Рішення № 10197385, 16.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.10 Справа № 10/195/10

За позовом: КУ “Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району”, м. Запоріжжя

До відповідача: КП “Кровельщик”, м. Запоріжжя

Про стягнення суми 6 019, 54 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Шишко О.Г. довіреність № 411 від 15.06.2010р.

від відповідача: не з’явився

КУ “Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району” звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до КП “Кровельщик” про стягнення боргу за договором оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р. в сумі 6 019, 57 грн., які складають 5 862, 49 грн. основного боргу та 157,05 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані, п. 4 ст. 286 ГК України, ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 12, 22, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 10/195/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.06.2010р. о 10 год. 20 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 16.06.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р. в сумі 6 019, 57 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 21.05.2010р., направлена відповідачу рекомендованим листом, до канцелярії господарського суду Запорізької області не повернулась.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КУ “Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району” (орендодавець) та КП “Кровельщик” (орендар) було укладено договір оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р. (надалі - договір), за яким орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності міської ради від 11 січня 2001р. № 001, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячі будівлі загальною площею 1414, 97 кв. м. За адресою: літ. АґА-2”, літ. “Г” по вул. Лізи Чайкіної, 71, вартість якої для розрахунку орендної плати за станом на 31.01.2001р. становить 126 686, 00 грн. (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 3.3 Додаткової угоди від 01.01.2005р. орендна плата перераховується згідно рахунків позивача орендарем на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 01.04.2010р. № 53 в сумі 3 112, 43 грн., від 02.03.2010р. № 13 в сумі 1 347, 44 грн., від 02.03.2010р. № 16 в сумі 3 017, 22 грн., № 80 від 29.04.2010р. в сумі 157, 05 грн.

Відповідно до п. 3.5 Додаткової угоди від 01.01.2005р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Обов’язок щодо нарахування пені покладається на орендаря. В разі здійснення орендарем нарахування пені та сплати її до бюджету, нарахування та стягнення пені виконується орендодавець в установленому порядку.

Відповідачеві було направлено претензію № 549 від 28.04.2010р., в якій відповідача попереджено про заборгованість станом на 28.04.2010р. в сумі 7 634, 14 грн. Також позивач разом з претензією направив акт звірки взаємних розрахунків № 1 від 28.04.2010р. Зазначена претензія з актом звірки взаємних розрахунків залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 2 083, 94 грн.

Зобов’язання щодо оплати орендних платежів відповідачем не виконані належним чином, тому сума заборгованості з урахуванням часткової сплати суми основного боргу з орендної плати на момент подачі позову основний борг складає –5 862, 49 грн., пеня - 157, 05 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Підстави для припинення зобов’язання за договором оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання КП “Кровельщик” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 5 862,49 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. А також підлягає стягненню пеня у сумі 157,05 грн. за період січень-березень 2010р.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з КП “Кровельщик” (69000, м. Запоріжжя, ГСП –816, р/р 26007318036570 в АКБ ЗОФ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 22148625) на користь КУ “Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району” (69106, м. Запоріжжя, вул. Соціалістична, 1, р/р 25552280086073 в КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 05498660) 5 862 грн. 54 коп. основного боргу, 157,05 грн. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Т.Г. Алейникова

Згідно з оригіналом

Помічник судді _____Н.В. Лупанова

Рішення господарського суду набирає законно сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –22.06.2010р.

Суддя