Рішення № 10197047, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р. Справа № 37/81

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34627450

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення богу в сумі 1552,26грн. за договором суборенди.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Приходько В.В. (за довіреністю б/н від 31.05.10р.)

від Відповідача не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 18.05.2010р. на 01.06.2010р., з 01.06.2010р. на 29.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення богу в сумі 1552,26грн. за договором суборенди.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобовязань з оплати використаної електроенергії за квітень і червень 2009р. та за послуги з оренди за червень 2009р. за договором суборенди №74/09-М від 24.11.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір суборенди №74/09-М від 24.11.2008р., додаткову угоду до нього від 31.01.2009р.; акти прийому-передачі, рахунки-фактури, акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг); правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 525, 526, 530, 598, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав витребувані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.24-32, 37-42), у тому числі пояснення від 01.06.2010р. щодо обґрунтування наявності прострочення Відповідачем сплати стягуваної заборгованості.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості або припинення спірних грошових зобовязань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 30), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд, оскільки до компетенції суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб підприємців.

Позивач у судових засідання підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький мясокомбінат” (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди № 01/04/08 (а.с.а.с.38, 39), згідно п. п. 1.1, 1.2, 1.5, 5.3. якого Орендодавець зобовязався передати Орендарю в платне користування визначене в специфікації нерухоме майно, а Орендар прийняти обєкти та своєчасно сплачувати витрати з утримання цих обєктів, загальною площею 9730,7 кв.м., що знаходяться за адресами: м. Донецьк, пр-т Ілліча, 105 та м. Донецьк, вул. Сеченова, 40, для розміщення складських приміщень та офісів на строк до 31.12.2009р. Зазначене майно у період з 24.04.2008р. по 01.12.2009р. було передане в оренду, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами прийому-передачі.

Згідно умов п. 2.2.10. вказаного договору оренди Орендар має право передавати орендоване майно в суборенду.

Додатковими угодами від 01.01.2009р., від 02.02.2009р. (а.с.а.с.40, 41 зворотні сторони) сторонами внесені зміни та доповнення до умов договору.

Приналежність майна Орендодавцю підтверджується змістом рішення Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради від 14.01.2009р. №10/6 (а.с.а.с.24-26) та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2003р. (а.с.а.с.28,29)

24.04.2008р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) був укладений договір суборенди нерухомого майна №74/09-М (а.с.а.с. 7-9), згідно п.п. 1.1, 1.2.1-1.2.3, 1.5., 5.3 якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування складське приміщення, загальною площею 34,80кв.м., розташоване за адресою: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 105, для розміщення складу, строком до 31.12.2009р.

Згідно п.2.1 вказане майно було передане Відповідачу в суборенду, про що сторонами був укладений відповідний акт прийому-передачі від 01.12.2008р. (а.с.11).

Розділом 3 договору суборенди передбачений розмір суборендної плати та порядок проведення розрахунків, зокрема:

-щомісячна сума суборендної плати складає 2088,00грн. з розрахунку 60,00грн. за 1 кв.м. з ПДВ (п.3.1). Окремо на підставі рахунків Орендодавця компенсуються: комунальні послуги, послуги за користування електроенергією, телефоном, Інтернет - звязком, а також сплачуються інші послуги, повязані з суборендою приміщення;

-Суборендар щомісяця сплачує суборендну плату (передплату) за наступний місяць шляхом перерахування на банківський рахунок Орендаря 100% суборендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця. Інші рахунки сплачуються Суборендарем протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку (п.3.2);

-Орендар щомісяця надає Суборендарю акт виконаних послуг. Акт виконаних послуг підписується Суборендарем протягом 5-ти днів. У випадку якщо Суборендар не підписав акт у визначений термін або письмово не мотивував відмову від підписання, акт вважається не оспорюваним та підставою для оплати (п. 3.3);

-Суборендар перераховує на поточний рахунок Орендаря передплату в розмірі двомісячної суми суборендної плати с урахуванням ПДВ.

31.01.2009р. Відповідач повернув частину орендованого майна 14,4кв.м. за актом прийому-передачі (а.с.12) і додатковою угодою від 31.01.2009р. (а.с.10) сторонами були внесені зміни до договору суборенди щодо площі переданого майна (20,40кв.м) та підписаний новий акт прийому-передачі (а.с.13).

На виконання умов договору суборенди Позивачем до надсилання позовної заяви до суду були виставлені (а.с.а.с.5, 6) рахунки-фактури (а.с.16, 18, 20) та складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.а.с.15, 17, 19) на загальну суму 1573,35грн., з яких: 1224грн. суборендна плата за червень 2009р., а решта компенсація комунальних видатків за квітень і червень 2009р.

У звязку із несплатою Відповідачем означених рахунків Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався та ухилився від підписання складеного Позивачем акту звірення розрахунків станом на 01.05.2010р. (а.с.27).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до суборендної плати.

Водночас, встановлення Відповідачеві 2 грошових зобовязань з оплати спожитих комунальних послуг узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати суборендної плати 100% попередньою оплатою не пізніше останнього дня поточного місяця та від компенсації спожитих комунальних послуг протягом 3-ьох днів з моменту виставлення рахунку згідно визначених умов договору суборенди №74/09-М від 24.11.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи і Відповідачем належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів іншого не надано - Суборендарем не сплачена грошова сума в розмірі 328,25грн. за електроенергію за квітень та червень 2009р., та 1224,00грн. суборенди за червень 2009р., що разом складає 1552,26грн., незважаючи на надсилання відповідних рахунків-фактур 23.02.2010р. (а.с.а.с.5, 6).

У такому випадку Відповідач є таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України здійснення платежів перед Позивачем.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши відповідність розрахунку заявленої до стягнення суми умовам договору суборенди та іншим матеріалам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо сплати заборгованості за договором суборенди №74/09-М від 24.11.2008р. у розмірі 1552,26 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення богу в сумі 1552,26грн. за договором суборенди задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) заборгованість за договором суборенди №44/09-М від 24.11.2008р. в сумі 1552,26грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 29.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 29.06.2010р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя