Постанова № 10198016, 22.06.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 рокуСправа № 2а-710/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Польовій М.М.,

за участю представників позивача Кулака І.О., Мельника Ю.П.,

представників відповідача Новосада Ю.М., Мельника С.В.,

прокурора Рибака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2009 року №650/2301/0, від 02 листопада 2009 року №0000952301/1, від 08 грудня 2009 року №0000952301/2, від 25 лютого 2010 року №0000952301/3,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі ТзОВ «Кроноспан УА», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 30.04.2009 року, було складено акт перевірки від 17.08.2009 року №785/57/2301/33273907. На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ 28.08.2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №650/2301/0, яким ТзОВ «Кроноспан УА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 12511187грн. 00коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Нововолинської ОДПІ, Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі ДПА у Волинській області) та Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України) первинна та повторні скарги ТзОВ «Кроноспан УА» були залишені без задоволення, а суми зменшення бюджетного відшкодування, визначені у первинному податковому повідомленні-рішенні, залишені без змін. Нововолинською ОДПІ в подальшому винесені податкові повідомлення-рішення з номером первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставлявся номер скарги, щодо якої воно складене: від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

В акті перевірки №785/57/2301/33273907 від 17.08.2009 року, на думку позивача, податковим органом зроблено безпідставний та необґрунтований висновок про те, що ТзОВ «Кроноспан УА» завищило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, сплаченого при імпорті послуг, оскільки фактичної сплати податку на додану вартість до бюджету не відбулося, а податкові зобовязання погашені за рахунок переплати в особовому рахунку платника податків, що утворилася після бюджетного відшкодування. При цьому, в акті перевірки відповідачем підтверджується факт отримання позивачем послуг від нерезидента на митній території України та проведення розрахунків з виконавцем.

Позивач зазначає, що придбав послуги у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання під назвою «Підприємство по виробництву деревостружкової плити» згідно з договором від 25.02.2005 року, укладеним з нерезидентом Kronoplus Tеchnical AG (Швейцарія), що підтверджується актом виконаних робіт №9 від 31.03.2009 року. По даній операції ТзОВ «Кроноспан УА» нарахував і відобразив в декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року податкове зобовязання на вартість отриманих послуг в розмірі 15490973 грн. 19 коп. та провів в повному обсязі розрахунки з виконавцем нерезидентом. Актом перевірки Нововолинської ОДПІ №619/46/2301/33273907 від 02.07.2009 року підтверджено правомірність формування позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень 2009 року.

Згідно з вимогами підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента є дата сплати податку по податкових зобовязаннях. При цьому датою сплати податку до бюджету вважається дата подання до податкової інспекції податкової декларації з податку на додану вартість, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобовязань ( пункт 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 цього Закону).

Позивач вказує, що дотримав вимог, визначених статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та в подальшому суму податкового кредиту за квітень 2009 року (податкового зобовязання з вартості отриманих від нерезидента послуг, задекларованого в декларації з податку на додану вартість в березні 2009 року) включив в розрахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено будь-яких обмежень щодо права платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість при отриманні послуг від нерезидента, а тому Нововолинська ОДПІ безпідставно зменшила ТзОВ «Кроноспан УА» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 12511187грн. 00коп. Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснили, що податковий орган підтвердив правомірність декларування позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року в розділі «Податкові зобовязання» обсягів поставки послуг у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання, отриманих від нерезидента Kronoplus Tеchnical AG на митній території України, в розмірі 77454865 грн. 95коп. та сум податку на додану вартість з таких послуг в розмірі 15490973 грн. 19 коп. Як наслідок цього, враховуючи норми підпункту 7.5.2 пункту 7.5, підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач отримав право на податковий кредит з вартості послуг отриманих від нерезидента і в подальшому на підставі підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону правомірно визначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 12511187 грн. 00 коп. Представники позивача просять визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

Представники відповідача в судовому засіданні, кожен зокрема, адміністративний позов не визнали повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 25.03.2010 року №2632/10-004 (а.с.96-99), та пояснили, що Нововолинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА», результати якої оформлені актом №785/57/2301/33273907 від 17.08.2009 року. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Кроноспан УА» вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто неправомірне включення до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість сум податку в розмірі 12511187 грн. 00 коп. при імпорті послуг, сплаченого до бюджету за рахунок переплати, яка відображалася в особовому рахунку позивача за рахунок залишку бюджетного відшкодування. На думку представників відповідача, несплата грошовими коштами до бюджету податкових зобовязань з податку на додану вартість по операції отримання від нерезидента послуг у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання, відображених в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року (включених до складу податкового кредиту в квітні 2009 року) позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування, незважаючи на факт отримання таких послуг та проведення розрахунків з нерезидентом виконавцем. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на норми статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимоги Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (з наступними змінами та доповненнями). Крім того, представники відповідача також пояснили, що Нововолинським міським судом Волинської області 11.12.2009 року винесено постанову у справі № 3-1379-09 про притягнення головного бухгалтера ТзОВ «Кроноспан УА» Вільнараєву В.В. до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), а тому обставини порушення ведення податкового обліку в даній справі відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не підлягають доказуванню. Представники відповідача просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні прокурор, який вступив у справу за своєю ініціативою відповідно до поданої заяви від 31.03.2010 року №05-277вих (а.с.107), адміністративний позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях Нововолинської ОДПІ, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 30.04.2009 року, про що складено акт від 17.08.2009 року №785/57/2301/33273907 (а.с.11-34). Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Кроноспан УА» завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 12511187 грн. 00 коп. Такі висновки зроблені на підставі того, що позивач в березні 2009 року включив до складу податкового зобовязання суму податку на додану вартість в розмірі 15490973 грн. 19 коп. згідно з актом виконаних робіт №9 від 31.03.2009 року, з отриманих на митній території України послуг від нерезидента Kronoplus Tеchnical AG. Такі зобовязання частково були перекриті податковим кредитом за цей податковий період, а позитивне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом, визначене в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, погашене за рахунок переплати, яка утворилася на особовому рахунку платника податку після бюджетного відшкодування. В акті перевірки вказано, що оскільки фактичної сплати сум податку на додану вартість грошовими коштами при імпорті послуг не відбулося, тому позивач безпідставно в травні 2009 року заявив до бюджетного відшкодування 12511187 грн. 00 коп.

Нововолинською ОДПІ 28.08.2009 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №650/2301/0, яким ТзОВ «Кроноспан УА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 12511187грн. 00коп. (а.с.35), та яке в подальшому було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями Нововолинської ОДПІ №10792/25-004 від 02.11.2009 року (а.с.163-165), ДПА у Волинській області №6147/10/25-006 від 07.12.2009 року (а.с.166-169) та ДПА України №1516/6/25-0115 від 17.02.2010 року (а.с.39-41) первинна та повторні скарги ТзОВ «Кроноспан УА» залишені без задоволення, суми зменшення бюджетного відшкодування, визначені у первинному податковому повідомленні-рішенні, залишені без змін. Нововолинською ОДПІ в подальшому були винесені податкові повідомлення-рішення з номером первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставлявся номер скарги, щодо якої воно складене: від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3 (а.с.36-38).

ТзОВ «Кроноспан УА» серед інших видів діяльності здійснює діяльність з переробки деревини, виробництва виробів з дерева, торгівлі виробами з деревини тощо. 25.02.2005 року позивач (замовник) уклав угоду з нерезидентом Kronoplus Tеchnical AG (Швейцарія) (виконавець) про надання послуг у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання під назвою «Підприємство по виробництву деревостружкової плити» та додаткові угоди від 13.04.2006 року, 17.03.2009 року (а.с.111-124). Про факт виконання послуг сторони угоди 31.03.2009 року підписали акт виконаних робіт №9 на суму 7566057,54 євро (а.с.125), звіт до акту виконаних робіт з розрахунком винагороди за виконані роботи (а.с.126-143). Розрахунки за договором про надання послуг проведені позивачем в повному обсязі через філію ОТП Банку у місті Львові 27.04.2009 року та 28.04.2009 року на суму 7566057,54 євро / 77454865 грн. 95 коп. (а.с.173-174).

Судом також встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» зареєстроване в Нововолинській ОДПІ як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додатку вартість №02608899 від 20.12.2004 року (а.с.48). Позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, поданої до Нововолинської ОДПІ 17.04.2009 року, в графі 7 «послуги отримані від нерезидента на митній території України» розділу І «Податкові зобовязання» до обсягів поставки включив вартість послуг, отриманих від нерезидента Kronoplus Tеchnical AG згідно з актом виконаних робіт №9 від 31.03.2009 року, в сумі 77454865 грн. 95 коп. (колонка А) та визначив податок на додану вартість з даних послуг в розмірі 15492973 грн. 19 коп. (колонка Б), а всього відобразив податкових зобовязань на суму 20760656 грн. 00 коп. (рядок 9 декларації) (а.с.49-50). Розмір податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2009 року склав 11225262 грн. 00 коп. (рядок 17 декларації), позитивне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду склало 9535394 грн. 00 коп. (20760656 грн. 00 коп. 11225262 грн. 00 коп.) (рядок 20 декларації). Разом з тим, в позивача рахувалася переплата по особовому рахунку з податку на додану вартість, яка утворилася внаслідок бюджетного відшкодування, якою було погашено податкові зобовязання з податку на додану вартість ТзОВ «Кроноспан УА» за березень 2009 року (а.с.14), що також відображено в декларації з податку на додану вартість за цей період в рядку 23 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» в сумі 18505026 грн. 00 коп. Правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість при імпорті послуг до податкових зобовязань в березні 2009 року та декларування податку на додану вартість, описане вище, підтверджено відповідачем в акті від 02.07.2009 року №619/46/2301/33273907 перевірки ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року (а.с.78-95).

В квітні 2009 року позивач суму податку на додану вартість в розмірі 15492973 грн. 19коп., нараховану на вартість послуг у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання, відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість в складі податкового кредиту, всього в рядку 12.4 «послуги отримані від нерезидента» визначено 16155581 грн. 00 коп. (колонка Б) (а.с.63-64), з яких 12511187 грн. 00 коп. включив до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року (а.с.144-147).

Обєктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положеннями глав 29 30 Митного кодексу України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 6.5 статті 6 цього Закону місцем поставки послуги, яка надається нерезидентом, вважається місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата сплати податку по податкових зобовязаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до абзацу першого пункту 5.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 (з наступними змінами та доповненнями), обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, указуються в рядку 7 розділу 1 «Податкові зобовязання» податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 5.7 даного Порядку визначено, що до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є обєктом оподаткування).

Отже, при імпорті послуг податок на додану вартість постачальникам товарів не сплачується, а сплачується до бюджету під час включення до податкової декларації. Датою сплати податку до бюджету вважається дата подання до податкової інспекції податкової декларації з податку на додану вартість, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобовязань (рядок 7 декларації).

Датою виникнення податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента є дата сплати податку по податкових зобовязаннях.

В даному випадку, позивач ТзОВ «Кроноспан УА» як отримувач послуг від нерезидента за місцем їх надання на митній території України виступає податковим агентом такого нерезидента, тобто при придбанні таких послуг здійснює розрахунок в частині податку на додану вартість з бюджетом шляхом включення податку на додану вартість до податкових зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач підтвердив правомірність декларування ТзОВ «Кроносапан УА» у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року (вхідний від 17.04.2009 року) рядку 7 розділу І «Податкові зобовязання» обсягів поставки послуг у сфері дорадництва та організації інвестиційного завдання, отриманих від нерезидента Kronoplus Tеchnical AG на митній території України та декларування у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року у рядку 12.4 розділу «Податковий кредит» обсягів придбання послуг, отриманих від нерезидента. Проте Нововолинська ОДПІ заперечила право на бюджетне відшкодування, оскільки фактична сплата сум податку на додану вартість при імпорті послуг не відбулася грошовими коштами. Така позиція податкової інспекції не відповідає нормам законодавства.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Із змісту підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 даного Закону випливає відсутність обмежень щодо відшкодування податку на додану вартість при імпорті послуг, сплаченого до бюджету шляхом включення його до податкових зобовязань.

За вимогами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тобто податкове зобовязання, яке бере участь у розрахунку, включає у себе, в тому числі і податкове зобовязання, відображене у рядку 7 податкової декларації з послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Закон не повязує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями здійсненими у такому попередньому податковому періоді та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту тільки у попередньому, а не у будь-якому з попередніх періодів, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною оплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТзОВ «Кроноспан УА» не завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 12511187 грн. 00 коп.

Суд не бере до уваги посилання представників відповідача та прокурора на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 11.12.2009 року у справі №3-1379-09 (а. с. 184) про притягнення головного бухгалтера ТзОВ «Кроноспан УА» Вільнараєву В.В. до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 11.12.2009 року вбачається, що при перевірці ТзОВ «Кроноспан УА» встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 12511187грн. 00 коп. через порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто, на думку суду, головним бухгалтером ТзОВ «Кроноспан УА» вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно головного бухгалтера Вільнараєвої В.В. питання правомірності формування бюджетного відшкодування за травень 2009 року ТзОВ «Кроноспан УА» не досліджувалося, з цього приводу будь-які факти та обставини судовим рішенням не встановлені. Розгляд справи здійснювався за відсутності Вільнараєвої В.В., провадження в справі було закрито у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, встановлені Нововолинським міським судом Волинської області в справі про адміністративне правопорушення, не можуть вважатися доведеними та бути ототожнені з фактичними даними та їх юридичною оцінкою в контексті позовних вимог щодо правомірності бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого ТзОВ «Кроноспан УА» в травні 2009 року.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (з наступними змінами та доповненнями), з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобовязання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобовязання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 для першої, 2 для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобовязання. Оскільки з наведеної норми не вбачається, що при надісланні нового податкового повідомлення-рішення (у разі, якщо сума податкового зобовязання за результатами розгляду скарги залишається без змін), попереднє податкове повідомлення вважається відкликаним, тому суд приходить до висновку, що визнанню протиправними та скасуванню підлягають всі податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

Приймаючи рішення у цій справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення субєкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Нововолинської ОДПІ від 28.08.2009 року №650/2301/0, від 02.11.2009 року №0000952301/1, від 08.12.2009 року №0000952301/2, від 25.02.2010 року №0000952301/3.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 28 серпня 2009 року №650/2301/0, від 02 листопада 2009 року №0000952301/1, від 08 грудня 2009 року №0000952301/2, від 25 лютого 2010 року №0000952301/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 27 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх