Рішення № 101991553, 17.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2021 року м. Рівне №460/3197/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: зобов`язати прийняти у позивача доплату в пенсійний фонд з 2004 року по 2014 рік Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в розмірі, який визначить позивач самостійно та більший аніж мінімальний страховий внесок. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2020 році звернувся до відповідача з проханням прийняти доплату до мінімального страхового внеску за період трудової діяльності з 2004 року у розмір більшому, аніж мінімальний страховий внесок. Однак, відповідач відмовив йому у прийнятті такої доплати та повернув кошти. Аргументуючи позовні вимоги позивач зазначає, що норма, яка регламентувала розмір доплати «до рівня мінімального страхового внеску» була чинною до 2013 року до моменту прийняття Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.10.2013 року, якою були внесені зміни до Постанови від 19.12.2003 року. Таким чином, у пункті 15.2 зазначеної Постанови слова «до мінімального страхового внеску» були замінені словами у сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок». З огляду на вищенаведене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування заперечень зазначив, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області не перебуває та пенсію не отримує. Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Відповідач звертає увагу, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV доплата до мінімального страхового внеску за неповний місяць роботи провадиться застрахованою особою за її бажанням за даними персоніфікованого обліку. Зазначені доплати здійснюються у разі необхідності зарахування неповного місяця роботи до страхового стажу як повного. Доплати до суми більшої, аніж мінімальний страховий внесок не передбачено. Також звертає увагу, що згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) у випадку, доплати до мінімального страхового внеску, за бажанням, можна здійснити за лютий 2010 року. За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

12 квітня 2021 року позовна заява надійшла до суду.

16 квітня 2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

13 травня 2021 року позивачем подано заяву на виконання вказаної ухвали.

18 травня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області не перебуває та пенсію не отримує.

Позивач в 2020 році звертався до відповідача з проханням прийняти в нього доплату до страхового внеску за період його трудової діяльності з 2004 року.

У відповіді відповідач зазначив, що ним приймається доплата лише до суми не більшої ніж нарахування на мінімальну заробітну плату за відповідний минулий період.

Позивач звертався до відповідача з електронним зверненням від 12.05.2020 року №5527/Т-1700/20 про прийняття доплати в сумі 6940,00грн.

На зазначене звернення відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що 22 травня 2020 року ним здійснено повернення позивачу сплачених ним внесків в сумі 6940,00грн., оскільки позивачем самостійно було здійснено зазначену виплату, а також самостійно визначено розмір такої виплати.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до положень ст. 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058 Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами 2,3 статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок проведення спірної доплати визначено розділом 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі- Інструкція).

Відповідно до п.15.1 Інструкції (в редакції станом на дату звернення позивача до відповідача, далі - Інструкція), застрахована особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та бажає зарахувати неповний місяць роботи до страхового стажу як повний місяць, подає до органів Пенсійного фонду України за місцем призначення пенсії заяву згідно з додатком 28 цієї Інструкції.

Пунктом 15.2. Інструкції передбачено, що працівник відділу надходження доходів на підставі даних персоніфікованого обліку про періоди, за які застрахована особа бажає здійснити доплату у сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, складає повідомлення-розрахунок згідно з додатком 29 цієї Інструкції.

Застрахована особа здійснює доплату в сумі, зазначеній у повідомленні-розрахунку, протягом 10 календарних днів з дня його отримання. Про сплату коштів структурний підрозділ, відповідальний за ведення обліку платежів, повідомляє структурний підрозділ, відповідальний за ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, в день їх надходження на поточний рахунок органів Пенсійного фонду.

Особи, які здійснюють доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, формують і подають до органів Пенсійного фонду України самі за себе відомості про суми доплати відповідно до частини третьої статті 24 Закону згідно з додатком 30 до цієї Інструкції(п.15.5 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано вищезазначеного порядку.

Позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми, а не визначеної додатком 28, що не заперечується сторонами в заявах по суті.

Позивач не дочекавшись відповіді відповідача чи повідомлення-розрахунку, складеного відповідачем, самостійно здійснив суму доплати, що суперечить вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Також суд погоджується з доводами відповідача з приводу розміру спірної доплати, оскільки чинним законодавством, а саме положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доплати до суми більшої, ніж мінімальних страховий внесок законодавством не передбачено.

Відтак, з огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 17 грудня 2021 року

Суддя Т.О. Комшелюк