Рішення № 10197236, 03.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10 Справа № 16/100/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4 код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Лавр-2007” (69057, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 182-а; 69057, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 186-а; 69001, м.Запоріжжя, бульв.Центральний, 3; 69084, м.Запоріжжя, вул..Карпенка-Карого, 47)

про стягнення 50931,30 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Сікора І.В. (дов.20 від 04.01.2010)

від відповідача - Маркова С.Ю. (дов.1 від 20.05.2010) –в засіданні 20.05.2010

СУТЬ СПОРУ:

          Концерном “Міські теплові мережі” філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району заявлено позов про стягнення з ТОВ “Лавр-2007” на користь концерну 50931,30 грн., з яких 43110,50 грн. –основна заборгованість за спожиту теплову енергію, 314,65 грн. –пеня, 1757,65 грн. –3% річних та 5748,50 грн. –втрати від інфляції.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/100/10 з призначенням судового засідання на 20.05.2010.           В засіданні оголошувалася перерва до 03.06.2010. В засіданні 03.06.2010 за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Заявою від 20.05.2010 позивач вказав на часткове погашення відповідачем основного боргу –в сумі 10000,00 грн., просить в цій частині провадження у справі припинити.

          В решті частині позивач позов підтримав, обґрунтував положеннями ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору № 203013 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2007. Зазначив, що на момент заявлення позову відповідач мав прострочену заборгованість за спожиту теплоенергію за період з січня 2009 по травень 2009 року, розмір якої складав 43110,50 грн. Заборгованість в сумі 10000,00 погашена після пред’явлення позову. За період прострочення на суму заборгованості нараховані пеня, сума якої склала 314,65 грн., 3% річних, що склало 1757,65 грн. та втрати від інфляції, що склало 5748,50 грн.

          Відповідач представив відзив, згідно з яким визнав позов частково, зазначив що на 19.05.2010 його заборгованість за спожиту теплову енергію складає 33110,50 грн., оскільки в квітні та травні 2010 ним сплачено 10000,00 грн.

          Також відповідач заявив клопотання про розстрочку виконання рішення на 10 місяців.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов підстави для задоволення позову в частині з огляду на таке.

          Встановлено, що 01.10.2007 сторонами у справі укладено договір № 203013 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), який діє до цього часу та відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов’язався постачати відповідачу –споживачу теплову енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість за встановленими цінами (тарифами) в терміни та в порядку, передбачені Договором та додатками до нього.

          За п.3.2.6 споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. .

          Відповідно до п.6.4 Договору споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

          Згідно з п.п.6.7 споживач повинен з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачальної організації акт приймання-передачі який підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні йог споживачем і оформленим таким чином акт вважається погодженим та є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період

          Пунктом 7.2.8 передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до встановленого терміну споживачу з наступного дня після закінчення терміну сплати нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Представленими матеріалами, зокрема актами прийому-передачі теплової енергії, підписаними обома сторонами, встановлено, що в період з січня по травень 2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплову енергію на суму 59326,52 грн., на оплату якої відповідачу пред’являлися рахунки.

          Вартість теплової енергії була сплачена відповідачем частково, на момент пред’явлення позову заборгованість відповідача складала 43110,50 грн.

          31.03.2010 сторонами підписано акт звірки розрахунків, згідно з яким відповідач визнав існування заборгованості у зазначеному розмірі.

          Після пред’явлення позову заборгованість в сумі 10000,00 грн. відповідачем погашена, що підтверджено представленими платіжними дорученнями № 862 від 28.04.2010 на суму 5000,00 грн. та № 881 від 17.05.2010 на суму 5000,00 грн.

          На момент розгляду справи заборгованість відповідача дорівнює 33110,50 грн., що підтверджується і позивачем.

          Згідно з умовами п.7.2.8 Договору та з дотриманням приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.232 Господарського кодексу України за прострочення виконання грошових зобов’язань за Договором позивач за період з 21.06.2009 по 20.12.2009 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 314,65 грн.

          Крім того, позивачем відповідачу за період прострочення зобов’язань з 21.02.2009 по 26.04.2010 нараховані 3% річних, сума яких склала 1757,65грн., а також сума втрат від інфляції з січня 2009 по лютий 2010, яка склала 5748,50 грн., що є правомірним за ст.625 Цивільного кодексу України.

           Надані позивачем розрахунки визнані судом обґрунтованими.

           Заявлені вимоги відповідають Договору та є правомірними.

Позов частині стягнення 33110,50 грн. основного боргу, 314,65 грн. пені, 1757,65 грн. –3% річних та 5748,50 грн. втрат від інфляції підлягає задоволенню.

В частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, в силу п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, оцінивши фінансове становище відповідача та взаємовідносини сторін, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання частково та надати розстрочку в частині стягнення сум основного боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції на 3 місяці, у зв’язку з чим сума 40931,30 грн. підлягає стягненню таким чином: в червні 2010 року –13645,10 грн., в липні та серпні 2010 –по 13643,10 грн.

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 745,31 грн. (236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 509,31 грн. державного мита) в повному обсязі покладаються на відповідача, оскільки позов подано з його вини, а часткове погашення здійснено після пред’явлення позову.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 80 п. 1-1 ст.80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лавр-2007” (юридична адреса: 69084, м.Запоріжжя, вул..Карпенка-Карого, 47; адреси: 69057, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 182-а; 69057, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 186-а; 69001, м.Запоріжжя, бульв.Центральний, 3; код ЄДРПОУ 35300429) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 33110 грн. 50 коп. основного боргу, 314 грн. 65 коп. пені, 1757 грн. 65 коп. –3% річних, 5748 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 745 грн. 31 коп. судових витрат.

В решті частині провадження у справі припинити.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення сум основного боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції на 3 місяці шляхом стягнення в червні 2010 року 13645,10 грн., в липні та серпні 2010 –по 13643,10 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 08.06.2010.