Постанова № 101961901, 08.12.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5712/21

Провадженя№ 3/266/1792/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

за участі секретаря Макогон С.Б.,

за участю прокурора Кунди Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнившись з посади старшого тальмана вантажного района ДП «Маріупольський морський торговельний порт», будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 26.04.2021р. об 08год.40хв., подала декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою судом про дату та час слухання справи, в судове засідання не з`явилася, причин поважності своєї неявки суду не надала, тому суд, вважаючи її причини неявки не поважними, розглядає справу за її відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Прокурор Кунда Л.І. в судовому засіданні вважала, що ОСОБА_1 є суб`єктом, яка підпадає під дію статті 45 Закону України "Про запобігання корупції". В діях ОСОБА_1 вбачається ознаки несвоєчасного, без поважних причин, подання декларації особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тому просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6КУпАП, та її вину доведено.

Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне, без поважних причин подання декларації, і ця норма є відсилочною до відповідного закону, який повинен встановлювати та передбачати чіткі та конкретні терміни для вчинення таких дій як подання того чи іншого виду декларації.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з наказом начальника порту від 20.05.2013 року за № 1483/к ОСОБА_1 з 20.05.2013 призначено на посаду старшого тальмана ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (а.с. 19).

Згідно з наказом начальника порту від 11.12.2020 року за № 333/кз ОСОБА_1 з 28.12.2020 було звільнено з посади старшого тальмана ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (а.с. 14).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» за 2020 рік, лише 26.04.2021 о 08:40 годин (а.с. 16).

Згідно з листом ОСОБА_1 10.04.2020р. ознайомлена з наказом № 156 від 31.03.2020р. «Про затвердження антикорупційної програми ДП «ММТП» (а.с. 18, 20).

Згідно з інформаційний листом ОСОБА_1 19.07.2020р. ознайомлена з нормами вимог фінансового контрою, в тому числі необхідністю подання декларації суб`єкта декларування, який припинив діяльність до 01 квітня (а.с. 18, 22).

Визначаючи міру адміністративного стягнення, суд враховує що ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а тому приходить до висновку про накладення стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, оскільки таке стягнення буде достатнім засобом виховання особи та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.

Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 40-1, 283, 280, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. (розрахунковий рахунок № UA088999980313070106000005721, код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, отримувач коштів Маріуполь.УК/Приморський район).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.