Рішення № 101981669, 16.12.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2602/21

16 грудня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Грипіч Л.А.

секретар судового засідання Вознюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі №564/2602/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 29.11.2021 року у вказаній справі позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно- Український будівельний альянс" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 28215 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 86 коп. за період роботи з 01 жовтня 2019 року по 30 січня 2020 року з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно- Український будівельний альянс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28000,00 (двадцять вісім тисяч) грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно- Український будівельний альянс" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн., який сплачений ним при подачі позову до суду. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно- Український будівельний альянс" на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

До виходу суду в нарадчу кімнату позивачем зроблено заяву, що докази на підтвердження понесених судових витрат, а саме на правову допомогу, будуть надані останнім додатково після ухвалення судом рішення у справі.

06.12.2021 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №564/2602/21 щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. До заяви додано копію довіреності від 19.08.2021, посвідчену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 , копію акту від 03.12.2021 приймання-передачі виконаної роботи №1 до договору про надання правової допомоги від 20.08.2021, копію договору про надання правової допомоги від 20.08.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ознайомившись із змістом поданої заяви та враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку про вирішення питання про судові витрати без виклику учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання, заявлене до розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.8 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Подана позивачем заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат по цивільній справі №564/2602/21 відповідає вимогам ч.8 ст.141 ЦПК України, а тому приймається судом.

Відповідно до ст.246 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст.270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Разом з тим суд враховує наступне.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, що сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 (пункт 3.2) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18 та від 18.11.2021 у справі №580/2610/19.

Зі змісту наведених норм вбачається, що компенсації підлягають лише витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Нормами чинного ЦПК України не передбачено компенсації витрат на правову допомогу особою, яка не є адвокатом, а є лише представником у розумінні ч.2 ст.60 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що представник позивача – Половко Валерій Анатолійович, в судовому засіданні під час розгляду справи вказав, що не є адвокатом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі №564/2602/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку до задоволення не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 246, 260, 261, 270, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в стягненні судових витрат на правову допомогу по цивільній справі №564/2602/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 16 грудня 2021 року.

СуддяЛ. А. Грипіч