Рішення № 10197428, 23.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.10 Справа № 17/63/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод”,

           юридична адреса: 14021, м. Чернігів, вул. І. Франка, 1А

           фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія”, 72300, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175

про стягнення 28 700,55 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Мартиненко К.І., довіреність від 05.02.10 б/н

СУТЬ СПОРУ:

27.01.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” (надалі ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (далі за текстом - ТОВ “Агропромислова компанія”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2 в сумі 25 733,97 грн., з яких: 20 000 грн. - сума основного боргу, 450,41 грн. - 3 % річних, 1 700 грн. - інфляційні витрати та 3 583,56 грн. - пені.

Ухвалою від 27.01.09 судом порушено провадження у справі № 17/63/09, судове засідання призначено на 23.02.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

19.02.09 у зв’язку із надходженням на адресу господарського суду касаційної скарги ТОВ “Агропромислова компанія” на ухвалу суду від 27.01.09 матеріали справи були направленні господарським судом Запорізької області до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.09 відмовлено ТОВ “Агропромислова компанія” у прийнятті касаційної скарги від 13.02.09 б/н на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.01.09 у справі № 17/63/09.

Ухвалою від 09.06.09 судове засідання призначено на 23.06.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 09.06.09 заяву позивача за вих. від 05.05.09 № 43 про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу у справі, судом задоволено.

Ухвалою від 23.06.09 строк вирішення спору за клопотанням представників сторін судом продовжено на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, розгляд справи № 17/63/09 відкладено на 14.07.09.

Заявою від 22.06.09 № 65 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат та пені. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 29 443,56 грн., з яких: 20 000 грн. - сума заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2, 703,56 грн. - 3 % річних, 3 140,00 грн. - інфляційні витрати та 5 600 грн. - пені. Представник відповідача не заперечив проти вказаної заяви. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнята судом та задоволена.

Ухвалою від 25.06.09 судом змінено розмір заходів щодо забезпечення позову. Накладено арешт на грошові суми, що належать відповідачеві - товариству з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (72300, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175), які знаходяться на банківських рахунках:

- № 26003325104210 в Мелітопольському філіалі АК БСР “Укрсоцбанк”, МФО 313463;

- № 2600845422 в ЗОД “Райфайзен банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827;

- № 260031955 в ДФ ВАТАБ “Укргазбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305448;

- № 26043017221001 в ЗФ ВАТ “АБ “Бізнес Стандарт”, МФО 313537 до ухвалення рішення в справі № 17/63/09 по суті спору в межах суми позовних вимог в розмірі 29 443,56 грн.

01.07.09 у зв’язку з надходженням на адресу господарського суду Запорізької області апеляційної скарги на ухвалу суду від 09.06.09, справу № 17/63/09 направлено для розгляду апеляційної скарги до Запорізького апеляційного господарського суду.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.09.09 апеляційну скаргу ТОВ “Агропромислова компанія” задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.06.09 у справі № 17/63/09 скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” про забезпечення позову.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 відмовлено ТОВ “Агропромислова компанія” у відновлені пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.06.09 у справі № 17/63/09. Матеріали апеляційної скарги повернуто заявнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.10 у справі № 17/63/09 касаційну скаргу ТОВ “Агропромислова компанія” на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 у справі № 17/63/09 залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 у справі № 17/63/09 - без змін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.10 прийнято справу № 17/63/09 до свого провадження для подальшого розгляду, судове засідання призначено на 18.02.10.

18.02.10 матеріали справи направлено до Вищого господарського суду України з метою подальшого направлення до Верховного Суду України для розгляду касаційної скарги ТОВ “Агропромислова компанія” від 08.02.10 б/н на постанову Вищого господарського суду України від 21.01.10.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.03.10 відмовлено у порушені провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.01.10 у справі № 17/63/09. Матеріали справи повернуто до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.10 прийнято справу № 17/63/09 до свого провадження для подальшого розгляду, судове засідання призначено на 16.06.10.

Заявою від 08.06.10 б/н позивач уточнив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 28 700,55 грн., з яких: 20 000 грн. - сума заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2, 1 293,70 грн. - 3 % річних, 5 020,00 грн. - інфляційні витрати та 2 386,85 грн. - пеня. Представник відповідача розгляд вказаної заяви надав на розсуд суду. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим прийнята судом та задоволена.

Враховуючи, що за наслідками розгляду справи по суті та відсутності наданих у письмовому вигляді клопотань в судовому засіданні 16.06.10 судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті спору. Крім того, судом оголошено перерву до 23.06.10 у зв’язку із необхідністю написання рішення в повному обсязі.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 23.06.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнень до неї, пояснивши наступне. 14.04.08 між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 14/04/08-2, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар - кормові дріжджі в кількості 20 тон на загальну суму 45 200,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.04.08 № 01ЧН та видатковою накладною від 15.04.08 № РОL00000000142. Зобов’язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав. Оплата за вказану продукцію здійснена відповідачем із порушенням строку оплати - 29.04.08 і лише частково в розмірі 25 200,00 грн., що підтверджується випискою банку від 29.04.08. Таким чином, на думку позивача, на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 20 000 грн. У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2 суму основного боргу в розмірі - 20 000 грн., 1 293,70 грн. - 3 % річних за період з 21.04.08 по 16.06.10, 5 020,00 грн. - інфляційні витрати за період з травня 2008 року по травень 2010 року та 2 386,85 грн. - пені за період з 21.04.08 по 21.10.08.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві за вих. від 29.05.09 б/н та в письмових поясненнях за вих. від 19.05.10 б/н, зазначивши, що позивачем не надано суду жодних доказів підтверджуючих поставку дріжджів кормових саме за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2, оскільки у спірній видатковій накладній, товарно-транспортній накладній та рахунку-фактурі відсутні будь-які посилання на вказаний договір. Крім того, зазначає, що у спірній накладній зазначено умови продажу - попередня оплата, а п. 1.2 спірного договору встановлена 100 % оплата по факту поставки товару. Разом з тим, відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за дріжджі кормові в розмірі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.04.08. Також, на думку відповідача, при вирішенні справи необхідно врахувати вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»щодо порядку заповнення податкової накладної, порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, витребувати та дослідити податкові накладні для встановлення взаємозв’язку між наданими рахунками та видатковими накладними із спірним договором. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2 укладений між ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” (Продавець) і ТОВ “Агропромислова компанія” за умовами якого (п. 1.1. договору) Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар: дріжджі кормові, в кількості 20 тон за ціною 2 260,00 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ. Загальна вартість в гривнях, у т.ч. ПДВ - 20 %.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2 в сумі 28 700,55 грн. (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог позивача зазначених вище).

Проаналізувавши матеріали справи та з’ясувавши фактичні відносини сторін щодо поставки товару суд вважає, що позовні вимоги ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Положеннями до ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов’язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (…).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів цієї господарської справи вбачається, що 15.04.08 ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” відвантажено ТОВ “Агропромислова компанія” товар - дріжджі кормові кількістю 20 тон загальною вартістю 45 200,00 грн.

Факт поставки товару (дріжджів кормових) підтверджується рахунком-фактурою від 15.04.08 № РОL00000000153, товарно-транспортною накладною від 15.04.08 № 01ЧН та видатковою накладною від 15.04.08 № РОL00000000142.

Вбачається, що поставлений товар отриманий уповноваженою особою відповідача у справі № 17/63/09 Белинським Г.А. без жодних претензій та зауважень, про що свідчить відповідний підпис вказаної особи, скріплений печаткою ТОВ “Агропромислова компанія” на товарно-транспортній накладній від 15.04.08 № 01ЧН. При цьому, повноваження Белинського Г.А. на отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯОЧ № 425452 від 31.03.08, копія якої долучена до матеріалів справи, виданою Белинському Г.А. товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” на отримання від ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” цінностей - дріжджів кормових за договором (без зазначенням реквізитів договору). Строк дії довіреності до 31.08.08. Крім того, з вказаної довіреності вбачається, що підпис особи, якій видано довіреність, посвідчено керівником та головним бухгалтером ТОВ «Агропромислова компанія»та посвідчено печаткою цього товариства.

Розглядаючи справу № 17/63/09 по суті спору судом враховано, що підпис уповноваженої особи на товарно-транспортній накладній від 15.04.08 № 01ЧН про отримання дріжджів кормових аналогічний підпису, який міститься на видатковій накладній від 15.04.08 № РОL00000000142, що підтверджує факт отримання товару - дріжджів кормових в кількості 20 тон уповноваженою особою відповідача - Белинським Г.А.

Враховуючи, що у товарно-транспортній накладній від 15.04.08 № 01ЧН та у видатковій накладній від 15.04.08 № РОL00000000142 відсутні будь-які посилання на договір купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2, як на підставу здійснення поставки, суд дійшов висновку, що поставка ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” товару товариству з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” відбулась поза межами договору купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2.

Відповідно до змісту ст. 4 ГПК України, господарський суд вправі самостійно визначатись стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням ст. 83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Таким чином, судом застосовуються норми ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Надані до суду документи в сукупності, а саме видаткова накладна від 15.04.08 № РОL00000000142, товарно-транспортна накладна від 15.04.08 № 01ЧН, рахунок-фактура від 15.04.08 № РОL00000000153 свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна договору. Законодавством не передбачено обов’язковість письмової форми договору купівлі-продажу (за виключенням окремих видів договорів купівлі-продажу перелік яких визначено статтею 657 ЦК України).

Матеріали справи № 17/63/09 свідчать, що між сторонами склались господарські відносини щодо поставки товару - дрожів кормових, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у поставці товару, а обов’язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Згідно із положеннями ст. 712 ЦК України, (…) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи № 17/63/09 свідчать, що видатковою накладною від 15.04.08 № РОL00000000142 відповідачу поставлено товар на загальну суму 45 200,00 грн.

Про прийняття ТОВ “Агропромислова компанія” запропонованих умов купівлі - продажу свідчать сама видаткова накладна, товарно-транспортна накладна від 15.04.08 № 01ЧН та підпис уповноваженої особи відповідача на цих накладних, що підтверджує факт отримання товару уповноваженою особою ТОВ “Агропромислова компанія” за довіреністю серії ЯОЧ № 425452 від 31.03.08, виданої Белинському Геннадію Андрійовичу на отримання дрожів кормових (копії яких долучені до матеріалів справи).

Встановлено, що ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” виставлено ТОВ “Агропромислова компанія” рахунок-фактуру від 15.04.08 № РОL00000000153 на оплату поставленого товару на суму 45 200,00 грн.

Виходячи з цього, у відповідача виник обов’язок оплатити отриманий ним товар.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі - продажу у вигляді досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Однак, як свідчать матеріали справи № 17/63/09, відповідач зобов’язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав. Оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 25 200,00 грн., що підтверджується випискою банку від 29.04.08. При цьому, в призначенні платежу при перерахуванні грошових коштів в сумі 25 200,00 грн. ТОВ “Агропромислова компанія” було зазначено: “Сплата за дріжджі кормові згідно рахунку № 153 від 15.04.08”, тобто на підставі рахунку-фактури, визначеного у видатковій накладній від 15.04.08 № РОL00000000142.

Таким чином, факт наявності заборгованості у розмірі 20 000 грн. підтверджується матеріалами справи.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на платіжне доручення від 17.04.08 № 774, яке нібито підтверджує факт перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” 50 000 грн. за дріжджі кормові, оскільки, зміст вказаного платіжного доручення свідчить, що платіж здійснювався на підставі рахунку від 08.04.08 № 139, а не на підставі виставленого рахунку-фактури від 15.04.08 № РОL00000000153 (№153), який визначений у видатковій накладній від 15.04.08 № РОL00000000142.

В ході розгляду справи № 17/63/09 судом враховано норми Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з п. 7.2.1 якого визначено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну.

Пунктом 7.2.3. вказаного Закону визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Аналогічні положення містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.98 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору, з урахуванням положень вищевказаних законодавчого та ін. нормативно-правового акту, в судовому засіданні 16.06.10 судом були витребувані від сторін (в особі їх уповноважених представників) на підтвердження факту здійснення господарської операції податкові накладні. Для чого судом було оголошено перерву в судовому засіданні.

Однак, уповноважені представники сторін після продовження судового засідання зазначили, що:

- позивач - оригінал податкової накладної на виконання положень Закону України «Про податок на додану вартість»на підтвердження факту поставки відповідачу 15.04.08 товару - дріжджів кормових у кількості 20 тон був переданий ТОВ «Агропромислова компанія». Інших податкових накладних у позивача не має.

- відповідач - податкової накладної на підтвердження факту поставки 15.04.08 відповідачу позивачем товару (дріжджів кормових) в кількості 20 тон на суму 45200 грн. за рахунком фактурою від 15.04.08 № РОL00000000153 на підприємстві не знайдено.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом ТОВ “Агропромислова компанія” має заборгованість перед позивачем за поставлений товар - дріжджі кормові у розмірі 20 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги той факт, що відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого товару в повному обсязі, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно з розрахунком позивача, розмір 3 % за період з 21.04.08 по 16.06.10 складає 1 293,70 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з травня 2008 р. по травень 2010 р. в сумі 5020,00 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 2 386,85 грн.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що угоди відносно оплати пені сторони не укладали, судом у задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5 345,06 грн. відмовляється.

22.06.10 на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” за вих. від 22.06.10 б/н, якою відповідач просить суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду від 25.06.09.

Враховуючи, що ухвалою від 25.06.09 судом змінено розмір заходів щодо забезпечення позову та накладено арешт на грошові суми, що належать відповідачеві - ТОВ “Агропромислова компанія” в межах суми позовних вимог в розмірі 29 443,56 грн. до ухвалення рішення в справі № 17/63/09 по суті спору, судом прийнята до розгляду та задоволена заява відповідача за вих. від 22.06.10 б/н.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 263,13 грн. державного мита та 108,19 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 45, 22, 33, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 31914947, р/р 26003325104210 в Мелітопольській філіалі АКБ СР “Укрсоцбанк”, МФО 313463) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” (юридична адреса: 14021, м. Чернігів, вул. І. Франка, 1А, фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А, код ЄДРПОУ 33336034, р/р 2600601000122 в ЧФ ВАТ “Кредобанк” м. Чернігів, МФО 353713) - 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, інфляційні втрати - 5 020 (п’ять тисяч двадцять) грн. 00 коп., 3 % річних - 1 293 (одна тисяча двісті дев’яносто три) грн. 70 коп., 263 (двісті шістдесят три) грн. 13 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Скасувати заходи щодо забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду від 25.06.09.

           Суддя В.Л. Корсун