Постанова № 10198489, 14.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2010 р. справа № 2а-11704/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті», м. Донецьк

до Східної митниці

про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р» від 19 квітня 2010 року № 17, виданого Східною митницею, про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Кисельова В.С. за дов. від 1 лютого 2010 року

від відповідача: Цвіненка П.О. за дов. від 11 травня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Виробниче обєднання «Конті» заявлено позов до Східної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р» від 19 квітня 2010 року № 17, виданого Східною митницею, про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не згоден з нарахуванням відповідачем штрафних санкцій податковим повідомленням форми «Р» від 19 квітня 2010 року на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.1 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181), оскільки вважає, що вантажна митна декларація № 700000005/9/014479 від 7 грудня 2009 року, за несвоєчасне подання якої позивачу нараховані штрафні санкції, не є податковою декларацією у розумінні Закону України № 2181, а є письмовою заявою встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електроннаВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів, відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, а також документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, згідно із підпунктом 7.2.7 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від3 квітня 1997 року № 168/97-ВР. Позивач також посилається на те, що розділом ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 року № 933), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247 (далі Інструкція № 307) встановлений порядок заповнення граф вантажної митної декларації, що є додатковим підтвердженням того, що вантажна митна декларація не є документом, який відповідає терміну «податкова декларація». В обґрунтування відсутності порушень строків подачі вантажної митної декларації (далі ВМД) наводить також норми статті 212 Митного кодексу України, згідно із якою, митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання та статті 189 Митного кодексу України, якою встановлено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає, зокрема, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України. Позивач зазначає, що оформлення товару, який надійшов до Східної митниці 26 листопада 2009 року, позивач здійснював саме в режимі «митний склад», про що свідчить відмітка «ІМ 74» в графі 1 вантажної митної декларації № 700000005/9/014473, відповідно до Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України (додаток 2 до Інструкції № 307), відповідач прийняв та належним чином здійснив процедуру митного оформлення саме у цьому митному режимі.

Додатковою підставою відсутності порушень строків подачі ВМД до митного оформлення вважає те, що ВМД була подана своєчасно, в наступний за вихідним день 7 грудня 2009 року, тобто, в строк передбачений підпунктом 4.1.5 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181. До того ж, позивач вважає, що податкове повідомлення складено та надіслано позивачу з порушенням строків, встановлених пунктом 2.3. Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487). Тому просив позов задовольнити та визнати недійсним податкове повідомлення відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону № 2181, митні органи визначено контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обовязок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обовязкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезення (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Крім того зазначено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 зазначеного Закону передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначати суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. Підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181 встановлено, що податковий орган (яким, відповідно до пункту 1.15 зазначеного Закону є митний орган) має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідач вважає, що вантажна митна декларація є різновидом податкової декларації у розумінні Закону № 2181 та Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168. Строки подання ВМД встановлені частино 1 статті 85 Митного кодексу України, відповідно до якої, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Даною нормою не встановлено будь-яких особливостей подання ВМД стосовно того чи іншого митного режиму. Зазначає, що товари позивачем були доставлені до відповідача 26 листопада 2009 року, а задекларовані лише 7 грудня 2009 року. Вважає посилання позивача на підпункт 4.1.5 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181, яким встановлено можливість подання податкової декларації в наступний за вихідним днем, помилковим, оскільки в даному випадку слід керуватися нормативно-правовими актами з питань митної справи, а саме постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18 січня 2003 року № 93 та наказом Державної митної служби України від 4 грудня 2003 року № 833, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2003 року за № 1200/8521 «Про затвердження Порядку прийняття рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, а також нарахування й унесення плати за таке митне оформлення». Зазначає, що посилання позивача на те, що податкове зобовязання виникає з моменту подання ВМД у митному режимі ІМ40, тобто, при випуску товарів у вільний обіг, є безпідставним, оскільки розрахунок податкового зобовязання здійснювався на підставі пункту «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону 2181 саме за неподання податкової декларації. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 22 жовтня 1997 року, внесено до ЄДРПОУ за номером 25112243 (арк. справи 94, 95).

Відповідач - Східна митниця є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за номером 35793589 (арк. справи 115), є субєктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та, у відповідності до статті 15 Митного кодексу України, є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Судом встановлено, що 26 листопада 2009 року до Східної митниці залізницею був доставлений вантаж: харчові суміші жирів або готові продукти з рослинних жирів «Акоliq C» та «Акоmic 2200» за документом контролю доставки вантажу декларацією ТР ЗТ від 21 листопада 2009 року № 102070508/9/771757 (арк. справи 75). Зазначений товар був поставлений з Латвії на адресу позивача на виконання умов контракту № 01/КОN/06 від 14 серпня 2006 року, укладеного між позивачем та Компанією «AрхусКарлсхамн Свиден АБ» та на підставі специфікацій до зазначеного контракту № 0020247 від 21 вересня 2009 року та № 0020249 від 1 жовтня 2009 року (арк. справи 71 74). Того ж дня вантаж був поставлений під митний контроль, що підтверджується відповідним штампом Східної митниці «Під митним контролем» від 26 листопада 2009 року на декларації ТР ЗТ від 21 листопада 2009 року № 102070508/9/771757.

17 грудня 2009 року позивачем через митного брокера Закрите акціонерне товариство «Укрсервіс», який діяв на підставі договору доручення № 1740-04.3 по наданню митних брокерських послух від 20 грудня 2005 року, укладеному з позивачем (арк. справи 34), була подана вантажна митна декларація № 700000005/9/014473, якою товар був оформлений в митному режимі «Митний склад» («ІМ 74»), умови поставки DDU UA Макіївка (арк. справи 78). Зберігання товару на митному складі здійснювалося Закритим акціонерним товариством «Укрсервіс», на підставі договору зберігання товарів на митному ліцензійному складі № 185 від 1 лютого 2006 року, укладеному з позивачем (арк. справи 26). Подальше оформлення товару позивач здійснював з декларуванням та сплатою ввізного мита та податку на додану вартість на підставі вантажних митних декларацій № 700000012/2010/000844 від 27 січня 2010 року, № 700000012/2010/001160 від 3 лютого 2010 року та № 700000012/2010/005103 від 21 квітня 2010 року.

Податковим повідомленням форми «Р» № 17 від 19 квітня 2010 року відповідачем нарахована позивачу штрафна санкція у розмірі 170 грн. 00 коп. згідно з пунктом «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.1 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 за порушення статті 85 Митного кодексу України (арк. справи 92).

Відповідно до пункту 1.12 статті 1 Закону № 2181, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону, згідно підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 якої, митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Таким чином, Східна митниця є контролюючим органом стосовно ввізного мита, податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України. Отже, правовідносини між платником податків (позивачем) та контролюючим органом з питань оподаткування (відповідачем) регулюються Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» в розумінні вказаного Закону є платником податків.

За приписами підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Податковою декларацією, розрахунком, відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181, є документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, визначено поняття вантажно-митної декларації - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електроннаВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Отже, документом, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, є вантажна митна декларація.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення, ВМД на паперовому носії складається з єдиного адміністративного документа форми МД-2 (додаток 1) як комплект з чотирьох зброшурованих аркушів або з єдиного адміністративного документа форми МД-4 (додаток 3) як комплект з восьми зброшурованих аркушів.

З огляду на викладене, митні органи є органами, що здійснюють контроль за порядком справляння податків і зборів, віднесених до їх компетенції, а вантажна митна декларація - документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством та на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто, ВМД є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181.

Таким чином, суд не приймає доводи позивача стосовно того, що вантажна митна декларація не є податковою декларацією у розумінні Закону № 2181, оскільки при віднесенні вантажної митної декларації до податкової декларації необхідно враховувати як норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так і норми Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації.

При цьому, строк подачі ВМД встановлюється Митним кодексом України і пов'язаний з настанням певних подій, зокрема, з переміщенням товарів через митний кордон України.

Так, відповідно до частини 1 статті 85 Митного кодексу України, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був поставлений під митний контроль 26 листопада 2009 року, що підтверджується відповідним штампом Східної митниці «Під митним контролем» від 26 листопада 2009 року на декларації ТР ЗТ від 21 листопада 2009 року № 102070508/9/771757.

З урахуванням строків подання МВД, встановлених Митним кодексом України, останнім днем подання ВМД є 6 грудня 2009 року. Відповідно до частини 4 статті 85 Митного кодексу України, зазначені строки можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 року № 377 затверджено Порядок збільшення строку пред'явлення та продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 1 зазначеної Постанови, строки пред'явлення або декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари і транспортні засоби), зазначені у статтях 44 і 85 Митного кодексу України, можуть бути збільшені або продовжені, зокрема, коли процедура контролю, який здійснюється іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади (крім митних органів) під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу.

Відповідно до пункту 2 даної Постанови, для збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів власник або уповноважена ним особа звертається з письмовою заявою до митного органу. До заяви додаються відповідні документи, що підтверджують виникнення обставин і подій, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Згідно із пунктом 3 даної Постанови, митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів приймає рішення про збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування товарів і транспортних засобів на період, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно пред'явити або задекларувати товари і транспортні засоби.

Відповідно до статті 71 Митного кодексу України, митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 цього Кодексу.

На виконання зазначеної норми Митного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18 січня 2003 року № 93, затверджено розмір плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів. Так, плата за операцію, що здійснюється у надурочний, нічний час і вихідні дніза одну годину роботи (незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до такого оформлення) встановлена у розмірі 40 євро.

Відповідно до пункту 1 даної Постанови, плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (далі - плата), справляється з осіб, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, на підставі їх письмового звернення до керівника відповідного митного органу щодо проведення такого оформлення; плата справляється у національній валюті в розмірі, затвердженому пунктом 1 цієї постанови, за офіційним (обмінним) курсом Національного банку, що діє на дату подання митному органу вантажної митної декларації до митного оформлення, а у разі її нарахування за уніфікованою митною квитанцією МД-1 - на дату оформлення такої квитанції.

Таким чином, законодавець передбачив особливий порядок декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Статтями 71, 81 Митного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» від 18 січня 2003 року № 93 та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку збільшення строку пред'явлення та продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» від 26 березня 2003 року № 377 встановлений спеціальний строк декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок продовження цього строку, а також розмір плати за митне оформлення товарів.

Особливості зазначеного порядку полягають у тому, що він передбачає можливість платника податків продовжити строки декларування товару, що переміщується через митний кордон. Цей порядок відрізняється від порядку, передбаченого підпунктом 4.1.5. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181, який позбавляє платника податків можливості продовжувати строки декларування, а лише надає йому право переносити останній день строку подання податкової декларації з вихідного на наступний день за вихідним.

Слід також зазначити, що цей порядок дозволяє платнику податків здійснювати митне оформлення та декларувати товари без затримки на митному кордоні за умови письмового звернень до митного органу щодо проведення митного оформлення товарів поза робочим часом та письмового звернень щодо збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування митному органу товарів.

З матеріалів справи вбачається, що вантаж позивачем був поставлений під митний контроль 21 листопада 2009 року, що підтверджується відповідним штампом Східної митниці «Під митним контролем» від 26 листопада 2009 року на декларації ТР ЗТ № 102070508/9/771757. Останнім днем подання ВМД, згідно статті 85 Митного кодексу України, є 6 грудня 2009 року (протягом 10 днів з дати доставлення товарів у митний орган призначення). ВМД № 700000005/9/014473 була подана позивачем 7 грудня 2009 року, тобто на 11 день з дати доставлення товарів у митний орган призначення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем був порушений строк декларування товарів, встановлений частиною 1 статті 85 Митного кодексу України.

Письмові звернення позивача до митного органу щодо проведення митного оформлення товарів поза робочим часом та щодо збільшення строку пред'явлення або продовження строків декларування товарів в матеріалах справи відсутні.

Наведене спростовує доводи позивача про відсутності порушень строків подачі ВМД до митного оформлення, оскільки строки подання ВМД не переносяться на наступний за вихідним день у порядку, передбаченому підпунктом 4.1.5 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181, з огляду на наявність спеціального порядку та строків декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Щодо посилань позивача в обґрунтування позову на те, що податкове повідомлення, що складено та надіслано позивачу з порушенням строків, встановлених пунктом 2.3. Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, затверджених наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року № 370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487 (далі Наказ № 370), суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи..

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що здійснення митного контролю не обмежено строками, у зв'язку із чим суд здійснює аналіз наявності чи відсутності порушень з боку позивача норм митного законодавства.

Крім того суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Наказом Державної митної служби України від 2 листопада 2009 року № 1050, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 100/17395, внесені зміни до зазначеного Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень (далі Наказ № 1050), а саме, пункту 2.3. наказу № 370 доповнено новими абзацами такого змісту:

«Податкове повідомлення про нарахування штрафних санкцій за порушення строків, встановлених законом для подання вантажної митної декларації, складається: на наступний день після подання вантажної митної декларації, за якою було здійснено нарахування та/або сплату податків, зборів (обов'язкових платежів), у разі порушення платником податку встановленого законом строку для подання вантажної митної декларації (за винятком коли строки декларування перевищено у зв'язку з необхідністю отримання дозволу митного органу на поміщення товарів у певний митний режим або отримання документів, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України)».

Відповідно до пункту 5.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661, нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

При цьому нормативно-правові акти, які визначають права та обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня доведення до відома населення (стаття 57 Конституції України), а нормативно-правові акти з питань митної справи - через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування (стаття 9 Митного кодексу України).

Пунктом 6 Наказу № 1050 встановлено, що наказ набирає чинності через 10 днів після його офіційного опублікування.

Тобто, нові абзаци пункту 2.3. наказу № 370 повинні застосовуватися до того порядку складання податкових повідомлень, який виник після офіційного опублікування наказу № 1050, що відбувається вже після реєстрації в Міністерстві юстиції України, а тому при складанні податкового повідомлення від 19 квітня 2010 року про накладення штрафних санкцій за порушення, що виникли 7 грудня 2009 року (до набрання чинності новими абзацами пункту 2.3. наказу № 370) Східною митницею дотримані діючи на час складання вимоги Наказу № 370.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем була доведена правомірність прийняття податкового повідомлення № 17 від 19 квітня 2010 року відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Закритому акціонерному товариству «Виробниче обєднання «Конті» до Східної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення форми «Р» від 19 квітня 2010 року № 17, виданого Східною митницею, про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп. відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 18 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Абдукадирова К.Е.