Рішення № 10197201, 20.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10 Справа № 18/1/10

Головуючий колегії

Судді Горохов І.С.

Попова І.А.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 3а)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (69035, м.Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29)

третя особа 1, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю “Промислові фінанси” (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 3а)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХРЕСУРСИ” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 3-а).

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий суддя Носівець В.В.

суддя Горохов І.С.

суддя Попова І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Козиряцький Є.І., довіреність № 123-09 від 18.12.2009 р.;

Від відповідача: не прибув;

Від третьої особи 1: Козиряцький Є.І., довіреність № Пор 091218-01 від 18.12.2009 р.;

Від третьої особи 2: Козиряцький Є.І., довіреність № 09-10ТР від 29.01.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.11.2009 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Промислові фінанси” про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою суду від 04.12.2009 року порушено провадження у справі № 18/1/10, судове засідання призначено на 13.01.2010 р. Ухвалою суду від 13.01.2010 р. залучено третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХРЕСУРСИ” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 3-а) та розгляд справи відкладався на 01.02.2010 р., 16.02.2010 р., 26.02.2010 р. Враховуючи категорію і складність спору, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 26.02.2010 р. № 136 справа № 18/1/10 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Носівець В.В., судді Горохов І.С., Попова І.А. Ухвалою суду від 01.03.2010 р. справу прийнято до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 25.03.2010 р. Розгляд справи відкладався до 22.04.2010 р. Виконуючим обов’язки голови господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи був продовжений. Ухвалою суду від 22.04.2010 р., розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 20.05.2010 р. Розгляд справи був закінчений 20.05.2010 р., в судовому засіданні, за згодою представника позивача та третіх осіб, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що позивач продав відповідачу через повіреного (третю особу 1) п’ять простих векселів за договором № Б3686/08 купівлі-продажу цінних паперів від 01.12.2008 р. На забезпечення виконання умов договору № Б3686/08 купівлі-продажу цінних паперів від 01.12.2008 р. позивачем і відповідачем був укладений іпотечний договір № 49 від 01.12.2008 р., за умовами якого в іпотеку було передано майно, на яке позивач і просить звернути стягнення, оскільки відповідачем не були виконанні умови договору № Б3686/08 купівлі-продажу цінних паперів від 01.12.2008 р. щодо вчасних розрахунків.

Представник третіх осіб у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вважаючи, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Представник відповідача жодного разу не з’явився у судове засідання.

В порядку ст. 38 ГПК України неодноразово направлялися ухвали до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з метою витребування додаткових документальних доказів, оскільки витребувані документи на надходили до суду (матеріали виконавчого провадження відносно ТОВ “Константа”, в т.ч. постанова ДВС від 25.01.2010 р.), то господарський суд, керуючись ст. 90 ГПК України, направив окрему ухвалу Міністерству юстиції України та Департаменту державної виконавчої служби МЮУ. 05.05.2010 р. на адресу суду надійшли завірені копії виконавчого провадження відносно ТОВ “Константа”, однак витребуваної постанови надано так і не було.

Відповідно до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Статтею 28 ГПК України, зокрема, встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

У пункті 3 позову викладене клопотання, яке в процесі розгляду справи ще неодноразово заявлялося представником позивача, а саме щодо призначення судової експертизи для визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки. Судом клопотання позивача відхилене, оскільки судом при зверненні стягнення на майно зазначається ціна продажу спірного майна або спосіб її визначення, отже необхідність у визначенні ціни продажу майна в процесі розгляду спору –була відсутня.

Також представник третьої особи 1 неодноразово клопотав про зміну процесуального статусу ТОВ «Промислові фінанси»щодо можливості виступати на стороні позивача, а не відповідача. Судом клопотання було відхилене, як необґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (надалі –відповідач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” (надалі –позивач), від імені, якого діє ТОВ “Промислові фінанси” (на підставі договору доручення № Б3677/08 від 28.11.2008 р., повірений продавця, надалі –третя особа 1) уклали договір № Б3686/08 купівлі-продажу цінних паперів (надалі –договір купівлі продажу ЦП). Згідно умов якого, ТОВ “Таврійська інвестиційна група” зобов’язується передати у власність ТОВ “КОНСТАНТА”, а ТОВ “КОНСТАНТА” зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору цінні папери: п’ять простих веселів №№ 6931335510464, 6931335510470, 6931335510463, 6931335510465, 6931335510469, векселедавцем яких є ТОВ “Техресурси” (надалі –третя особа 2). Договірна вартість цінних паперів складає 5000000,00 грн. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Передача цінних паперів (скорочено ЦП) за договором здійснюється продавцем ЦП покупцю ЦП в строк до 26.12.2008 р. включно. Передача цінних паперів за договором купівлі-продажу здійснюється шляхом вчинення бланкового індосаменту з підписанням акту прийому-передачі цінних паперів. Право власності на ЦП переходить до покупця за умови та в момент передачі їх продавцем покупцю. Покупець зобов’язаний сплатити договірну вартість ЦП, на поточний рахунок продавця, в строк до 28.02.2009 р., включно (п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору купівлі продажу ЦП).

Акт прийому-передачі виконаних зобов’язань до договору купівлі-продажу ЦП №Б3686/08 від 01.12.2008 р., підтверджує виконання повіреного продавця (ТОВ “Промислові фінанси”) своїх зобов’язань перед покупцем (ТОВ “Константа”) у повному обсязі.

На підставі акту прийому-передачі цінних паперів від 01.12.2008 р. до Договору №Б3686/08 від 01.12.2008 р. купівлі-продажу цінних паперів, продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв цінні папери: п’ять простих векселів №№ 6931335510464, 6931335510470, 6931335510463, 6931335510465, 6931335510469, векселедавцем яких є ТОВ “Техресурси”, загальною вартістю 5000000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, договірну вартість цінних паперів у розмірі 5 000 000,00 грн. в строк до 28.02.2009 р. не сплатив, згідно п. 2.3. договору купівлі-продажу ЦП.

ТОВ “Таврійська інвестиційна група” 25.06.2009р. направило ТОВ “Константа” вимогу про усунення порушень (вих. 72-09 від 25.06.2009 р.), згідно якої, позивач вимагав протягом тридцяти календарних днів з дня одержання вказаної вимоги, сплатити суму боргу за придбані цінні папери відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.12.2008 р. в сумі 5000000,00 грн. на його поточний рахунок. Вказана вимога отримана відповідачем 01.07.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 8709490, однак залишена ним без задоволення та реагування.

Сторони у п. 3.1. договору купівлі продажу ЦП узгодили, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем зобов’язань, передбачених п. 2.3. договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за цим договором. У випадку несвоєчасного виконання покупцем зобов’язань, передбачених п. 2.3. договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за даним договором за кожний банківський день прострочення.

Договір купівлі продажу ЦП набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту належного виконання сторонами зобов’язань за ним (п. 6.1. договору).

Оскільки відповідач не сплатив 5000000,00 грн. за цінні папери, то позивач, на підставі п. 3.1. договору купівлі продажу ЦП, нарахував 30 % штрафу від суми заборгованості, що складає 1 500 000,00 грн. та 583 287,66 грн. пені за період з 02.03.2009 р. по 26.11.2009 р.

Наданий позивачем розрахунок пені за період часу 02.03.2009 р. по 26.11.2009 р. у сумі 583287,66 грн. суд вважає невірним, та дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині; щодо стягнення 1500000,00 грн. 30 % штрафу, суд вважає наданий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення штрафу та 5000000,00 грн. вартості цінних паперів, є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (пп. 1, 2, 3 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Так, законодавцем чітко визначено поняття штрафу та умови застосування штрафу. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає вимогу позивача про стягнення із відповідача пені такою, що підлягає задоволенню в частині стягнення 578972,60 грн. за період часу з 02.03.2009 р. (включно) по 01.09.2009 р. (включно), в частині стягнення 4315,06 грн. пені, суд відмовляє в задоволення позову (позивачем перевищено 6-місячний термін нарахування штрафної санкції).

З огляду на вище зазначене, факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання (договором купівлі-продажу цінних паперів № Б3686/08 від 01.12.2008 р.), господарський суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи.

01.12.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” (надалі –іпотекодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” (надалі –іпотекодавець) уклали іпотечний договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. за р.№8296 (надалі –іпотечний договір). Відповідно до умов якого, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: літ.А, адміністративна будівля інв. №17, шлакоблок, площею 79,8 кв.м.; літ.Б, контрольно-технічний пункт інв. №1 8, з/бет, плити загальною площею 31,7 кв.м.; літ. Б'-2 контрольно-пропускний пункт, 50% - з/бетон плити, 50% - цегла, загальною площею 11,5 кв.м.; літ.Г, будівля майстерень загальною площею 292,4 кв.м., літ. З, склад - 14. інв. № 23, цегла, загальною площею 281,7 кв.м., літ. И ділянка різки металевих деталей, метал, загальною площею 93,4 кв.м., літ. К, цех інв.№20, цегла, загальною площею 537,9 кв.м., літ. Н пост заправки інв. № 21, цегла загальною площею 11,2 кв.м., літ. Н', склад ПММ, цегла, загальною площею 25,6 кв.м., літ.С-2 будівля АБК, пінобетон, загальною площею 1064,6 кв.в., літ. Щ-2, лабораторія, цегла, 86,5 кв.м., літ.У, вбиральня інв. № 19, цегла, загальною площею., літ. Ф-2, топочна, цегла, загальною площею 20,2 кв.м., літ. X, малярна дільниця, цегла, метал, загальною площею 141,8 кв.м., літ.Ц, топочна, цегла, загальною площею 26,7 кв.м., літ. Ч, компресорна, з/бетонні блоки, загальною площею 36,6 кв.м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на парві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 307597, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.09.2008 р. (п. 1.1. іпотечного договору).

Сторони у іпотечному договір узгодили (п.п. 2.1., 2.2.), що іпотека відповідно до договору забезпечує повне виконання грошових зобов’язань іпотекодавця, що виплавають та/або виникнуть у майбутньому з договору № Б3686/08 купівлі-продажу цінних паперів від 01.12.2008 р., укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також з будь-яких змін до нього, за умовами якого іпотекодавець зобов’язаний в строк до 28.02.2009 р. сплатити іпотекодержателю договірну вартість паперів за договором ЦП у розмірі 5000000,00 грн. Іпотекодержатель також має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги щодо відшкодування витрат, спричинених пред’явленням вимоги за договором ЦП та/або звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до даного договору; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки; сплати неустойки, штрафів, пені відповідно до договору ЦП; відшкодування витрат та збитків, завданих порушенням умов договору ЦП та/або даного договору.

Іпотечний договір від 10.12.2008 р., набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов’язання за договором ЦП (п. 7.3. іпотечного договору).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу ЦП від 01.12.2008 р. не виконав, 5000000, 00 грн. вартості цінних паперів не сплатив позивачу.

Як вже зазначалось вище, ТОВ “Таврійська інвестиційна група” 25.06.2009 р. направило ТОВ “Константа” вимогу про усунення порушень (вих. 72-09 від 25.06.2009 р.) згідно якої, позивач вимагав протягом тридцяти календарних днів з дня одержання вказаної вимоги, сплатити суму боргу за придбані цінні папери згідно з договором купівлі-продажу від 01.102.2008 р. в сумі 5 000 000,00 грн. на його поточний рахунок, Крім того у вказаній вимозі зазначено, що у разі невиконання вимоги, ТОВ “Таврійська інвестиційна група” зверне стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.12.2008 р. за р. № 8296.

Згідно, визначень, що містяться у Законі України “Про іпотеку”:

-          іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом;

-          іпотекодавець –особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

-          іпотекодержатель –кредитор за основним зобов'язанням.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено Законом (приписи ст. 5 ЗУ “Про іпотеку”).

Відповідно до ст. 7 ЗУ “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

У ст. 33 ЗУ “Про іпотеку” визначенні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Позивачем були дотриманні умови ст. 35 ЗУ “Про іпотеку” щодо направлення повідомлення про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору, у якій зазначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону.

Позивач просив суд визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки шляхом проведення судової експертизи на підставі висновку судового експерта про вартість предмета іпотеки.

Що стосується проведення судової експертизи, то судом вказане клопотання було розглянуто під час розгляду справи.

Відповідно до ЗУ “Про виконавче провадження”: оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. (дане визначення міститься у ст. 3 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2., 2.6., 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, арештоване нерухоме майно, це майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації; прилюдні торги –продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну; стартова ціна лота - ціна, яка дорівнює початковій вартості майна, що виставляється на торги, зазначеній у заявці державного виконавця на реалізацію арештованого майна. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Статтею 57 ЗУ “Про виконавче провадження”, визначено: оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Стаття 39 ЗУ “Про іпотеку” передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Стаття 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” встановлює порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду:

“У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби (ст. 621 ЗУ “Про виконавче провадження”).

Стаття 66 ЗУ “Про виконавче провадження” встановлює, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою. У разі якщо нерухомість за вказаною ціною не буде реалізована на перших торгах, то на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, знижується не більше, ніж на 30 відсотків.

Вартість предмету іпотеки, зазначена у п. 1.2 іпотечного договору могла змінитись на момент задоволення вимог обтяжувача, оскільки предметом іпотеки є нерухоме майно, вартість якого, з часом, зменшується з урахуванням фізичного зносу.

Початкова ціна предмета забезпечувального обтяження обов’язково визначається суб’єктом оціночної діяльності, що залучається державним виконавцем в процесі реалізації заставленого майна. Тому визначення судом конкретної початкової ціни на даному етапі, в тому числі шляхом призначення судової експертизи, є передчасною та зайвою.

Початкова ціна має бути визначена - не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, що відповідає положенням Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, Закону України “Про іпотеку” та Закону України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Звернути стягнення на предмет іпотеки (згідно іпотечного договору від 01.12.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. за р. № 8296), що належить товариству з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29; код ЄДРПОУ 13622097, п/р 260070131719 у ВАТ “БМ Банк”, МФО 380913) та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, б. 23 «а», а саме: літ. А, адміністративна будівля інв. № 17, шлакоблок, площею 79,8 кв.м.; літ.Б, контрольно-технічний пункт інв. № 1 8, з/бет, плити загальною площею 31,7 кв.м.; літ. Б'-2 контрольно-пропускний пункт, 50% - з/бетон плити, 50% - цегла, загальною площею 11,5 кв.м.; літ.Г, будівля майстерень загальною площею 292,4 кв.м., літ. З, склад - 14. інв. № 23, цегла, загальною площею 281,7 кв.м., літ. И ділянка різки металевих деталей, метал, загальною площею 93,4 кв.м., літ. К, цех інв.№20, цегла, загальною площею 537,9 кв.м., літ. Н пост заправки інв. № 21, цегла загальною площею 11,2 кв.м., літ. Н', склад ПММ, цегла, загальною площею 25,6кв.м., літ.С-2 будівля АБК, пінобетон, загальною площею 1064,6 кв.в., літ. Щ-2, лабораторія, цегла, 86,5 кв.м., літ. У, вбиральня інв. № 19, цегла, загальною площею., літ. Ф-2, топочна, цегла, загальною площею 20,2 кв.м., літ. X, малярна дільниця, цегла, метал, загальною площею 141,8 кв.м., літ. Ц, топочна, цегла, загальною площею 26,7 кв.м., літ. Ч, компресорна, з/бетонні блоки, загальною площею 36,6 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 3а; код ЄДРПОУ 33571093, п/р 26003006816001 у Дніпропетровській філії АТ “Індекс-банк”, МФО 307015) у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, визначений суб’єктом оціночної діяльності, що буде залучений державним виконавцем. Видати наказ.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м.Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 200, кв. 29; код ЄДРПОУ 13622097, п/р 260070131719 у ВАТ “БМ Банк”, МФО 380913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська інвестиційна група” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 3а; код ЄДРПОУ 33571093, п/р 26003006816001 у Дніпропетровській філії АТ “Індекс-банк”, МФО 307015) 25 484 (двадцять п’ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 46 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В частині стягнення 4315,06 грн. пені –в позові відмовити.

Головуючий суддя В.В. Носівець

Суддя І.С. Горохов

Суддя І.А. Попова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 07.06.2010 р.