Рішення № 10197235, 03.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10 Справа № 16/94/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4 код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Будівник” (69006, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 234/47; 69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, 19-а; код ЄДРПОУ 31884043)

про стягнення 13485,54 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача Сікора І.В. (дов.20 від 04.01.2010)

від відповідача - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Концерном “Міські теплові мережі” філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району заявлено позов про стягнення з ТОВ “Будівник” на користь концерну 13485,54 грн., з яких 11415,01 грн. –основна заборгованість за спожиту теплову енергію, 220,95 грн. –пеня, 334,34 грн. –3% річних та 1515,24 грн. –втрати від інфляції.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/94/10 з призначенням судового засідання на 13.05.2010.           Розгляд справи відкладався до 03.06.2010, про що винесено ухвалу. В засіданні 03.06.2010 за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, які обґрунтував положеннями ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору № 202774 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007. Зазначив, що на момент розгляду справи відповідач має прострочену заборгованість за спожиту теплоенергію за період з листопада 2007 року по лютий 2010 року, розмір якої складає 11415,01 грн. За прострочення зобов’язань на суму заборгованості нараховані пеня, сума якої склала 220,95 грн., 3% річних, що склало 334,34 грн. та втрати від інфляції, що склало 1515,24 грн. Позивач просить позов задовольнити.

          Відповідач, повідомлений про місце і час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 20.04.2010 не виконав, уповноважений представник відповідача в судове засідання двічі не прибув.

          Поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 7133847, долучене до матеріалів справи, свідчить про отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у даній справі.

          Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

           Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

          Справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.

          Встановлено, що 01.05.2007 сторонами у справі укладено договір № 202774 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), який діє до цього часу та відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов’язався відпускати відповідачу –споживачу теплову енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість за встановленими цінами (тарифами) в терміни та в порядку, передбачені Договором та додатками до нього.

          За п.3.2.6 споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. .

          Відповідно до п.6.4 Договору споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

          Згідно з п.п.6.7 споживач повинен з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачальної організації акт приймання-передачі який підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні йог споживачем і оформленим таким чином акт вважається погодженим та є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період

          Пунктом 7.2.8 передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до встановленого терміну споживачу з наступного дня після закінчення терміну сплати нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Представленими матеріалами, зокрема актами прийому-передачі теплової енергії встановлено, що в період з листопада 2007 року по лютий 2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплову енергію на суму 11415,01 грн., на оплату якої відповідачу пред’являлися рахунки.

          Акти відповідачем не підписані, однак заперечень по них не надходило, а відтак всі акти являються підставою для оплати (п.6.7 Договору).

          Рахунки відповідачем не оплачені і на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 11415,01 грн.

          Згідно з умовами п.7.2.8 Договору та з дотриманням приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.232 Господарського кодексу України за прострочення виконання грошових зобов’язань за Договором позивач за періоди прострочення з 21.05.2009 по 06.04.2010 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 220,95 грн.

          Крім того, позивачем відповідачу за період прострочення зобов’язань з 21.12.2007 по 06.04.2010 нараховані 3% річних, що склало 334,34 грн., а також з січня 2008 по квітень 2010 сума втрат від інфляції, яка склала 1515,24 грн., що є правомірним за ст.625 Цивільного кодексу України.

           Надані позивачем розрахунки визнані судом вірними та обґрунтованими.

           Відповідач доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості на момент розгляду справи суду не надав.

           За таких обставин позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 134 грн. 85 коп. витрат на державне мито та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будівник” (69006, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 234/47; 69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, 19-а; код ЄДРПОУ 31884043) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 11415 грн. 01 коп. основного боргу, 220 грн. 95 коп. пені, 334 грн. 34 коп. –3% річних, 1515 грн. 24 коп. втрат від інфляції та 370 грн. 85 коп. судових витрат.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 03.06.2010.