Рішення № 101967136, 25.11.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1011/20

Провадження № 2/444/115/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П., Кутень В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Адміністрації Державної прикодонної служби України, Львівського прикордонного загон (військова частина 2144) до відповідачів: Львівської районної державної адміністрації, ТзОВ "Фаворит-Інвест", ТзОВ "БІЕМДЖІ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів міни та витребування майна,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся в суд з позовом в інтересах держави - в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Адміністрації Державної прикордонної служби України, Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) до Львівської районної державної адміністрації, ТзОВ "Фаворит-Інвест", ТзОВ "БІЕМДЖІ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів міни та витребування майна.

Свій позов обгрунтовує тим, що у листопаді 2019 року на адресу військової прокуратури Західного регіону України надійшло повідомлення Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо надходження від ТзОВ "БІЕМДЖІ" звернення про надання дозволу на запуск за лінію прикордонних інженерних споруджень, яка знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області для виготовлення технічної документації на належній ТзОВ "БІЕМДЖІ" земельній ділянці, площею 7,1774 га, кадастровий номер: 4622787900:27:000:0004, яка належить товариству на підставі договору купівлі-продажу. Прокурор стверджує, що вказана земельна ділянка розташована між лінією державного кордону та лінією інженерно-технічних споруд, відноситься до земель оборони, а перебування вказаної земельної ділянки у приватній власності ТзОВ "БІЕМДЖІ" порушує вимоги чинного законодавства України та становить собою порушення інтересів держави.

Вказує, що постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та інших трьох фізичних осіб було вирішено передати у власність вказаних фізичних осіб, членів фермерського господарства "Біля Рати" земельні ділянки площею 1,79 га кожна для сільськогосподарського використання. На підставі вказаної постанови суду, 03.04.2008 року Жовківською районною державною адміністрацією було оформлено відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки. У подальшому, на підставі договорів міни від 16.08.2008 року, що були укладені за участі зазначених громадян та ряду інших осіб, та відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року у справі № 2а-2495/08 на ТзОВ "Фаворит-Інвест" було оформлено право власності і на серед іншого, спірну земельну ділянку з кадастровим номером: 4622787900:27:000:0004, площею 7,1774 га для ведення підсобного сільського господарства. За твердженнями прокурора, відповідна земельна ділянка була утворена шляхом об`єднання чотирьох земельних ділянок, які раніше перебували у власності громадян - відповідачів у даній справі.

В подальшому, спірна земельна ділянка була відчужена на користь ТзОВ "Торговий дім Геосистеми" на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2009 року, укладеного між вказаним товариством та ТзОВ "Фаворит-Інвест". 23.07.2018 року земельна ділянка була набута ТзОВ "Китай Агро Україна" на підставі договору купівлі-продажу, укладеним між арбітражним керуючим - ліквідатором ТзОВ "Торговий дім Геосистеми" та ТзОВ "Китай Агро Україна", а 09.07.2019 року - ТзОВ "БІЕМДЖІ" згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки між зазначеним товариством та ТзОВ "Китай Агро Україна".

На обгрунтування позову прокурор також вказав, що згадана вище постанова Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308, на піставі якої земельні ділянки площею 1,79 га були передані на користь членів фермерського господарства "Біля Рати", зокрема відповідачів у справі, переглядалася в апеляційному та касаційному порядку. Після передачі справи на новий розгляд, кінцевим рішенням у справі, а саме постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі № 876/1008/15 постанову Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову громадян до Жовківської районної державної адміністрації було відмовлено повністю. Як зазначив прокурор, вказаним рішенням суду було встановлено, що відповідні земельні ділянки знаходяться між лінією державного кордону України та інженерно-технічними спорудами по охороні державного кордону.

Відтак, прокурор вказує, що набута ТзОВ "БІЕМДЖІ" земельна ділянка з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004, загальною площею 7,1774 га відноситься до земель оборони та входить до складу прикордонної смуги, на неї розповсюджується прикордонний режим з усіма визначеними законодавством обмеженнями, тож ТзОВ "БІЕМДЖІ" не може вільно володіти, розпоряджатись та користуватись вказаними земельними ділянками. Тому, прокурор в своєму позові просить визнати недійсним та скасувати чотири державні акти на право власності на земельні ділянки від 03.04.2008 року, що були видані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , визнати недійсними чотири договори міни від 16.08.2008 року, укладені між вказаними громадянами та ТзОВ "Фаворит-Інвест", та витребувати у ТзОВ "БІЕМДЖІ" спірну земельну ділянку площею 7,1774 га.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив такий задовольнити повністю.

Представник Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з жодними клопотаннями на адрес суду не звертався, однак начальник Львівського прикордонного загону А. Федорчук подав відповідь на відзив в якому виклав свої доводи та міркування з приводу пред"явленого позову які є аналогічними з доводами викладених в позовній заяві та відповіді на відзив прокурора та просив прийняти у справі законне і обгрунтоване рішення.

Представник адміністрації Державної прикордонної служби України подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Повноважний представник відповідача Львівської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з жодними клопотаннями на адрес суду не звертався, свого відношення до позову не висловив жодним іншим чином.

Повноважний представник відповідача ТзОВ "Фаворит -Інвест" в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з жодними клопотаннями на адрес суду не звертався, свого відношення до позову не висловив жодним іншим чином.

Представник відповідача ТзОВ "БІЕМДЖІ" проти задоволення позову заперечив, посилаючись на недоведеність позовних вимог, пропуск строку позовної давності та недоведеність порушення чи загрози порушення інтересів держави, а також наявності у прокурора підстав для звернення до суду. Представник, зокрема вказав, що прокурор обґрунтовує перебування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги виключно посиланням на Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року, яка не може вважатися належним і допустимим доказом, адже ТзОВ "БІЕМДЖІ" та ряд інших учасників даної судової справи не брали участь при розгляді згаданої судової справи, відповідно, обставини, встановлені у цій судовій справі не можуть мати преюдиційного значення. Крім того, площа спірної у даній судовій справі земельної ділянки складає 7,1774 га, натомість, предметом розгляду вищенаведеної судової справи були інші 7 земельних ділянок загальною площею близько 12,53 га. Тому, посилання у Постанові від 19.04.2016 року на перебування однієї із земельних ділянок в межах прикордонної смуги не пояснюють яка саме із семи земельних ділянок знаходиться у прикордонній смузі та те чи має така земельна ділянка будь-яке відношення до земельної ділянки, належної ТзОВ "БІЕМДЖІ". Не надав прокурор і доказів того, що із 35 громадян, які підписували договори міни, до складу спірної земельної ділянки, площею 7,1774 га, увійшли саме земельні ділянки громадян - відповідачів у даній справі. Також, прокурором не було долучено до матеріалів справи будь-яких документів, які б посвідчували права позивачів на спірну земельну ділянку та її межі чи відображали те, що належні земельні ділянки позивачам та ТзОВ "БІЕМДЖІ" можуть накладатися та в якій мірі.

Інші відповідачі у справі, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, однак подали клопотання про розгляд справи та прийняття рішення без їхньої участі, свого відношення до позову в інший спосіб не висловили.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача ТзОВ "БІЕМДЖІ", дослідивши відзив, відповіді на відзив, письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що члени Фермерського господарства "Біля Рати" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є відповідачами у даній судовій справі, а також інші троє громадян, які не є учасниками даного судового процесу, набули у власність земельні ділянки для сільськогосподарського використання площею 1,79 га кожен на підставі постанови Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308. Загальна площа переданої у власність громадянам земельної ділянки, розташованої на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області, становила 12,5254 га. На підставі вказаної постанови суду громадянам було видано відповідні державні акти на право власності на земельну ділянку, які були зареєстровані 03.04.2008 року.

Зазначену постанову суду було скасовано на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 80670/09/910, яка, у свою чергу, була скасована Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 року, а справу було передано на новий розгляд. В результаті нового апеляційного розгляду справи постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року у справі № 876/10081/15 постанову Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року було скасовано повторно.

Розглядаючи дану судову справу суд критично оцінює посилання прокурора про перебування спірної у даній справі земельної ділянки в межах прикордонної смуги з огляду на посилання у згаданій постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року про те, що: "спірна земельна ділянка знаходиться в межах лінії Державного кордону України та інженерно-технічних споруд по охороні державного кордону…".

Так, вказана постанова містить посилання про перебування однієї земельної ділянки у межах прикордонної смуги, проте постанова не дає змоги ідентифікувати яка саме із семи земельних ділянок площею 1,79 га кожна та загальною площею 12,53 га знаходилася в межах між лінією державного кордону та інженерно-технічними спорудами. Натомість, площа земельної ділянки, яка є предметом розгляд даної справи, є відмінною та становить 7,1774 га. Суд також бере до уваги той факт, що посилань на докази, на підставі яких у справі № 876/10081/15 суд прийшов до висновку про перебування ділянки в межах прикордонної смуги, постанова від 19.04.2016 року не містить, а також те, що учасниками справи № 876/10081/15 були інші учасники, аніж у даній судовій справі. Відтак, приналежність згаданої у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року земельної ділянки до земельної ділянки, що є предметом розгляду у даній справі, прокурором та позивачами не доведена, а виходячи із положень ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України підстав для звільнення від доказування відповідної обставини суд не вбачає.

Натомість, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року у справі № 2а-2495/08 було задоволено позовну заяву ТзОВ "Фаворит-Інвест" до Управління земельних ресурсів у Жовківському районі Львівської області та Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області та вирішено, зокрема зобов`язати відповідачів погодити технічну документацію по переоформленню та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, не чинити перешкоди та видати ТзОВ "Фаворит-Інвест" державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, розташовані на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області площею 5,3480 га і 7,1774 га, а також на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 30,701 га та 22,7967 га. Зазначена постанова набрала законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Як визначено у даній постанові, згідно укладених договорів міни від 16.08.2008 року між ТзОВ "Фаворит-Інвест" та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також іншими 31 громадянином ТзОВ "Фаворит-Інвест" передало у власність даних громадян належну товариству на праві власності земельну ділянку на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області площею 35 га, а громадянами у свою чергу передано у власність ТзОВ "Фаворит-Інвест" згадані вище чотири земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Таким чином, судом встановлено, що ТзОВ "Фаворит-Інвест" набуло, зокрема спірну у даній справі земельну ділянку площею 7,1774 на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області на підставі договорів міни від 16.08.2008 року та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року.

Не погоджуючись із доводами прокурора суд зазначає, що вказана постанова не дає можливості встановити того, що до складу зазначеної земельної ділянки площею 7,1774 га, що є предметом розгляду даної судової справи, увійшли саме земельні ділянки відповідачів у даній справі громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що були ними набуті відповідно до постанови Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308. Натомість, інших доказів на підтвердження приналежності земельних ділянок названих громадян до спірної у даній справі земельної ділянки надано не було, зокрема і самих договорів міни, укладених за участю громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТзОВ "Фаворит-Інвест".

Суд також окремо зазначає, що враховуючи недоведеність приналежності згаданої у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року земельної ділянки до земельної ділянки, що є предметом розгляду у даній справі, скасування в подальшому постанови Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308 та подальший рух у даній справі не може впливати на законність набуття ТзОВ "Фаворит-Інвест" земельної ділянки 7,1774 на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області, а відтак, і на законність набуття такої ділянки відповідачем у даній справі ТзОВ "БІЕМДЖІ".

Крім цього, враховуючи, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року набрала законної сили, не можуть заслуговувати на увагу доводи прокурора про незаконність перебування спірної земельної ділянки у власності ТзОВ "БІЕМДЖІ", яке набуло ділянку в законному порядку, після її набуття ТзОВ "Фаворит-Інвест".

За положеннями частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Пунктом "в" частини 4 статті 84 ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

За статтею 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх службові і посадові особи в межах своїх повноважень сприяють Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27 липня 1998 року "Про прикордонний режим" вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм установлено прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби України, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Існування прикордонних смуг визначеної ширини передбачено нормами Закону України "Про використання земель оборони".

Згідно із статтями 6, 27 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні та є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною другою статті 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" встановлено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, ЦПК України саме на позивача покладає обов`язок подання до суду доказів, що підтверджують викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.

В межах розгляду даної судової справи прокурор та позивачі не довели належними та допустимим доказами перебування спірної земельної ділянки площею 7,1774 га в межах прикордонної смуги як і те, що до складу зазначеної земельної ділянки увійшли земельні ділянки громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що були ними набуті відповідно до постанови Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 року у справі № 2а-128/07/1308.

Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Матеріали справи не містять доказів щодо наявності у позивачів права постійного користування спірною земельною ділянкою, зокрема проектно-технічної документації чи рішення компетентного органу, якими були б встановлені межі прикордонних зон та смуг у межах Львівської області. Відтак, позивачами не наведено де саме проходять межі прикордонної смуги та лінії інженерних технічних споруд та, яка частина земельної ділянки необхідна для обслуговування лінії інженерних споруд, відповідно не доведено факту можливого накладання спірної земельної ділянки із прикордонною смугою. Зазначене свідчить також про недоведеність порушення прав позивачів та інтересів держави.

Натомість, із відповіді Жовківської районної державної адміністрації Львівської області від 24.03.2021 року № 02-36/230 на адвокатський запит б/н від 23.03.2021 року вбачається, що зважаючи на відсутність будь-якої документації про встановлення на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області прикордонної смуги та передання земель у постійне користування військовим частинам, відсутність відображення таких даних на публічній кадастровій карті України, земельна ділянка (чи її частина) із кадастровим номером 4622787900:27:000:0004, площею 7,1774 га не може вважатися такою, що знаходиться в межах прикордонної смуги. Прикордонні інженерні спорудження на вказаній земельні ділянці із кадастровим номером 4622787900:27:000:0004, площею 7,1774 га відсутні.

Відсутність відомостей та документації щодо встановлення на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області прикордонної смуги та передання земель у постійне користування військовим частинам підтверджується й іншими відповідями на адвокатські запити, а саме відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.03.2021 року № 29-13-0.2-1612/2-21, відповіддю Відділу у Жовківському районні Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.03.2021 року № 29-13-0.230-82/105-21 та відповіддю Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області від 17.03.2021 року № 885/02-08.

Також, згідно статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Суд приймає до уваги те, що згідно витягу із державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-4615194902021 від 31.01.2021 року, інформація про обмеження у використанні спірної земельної ділянки, зокрема у формі прикордонної смуги у кадастрі не зареєстрована, а позивачі суміжними землекористувачами спірної земельної ділянки, належної на даний момент ТзОВ "БІЕМДЖІ", не вказані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що земельна ділянка, з кадастровим номером: 4622787900:27:000:0004, площею 7,1774 га, яка належить на праві власності ТзОВ "БІЕМДЖІ" не входить у межі прикордонної смуги та належить товариству на законних підставах. Відповідно, належність земельної ділянки товариству жодним чином не впливає та не порушує інтереси держави.

Суд також приймає до уваги доводи ТзОВ "БІЕМДЖІ" щодо пропуску прокурором строку позовної давності на звернення із відповідною позовною заявою, проте не застосовує її з огляду на необґрунтованість позовної заяви по суті.

Статтями 263, 264 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Окрім цього, при розгляді справи ухвалою суду від 15.06.2020 року було задоволено заяву заступника військового прокурора Західного регіону України про забезпечення позову.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 9, ч. 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Дійшовши до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, в силу ч. 9 ст. 158 КК України заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 15.06.2020 року підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 23, 247, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволені позову заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави - в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Адміністрації Державної прикодонної служби України, Львівського прикордонного загон (військова частина 2144) до відповідачів: Львівської районної державної адміністрації, ТзОВ "Фаворит-Інвест", ТзОВ "БІЕМДЖІ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про:

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_4 серії ЯД № 458454 зареєстрований 03.04.2008 р. за № 02:08:455:00002 кадастровий номер 4622787900:27:000:0011 площею 1,7943 га для ведення фермерського господарства на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_3 серії ЯД № 458452 зареєстрований 03.04.2008 за № 02:08:455:00004 кадастровий номер 4622787900:27:000:0010 площею 1,7943 га для ведення фермерського господарства на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2 серії ЯД № 458455 зареєстрований 03.04.2008 за № 02:08:455:00001 кадастровий номер 4622787900:27:000:0012 для ведення фермерського господарства площею 1,7944 га на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області;

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_1 серії ЯД № 458453 зареєстрований 03.04.2008 за № 02:08:455:00003 кадастровий номер 4622787900:27:000:0009 для ведення фермерського господарства площею 1,7944 га на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області;

- визнання недійсними договорів міни від 16.08.2008 серії ВКО № 307907, № 307908 реєстраційний № 1896; серії ВКО №307911, № 307912 реєстраційний № 1899; серії ВКО № 307915, № 307916 реєстраційний № 1902; серії ВКО № 307919, № 307920 реєстраційний № 1905, укладені між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ТОВ «Фаворит-Інвест»;

та витребування від товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМДЖІ» на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельну ділянку кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 15.06.2020 року, та скасувати:

- заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району (тепер Рава-Руської міської ради Львівського району) Львівської області.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 03.12.2021 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.