Ухвала суду № 101981467, 17.12.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3950/21

Провадження № 1-в/545/523/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді: Стрюк Л.І.

з участю секретаря: Артеменко А.О.

прокурора: Палія Р.П.

захисника-адвоката: Соловйова Є.В.,

представника адміністрації установи Білогай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві, у дистанційному режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Крюковська виправна колонія (№29)» клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката Соловйова Євгена Вікторовича про застосування акту амністії,

В С Т А Н О В И В:

Захисник засудженого звернувся до суду із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що ОСОБА_1 засуджений вироком Ірпінського міського суду Київської області від 28.01.2020 року за ч.2 ст. 286 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керування строком на 3 роки. Просив застосувати до засудженого амністію на підставі п. «в» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році» та звільнити його від відбуття покарання, оскільки він має двох неповнолітніх дітей.

Захисник та засуджений клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував з тих підстав, що на день набрання чинності Законом України « Про амністію у 2016 році» справа не була розглянута судом, а ОСОБА_1 не був засудженим, тому на нього дія цього Закону не поширюється.

Представник адміністрації установи поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення засудженого та його захисника, з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Ірпінського міського суду Київської області від 28.01.2020 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 03.06.2020 року, за ч.2 ст.286 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Засуджений ОСОБА_1 має неповнолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з довідкою служби у справах дітей Малинської міської ради Житомирської області № 636 від 23.11.2021 року неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на первинному обліку служби у справах дітей як дитина, яка позбавлена батьківського піклування, не перебуває; звернень від ОСОБА_5 до служби у справах дітей про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , не надходило.

Відповідно до повідомлення служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.11.2021 року ОСОБА_6 у період з 2016 року до теперішнього часу не зверталася до служби у справах дітей та сім`ї із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 ; малолітній ОСОБА_2 не перебуває на обліку в службі як дитина, яка позбавлена батьківського піклування.

Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно з ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.

Приписами ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIII набрав чинності 07 вересня 2017 року.

Як вбачається з вироку Ірпінського міського суду Київської області від 28.01.2020 року, ОСОБА_1 вчинив злочин 18.08.2015 року, тобто до дня набрання чинності зазначеним вище Законом.

Пунктом «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається з матеріалів клопотання та особової справи засудженого, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого, при цьому під час вчинення вказаного кримінального правопорушення, засуджений не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» мав 4 неповнолітніх дітей, яким не виповнилося 18 років та щодо яких він не позбавлений батьківських прав – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; двоє з них є неповнолітніми і на тепер.

Згідно із ст.11 Закону України « Про амністію у 2016 році» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Відповідно до довідки про стягнення і заохочення ОСОБА_1 під час відбування покарання має 2 заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці; стягнень не мав.

Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)», засуджений ОСОБА_1 характеризується позитивно, працевлаштований, до виконання робіт по благоустрою установи ставиться задовільно, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Виконавчі листи на адресу установи не надходили.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає перешкод для звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», тому клопотання захисника підлягає задоволенню.

Суд вважає, що у даному випадку для застосування амністії визначальним є вчинення кримінального правопорушення до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», а не ухвалення вироку до цієї дати, тому заперечення прокурора з цих підстав є хибними.

Інших обмежень щодо застосування амністії щодо засудженого ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537 КПК України, п. « в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»,

УХВАЛИВ

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката Соловйова Євгена Вікторовича про застосування акту амністії – задовольнити.

Засудженого ОСОБА_1 звільнити від основного покарання, призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 28.01.2020 року за ч.2 ст.286 КК України до 7 років позбавлення волі, на підставі п. “в” ст. 1 Закону України “ Про амністію у 2016 році”.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк