Вирок № 101986559, 17.12.2021, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1612/20

Провадження №1-кп/713/16/21

Вирок

Іменем України

17.12.2021 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді Осокіна А.Л.,

за участю секретаря Поляк А.І.,

прокурора Бойко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Ковалюка М.Г.,

представника потерпілого ОСОБА_3 ,

адвоката Стадника І.П.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду м. Вижниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових рослідувань за №12020260060000229 від 12.06.2020р.

та

обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020260060000300 від 25.08.2020р.

за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зі середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, несудимого, громадянина України,

та

за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с.Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

та

та обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020260060000035 від 19.01.2020р., та №12021263060000062 від 30.04.2021р. за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с.Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,

раніше судимого вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.02.2019 року за ст.185 ч.1, ст.185 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 185 ч.2, ч.2 ст.15, ст.185 ч.3, 70 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України,-

встановив:

Ухвалою від 05.04.2021р. кримінальне провадження, внесене в ЄРДР №12020260060000229 від 12.06.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України об`єднано з кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за №12020260060000300 від 25.08.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України. Там їм присвоєно єдиний унікальний номер №713/1612/20 провадження №1-кп/713/31/21.

Ухвалою 07.10.2021р. кримінальне провадження (справа №713/2067/21, провадження 1-кп/713/187/21 ) внесене до ЄРДР за № 12021263060000062 від 30.04.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та кримінальне провадження (справа №713/575/20, провадження 1-кп/713/16/21 ), яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020260060000035 від 19.01.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, об`єднано в одне судове провадження, та залишеноєдиний унікальний номер 713/575/20 (1-кп/713/16/21 ).

Ухвалою від 12.11.2021р. всі вказані кримінальні провадження об`єднані в одне судове провадження та їм просвоєно єдиний унікальний номер №713/1612/20, провадження №1-кп/713/31/21

ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.02.2019 року за ст.185 ч.1, ст.185 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 185 ч.2, ч.2 ст.15, ст.185 ч.3, 70 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, та вчинив нові злочини за наступних обставин.

ОСОБА_2 , 18.01.2020р. близько 09:00 год., з метою викрадення чужого майна проник до житлового будинку потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , звідки таємно повторно викрав латунну сантехніку у вигляді 2-х змішувачів та 8 труб вагою 3 кг., вартістю 180 грн., а також вироби з золота у вигляді:

- жіночого кільця жовтого кольору 585 проби, вагою 5 гр., 17-й розмір, вартістю 3570 грн.,

- 2-х жіночих кілець жовтого кольору, 585 проби, вагою 3 гр., 17-й розмір, вартістю 2250 грн. кожне, загальною вартістю 4500 грн.,

- жіночого кільця жовтого кольору 585 проби, вагою 2,5 гр., 17-й розмір, вартістю 1875 грн.,

- жіночого кільця жовтого кольору 585 проби, вагою 2 гр., 17-й розмір, вартістю 1500 грн.,

- жіночого ланцюжка з кулоном, жовтого кольору 585 проби, вагою 5 гр., вартістю 3570 грн.

Всього ОСОБА_2 у потерпілої ОСОБА_4 викрав майна на суму 15555 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того ОСОБА_2 27.02.2021р. біля 21:00 год., перебуваючи біля приміщення продуктового магазину по вул.Миколайчука в м.Вашківці, умисно таємно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу повторно викрав мобільний телефон «XIAOMI» модель «Redmi Note 7 M1901F7G», об`ємом пам`яті 4/64 Гб, вартістю 2697,50 грн., власником якого являється ОСОБА_5 , з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Далі ОСОБА_2 , 27.02.2021р. біля 21:53 год., продовжуючи своє протиправне діяння, направлене на таємне викрадення майна, скористався викраденим телефоном марки «XIAOMI» модель «Redmi Note 7 M1901F7G», що належить ОСОБА_5 , увійшов до мобільного додатку «Privat 24», та з рахунку, який було відкрито у даному мобільному додатку, умисно повторно здійснив переказ грошових коштів в сумі 3900 грн., на банківську карту № НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк», яка належить ОСОБА_6 . Вказані кошти ОСОБА_2 в подальшому зняв , розпорядившись викраденим на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 6597 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 10.06.2020р. у вечірній час (точної години не встановлено), перебуваючи по АДРЕСА_3 на територія господарства, що належить ОСОБА_3 , діючи умисно та переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна та особисте збагачення, шляхом розбиття віконного скла проникли до житлового будинку потерпілого ОСОБА_3 , звідки таємно викрали електричний тример марки «Variolux», вартістю 1033 грн.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, покинули приміщення будинку за вищевказаною адресою та підійшли до іншого господарства, що належить ОСОБА_3 , яке знаходиться по АДРЕСА_3 , де, шляхом віджиму дерев`яного вікна, проникли до середини житлового будинку, звідки таємно викрали металеву сокиру, вартістю 515 грн., ліхтарик марки «TUV Rheindland Flashlight» модель «DDR2», вартістю 54 грн., ручний металевий рубанок, вартістю 250 грн., лучкову пилу по дереву вартістю 128 грн., галогенний прожектор на штативі марки «PROFI HIGH» модель «YLS108FB» вартістю 815 грн.

В подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши, таким чином, потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2795 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винуватість у вчинення інкримінованих діянь визнав у повному обсязі. Показав, що дійсно він 18.01.2020р. близько 09:00 год., проник до житлового будинку по АДРЕСА_2 , звідки викрав латунну сантехніку та вироби з золота згідно обвинувального акту.

Вартість, вага, кількість та найменування викраденого обвинуваченим не оспорюється.

Крім того, він 27.02.2021р. біля 21:00 год., перебуваючи біля приміщення продуктового магазину по вул.Миколайчука в м.Вашківці, викрав мобільний телефон «XIAOMI», власником якого являється ОСОБА_5 , та з місця події зник. Далі він 27.02.2021р. біля 21:53 год., продовжуючи своє протиправне діяння, направлене на таємне викрадення майна, скористався викраденим телефоном марки «XIAOMI», увійшов до мобільного додатку «Privat 24», та з рахунку, який було відкрито у даному мобільному додатку, умисно повторно здійснив переказ грошових коштів в сумі 3900 грн., на банківську карту № НОМЕР_1 АТ «Ощадбанк», яка належить ОСОБА_6 . Вказані кошти ОСОБА_2 в подальшому зняв , розпорядившись викраденим на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 6597 грн.

Найменування, вартість та кількість викраденого майна та коштів обвинуваченим не оспорюється.

Крім того він, за попередньою змовою з ОСОБА_1 10.06.2020р. у вечірній час (точної години не встановлено), перебуваючи по АДРЕСА_3 на територія господарства, що належить ОСОБА_3 , умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна та особисте збагачення, шляхом розбиття віконного скла проникли до житлового будинку потерпілого ОСОБА_3 , звідки таємно викрали електричний тример марки «Variolux», вартістю 1033 грн.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, покинули приміщення будинку за вищевказаною адресою та підійшли до іншого господарства, що належить ОСОБА_3 , яке знаходиться по АДРЕСА_3 , де, шляхом віджиму дерев`яного вікна, проникли до середини житлового будинку, звідки таємно викрали металеву сокиру, вартістю 515 грн., ліхтарик марки «TUV Rheindland Flashlight» модель «DDR2», вартістю 54 грн., ручний металевий рубанок, вартістю 250 грн., лучкову пилу по дереву вартістю 128 грн., галогенний прожектор на штативі марки «PROFI HIGH» модель «YLS108FB» вартістю 815 грн.

Зазначив, що він в рахунок відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_4 повернув 6500 грн. та латунну сантехніку згідно обвинувального акту та повернув ОСОБА_5 телефон.

Цивільний позов ОСОБА_3 визнав частково: підтвердив, що дійсно викрав разом з ОСОБА_1 майно зазначене в обвинувальному акті на суму 2795 грн. Вказував, що зазначене майно було повернуто. Інше майно, яке вказано в позові - він не викрадав. З приводу моральної шкоди погоджується оплатити ОСОБА_8 1000 грн.

ОСОБА_2 у вчиненому кається, просить суворо не карати, запевняв суд, що більше такого не вчинить. Просить в взяти до уваги, що він позитивно характеризується.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість визнав у повному обсязі, та показав, що він, дійсно, 10.06.2020р. у вечірній час, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , проникли до житлового будинку потерпілого ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 , звідки викрали тример. Після цього він разом з ОСОБА_2 , проникли до іншого житлового будинку потерпілого ОСОБА_3 , що знаходиться по АДРЕСА_3 , звідки викрали металеву сокиру, ліхтарик, ручний металевий рубанок, лучкову пилу по дереву, галогенний прожектор на штативі.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Назва викраденого, вартість викраденого не оспорюється. Зазначив, що в рахунок відшкодування завданих збитків оплатив потерпілому ОСОБА_3 10000 грн., які віддав представнику потерпілого адвокату Стаднику І.П. в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків.

ОСОБА_1 у вчиненому кається, просить суворо не карати, запевняв суд, що більше такого не вчинить. Зазначав, що вже під час судового розгляду обвинувального акту щодо нього, у нього народилась дитина. Надав на підтвердження цього відповідне свідоцтво. Просив призначити покарання з врахуванням вказаних обстави

Аналізуючи викладене суд знаходить, що показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками судового розгляду не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Стадник І.П. в судовому засіданні відмовився від цивільного позову в частині стягнення збитків та моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки той в рахунок відшкодування завданих збитків оплатив 10000 грн.

Цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків та моральної шкоди підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та інші учасники погодилися на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім їх особистого допиту, вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують їх особу, пояснивши, що рішення їх добровільне і наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Таким чином ОСОБА_2 своїми діями 18.01.2020р. та 10.06.2020р. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб,, поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно; 27.02.2020р. ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 10.06.2020р. своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В обвинувальних актах прокурором не зазначено обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_2 .

До пом`якшуючих обвинуваченому ОСОБА_2 обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю вчинених кримінальних правопорушень, та часткове відшкодування збитків, завданих потерпілій ОСОБА_9 шляхом надання їй коштів в сумі 6500 грн. і латунної сантехніки та повернення ОСОБА_5 телефону.

Таким чином, обираючи вид та мiру покарання ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме те, що злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, та злочини за ч.3 ст.185 КК України, згідно ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкі злочини; наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного джерела прибутку не має, має визначене місце реєстрації, неповнолітніх дітей на його утриманні немає, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але перебуває на «Д»-обліку у лікаря-нарколога, інвалідом не являється, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив нові кримінальні правопорушення під час невідбутого покарання за вироком Вижницького районного суду від 25.02.2019р., але по місцю проживання характеризується та за місцем перебування під час виконання запобіжного заходу – характеризується позитивно, є особою молодого віку.

Виходячи з викладеного суд призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України, та за ч.3 ст.185 КК України. На думку суду призначення більш м`якого виду покарання не буде сприяти меті виховання та запобігання вчинення ОСОБА_2 нових злочинів.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд призначає покарання за вказані злочини у виді позбавлення волі, що, на думку суду буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.02.2019 року за ст.185 ч.1, ст.185 ч.3, ст. 15 ч.3, ст. 185 ч.2, ч.2 ст.15, ст.185 ч.3, 70 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, та вчинив нові злочини.

Згідно ч.5 ст.71 КК України Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

За вказаних обставин, суд, на підставі ст.71,72 КК України, до призначеного покарання за вчинення нових злочинів частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.02.2019 року .

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з такого.

Обтяжуючих обвинуваченому ОСОБА_1 покарання обставин судом не встановлено, а до пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування обвинуваченим завданих потерпілому ОСОБА_10 збитків.

Вивченням особи ОСОБА_1 було встановлено, що він раніше несудимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, злочин вчинив вперше, на ОСОБА_11 -обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, являється особою молодого віку. Крім того, у ОСОБА_1 , після пред`явлення обвинувачення та до постановлення вироку народився син ОСОБА_12 , який перебуває на його утриманні. Вказане, також, свідчить про міцні соціальні зв`язку ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючих обставин, з урахуванням обставин, які характеризують ОСОБА_1 , суд знаходить, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі цього виду покарання, визначеного санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Разом з тим, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання на підставі ст..75 КК України, з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При цьому, на думку суду, при призначені ОСОБА_1 покарання, відсутня підстава для застосування ст.69 КК України, оскільки, призначення меншого покарання, ніж передбачено санкцією ч.3 ст.185 КК України не відповідало б меті виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами. Разом з тим, з іншого боку йому призначається покарання ближче до найнижчої межі санкції частини 3 статті 185 КК України, із застосуванням ст..75 КК України, що буде в тому числі, відповідати принципам індивідуалізації покарання, та сприяти попередженню вчинення нових злочинів як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 представником потерпілого заявлено цивільний позов, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 35100 грн. завданої матеріальної та моральної шкоди.

Позивач вказує в позові, що з викраденого йому було повернуто електричний тример марки «Variolux», вартістю 2000 грн., металеву сокиру, вартістю 300 грн., металевий рубанок, вартістю 500 грн., проектор із штативом, вартістю 1000 грн., ручну пилу по дереву, вартістю 200 грн., ліхтарик жовто-чорного кольору, вартістю 150 грн. Всього на загальну суму 4150 грн.

Разом з тим, Електростанок по дереву (циркулярку)вартістю 4500 грн., Болгарку (кутову шліфувальну машину) вартістю 1200 грн., Електролобзик марки «БОШ» - зеленого кольору вартістю 800 грн., Ручну сівалку для буряка, вартістю 4000 грн., 8 шт. овечих шкір, вартістю 2000грн., 1 проектор із штативом, вартістю 900 грн., 6 сокир із дерев`яними топорищами, вартістю 600 грн., Електропилу марки «Хускварна», вартістю 2000 грн., 2 барометри, вартістю 2000 грн., Електровилки та електропакети, вартістю 2000 грн., 2 люстри вартістю 1000 грн., Електронасос БЦМ синього кольору, вартістю 1000 грн., різний слюсарний інструмент (ключі, викрутки, плоскогубці, молотки) – на суму 3000грн. – йому повернуто не було. Вартість викраденого неповернутого майна, згідно позову, складає 23900 грн.

Крім того, під час вчинення злочину було пошкоджено вікна та замки, на суму 1200 грн.

Крім того, позивач вказує, що крадіжкою потерпілому ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду, яка полягає у втраті душевного спокою, моральних переживаннях через заподіяну позивачу крадіжкою матеріальну шкоду, порушенні нормального способу життя, він був змушений докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав в органах поліції та суду. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 10000 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 35100 грн. завданої шкоди.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , крім повернутих позивачу речей, викрав ще Електростанок по дереву (циркулярку)вартістю 4500 грн., Болгарку (кутову шліфувальну машину) вартістю 1200 грн., Електролобзик марки «БОШ» - зеленого кольору вартістю 800 грн., Ручну сівалку для буряка, вартістю 4000 грн., 8 шт. овечих шкір, вартістю 2000грн., 1 проектор із штативом, вартістю 900 грн., 6 сокир із дерев`яними топорищами, вартістю 600 грн., Електропилу марки «Хускварна», вартістю 2000 грн., 2 барометри, вартістю 2000 грн., Електровилки та електропакети, вартістю 2000 грн., 2 люстри вартістю 1000 грн., Електронасос БЦМ синього кольору, вартістю 1000 грн., різний слюсарний інструмент (ключі, викрутки, плоскогубці, молотки) – на суму 3000грн.

Позивач просить суд стягнути з обвинуваченого завданої матеріальної шкоди 23900 грн. В розмір даної шкоди позивач закладає 1200 грн. пошкоджених вікон та замків. Разом з тим будь-яких доказів на підтвердження того, що вказані речі дійсно були викрадені так і доказів вартості цих речей – позивач не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягненні з обвинуваченого ОСОБА_2 завданих матеріальних збитків - не доведені. Крім того, згідно обвинувального акту у потерпілого ОСОБА_3 було викрадено майна на суму 2795 грн. Разом з тим, як вказав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , та підтвердив представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Стадник І.П., обвинуваченим ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_3 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків.

У зв`язку з викладеним суд знаходить, що матеріальні збитки ОСОБА_3 відшкодовані у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо доведеності наявності моральної шкоди, суд виходить з такого.

Так, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст.1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Верховним Судом України в п.9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 звернуто зокрема увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У п.4 вказаної Постанови зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач зазначає, що завдана йому моральна шкода, полягає «у втраті душевного спокою, моральних переживаннях через заподіяну позивачу крадіжкою матеріальну шкоду, порушенні нормального способу життя», та у додаткових зусиллях, які він був змушений докладати для захисту своїх прав в органах поліції та суду. Разом з тим будь-яких доказів того, що йому дійсно було завдано фізичний біль та душевні страждання (докази відвідування лікаря, листки призначення лікування і т.і.) – позиваче не додано. Саме по собі твердження позивач про наявність у нього фізичного болю та душевних страждань не є переконливим для суду щодо наявності у нього моральної шкоди.

Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 погоджується оплатити моральну шкоду в розмірі 1000 грн., суд стягує з нього на користь потерпілого ОСОБА_3 вказану суму в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК Україн-

Витрати на проведення судової експертизи суд, на підставі ст.124 КПК України, стягує з обвинувачених.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Крім того, обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано 30.08.2021р. та ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду до застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на даний час продовжено. Суд знаходить, що до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання:

За ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

За ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість)місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість)місяців.

На підставі ст. ст. 71, 72 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.02.2019 року ОСОБА_2 у виді 3 років 6 місяців, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання з 30 серпня 2021 року згідно протоколу затримання від 30.08.2021р. , зарахувавши в строк призначеного покарання термін його попереднього ув`язнення з моменту його затримання тобто з 30.08.2021 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній у - виді тримання під вартою до вступу вироку в закону силу.

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Прийняти відмову представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката Стадника І.П. від цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити за недоведеністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 4086,25 грн. (чотири тисячі вісімдесят шість гривень 25 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз у розмірі 1214 грн. 52 коп.

Речові докази по справі:

Вироби із сантехніки, які гідно розписки від 17.02.2020р., передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити власнику ОСОБА_4 .

Мобільний телефон марки «XIAOMI» модель «Redmi Note 7», який згідно розписки від 17.06.2021р. переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 – залишити власнику ОСОБА_5 .

Електротример марки «Variolux», який згідно квитанції №176 від 13.07.2020р. переданий на відповідальне зберігання поліцейському ОСОБА_13 - повернути власнику ОСОБА_3 .

Сліди рук та взуття, які вилучені під час ОПМ 11.06.2020р. та згідно постанови від 12.06.2020р. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020260060000229 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суд через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, представнику потерпілого.

Суддя Андрій ОСОКІН