Ухвала суду № 102000324, 13.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-в/243/57/2021

Справа № 2-552/2009

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О. В.,

за участю

секретаря судового засідання Долженко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) за правилами спрощеного позовного провадження ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про ініціювання відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-552/09, за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішення по якій було прийнято Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, 23 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року в провадження судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла ухвала Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про ініціювання відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-552/09, за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішення по якій було прийнято Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області, 23 квітня 2009 року.

Вказана ухвала суду обґрунтована тим, що 15 квітня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про з заміну сторони виконавчого провадження. Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» додало до заяви копію рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області№ 2-552/09 від 23 квітня 2009 року, за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не має підпису судді, печатки суду та відомостей про набрання рішенням законної сили, та не може слугувати підставою для здійснення будь-яких процесуальних дій в рамках провадження щодо його виконання.

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив провести розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення особи яка брала участь у справі як відповідача ОСОБА_1 про місце, день та час розгляду справи. Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» та Указу Президента від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», пересилання пошти не здійснюється, зокрема, до м. Горлівка Донецької області.

Із наданого на запит суду повідомлення Міністерства соціальної політики України, видно, що ОСОБА_1 має адресу проживання на підконтрольній владі України території, отже суд здійснив виклик ОСОБА_1 шляхом надіслання поштою судової повістки (ч. 7 ст. 128 ЦПК України) на вказану адресу.

Втім, будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про місце, дату та час судового розгляду справи, ОСОБА_1 не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності від неї до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних за відсутності осіб, що не з`явилися.

Згідно із наданою заявником копією рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2009 року, вбачається, що його копія була надрукована із Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення було ухвалене суддею Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області Дубовиком Р.Є., прізвища позивача та відповідача зазначені як ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за наслідками розгляду цивільної справи вимоги задоволені. У вказаному рішенні відсутній підпис судді, печатка.

Згідно із наданим на запит суду повідомленням Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, у зв`язку із діяльністю на тимчасово окупованій території України незаконних збройних формувань, проведенням бойових дій, організувати передачу справ, у тому числі цивільних, до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області відповідно до розпорядження голови ВССУ від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ», - не виявилось можливим.

Вирішуючи питання про відновлення втрачених матеріалів судового провадження, для підтвердження висновків суду викладених в рішенні Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області у цивільній справі № 2-552/09 року, судом були здійснені пошуки інформації зі статистичної картки у справі, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), за наслідками яких, в програмі автоматизованого документообігу загальних судів «Д-3» Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області було встановлено відсутність будь-яких документів по зазначеній цивільній справі, в Єдиному державному реєстрі судових ЄДРСР), інформація стосовно наявності вказаного судового рішення теж відсутня.

Так, згідно із довідкою головного спеціаліста з інформаційних технологій Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ним був виконаний запит до бази автоматизованого документообігу загальних судів КП-Д3 Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області щодо отримання інформації по цивільній справі № 2-552/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наслідками якого в базі Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області не було знайдено жодного документу.

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), рішення за № 2-552/09 року зареєстровано в ЄРДР 31 березня 2010 року, оприлюднено «не визначено».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, періодом проведення антитерористичної операції є - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ № 1275 від 02 грудня 2015 року затверджено перелік населених пунктів де здійснювалась антитерористична операція, і в цьому переліку зазначено м. Горлівка Донецької області.

Розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До цього переліку також належить м. Горлівка Донецької області.

Зазначене свідчить, що в м. Горлівка Донецької області проводиться антитерористична операція і там не здійснює свою діяльність Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області.

З огляду на викладені обставини слід зробити висновок про те, що судове провадження у цивільній справі № 2-552/09 є втраченим.

Відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (із змінами та доповненнями) «Про визначення територіальної підсудності справ», змінена територіальна підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам. Територіальну підсудність справ, зокрема Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області змінено та визначено за Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частин у справи, яка збереглася(окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані)судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно – телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

За приписами ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Як зазначено в п. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу ІХ ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи.

Як роз`яснено в Узагальненні практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі Узагальнення), в такій категорії справ суд має сприяти встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які збереглись в суді, а також інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» (АСДС) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР).

Проте сам по собі факт відсутності інформації про справу та ухвалене в ній судове рішення в АСДС або в ЄДРСР не можуть бути підставою для висновку про неможливість відновлення втраченого судового провадження, а особливо у випадках, якщо судове рішення у втраченому провадженні було ухвалене до запровадження цих електронних баз даних.

З огляду на зібрані судом матеріали, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з таких встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних ним доказів.

Судом досліджені представлені в судове засідання копії документів: додаток до Договору пр. відступлення, де зазначено що ОСОБА_1 уклала договір № 014/0078/82/118010, а також зазначено суми заборгованості за кредитним договором, світлокопії рішень суду від 23 квітня 2009 року, даними ЄДРСР.

Як видно світлокопії рішення суду від 23 квітня 2009 року, зміст та реквізити вказаного рішення повністю збігається із змістом оприлюдненого рішення суду в ЄДРСР.

Суд зазначає, що аналіз вказаних документів, дозволяє дійти висновку, що саме на їх підставі було ухвалено рішення, при цьому всі відомості, зазначені в указаних документах, повністю збігаються із відомостями, зазначеними в копії рішенні суду, наданому заявницею, а також із рішеннями, які містяться в системі Д-3 та ЄДРСР.

Суд не вбачає підстав не приймати до уваги подані заявницею матеріали, оскільки вони узгоджуються між собою та у своїй сукупності з іншими доказами підтверджують наведені нею обставини.

Приймаючи до уваги копію рішення суду, суд виходить з того, що у тому становищі, в якому опинився заявник, він був позбавлений можливості отримати кошти які були взяті на підставі кредиту ОСОБА_1 , а тому звертаючись до суду, надав усі можливі докази, які міг надати у цій ситуації.

Крім того, застосовуючи Рішення Європейського Суду, як джерело «живого» права, суд також зазначає, що в ситуаціях, подібним тим, що приводяться у вказаній справі, обов`язок ігнорувати, не приймати до уваги дії існуючих de facto інститутів далекий від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території життя продовжується. І це життя потрібно зробити більш стерпним і терпимим, воно повинно бути захищено від влади de facto, включаючи і їх суди, і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданих властей, що мають відношення до сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами в тому числі і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавляти проживаючих на цій території людей всіх їх прав кожного разу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

Така позиція висловлена у Рішенні Європейського Суду по справі «Кіпр проти Туреччини» від 10 травня 2001 року (, де також у п. 93 Суд нагадує, що в своєму Консультативному Висновку по Намібії Міжнародний Суд заявив наступне (1971 ICJ Reports, p. 56, § 125): "Загалом непризнання північно-африканської адміністрації цієї Території не повинно привести позбавлення народу Намібії вигод від міжнародної співпраці. Зокрема в той час як дії офіційного характеру, які здійснюються урядом Північної Африки від імені або по відношенні Намібії після спливу відомого мандата, являються незаконними та такими, що не мають сили, ця неспроможність не може бути розповсюджена на такі дії, як наприклад реєстрація народження, смерті, шлюбу, наслідки подібних дій можуть бути проігноровані в погіршення мешканців цієї ОСОБА_4 ».

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені суду, та здобуті судом докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, доповнюють одне одного, та у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку, про те, що дійсно 23 квітня 2009 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області (суддя Дубовик Р.Є.) був завершений розгляд цивільної справи № 2-552/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За наведених обставин, беручі до уваги той факт, що зазначене рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для відновлення втраченого судового провадження по вказаній цивільній справі в частині рішення суду від 11 лютого 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ч. 4 ст. 223, 259, 263 – 265, 273, 280, 281, 488-494 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-552/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вважати встановленим зміст відновленого рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2009 року:

Справа № 2-552/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з даним позовом, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Калінінського відділення м. Горлівка Донецької обласної Дирекції просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 15730, 45 грн., зазначивши, що 03.07.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 014/0078/82/118010, згідно якому відповідачці був наданий кредит в сумі 15000 грн. строком погашення до 03.07.2009 року зі сплатою 17 % річних. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 зобов`язувалася погашати заборгованість за кредитом та відсотками щомісячними платежами відповідно графіку, але свої зобов`язання за Договором не виконує, тому станом на 19.12.2008 року утворилася заборгованість у розмірі 15730, 45 грн., в тому числі: 10400, 32 грн - заборгованість за кредитом, 1316, 96 грн. - заборгованість за відсотками, 1978, 90 грн.- пеня за порушення строків погашення кредиту та 2034, 27 грн. - пеня за порушення строків погашення відсотків. З метою забезпечення виконання прийнятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань 03.07.2006 року між Кредитором та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 011/18/18-165. Крім того, з тією ж метою 03.07.2006 року між Кредитором та відповідачкою ОСОБА_6 був укладений Договір поруки № 011/181/18-164. Відповідно до зазначених договорів поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язувалися перед Кредитором відповідати у повному обсязі по зобов`язанням ОСОБА_1 за Кредитним договором № 014/0078/82/118010, але свої зобов`язання не виконали. Рекомендованими листами від 12.06.2008 року відповідачі були повідомлені про вимогу дострокового погашення заборгованості за кредитом, але заборгованість ними погашена не була. Таким чином, загальна сума заборгованості у розмірі 15730, 45 грн., а також понесеш позивачем судові витрати, підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль».

У судовому засіданні представник позивача - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за довіреністю Безсонов О.П. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому на підставі ч.4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу за їх відсутності, у заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що 03.07.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 014/0078/82/118010 (далі по тексту - Договір) про видачу кредиту в сумі 15000 грн строком погашення до 03.07.2009р. зі сплатою 17 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно з п.6.5 Договору, Кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Згідно з п. 9.1 Договору, ОСОБА_1 зобов`язувалася за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом сплачувати Кредитору пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов`язань, зазначеного в цьому Договорі.

03.07.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були укладені Договори поруки № 011/18/18-165 та № 011/18/18-164.

Згідно з п.3.1 зазначених Договорів поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, тому станом на 19.12.2008 року сума її заборгованості за кредитом, згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, складає 10400, 32 грн., сума заборгованості по процентам складає 1316, 96 грн., розмір пені за порушення кредиту складає 1978, 90 грн., розмір пені за порушення строків погашення процентів складає 2034, 27 грн., всього - 15730, 45 грн.

Рекомендованими листами № 11-181/39-661, № 11-181/39-662 та № 11-181/39-663 від 12.06.2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені письмові вимоги про виконання договірних зобов`язань, але вони на них не відреагували, умови Кредитного ;договору та Договорів поруки не виконали.

Відповідно до ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 10400, 32 грн., сума заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1316, 96 грн., пеня за порушення строків погашення кредиту та процентів у розмірі 4013, 17 грн., а також судовий збір у розмірі 157, 30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., згідно зі ст. 88 ЦПК України, всього - 15917, 75 грн.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (р/р НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) у рахунок заборгованості за кредитним договором № 014/0078/82/118010 від 03.07.2006р. суму заборгованості за кредитом у розмірі 10400 грн.32 коп., суму заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1316 грн.96 коп., пеню за порушення строків погашення кредиту та процентів у розмірі 4013 грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 157 грн.30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., всього - 15917 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн.75 коп.

Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Микитівського районного суду м Горлівки Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст ухвали складений 17 грудня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич