Ухвала суду № 101963708, 14.12.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/5085/21

Провадження № 2-з/661/89/21

У Х В А Л А

14 грудня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.

за участю секретаря судових засідань: Яковлєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Нова Каховка, заяву ТОВ «Медико-санітарна частина» Медичний центр «Богдан» в інтересах якого діє Лепень Ірени Вікторівни про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

14.12.2021 р. до Новокаховського міського суду Херсонської області на адресу суду надійшла позовна заява ТОВ «Медико-санітарна частина» Медичний центр «Богдан» в інтересах якого діє Лепень І.В. до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності виконавчого комітету Новокаховської міської ради неправомірною щодо не укладення договору оренди на умовах, в строки та в порядку, передбачені діючим законодавством, щодо не вирішення питання щодо внесення змін до рішення від 26.03.2020 р. №2768; визнання поширеної інформації відповідачем 2 ОСОБА_1 під час виступу на 10 сесії 8 складання Новокаховської міської ради 18.11.2021 р. неправомірною та такою, що порочить ділову репутацію; зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію із принесенням вибачення в той же спосіб, яким її було поширено; відшкодування моральної шкоди.

Разом з позовної заявою, Новокаховського міського суду Херсонської області на адресу суду ТОВ «Медико-санітарна частина» Медичний центр «Богдан» в інтересах якого діє Лепень І.В., подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти, які належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати значної шкоди заявнику, істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки майно позивача може бути відчужене і вона у подальшому не зможе захистити або поновити свої права, а також існує реальна небезпека при задоволенні позову, що рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову виконане не буде.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів».

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення доказів» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 року по справі №320/3560/18.

З заяви ОСОБА_3 діючого від імені ТОВ «Медико-санітарного частина» Медичний центр «Богдан» про забезпечення позову при поданні позовної заяви не наведено обгрунтованих мотивів, яким чином невжиття заходу забезпечення позову може призвести до того, що її майно може бути відчужене, який вона просить застосувати, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову з яким вона звернулась до суду, а також пропозиції зустрічного забезпечення позову.

Факт звернення до суду із позовною заявою не свідчить про наявність реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість того, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Співмірність під час вжиття заходів забезпечення позову передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачів, грошові кошти.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що в заяві про забезпечення позову не зазначено будь-яких відомостей щодо конкретного індивідуально визначеного рухомого (нерухомого) майна та грошових коштів, що належить на праві власності саме відповідачам.

Відтак, будь-яких доказів на підтвердження факту реальної загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог заявником не надано. Твердження заявника, викладені в заяві про забезпечення позову щодо можливості утруднення виконання майбутнього рішення суду мають характер припущення, яке не може вважатись обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вказані вище вимоги процесуального закону та висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам, оскільки заявником не зазначено конкретне індивідуально визначне рухоме (нерухоме) майно, належне відповідачам, дані щодо номерів банківських рахунків відповідачів, назви відповідних установ, де вони відкриті, тощо.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ТОВ «Медико-санітарна частина» Медичний центр «Богдан» в інтересах якого діє Лепень Ірени Вікторівни про забезпечення позову, залишити без задоволення.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Новокаховський міський суд Херсонської області.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Новокаховський міський суд Херсонської області.

Суддя Г. М. Чирський