Рішення № 101978928, 17.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 р. № 400/7472/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївська область Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 15.07.2021 № 281827,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 281827 від 15.07.2021.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним не було отримано повідомлення про розгляд справи, що порушило його права на захист, надання доказів та пояснень. Акта про проведення перевірки позивач не отримувала. Копії документів, надані позивачу на його вимогу не місять печатки, підпис, відсутнє зазначення посади посадової особи, якою складено акт, акт складено однією посадовою особою, що є порушенням постанови КМУ №1567 від 08.11.2006. При зупинці транспортного засобу, акт не складався та водія з ним ніхто не ознайомлював. Жодного перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом ДАФ не було допущено, що підтверджується видатковою накладною та ТТН. Складені відповідачем документи з численними порушеннями норм чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідачем не надано доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці з використанням сертифікованого обладнання. Методика згідно з якою повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь транспортного засобу не затверджена. Крім того, чинним законодавством не передбачена можливості надання дозволу великоваговим транспортним засобом для перевезення подільних вантажів із перевищенням габаритних або вагових параметрів. Також позивач не є перевізником в розумінні вимог ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт», оскільки транспортний засіб за договором оренди транспортного засобу № 1101.21-1 було передано ФОП ОСОБА_2 , який і зазначений перевізником у ТТН.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки рейдова перевірка була здійсненна з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанов КМУ №1567 від 08.11.2006, № 879 від 27.06.2009. При здійсненні перевірки було встановлено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, водій не надав дозвіл на перевезення вантажу. Відповідач надав до відзиву свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02.4127. Відсутність методики не може бути підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів. Договір укладений позивачем з ФОП ОСОБА_2 нотаріально не посвідчений, тому не створює наслідків для сторін відповідно до вимог ст.799 ЦК України. При перевірці тимчасовий реєстраційний талон водієм не надавався. Запрошення на розгляд справи надсилалось позивачу завчасно, але було повернуто «за закінченням терміну зберігання», тому спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

07.06.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки(Одеська область) було проведено ваговий контроль транспортного засобу ДАФ, д/н НОМЕР_1 , який належить позивачу . Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст.48 Закону України « Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм на здвоєну вісь 10%, але не більше 20%, чим порушено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт», про що працівниками Укртрансбезпеки був складений акт № 281961 від 07.06.2021.

Акт № 281961 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт №0063025 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, довідка № 0068923, чек зважування від 07.06.2021 о 18:54 свідчить, що фактична вага на здвоєну вісь складала 18,38т при нормативно допустимій 16 т.

Постановою від 15.07.2021 № 281827 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз.15 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу .

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті1567 від 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні , виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Позивач у позові зазначає, що його не повідомили про розгляд справи, але надані відповідачем суду докази свідчать, що на його адресу надсилалось запрошення про розгляд справи на 15.07.2021 за адресою Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.А.Суліми,42, яке повернулась без вручення адресату з вказівкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.п.26,27 постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Відтак, позивач був повідомлений, оскільки рекомендований лист надсилався на його адресу, не з`явився, що не є перешкодою для прийняття постанови.

Позивач посилається на те, що акт складено однією особою, а відповідно до п.2 постанови КМУ 1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами, на копії документів відсутня печатка, підпис посада посадової особи. Наданий сторонами акт проведення перевірки свідчить, що він складений головним спеціалістом Учава Г.Г., що підтверджується його підписом.

В акті дійсно відсутня печатка та він складений однією особою, але позивач не надав суду доказів, що ці недоліки акта привели до спотворення даних габаритно-вагового контролю.

Відповідачем до відзиву надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02.4127 до 26.05.2022.

Позивач зазначає, що ним не було порушено габаритно-вагових параметрів, що підтверджується ТТН та видатковою накладною.

Але відповідно до наданих відповідачем документів підтверджується, що вага на здвоєну вісь складала 18,38т замість нормативно допустимих16т. Відповідно до ТТН перевозились морепродукти, фактична вага транспортного засобу була 26 т при нормативно допустимій 40, але в порушення Правил дорожнього руху водієм не було забезпечено правильність розміщення та кріплення вантажу, що призвело до порушення встановлених габаритно- вагових параметрів передбачених п.22.5 Правил дорожнього руху.

Також позивач посилається на відсутність методики виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі на транспортних засобах з рідким вантажем, тому відсутність методики не може свідчить про беззаперечну достовірність отриманих результатів зважування.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування (Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 03.07.2019 по справі № 819/1381/16).

Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови також тим, що нею було укладено договір оренди транспортного засобу від 11.01.2021, за умовами якого транспортний засіб ДАФ передається в оренду ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується актом приймання передачі, тому вона не є перевізником в розуміння ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Позивач надала суду договір оренди транспортного засобу укладений в простій письмовій формі, тому він укладений в порушення встановленої законодавством формі, тому не створює ніяких наслідків для сторін нікчемного договору.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача, що вона не є перевізником.

Матеріали справи свідчать, що підставою для видання спірної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ.

Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

Суд встановив, що такого дозволу у позивача немає, а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ (Аналогічна позиція висловлено у постановах ВС від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16, від 01.07.2020 по справі № 803/50/17).

Позивач також обґрунтовує позовні вимоги тим, що п.22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що рух транспортних засобів з перевищенням на осі або фактичну масу 40т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється, тому чинним законодавством взагалі забороняється оформлення дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Але ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу, тому штрафні санкції застосовані правомірно.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду доказів протиправності постанови відповідача, певні недоліки, які були допущені при складанні документів при проведенні рейдової перевірки не привели до того, що результати габаритно-вагового контролю були спотворені або неточні, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Миколаївська область Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ) про визнання протиправною та скасування постанови від 15.07.2021 № 281827 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко