Рішення № 101969018, 06.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/120/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 Справа № 908/2647/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144, код ЄДРПОУ 30332681)

До відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 4 391 515,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Семенов В.І., ордер ВН № 1066964 від 13.09.2021;

Від відповідача: Погосян С.Г., довіреність № 2809 від 02.09.2021, свідоцтво ЗП № 001571 від 28.02.2018, адвокат;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.09.2021 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 4 391 515,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 р. справу №908/2647/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2647/21 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.10.2021 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 08.11.2021 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Судове засідання, призначене на 08.11.2021 об 11 год. 30 хв. ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EasyCon", запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою від 08.11.2021р. судом оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 06.12.2021р., за наслідками якого судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 06.12.2021 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Позивач підтримав позовні вимоги вказавши, що на виконання укладеного між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» («Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» («Постачальник») Договору поставки продукції №53-121-01-21-10312 від 26.05.2021 року, Позивач поставив Відповідачу товар згідно видаткових накладних №127441 від 12.74.2021 р. на суму 658387,20 грн. та № 127485 від 25.06.2021 р. на суму 3733127,80 грн. на загальну суму 4391515,00 гривень. Податкова накладна №574 від 25.06.2021 р. на поставку товару за видатковою накладною №127485 була зареєстрована 09.07.2021 року, що підтверджується квитанцією №1 з Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна №573 від 22.06.2021 р. на поставку товару за видатковою накладною №127441 була зареєстрована 09.07.2021 року, що підтверджується квитанцією №1 з Єдиного реєстру податкових накладних. 09.07.2021 р. податкові накладні були направлені відповідачу не електрону адресу. Відповідно до умов п.3.2 Договору розрахунок за продукцію, поставлену згідно п.1.1., здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати оформлення Ярлика на придатну продукцію ВК-2. Вказані документи є внутрішньою документацією відповідача та позивачу не надавались. Однак, ярлик щодо прийняття продукції за видатковою накладною №127441 був складений 30.06.2021 року, а за видатковою накладною №127485 - 07.07.2021 року. Отже, оплата за видатковою накладною №127441 мала бути здійснена до 30.08.2021 р, а оплата за видатковою накладною №127485 - до 06.09.2021р. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача по сплаті товару за договором складає 4391515,00 гривень. Незважаючи на направлення позивачем листа-вимоги щодо сплати заборгованості, відповідач борг не погасив. Просить стягнути вказану суму з Відповідача.

04.10.2021 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до суду надійшов відзив № 28-23/24039 від 29.09.2021 (вх. № 20438/08-08/21 від 04.10.2021) на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та вказує, що між ВП ЗАЕС та ТОВ «ТД Одескабель» укладений Договір поставки товару №87(1)21УК/53-121-01-21-10312 від 12.05.2021 за результатами проведення процедури відкритих торгів, здійсненої відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «ТД Одескабель» зобов`язується поставити, а ВП ЗАЕС прийняти і сплатити товар на загальну суму 4 391 619,00 грн. з (ПДВ). Строк поставки товару: травень - червень 2021 (п. 1.2 Договору). ТОВ «ТД Одескабель» поставило на адресу ВП ЗАЕС товар загальною вартістю 4 391 515,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладним №127441 від 22.06.2021 та № 127485 від 26.06.2021. Відповідачем на поставлений товар Ярлики на придатну продукцію були оформлені 30.06.2021 і 07.07.2021. Таким чином, Відповідач у строк, передбачений п. 3.2 Договору, повинен був сплатити вартості поставленого товару (без ПДВ) (до 30.08.2021 та 07.09.2021 (оскільки 05.09.2021 є вихідним днем)). Згідно з ч. 1 ст. 189 ГК України, ч. 1 п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 193.1 ст. 193, п. 194.1.1 ст. 194 Податкового кодексу України, ст. 530 ЦК України та зі змісту Договору вбачається, що Сторони розмежували порядок і строки сплати ПДВ за договором та ціни товару за договором, та встановили, що ціна товару за договором сплачується протягом 60 календарних днів з дати оформлення Ярлика на придатну продукцію ВК-2, а ПДВ сплачується після отримання Покупцем від Постачальника податкової накладної. Строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ в Договорі не встановлений. 09.09.2021 на адресу ВП ЗАЕС надійшов Лист-Вимога щодо оплати вартості поставленого за Договором товару. Таким чином, з 10.09.2021 розпочався семиденний строк для виконання ВП ЗАЕС зобов`язання в частині оплати ПДВ за Договором, який закінчується 16.09.2021. Отже, на час подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області у ВП ЗАЕС ще не виникло прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості ПДВ на поставлений товар в розмірі 731 919,70 грн. Отже, вимоги Позивача є безпідставними, в зв`язку з чим, не підлягають задоволенню. ВП ЗАЕС вважає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн., є неспівмірними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. Просить у задоволенні позову відмовити.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» («Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» («Постачальник») укладений Договір поставки продукції №87(1)21УК/53-121-01-21-10312 від 26.05.2021 року.

Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «ТД Одескабель» зобов`язується поставити, а ВП ЗАЕС прийняти і сплатити товар згідно переліку.

Строк поставки товару: травень - червень 2021 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до умов 3.1 ціна договору складає 3 659 682,50 грн., крім того ПДВ 20% 731 936,50 грн. Загальна сума договору складає 4 391 619,00 грн.

3.2. Розрахунок за товар, поставлений згідно з п.1.1, здійснюється протягом 60 календарних днів з дати оформлення Ярлика на придатну продукцію ВК-2.

3.3. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄДПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

При цьому, відповідно до п. 4.5 Договору, Постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її у ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Покупця для листування в рамках адміністрування ПДВ: ІНФОРМАЦІЯ_1.

7.1 У випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

7.5. За невиконання п. 4.5 договору, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцеві штраф у розмірі процентної ставки ПДВ за договором.

7.7. У випадку неотримання Покупцем в строк, визначений чинною редакцією ПКУ, електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього Договору на суму ПДВ.

11.2. Даний договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним за підставами, передбаченими Законом України.

12.1. Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом одного року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних:

- №127441 від 22.06.2021 р. на суму 658387,20 грн., яка отримана Відповідачем 24.06.2021р.;

- № 127485 від 25.06.2021 р. на суму 3733127,80 грн., яка отримана Відповідачем 29.06.2021р.,

а всього на загальну суму 4391515,00 гривень.

Товар було прийнято товар відповідачем без жодних зауважень щодо кількості та якості. Відповідач вказані факти визнав та додатково повідомив, що Відповідачем на поставлений товар ярлики на придатну продукцію були оформлені 30.06.2021 і 07.07.2021 відповідно.

З матеріалів справи також вбачається, що Податкова накладна №574 від 25.06.2021 р. на поставку товару за видатковою накладною №127485 була зареєстрована Позивачем 09.07.2021 року, що підтверджується квитанцією №1 з Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна №573 від 22.06.2021 р. за видатковою накладною №127441 була зареєстрована 09.07.2021 року, що підтверджується квитанцією №1 з Єдиного реєстру податкових накладних.

09.07.2021 р. податкові накладні були направлені відповідачу на електронну адресу Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак оплату за поставлений товар Відповідач не здійснив, доказів зворотного суду не надав.

Приймаючи рішення суд враховує, що відповідно до п. 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.18 Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 р. на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач виконав умови Договору щодо реєстрації та направлення Відповідачу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Доводи відповідача про те, що у п. 3.2. та 3.3. договору сторони розмежували строки оплати вартості товару та сплати ПДВ за договором, і встановили, що вартість товару за договором сплачується протягом 60 календарних днів з моменту оформлення ярлика на придатну продукцію, а ПДВ сплачується після отримання відповідачем від позивача податкової накладної, є безпідставними, з огляду на наступне.

Положення договору, які визначають його ціну (вартість товару), що підлягає сплаті покупцем за поставлений товар, не розділяють вартість самого товару та суму ПДВ, що підлягає сплаті. Аналіз положень договору дає змоги суду дійти висновку, що сума податку на додану вартість включається у загальну ціну товару, зазначену у п. 3.1. договору, а тому вказана сума підлягає сплаті разом з вартістю поставленого товару.

Крім цього, згідно з наданими позивачем доказами, ним у визначений законом строк оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні за здійсненою поставкою, що підтверджується відповідними квитанціями.

Суд зазначає, що зауваження в п. 3.3 договору щодо оплати покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати повної вартості товарів, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни товару і не підлягає відокремленню. Належними та допустимими доказами поставки товару є видаткові накладні, а податкові накладні є підставою для здійснення розрахунків з бюджетом, і дотримання сторонами вимог законодавства щодо реєстрації податкових накладних не має значення для визначення початку строку виконання господарських зобов`язань.

В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого Покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 60-ти календарних днів з дати поставки продукції.

Крім цього, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов п. 4.5. договору в частині складання податкових накладних в електронній формі, їх реєстрації в ЄРПН та надсилання на електрону адресу відповідача, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині.

Відповідач визнав, що 09.09.2021 на адресу ВП ЗАЕС надійшов Лист-Вимога Позивача щодо оплати вартості поставленого за Договором товару, а тому, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, з 10.09.2021 розпочався семиденний строк для виконання ВП ЗАЕС зобов`язання в частині оплати ПДВ за Договором, який на його думку закінчився 16.09.2021, а тому на час подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області у ВП ЗАЕС ще не виникло прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості ПДВ на поставлений товар в розмірі 731 919,70 грн.

Проте, суд констатує, що відповідач не виконав ані умови договору, ані вимоги ст. 530 ЦК України щодо встановлених строків оплати поставленої йому продукції, і на дату прийняття цього рішення належних та допустимих доказів сплати на користь Позивача суми основного боргу в розмірі 4391515,00 грн. суду не надав, а отже заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості за договором поставки товару №87(1)21УК/53-121-01-21-10312 від 26.05.2021р. в розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Разом з тим зауважує, що Позивачем при поданні позовні заяви сплачено судового збору у сумі 66000,00 грн. платіжним дорученням №4120 від 13.09.2021р., в той час, коли належним розміром судового збору з огляду на розмір позовних вимог (1,5%) є сума 65872,73 грн., яка і підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача. Залишок у розмірі 127,27 грн. може бути повернутий Позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням відповідною ухвалою суду.

Питання визначення розміру та розподілу заявленої Позивачем у позові суми витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. може бути вирішено судом в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144, код ЄДРПОУ 30332681) суму основного боргу в розмірі 4391515 (чотири мільйони триста дев`яносто одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 65872 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 73 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 16.12.2021 р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.