Ухвала суду № 101971625, 14.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6383/16-к

Провадження № 1-кп/461/253/21

УХВАЛА

14.12.2021 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

за участі:

прокурора Максимціва Б.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ващенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12012150050000073 від 26 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України-,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12012150050000073 від 26 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України.

Захисником обвинуваченого було подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності в кримінальному провадженні за ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України. Свої вимоги захисник мотивував тим, що інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, було вчинено ним більше 15 років тому, а відтак строки давності притягнення особи до відповідальності закінчились.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, оскільки згідно вимоги УІТ у Львівській області та ДІАЗ Національної поліції м. Києва від 29 листопада 2021 року, відносно обвинуваченого було скеровано обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Львова, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання захисника необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 3-5 ст. 12 КК України, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

Так, з даних обвинувального акту вбачається, що інкриміновані кримінальні правопорушення, ОСОБА_1 вчинив в 2006 році. Оскільки строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України сплив, з моменту вчинення правопорушення минуло більше десяти років, суд вважає необхідним кримінальне провадження закрити на підставі п.3,4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Так, суд не погоджується з позицією прокурора про неможливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки як вбачається з наданої суду вимоги УІТ у Львівській області та ДІАЗ Національної поліції м. Києва, обвинувальний акт було скеровано до Шевченківського районного суду м. Києва. 10 серпня 2016 року судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який згодом було змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби.

Суд вважає за необхідне зазначити, що важливою гарантією дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов`язковою складовою справедливого судового розгляду є презумпція невинуватості. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019).

Отже, суд приходить до переконання, що сам по собі факт скерування обвинувального акту до суду та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжних заходів не може свідчити про причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.187 КК України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає до задоволення, а провадження по справі закриттю у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України ст. ст. 370-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України на підставі п.3,4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження № 12012150050000073 від 26 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 353 КК України,- закрити у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Повний текст ухвали проголошено 16 грудня 2021 року о 15 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова