204 від 14.11.2011 року; зобов`язати Приморську району адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 на першочергове право закріплення за нею суміжної кімнати житлової площею15,75 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_1 та видати їй ордер на вказану кімнату (т.2 а.с.146-155, 160-161).

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що на підставі службового посвідчення № 42 від 01.04.1968 року її матері було надане приміщення жилої кімнати площею 9,0 кв.м. у кватирі АДРЕСА_1 як службове. Рішенням виконкому Центральної райради народних депутатів м. Одеси № 470 від 04.12.1981р. вказане жиле приміщення було надане вже в постійне користування та був відкритий особовий рахунок за № НОМЕР_1 . З 1991 року позивач самостійно проживала зі своїм сином в зазначеній квартирі та користувалася усіма приміщеннями, з яких на думку позивача тільки одна кімната є житловою, а інші допоміжні, у тому числі прохідна кімната площею 15,75 кв.м. Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року кімната площею 15,75 кв. м., яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 , у якій проживає позивач зі своїм сином, була передана в користування ОСОБА_2 та його родині. Зазначене розпорядження було прийняте на підставі звернення ОСОБА_2 з заявою про переоформлення особового рахунку після смерті його бабусі та доданих документів. На час звернення до Приморської районної адміністрації з заявою про переоформлення особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та його родичі проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 . Наполягала на тому, що квартира АДРЕСА_1 , належить громадському житловому фонду Одеської міської ради є однокімнатна з житловою площею 11,1 кв. м. В зазначеній квартирі ніхто з сторонніх осіб крім родичів позивача ніколи не проживав, а технічні та санітарні умови квартири не дозволяють проживання двох сімей. З документів отриманих позивачем ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 до своєї заяви про переоформлення особового рахунку надав довідку Ф-1 про склад сім`ї та реєстрації з якої вбачається, що у вказаній квартирі АДРЕСА_3 мешкають та зареєстровані сам ОСОБА_2 та члени його родини у складі 7 людей, в той час як ніхто ніколи не мешкав у даній квартирі. У ході розгляду справи з наданих документів з`ясувались обставини та факти, що є істотними для вирішення справи, а саме: ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 з 23.12.2011 року в зв`язку з на ОСОБА_2 була заведена нова картка прописки, а до того часу він та його донька були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно рішення Центральної ради № 449 від 02.08.1968 року ОСОБА_4 бабусі ОСОБА_2 було дозволено тимчасове проживати у квартирі АДРЕСА_1 , тобто сама ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована з 09.02.1966 року до часу своєї смерті у квартирі під АДРЕСА_4 . Крім того, з картки прописки ОСОБА_6 (до того ОСОБА_7 , після ОСОБА_8 ) слідує, що вона на реєстрацію за адресою по квартирі під АДРЕСА_4 прибула 09.02.1966 року навіть не з квартири АДРЕСА_5 . Також звертають увагу суду, що загально відомий факт контролю у радянські часи за оформленням листів вибуття та прописки, без якої неможливо було влаштуватися на роботу та влаштувати дитину до будь-якого дитячого закладу. Згідно поквартирної картки по квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_5 з 1966 року по час своєї смерті 1998 рік була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_4 , також по цій квартирі були зареєстровані ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_3 та всі інші родичі, які були вказані у довідці про стан сім`ї та реєстрації, яку ОСОБА_2 надав ПРА ОМР при зверненні за переоформленням особового рахунку на житло по квартирі АДРЕСА_3 .Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 30.12.1998 року, виданого ВРГС Жовтневої районної адміністрації ОМР ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 на час смерті) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00013086151 від 23.11.2013 року ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_6 . Згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеса від 21.11.2013 році ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшов реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб 27.02.2003 року йому був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 . Згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.12.2013 року ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 (сестра ОСОБА_2 ), 09.07.2010 року отримала реєстраційний номер облікової картки платника податків, на час отримання реєстраційної картки платника податків місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено судом, мати позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_11 на підставі службового посвідчення № 42, виданого Рішенням виконкому Центральної райради м. Одеси № 195 від 01.04.1968 року, отримала житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 як службове.

Рішенням виконкому Центральної райради народних депутатів м. Одеси № 470 від 04.12.1981р. вказане житло у вигляді кімнати площею 9,0 кв.м. було надане ОСОБА_11 в постійне користування та був відкритий особовий рахунок за № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 08.05.1991 року.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 17.05.1996 року ( а.с.36, 201-221).

Квартира АДРЕСА_1 належить до громадського житлового фонду Одеської міської ради. Матеріалами справи підтверджене, що квартира знаходиться на 1-му поверсі двохповерхового флігелю будинку, має загальну площу 35, 7 кв.м. та складається з двох житлових кімнат які після переобміру ОМБТІ та РОН мають площу 14,77 кв.м. та 11,47 кв.м.. ( а.с 35)

Обставини на які посилається позивач, що кімната площею 14,77 кв.м. є темною ( з вікном на парадну) та прохідною тому не може використовуватися як житлова кімната відноситься до питань щодо зміни статусу приміщення квартири з житлової на підсобну, тобто до зміни показників квартири щодо житлової площі, й виходячи з позовних вимог по справі не відноситься до предмету спору та доказування. Крім того, зміна призначення приміщень з жилої на нежилу (підсобну) здійснюється власником у порядку передбаченому законодавством України та не відноситься до компетенції суду.

З матеріалів справи слідує, що 09.11.2011 року громадянин ОСОБА_2 звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про переоформлення особового рахунку на своє ім`я на житлову кімнату площею 15,75 кв. м., що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вмер головний квартиронаймач - його бабуся ОСОБА_13 ( а.с.191-200)

До своєї заяви ОСОБА_2 додав до Приморської районної адміністрації необхідні документи щодо переоформлення особового рахунку, а саме: довідку про склад сім`ї та реєстрації по квартирі АДРЕСА_1 ; заяву згоду на переоформлення особового рахунку; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_13 ; довідку ВДРАЦС ГУЮ в Одеській області про зміну прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_13 ; копію свідоцтво про шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_14 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію паспорта ОСОБА_2 НОМЕР_4 сторінки; копію картки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ).

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 10516 від 30.12.1998р, зроблений Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

Згідно актового запису про смерть № 10516 на час смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_6 (а.с. 189-190)

Також, матеріалами справи підтверджене, що згідно актових записів про шлюб з 30.04.1969 року ОСОБА_5 змінили прізвище на ОСОБА_16 , а з 26.08.1988 р. змінила прізвище на ОСОБА_8 . ( а.с. 196)

На час звернення до Приморської районної адміністрації з заявою про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 згідно документів, наданих КП «ЖКС «Порто-Франківський», ОСОБА_2 та всі його повнолітні родичі, які вказані в довідці про склад сім`ї та реєстрації, доданій разом з вказаною заявою, були в дійсності зареєстровані за адресою АДРЕСА_6 , а саме ОСОБА_17 (мати), ОСОБА_10 (сестра), ОСОБА_18 , а також неповнолітній ОСОБА_19 (брат).

При цьому мати ОСОБА_2 – ОСОБА_17 ( ОСОБА_7 ), померла ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою по квартирі АДРЕСА_4 , була там прописана з 1983 року, чотири рази змінювала паспорт, знята з реєстрації по даному адресу на підставі актового запису про смерть № 6006 від 17.06.2013 р.

Зокрема сам ОСОБА_2 (1984 року народження), був вперше зареєстрований 16.05.2001 року (а.с. 201-221) за адресою АДРЕСА_6 ( тобто у сімнадцять років) та в той же день за місцем прописки отримав паспорт НОМЕР_6 .

Згідно довідки ГНІ – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб 27.02.2003р., йому був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_3 , місце проживання на дату реєстрації АДРЕСА_6 (а.с. 186).

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо недоведеності тверджень ОСОБА_2 про проживання під час його неповноліття у квартирі АДРЕСА_3 в період з 1998 року (після смерті бабусі) та до 2001 року (отримання паспорту), а саме, коли його бабуся до смерті та його мати постійно проживали та були прописані у квартирі АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його донька ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 23.12.2011 року, а до цієї дати були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 , звідки виписалися в той же день 23.12.2011 року. Інші родичі з якими ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 , залишилися з реєстрацією по вказаній квартирі, тобто на підставі спірного розпорядження Приморської районної адміністрації реєстрацію не змінювали.

Вказані факти підтверджені наданими КП ЖКС «Порто-Франківський» до матеріалів справи картками по прописці форми А та по квартирній картці форми Б, при цьому інформація в даний картках по ОСОБА_2 та його доньки підтверджена довідкою Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ( а.с. 105).

Суд звертає увагу, що вже 25.12.2011 року ОСОБА_2 отримав новий паспорт НОМЕР_7 , у якому була одна відмітка щодо прописки вже у квартирі АДРЕСА_3 , тобто відсутня відмітка щодо прописки у квартирі АДРЕСА_4 . Обставини заміни паспорту ОСОБА_2 пояснені не були.

Відповідно ст.106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не мав правових підстав щодо переоформлення особового рахунку на своє ім`я, після смерті попереднього наймача своєї бабусі ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ) на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 так, як по перше сам ОСОБА_2 вперше був зареєстрований у 17 років у 2001 році при отримані паспорту вже після смерті бабусі у 1998 році, а по друге він та його померла бабуся й члени його сім`ї проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 .

У документах, які надав ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації при зверненні про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 , заява на переоформлення особового рахунку у квартирі та довідка про склад сім`ї та реєстрацію були надані по квартирі АДРЕСА_3 , але в ній зазначалися особи, які проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 , та не достовірність даної довідки доведена наявними матеріалами справи. При цьому суд звертає увагу, що в зазначених документах відсутня сторінка № 11 паспорту, з якої повинно бути відомо про первинну реєстрацію ОСОБА_2 на час звернення.

Таким чином, на підставі недостовірних документів що були надані до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради при зверненні про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 , було прийняте Розпорядження № 986 від 11.11.2011 року, яким за ОСОБА_2 та членами його родини у складі 6 осіб було закріплено приміщення площею 15,75 кв. м., а особовій рахунок на це приміщення безпідставно переоформлене на ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 намагався визнати через суд, що нібито паспортисти допустили помилку у номері квартири, але Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було повністю відмовлено у задоволені його касаційного скарги.

В Постанові Верховного суду при розгляді касаційної скарги ОСОБА_2 від 28.11.2018 року, справа № 522/30686/13-а, зазначено, що дії або бездіяльність, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин є не саме заповнення посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій карток прописки, а рішення компетентного органу щодо проведення реєстрації особи за певною адресою проживання або відмова у її проведенні, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що звернення до суду з вимогами про визнання таких дій посадових осіб відповідача протиправними, є неналежним способом захисту прав позивача.

Відповідно ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно ч.1, ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.65 ЖК України, право на жилу площу породжує не наявність прописки, а фактичного вселення та постійного проживання на цій площі як члена сім`ї.

Відповідно ч.1, ст.781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч.2, ст.818 ЦК України тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

Відповідно ч.1, ст.99 ЖК України піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Відповідно ч.2, п.18 Роз`яснення Верховного Суду України від 26.05.2001р. «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» стосовно до правил ст. 98 ЖК наймача, що залишився проживати в попередньому приміщенні (одночасно користуючись за договором найму наданим приміщенням), слід вважати тимчасовим жильцем, який не набуває права користування цим приміщенням незалежно від строку проживання в ньому і підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Суд встановлює, що відкриття на ОСОБА_5 ( ОСОБА_16 , ОСОБА_8 ) особового рахунку на постійне проживання у квартирі АДРЕСА_3 не доведене жодними доказами, та вселення і проживання у цієї квартирі останньої спростовується вказаними матеріалами справи. Також не доведене вселення та проживання ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що підставою для Розпорядження Приморської районної адміністрації № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення за громадянином ОСОБА_2 та членами його сім`ї житлової кімнати площею 15,75 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1 були надані громадянином ОСОБА_7 недостовірні документи, то саме Розпорядження в зазначеній частині винесено помилково з порушенням діючого законодавства України й підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, на підставі повно та об`єктивно досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані у зав`язку з чим задовольняє їх повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 78, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 про часткове скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, скасування ордеру та зобов`язання вчини певні дії – задовольнити.

Скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення житлової площі та переоформлення особового рахунку ОСОБА_2 на одну кімнату житловою площею 15,75 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_1 на склад родини із 6-и осіб та ордер № 204 від 14.11.2011 року.

Зобов`язати Приморську району адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 на першочергове право закріплення за ОСОБА_1 суміжної кімнати житлової площею15,75 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2021 року.

Суддя Л. М. Чернявська