Вирок № 101971683, 17.12.2021, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/1644/21 1-кп/441/216/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Ференц О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,

прокурора - Рис П.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2

та його захисника - Гірського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Милошовичі Львівської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, гр-на України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2021 близько 19.00 год. поблизу господарства, що на АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 під час словесного конфлікту з ОСОБА_1 , внаслідок злочинної недбалості, не передбачивши можливості настання шкоди для здоров`я, коли повинен був і міг її передбачити, підійшов до потерпілої та наніс їй кулаком правої руки один удар в область грудної клітки, в результаті чого ОСОБА_1 втратила рівновагу та впала з висоти власного росту на тверду поверхню на праву руку. В результаті падіння ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому променевої кістки «в типовому місці», що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що перебуває із сім`єю ОСОБА_1 в неприязних відносинах уже близько 7 років. В цей день підійшов на дорозі до сина потерпілої і мав з ним словесний конфлікт. На цей час вийшла ОСОБА_1 і він, будучи надто емоційним через конфлікт, дійсно штовхнув її в груди один раз. ОСОБА_1 не втрималася на ногах і впала на землю на праву руку. Вона не могла встати, кричала до нього, син сказав їй лежати до приїзду швидкої медичної допомоги. Дуже шкодує про вчинене, просить пробачення у потерпілої, сильно кається у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому зло

чині визнав повністю, останній та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані у справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною. Вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст.128 КК України, оскільки він з необережності спричинив потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу за це кримінальне правопорушення.

Виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, позитивну характеристику з місця роботи та місця проживання обвинуваченого, його похилий вік, враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність – щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, та той факт, що згідно ст.ст.56, 57 та 61 КК України до ОСОБА_2 не можуть бути застосовані інші альтернативні покарання, передбачені санкцією статті 128 КК України, окрім позбавлення волі на певний строк, оскільки обвинувачений досяг пенсійного віку, суд приходить до висновку про необхідність застосування ст.69 КК України та призначення ОСОБА_3 основного покарання, не зазначеного в санкції ст.128 КК України, а саме штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

З приводу заявленого цивільного позову суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Згідно вимог ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами цивільного позову не підтверджено спричинення потерпілій матеріальної шкоди у вигляді понесених витрат на транспортування її до медичного закладу, рентгенографію, накладення гіпсу, купівлю необхідних медичних препаратів та хондопоротекторів, транспортування до органів досудового розслідування. Зокрема, потерпілою не долучено жодного допустимого і належного доказу, який би підтверджував спричинення матеріальних збитків на суму 5000 грн. як вона заявляє у цивільному позові, відтак відсутні правові підстави для стягнення такої з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, згідно вимог ст.1268 ЦК України може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. При цьому згідно ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_2 , що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 , змінився нормальний уклад життя останньої, їй довелося змінити усі звички, через що вона постійно зазнає душевних страждань. Втрата певних можливостей, зокрема, можливості самообслуговуватися, допомагати по господарству, вплинуло на глибину і тривалість моральних страждань, що посилюється ще й необхідністю довготривалої реабілітації, що може призвести до негативних наслідків при навантаженні. Окрім цього внаслідок пережитого шоку потерпіла боїться виходити на вулицю, зламана рука реагує болісно на зміну погоди, вона постійно переживає, не спить, боїться стати непотрібною в господарстві, стати тягарем для своїх дітей, які зараз біля неї чергують, що зумовлює невимовні душевні страждання для неї.

Беручи до уваги характер та обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_1 , глибину таких, ступінь зміни її звичайного способу життя та зусилля, які їй слід прикласти для відновлення попереднього стану такого, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути в користь потерпілої ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 5000 грн., що справедливо відповідає ступеню тяжкості діяння, вчиненого ОСОБА_2 ..

Процесуальних витрат у справі немає, запобіжний захід не застосовувався.

Долю речового доказу слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, спричиненої злочином.

В задоволенні інших вимог позову – відмовити.

Речовий доказ – компакт диск із відеозаписом моменту конфлікту обвинуваченого з потерпілою, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12021141270000466, залишити в матеріалах кримінальної справи № 441/1644/21.

На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Ференц О.І.