Ухвала суду № 101964801, 17.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14947/21

2/357/5338/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, визнання права власності на садовий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

08.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 13.12.2021, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1932 року народження, на незакінчений будівництвом садовий будинок готовністю 69 % під АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 (раніше Шоста Садова), що належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 03.06.2003, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Дудкіною Н.В..

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 41.42 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01 березня 2013 року, роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, предметом даного спору є визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на незакінчений будівництвом садовий будинок готовністю 69 % під АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 (раніше Шоста Садова), що належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 03.06.2003, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Дудкіною Н.В..

Отже, в даному випадку позовні вимоги виникають з приводу нерухомого майна, а тому наявні підстави для застосування правил виключної підсудності.

Також, слід зазначити, що відповідно до п.п. 10 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX у Київській області утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно ч. 3-1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Також, Рада суддів України в листі від 22.07.2020 року №9рс-466/20 зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Отже, щодо даного спору, слід застосувати правило виключної підсудності, визначене положенням ч. 1 ст. 30 ЦПК України, саме за місцезнаходженням нерухомого майна: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, суд приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, визнання права власності на садовий будинок в порядку спадкування, підлягає передачі за виключною підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).

Керуючись ст. 27, 30, 31, 32, 353 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської територіальної громади, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, визнання права власності на садовий будинок в порядку спадкування, передати за виключною підсудністю для розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 17.12.2021.

СуддяО. В. Бондаренко