Рішення № 101969196, 16.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2021Справа № 910/16351/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ"

про стягнення 9 513, 82 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" про стягнення 9 513, 82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "СК "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №153601а8с від 30.05.2018, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "KIA SORENTO" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "СК "АЛЬФА-ГАРАНТ", позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 9 513, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

01.11.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

15.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що у відповідності до ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, зокрема, вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу. Відповідач заперечує щодо розрахунку позивача, оскільки за розрахунком відповідача вартість відновлювального ремонту складає 23 340,00 грн (з урахуванням зносу).

06.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем зазначає, що оскільки рік випуску автомобіля «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 - 2017 рік, тому коефіцієнт фізичного зносу складає 0,0. Також, позивач просив продовжити пропущений строк на подання відповіді на відзив.

Ураховуючи конкретні обставини у цій справі, з метою сприяння позивачу у реалізації ним процесуальних прав, виходячи з положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд продовжив позивачу строк для подання відповідача на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалів справи, 25.03.2019 в м. Суми відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

По факту вказаної ДТП водієм автомобіля «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та водієм автомобіля «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №153601а8с від 30.05.2018, укладеного з ТОВ «Універбуд» (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в позивача.

Відповідно до звіту ФОП Нікулін С.І. вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 33 024,05 грн.

Відповідно до рахунку ФОП Амелькіна Е.С №00086 від 05.04.2019 вартість ремонтних робі та запчастин транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 33 353,82 грн.

18.04.2019 позивачем затверджено страховий акт №АХА2461606 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 33 353,82 грн.

Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 33 353,82 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №554576 від 19.04.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9908888 (термін дії з 18.02.2019 по 17.02.2020).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 500,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №5319/18/ЦВ від 20.06.2019 про виплату страхового відшкодування у розмірі 33 353,82 грн.

Відповідач сплатив на користь позивача лише кошти у розмірі 23340,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4787 від 28.11.2019.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, відповідачем частково сплачено страхове відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у 9 513,82 грн (33 353,82 грн - 23340,00 грн - 500,00 франшиза).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору страхування №153601а8с від 30.05.2018, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 33 353,82 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №554576 від 19.04.2019.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Враховуючи викладене вище, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 25.03.2019 підтверджує вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортних засобів «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та те, що винною особою у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «KIA SORENTO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АМ/9908888 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватися з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;

Ц с - ціна нової складової частини, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано у матеріали справи звіт №5515 про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 12.07.2019, складений суб`єктом оціночної діяльності Нікуліним С.І., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля становить 33 024,05 грн; коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу становить 0,0.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилався на те, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнт фізичного зносу складає 23 340,00 грн, на підтвердження чого відповідач надав у матеріали справи консультацію №19/1356 про величину фізичного зносу транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складену аварійним комісаром ОСОБА_3 , відповідно до якого величина фізичного зносу транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 37,01%.

Водночас, суд не приймає доводи відповідача щодо врахування коефіцієнт фізичного зносу, оскільки відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №153601а8с від 30.05.2018 рік випуску транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 - 2017.

Таким чином, значення коефіцієнту фізичного зносу (ЕЗ) застрахованого позивачем транспортного засобу «Ford Edge» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, приймається таким, що дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (25.03.2019) строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував граничного строку, визначеного пунктом 7.38 Методики.

Окрім того, будь-яких доказів необхідних для застосування п.7.39 Методики, зокрема, щодо відновлювального ремонту (попереднього) матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Поряд з тим, суд зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

При визначенні розміру заподіяної шкоди, що підлягає виплаті відповідачем як страховиком винної особи, у даному випадку суд виходить із вартості відновлювального ремонту, визначеного у рахунку станції технічного обслуговування.

З урахуванням наведеного, рахунок ФОП Амелькіна Е.С №00086 від 05.04.2019, страховий акт №АХА2461606 та платіжне доручення №554576 від 19.04.2019 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також, судом встановлено, що відповідач частково сплатив на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 23340,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4787 від 28.11.2019.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9908888 встановлено франшизу у розмірі 500,00 грн.

З урахуванням вище викладеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 9 513,82 грн (33 353,82 грн - 23340,00 грн - 500,00 франшиза) є обґрунтованою.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє повністю позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, місто Київ, бульвар ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний номер 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у сумі 9 513,82 грн. та судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 16.12.2021.

Суддя О.В. Гулевець