Рішення № 10197168, 19.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10 Справа № 24/68/10

Суддя

За позовом Малого багатопрофільного підприємства Фірми “Етуаль” (64107, Харківська область, м.Первомайський, вул. Мічуріна,6)

до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод”, (69600, м.Запоріжжя, пр.Леніна,8)

про стягнення 402 533,20 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

Від позивача - не з’явився; (Варуха О.Я. (директор, у судовому засіданні 11.05.2010р.);

Від відповідача –Григор’єв В.В. (довіреність №90 від 22.12.2009р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача за прострочення оплати виконаних робіт за договором будівельного контракту №4694 від 15.10.2002р. інфляції в сумі 334350,26 грн., 3% річних в сумі 68182,94 грн., всього суми 402533,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/68/10, судове засідання призначено на 03.03.2010р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.03.2010р., 30.04.2010р.,19.05.2010р. У судовому засіданні 30.04.2010р. оголошувалась перерва до 11.05.2010р. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України ухвалою в.о. голови господарського суду та за клопотанням сторін.

19.05.2010р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням уточнень, які в порядку ст.22 ГПК України прийняті судом до розгляду. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.611,625 ЦК України та мотивовані наступним. Відповідно до будівельного контракту №4694 фірмою “Етуаль” у період 2003-2004р.р. були виконані роботи по покриттю підлоги ЗАТ “ЗАЗ” на загальну суму 1254663,57грн. Відповідачем частково оплачено роботи на суму 903750грн. Заборгованість становила 350913,37грн. і фактично оплачена 01.12.2009р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2008р. у справі №6/46/07 було задоволено позов про стягнення суми 350913,37грн. Дане рішення залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. Відповідно до п.6.1 контракту оплата виконаних підрядних робіт проводиться протягом 10 діб після підписання замовником актів приймання виконаних робіт, тобто: по актам за червень 2004р. №19 на суму 128148,00грн. , №23 на суму 1987,00грн. і №24 на суму 71098,00грн. оплата повинна була здійснена не пізніше 10.07.2004р.; по актам за липень 2004р. №17 на суму 41336,26грн., №18 на суму 94962,31грн., №20 на суму 20338,00грн., №21 на суму 16064,00грн. і №22 на суму 8685,00грн. оплата повинна бути проведена не пізніше 10.08.2004р. У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язання щодо оплати виконаних робіт позивач просить стягнути суму інфляції за період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р. у сумі 334350,26грн., 3% річних у сумі 68182,94грн., всього 402533,20грн.

Відповідач позов не визнав з таких підстав. Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач повинен подати обґрунтований розрахунок з офіційним джерелом індексів інфляції, з додатками відповідних повідомлень друкованого засобу масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України. На підставі ст.ст.257,261,267 ЦК України відповідач письмово заявив про пропуск строку позовної давності, так як перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Трьохрічний строк позовної давності за втратами від інфляції та 3% річних за період з 11.07.2004р. по 24.01.2007р. сплив. Просить відмовити у позові.

У судове засідання 19.05.2010р. представник позивача не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність позивача. Крім того, позивач заявив клопотання подальший розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

                               ВСТАНОВИВ:

15.10.2003р. між Малим багатопрофільним підприємством Фірмою “Етуаль” та Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” було укладено будівельний контракт № 4694 з додатками (надалі - контракт), на умовах якого підрядник (позивач) зобов’язався виконати роботи покриття підлоги цехів здачі та зборки, а замовник (відповідач) - сплатити вартість робіт.

Сторони встановили, що оплата здійснюється протягом 10 днів після підписання замовником актів приймання виконаних робіт (розділ 6 контракту; додаткові угоди № 6, 7).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2008р. у справі №6/46/07 за позовом Малого багатопрофільного підприємства Фірми “Етуаль” до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” з останнього стягнуто 350913,37 грн. основного боргу за будівельним контрактом №4694 від 15.10.2003р.. та судові витрати в сумі 3627,13грн., всього суму 354540,50грн.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.06.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2008р. у справі №6/46/07 залишено без змін.

          25.01.2010р. Мале багатопрофільне підприємство Фірма “Етуаль” звернулося з позовом про стягнення з ЗАТ з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” суми втрат від інфляції та 3% річних за період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р., нарахованих на суму 350913,37грн. основного боргу, стягнутого рішенням у справі №6/46/07. За цим позовом порушено провадження у даній справі №24/68/10.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, вищезазначеними рішенням господарського суду та постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі №6/46/07 встановлено наступне.

На виконання умов контракту та додаткових угод до нього, позивачем протягом з січня 2003 року по липень 2004 року були виконані ремонтно-будівельні роботи по облаштуванню наливних полів в цеху здачі ЗАТ “ЗАЗ” на загальну суму 1254 663,57 грн.

Виконані підрядником роботи прийняті замовником за актами виконаних ремонтно-будівельних робіт №№ 1-11, 13-15, 17-24. Зазначені акти підписані у двосторонньому порядку без зауважень, що сторонами не заперечується. Відповідачем зобов’язання щодо оплати робіт виконані частково, докази оплати в повному обсязі відсутні, що свідчить про порушення відповідачем п 6.1 контракту. Заборгованість замовника по оплаті виконаних робіт на час прийняття 16.12.2008р. рішення у справі №6/46/07 складала 350913,37 грн.

У зв’язку із відсутністю оплати в повній мірі МБПФ “Етуаль” 18.11.2009р.була направлена відповідачу претензія від 16.11.2009р. за №105 з вимогою погасити заборгованість в сумі 350913,37 грн. , а також сплатити суму індексації та 3% річних.

Згідно з підсумковою випискою по рахунку ЗАТ “ЗАЗ” сплатило позивачу 01.12.2009р. суму 354540,50грн. .

Стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних за період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р., нарахованих на суму 350913,37грн. основного боргу, є предметом позовних вимог за даним позовом.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне .

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач не надав суду доказів своєчасного виконання зобов’язання за договором підряду. Факт неналежного виконання зобов’язання встановлено рішенням суду у справі №6/46/07, яке набрало законної сили.           

Враховуючи факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, а також те, що в силу ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, кредитор реально отримав суму 350913,37грн. лише 01.12.2009р., встановлені ст.625 ЦК України відсотки річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення втрат від інфляції за період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р., суд приходить до висновку, що сума 334350,26грн. заявлена позивачем обґрунтовано, індекси інфляції відповідають даним Держкомстату України, які опубліковані в офіційних виданнях засобів масової інформації, чим спростовуються заперечення відповідача. Однак, за вказаний позивачем період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р. ним нараховано 3% річних у сумі 68182,94грн., в тому числі 11363,82грн. ПДВ. Суд вважає, що за період з 11.07.2004р. по 30.11.2009р. обґрунтованим є нарахування 56776,57грн., оскільки по-перше, у розрахунку позивачем помилково взято 365днів у 2008р., тоді як правильним є 366днів; по-друге, позивачем безпідставно на 3% річних нараховано 20% ПДВ у сумі 11 363,82грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим і законним нарахування позивачем суми          334350,26грн. втрат від інфляції та 56776,57грн. –3% річних, всього суми 391126,83грн.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем без поважних причин було пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується факт виявлення порушення відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт 10.07.2004р. та 10.08.2004р. Із позовом до господарського суду про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач звернувся лише 25.01.2010р.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

31.03.2010 р. відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважних причин пропуску строку позовної давності позивач не навів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в позові про стягнення втрат від інфляції та 3% річних за період з 11.07.2004р. по 11.07.2007р. у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. У зв’язку з цим, за період з 12.07.2007р. по 30.11.2009р. підлягають стягненню 183 859,88грн. втрат від інфляції, 25 150,39грн. –3% річних.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22,35,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:          

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” (69000, м. Запоріжжя, пр. Ленина, 8, код ЄДРПОУ 25480917) на користь Малого багатопрофільного підприємства Фірма “Етуаль” (64107, м.. Первомайский Харьківської області , вул. Мічуріна, 6, код ЄДРПОУ 14107977) суму 183 859,88грн. втрат від інфляції, 25 150,39грн. –3% річних, 2090,10грн. витрат на державне мито, 122,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 19.05..2010р.