Рішення № 101973098, 16.12.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3009/21

Провадження №2/0203/1171/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,

у с т а н о в и в:

1. 29 липня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1 він регулярно надає послуги з водопостачання та водовідведення. У квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку мешкають відповідачі, які не оплачують ці послуги, у результаті чого за період від 01.03.2013 по 28.02.2021 утворилася заборгованість в сумі 29 428,67 грн. У добровільному порядку відповідачі борг погасити не бажають, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з них у солідарному порядку вказаної заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків загальною сумою 32 186,94 грн (а.с.а.с. 1, 2).

2. Представниця позивача до суду не з`явилася, звернувшись із заявами про розгляд справи за її відсутності, розгляд справи у заочному порядку (а.с.а.с. 23, 34).

3. Відповідачі до суду також не з`явилися, були повідомлені належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

4. 16 грудня 2021 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.

5. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

6. Судом було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 від 04.09.2008 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.а.с. 17 – 19).

7. Позивач регулярно надає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 послуги з водопостачання та водовідведення, проте останні плату за користування вказаними послугами вносять неналежно, у зв`язку з чим за період від 01.03.2013 по 28.02.2021 утворилася заборгованість в сумі 29 428,67 грн, розрахована відповідно до встановлених тарифів (а.с.а.с. 6 – 9).

8. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон №2189-VIII) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

9. Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону №2189-VIII комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

10. За правилами, встановленими пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

11. Частиною 1 статті 9 Закону №2189-VIII встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

12. Аналогічні положення містились у статтях 2, 5, 7, 9 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги».

13. За приписами статті 22 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

14. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

15. Згідно зі статтею 541 ЦК солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

16. Відтак, ураховуючи той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушують зобов`язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, і таке зобов`язання є неподільним, суд вважає вимоги позивача про стягнення з них заборгованості у солідарному порядку такими, що підлягають задоволенню.

17. Розв`язуючи позов у частині стягнення трьох відсотків річних та відшкодування інфляційних втрат, суд виходить з такого.

18. За правилами, встановленими частиною 2 статті 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

19. Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних обґрунтована й підлягає задоволенню.

20. Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань становить 288,34 грн, а інфляційні втрати – 2 469,93 грн відповідно до докладного розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви (а.с.а.с. 6, 7).

21. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений позов у частині стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трьох відсотків річних та відшкодування інфляційних втрат також задовольнити.

22. Позов у частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 не може бути задоволений, оскільки останній від 2008 року за вказаною адресою не зареєстрований, а доказів його фактичного проживання у квартирі АДРЕСА_3 у спірний період позивачем надано не було.

23. У порядку статті 141 ЦПК із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача у рівних частках також підлягає стягненню компенсація понесених судових витрат загальною сумою 2 270,00 грн (а.с. 12).

24. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код – 03341305; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21А) до ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ), ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 ; АДРЕСА_6 ) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 32 186,94 гривень (основна заборгованість – 29 428,67 гривень, три відсотки річних – 288,34 гривень, інфляційні втрати – 2 469,93 гривень).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради компенсацію судових витрат у сумі 1 135,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради компенсацію судових витрат у сумі 1 135,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Католікян