Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.10 Справа № 5/82/10
Суддя
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а)
До відповідача: Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” (69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 6 –а; 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, 34)
про стягнення 1 751, 91 грн.
Суддя Проскуряков К.В.
У судовому засіданні брали участь представники:
Від позивача –Костенко С.Г., довіреність № 24 від 04.01.2010
Від відповідача –Не з’явився.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
02.04.2010 Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня 2009 по січень 2010 у розмірі 1 742, 92 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2010 порушено провадження у справі № 5/82/10, розгляд якої призначено на 19.05.2010. Розгляд справи відкладався до 02.06.2010. За згодою представника позивача у судовому засіданні 02.06.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
Позивачем було заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач прочить сятгнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 751, 91 грн., з яких: 1 558, 99 грн. – сума основного боргу, 86, 94 грн. –сума пені, 19, 06 грн. –сума 3 % річних та 86, 92 грн. –сума інфляційних витрат.
Клопотання позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги (з урахуванням уточнень) у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, пояснив, що 01.10.2002 між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 388, за умовами якого Концерн “Міські теплові мережі” зобов’язався постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Позивачем були виконані взяті зобов’язання, теплова енергія постачалась відповідачу кожного місяця, починаючи з січня 2009 по січень 2010 року на суму 1 558, 99 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконує свої зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії, у зв’язку з цим, станом на 02.06.2010, утворилась заборгованість у сумі 1 751, 91 грн., з яких: 1 558, 99 грн. –сума основного боргу, 86, 94 грн. –сума пені, 19, 06 грн. –сума 3 % річних та 86, 92 грн. –сума інфляційних витрат. В обґрунтування позову посилається на договір № 388 від 01.10.2002, ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання 02.06.2010 вдруге не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 02.04.2010 та від 19.05.2010 відповідачем суду не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адреси відповідних ухвал.
В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення № 7098219 від 09.04.2010 та № 7098227 від 09.04.2010, згідно яких ухвала про порушення провадження у справі № 5/82/10 від 02.04.2010 була отримана уповноваженими особами відповідача 19.04.2010 та 20.04.2010 відповідно.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
01.10.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Спільним підприємством “Бест Інтернешнл” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 388 (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями).
Пунктом 1.2. розділу 1 договору визначено, що за цим договором Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.
Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема
визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).
Відповідно до п.п. 6.3., 6.4., 6.5., 6.6. розділу 6 вказаного договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації (п. 6.3.).
Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами (п. 6.4.).
Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку, з урахуванням втрат, або розрахунковим способом –при відсутності приладів обліку (п. 6.5.).
Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату (п. 6.6.).
Відповідно до п.п. 6.7., 6.8. розділу 6 договору сторони щоквартально, з ініціативи Енергопостачальної організації, проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості (п. 6.7.).
Енергопостачальна організація має право індексувати суму заборгованості споживача за весь час несплати теплової енергії згідно з офіційним рівнем інфляції та чинним законодавством України (п. 6.8.).
Відповідно до підпункту 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0, 5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району до Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” постачалась кожного місяця, починаючи з січня 2009 по січень 2010 на загальну суму 1 558, 99 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, від 31.08.2009, від 30.09.2009, від 31.10.2009, від 30.11.2009, від 31.12.2009 та від 31.01.2010.
16.02.2010 на адресу відповідача було направлено лист № 626 від 16.02.2010 з додатком: Акти-приймання передачі теплової енергії за договором № 388 від 01.10.2002 за період з лютого 2009 по січень 2010 на 12 арк.; рахунки за договором № 388 від 01.10.2002 за періодз січня 2009 по січень 2010 на 13 арк.
25.05.2010 на адресу відповідача було направлено Акт звірки взаємних розрахунків за договором постачання теплової енергії № 388 від 01.10.2002, про що свідчить копія фіскального чеку № 2278 від 25.05.2010.
Відповіді позивач не отримав.
Станом на 02.06.2010 заборгованість відповідача складає 1 751, 91 грн., яка у повному обсязі або частково сплачена не була. Доказів зворотного суду не надано.
З метою стягнення з Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” суми заборгованості у примусовому порядку, Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся із позовом до суду.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать надані до суду документи, 01.10.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Спільним підприємством “Бест Інтернешнл” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 388, за яким Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.
У вказаному договорі сторони погодили порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію, визначивши, що підставою для розрахунків СП “Бест Інтернешнл” з Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району є рахунок та акт приймання-передачі.
На виконання вказаного договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району постачав Спільному підприємству “Бест Інтернешнл” теплову енергію кожного місяця, починаючи з січня 2009 по січень 2010 на загальну суму 1 558, 99 грн. Вказане підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, від 31.08.2009, від 30.09.2009, від 31.10.2009, від 30.11.2009, від 31.12.2009 та від 31.01.2010.
Станом на 02.06.2010 сума основного боргу за договором складає 1 558, 99 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.
Відповідно до підпункту 7.2.3. п. 7.2. розділу 7 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0, 5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Розрахований позивачем станом на 02.06.2010 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 86, 94 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на 02.06.2010 три проценти річних з простроченої суми складає 19, 06 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 86, 92 грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 1 751, 91 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.
Заборгованість відповідачем у сумі 1 751, 91 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була.
Доказів зворотного суду не надано.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.
Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Пунктом 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Спільного підприємства “Бест Інтернешнл” (69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 6 – а; 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, 34, р/р260023001007 АКБ “МТ –Банк”, МФО 313816, код ЄДРПОУ 20036916) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) заборгованість за договором № 388 від 01.10.2002 у сумі 1 558 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 99 коп., пеню у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 94 коп., 3 % річних у розмірі 19 (дев’ятнадцять) грн. 06 коп., інфляційні витрати у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 92 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.
Суддя К.В.Проскуряков
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 07.06.2010.
Судове рішення № 10197204, Господарський суд Запорізької області було прийнято 02.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/82/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: