Рішення № 101974942, 14.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2021 р. Справа № 120/2016/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, однак при здійсненні перерахунку йому зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання з 80% суддівської винагороди до 50% суддівської винагороди, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21). Вирішено подальший розгляд справи проводити з викликом сторін у судове засідання призначене 25.11.2021.

Ухвалою від 25.11.2021 витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області пенсійну справу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для огляду в судовому засіданні. Відкладено судовий розгляд справи на 14.12.2021.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі. При цьому, свою позицію щодо заявлених позовних вимог навела у поданому до суду відзиві на позовну заяву. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 по справі №120/5475/20 Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно із довідкою Господарського суду Вінницької області від 17.03.2020 №44, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, з розрахунку 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідач вказав, що відсотковий показник довічного грошового утримання позивача був визначений із урахуванням стажу роботи позивача та відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % суддівської винагороди.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якої долучив довідку Господарського суду Вінницької області від 17.03.2020 №44 про складові суддівської винагороди.

Однак, відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 по справі №120/5475/20-а позовні вимоги було задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905090166693 від 15.09.2020;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Вінницької області від 17.03.2020 №44, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Вказане рішення суду 15.12.2020 набрало законної сили.

На виконання рішення суду, управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Вінницької області від 17.03.2020 №44, починаючи з 19.02.2020.

Однак при перерахунку хоча і враховано збільшений розмір суддівської винагороди вказаний у довідці від 17.03.2020 №44, проте змінено відсоткове значення розміру довічного грошового утримання із 80 % до 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач, вважає, що величина відсоткового значення довічного грошового утримання яка складає 80 % суддівської винагороди не підлягає зменшенню, адже її визначено із урахування його стажу роботи на посаді судді на момент призначення спірних виплат ще у 2013 році на підставі рішення судів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII(який набрав чинність 30.09.2016) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини 4статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з частиною 5статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частина 3 статті 142 Закону №1402-VIII передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

На час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIIбуло встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Згідно з ч.1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Аналогічна правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).

Отже, з 19.02.2020 при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Тому підстави для здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди відсутні.

Посилання позивача на необхідність застосування розміру 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час проведення перерахунку пенсії позивачу, є помилковими, оскільки такий відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді був визначений відповідачем в порядку, який відрізняється від порядку визначення розміру довічного грошового утримання, встановленого чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, на підставі якого позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Така відмінність полягає в тому, що пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках (80% і більше), проте виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Законом № 2453-VIбуло передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (з урахуванням рішення КСУ від 04.12.2018 № 11-р/2018 - у розмірі 15 мінімальних заробітних плат), на відміну від положень Закону № 1402-VIII, який передбачає зовсім інші базові показники суддівської винагороди, виходячи з окладу працюючого судді, в даному випадку місцевого суду, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ст. 135), а також інший розмір довічного утримання судді у відставці 50% і більше від суддівської винагороди (ч.3 ст.142).

Отже, чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, що свідчить про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за грошовим утриманням (розміром щомісячної суддівської винагороди) за Законом № 1402-VIII, а розміру відсотку - за Законом № 2453-VI.

Зміна відсоткового обчислення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі статті 142 Закону №1402-VIII не порушує права позивача, оскільки за рахунок збільшення розміру суддівської винагороди станом на 18.02.2020, що враховується при перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, значно збільшується і розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає перерахунку згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна