Рішення № 101971256, 08.11.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5442/20

Провадження № 2/333/555/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холод Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Бобко О.В.,

представника позивача Рекотової О.П.,

представника відповідача Баженова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул Парамонова, буд. 15В) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020 року КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 82 945,36 грн., яка утворилась за період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», діючи на підставі статуту та чинного законодавства України, надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачу, яка проживає та є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання з своєчасної оплати за надані послуги за встановленими тарифами не виконала, внаслідок чого, за останньою утворилась заборгованість в сумі 82 945,36 грн. за період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року. З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 року цивільну справу №333/5442/20 передано в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холоду Р.С.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

30.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, який судом прийнято до розгляду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог КОНЦЕРНУ «МТМ», оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підлягає перерахуванню з урахуванням пропуску останнім строку позовної давності, факту надання пільг в розмірі 50% на оплату житлово-комунальних послуг відповідачу. Крім того, розрахунок заборгованості здійснено без урахування показників наявного опломбованого лічильника, наявності водонагрівачів, відсутності перевірок показань прибору обліку в період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року.

Також, в обгрунтування своїх заперечень у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, яке задоволено судом.

12.02.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких остання просить суд у задоволенні позову КОНЦЕРНУ «МТМ» відмовити та застосувати строки позовної давності.

Ухвалою суду від 12.02.2021 року визнано обов`язковою явку представника позивача.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року визнано обов`язковою явку представника позивача.

19.05.2021 року на адресу суду від представника КОНЦЕРНУ «МТМ» надійшли письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду.

Згідно з письмовими поясненнями, представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: методику нарахувань за послуги з централізованого опалення; методику нарахувань за послуги з централізованого постачання гарячої води; довідку про розмір заборгованості; розрахунок заборгованості, яке судом задоволено.

27.07.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких остання просить суд у задоволенні позову КОНЦЕРНУ «МТМ» відмовити та застосувати строки позовної давності.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року позовну заяву КОНЦЕРНУ «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 82 945,36 грн., позивачу надано строк для усунення недоліків.

06.08.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду.

12.08.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшла заява про повернення позовної заяви КОНЦЕРНУ «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 82 945,36 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2021 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про повернення позовної заяви КОНЦЕРНУ «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 82 945,36 грн. відмовлено, продовжено судовий розгляд цивільної справи №333/5442/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

12.10.2021 року та 08.11.2021 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач частково визнає позовні вимоги та не заперечує проти стягнення з неї заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 11 168,79 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МТМ», а саме в сумі 11 168,79 грн. В обгрунтування своїх заперечень просив суд застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог за період до 02.10.2017 року. Крім того пояснив, що відповідач має пільги 50%, як багатодітна сім`я, на постачання комунальних послуг, у тому числі наданих КОНЦЕРНОМ «МТМ», а нарахована позивачем сума заборгованості здійснена без врахування зазначеної обставини.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог КОНЦЕРНУ «МТМ», виходячи з такого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п.п. 3,4 ч. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Судом встановлено, що, відповідно до п. 2.2 статуту КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 08.04.2013 року №99 р, предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2020 року №224604864.

З матеріалів справи вбачається, що КОНЦЕРНОМ «МТМ» (виконавцем) за період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року надано послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 82 945,36 грн.

Згідно з довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, отримувачем послуг за вказаною вище адресою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.

Частиною 1 ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач у справі зобов`язання з оплати наданих послуг за період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року належним чином не виконала, у зв`язку з чим, позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за надані послуги у розмірі 82 945,36 грн.

В судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначив, що нарахування позивачем заборгованості здійснено без врахування пільги багатодітної сім`ї у розмірі 50%.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітним сім`ям надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Судом встановлено, що, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 25.07.2011 року строком до 19.12.2020 року, ОСОБА_1 має пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.

В період з листопада 2019 року по жовтень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано пільги на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджується повідомленням з Управління соціального захисту населення по Комунарському району ЗМР.

Відповідно до повідомленням з Управління соціального захисту населення по Комунарському району ЗМР від 06.08.2021 року №05-2687, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як багатодітна сім`я з 28.01.2010 року та користується 50% знижкою на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з Законом України «Про охорону дитинства» в межах норм, встановлених чинним законодавством. Відшкодування коштів за послуги теплопостачання до 30.09.2019 року проводились на рахунок КОНЦЕРНУ «МТМ» в сумі 11 256,72 грн. З 01.10.2019 року по 30.09.2020 року пільги заявниці надавались у грошовій безготівковій формі та перераховувались на обліковий запис в АТ «Ощадбанк». З 01.10.2020 року пільги надавались у грошовій готівковій формі та перераховувались на особисту картку заявниці в АТ «Ощадбанк», відповідно до заяви для виплати пільг в грошовій готівковій формі, поданої до управління 09.10.2020 року у сумі 10 490,19 грн. Оскільки ОСОБА_1 має борги з оплати житлово-комунальних послуг з 01.05.2021 року, пільги нараховуються у грошовій безготівковій формі. На обліковий запис заявниці в АТ «Ощадбанк» перераховано кошти у сумі 16 749,81 грн.

Таким чином, дослідивши надані відповідачем докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги та при нарахуванні суми заборгованості зазначена обставина повинна бути врахована позивачем.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просив суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин, які виникли до 02.10.2017 року

Розглянувши клопотання представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, які виникли до 02.10.2017 року, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Як вбачається з розрахунку суми боргу позовних вимог по нарахуванням та оплатам за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води по особовому рахунку № НОМЕР_3 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року, відповідач в квітні 2014 року здійснила оплату послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 33,15 грн. В подальшому оплату отриманих від позивача послуг не здійснювала. При цьому, позивач звернувся до суду лише – 02.10.2020 р., тобто поза межами 3-річного строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Про наявність обставин, які свідчать про переривання строку позовної давності (про спроби сплати відповідачем заборгованості у період з 01.04.2014 року по 31.08.2020 року, або про звернення позивача із заявою про видачу судового наказу) КОНЦЕРН «МТМ» у своєму позові не вказав і відповідні докази для цього не надав.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, які заявлені за період з 01.04.2014 року по 02.10.2017 року, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість за період з 02.10.2017 року по 31.08.2020 року у розмірі 16 454,28 грн., з яких: 4 130,33 грн. – заборгованість за постачання теплової енергії + 12 323,95 грн. – заборгованість за постачання гарячої води.

Сума заборгованості за постачання теплової енергії – 4130,33 грн. = (18 101,57 (сума заборгованості за період з 02.10.2017 року по 31.08.2020 року) – 9 840,91(сума субсидії, наданої відповідачу у період з грудня 2019 року – травень 2020 року)) : 2 (50% пільги багатодітній сім`ї).

Сума заборгованості за постачання гарячої води - 12 323,95 грн. = 24 647,90 (сума заборгованості за період з 02.10.2017 року по 31.08.2020 року) : 2 (50% пільги багатодітній сім`ї).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно заявленим вимогам. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені у процентному відношенні 19,84%, тому з відповідача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 416 грн. 98 коп. (16 454,28х2 102: 82 945,36).

В И Р І Ш И В:

Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул Парамонова, буд. 15В) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (поточний рахунок № НОМЕР_4 , філія - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) – 16 454 (шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 28 коп. основного боргу за отриманні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 02.10.2017 року по 31.08.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (поточний рахунок № НОМЕР_5 , Банк: ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», отримувач: КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) – 416 (чотириста шістнадцять) грн. 98 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12.11.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод