Ухвала суду № 101992836, 13.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 грудня 2021 року Справа № 160/23357/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) в порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі №160/23357/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач -2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи – 37567646, щодо неналежного забезпечення визначення розміру, періоду, строку, нарахування та негайної повної виплати пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 01.12.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427, належним чином здійснити призначення, нарахування та негайну повну виплату пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 01.12.2018 року, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 01.12.2018 року, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, передбачаючих збільшення виплат;

- стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи – 21910427, Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи – 37567646, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , заборговані за період з 22.12.2018 року по 31.07.2021 року пенсійні виплати в сумі 82829 гривень 25 копійок, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи – 21910427, Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи – 37567646, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 300000(триста тисяч) гривень 00 копійок.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи – 21910427, Державну казначейську службу України, ідентифікаційний код юридичної особи – 37567646, подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23357/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 15.12.2021 року, а також було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наявність обставин для залишення вищевказаної позовної заяви без розгляду, з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 2 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник; у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.

Положеннями частини другої статті 59 КАС України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

За приписами ч.6 ст.59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Також слід додатково вказати, що відповідно до п.10 ч.1 ст.34 Закону України “Про нотаріат” засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.

Статтею 75 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Крім того, виходячи з положень п.3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, вірність копії (фотокопії) документа засвідчується нотаріально, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.

Враховуючи викладене, у разі якщо повноваження представника визначені у довіреності, яка посвідчена нотаріально, належною копією такої довіреності може бути виключно нотаріально засвідчена копія такої довіреності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2018р. у справі №490/11396/16-а (провадження №К/9901/970/18) та від 15.01.2019р. у справі №6/14-НМ (№К/9901/67269/18), від 03.07.2019р. у справі №820/148/18 (провадження №К/9901/17803/19) та у постанові Верховного Суду від 30.07.2019р. у справі №810/5119/18 (провадження №К/9901/6328/19).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також варто зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 (справа №9901/847/18).

У даному випадку в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсного волевиявлення позивача реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий представнику.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, її подано від імені позивача ОСОБА_1 та підписано його представником Чернешем Дмитром Сергійовичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності від 24.02.2020р. №НОЕ916593, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Забуранною А.А., при цьому копія наданої довіреності завірена безпосередньо самим Чернешем Д.С., а не нотаріусом, що суперечить вищенаведеним вимогам закону.

Крім того, як слідує з вищенаведеної довіреності, Фоміцький В.В. уповноважив нею Чернеша Д.С. представляти інтереси Фоміцького В.В., зокрема, в судових органах будь-якої ланки з питань, які будуть пов`язані із розглядом цивільних справ та виконанням рішень (ухвал).

Водночас, повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в судових органах, в тому числі в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, з питань, які будуть пов`язані із розглядом саме адміністративних справ (як справа №160/23357/21), цією довіреністю Чернешу Д.С. не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, бо до суду не було надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача, отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Дії суду у разі встановлення факту підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, після відкриття провадження у справі врегульовано приписами п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зважаючи на те, що після відкриття провадження в адміністративній справі №160/23357/21 було встановлено, що подана у цій справі позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, через відсутність відповідних належних документів на підтвердження її повноважень на це, така позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд роз`яснює, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч.4 ст.240 КАС України).

Керуючись ст. ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної казначейської служби України (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в адміністративній справі №160/23357/21 – залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя: О.М. Турова