Рішення № 101957038, 01.12.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/768/21

Провадження № 2/307/223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тернівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тернівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року постановлено прийняти відмову позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від позову та закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання в порядку спадкування за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину будинковолодіння в АДРЕСА_1 ; про визнання в порядку спадкування за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину будинковолодіння в АДРЕСА_1 ; про скасування договору дарування, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстровий номер 12406 від 27 грудня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського нотаріального округу Крец М.Ю.. Також вирішено питання про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 908, 00 гривень та позивачу ОСОБА_2 повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 908, 00 гривень (Дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що вони, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відповідач ОСОБА_3 являються рідними дітьми ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті їх батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке в цілому належало померлому відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Тернівською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету вказаної ради від 25 грудня 2008 року за № 84. Батько заповітного розпорядження за час життя не залишав, а тому спадкоємцями за законом, що відносяться до першої черги після його смерті являються його діти: відповідач - син ОСОБА_3 , 1983 року народження, а також позивачі - донька ОСОБА_1 , 1978 року народження, та ОСОБА_2 , 1973 року народження, які на момент смерті батька були зареєстровані у спадковому будинку. Крім того, відповідач ОСОБА_3 , а також позивач ОСОБА_1 постійно проживали разом з ним на момент його смерті та вели спільне господарство. Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживала у спірному будинку постійно, з часу свого народження і до смерті батька, вела з ним спільне господарство, постійно піклувалася батьком та здійснювала витрати на його утримання, забезпечувала належний стан та проведення поточного ремонту батьківського будинку, сплачувала комунальні платежі та за власні кошти, без отримання допомоги, здійснила поховання батька. Крім того, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані у спірному будинку з 05 квітня 1996 року та 03 листопада 1994 року відповідно по сьогоднішній день. Відтак, позивачі прийняли спадщину за померлим батьком в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не заявили про відмову від неї. У жовтні 2019 року позивачі звернулися до Тячівської державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , однак, отримали відмову в зв`язку з тим, що після смерті їх батька свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 було видано на користь його сина - відповідача ОСОБА_3 . Позивачі вважають, що вказаними діями відповідач ОСОБА_3 позбавив їх права на спадкування, як спадкоємців першої черги спадкування за законом.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Овсепян К.А. в судове засідання не з`явилася, позаяк подала суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі позивачів та їх представника, зазначає, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області староста Каптола Р.І. в судове засідання не з`явився, позаяк подав заяву про розгляд справи у відсутності представника та вказує в заяві, що вимоги позову визнає та заперечень не має.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. в судове засідання не з`явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд уважає, що позов потрібно задовольнити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються доньками ОСОБА_3 , що підтверджено копіями свідоцтв про їх народження та зміна прізвищ позивачів підтверджена копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу та рішення суду про розірвання шлюбу.

Батько позивачів ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджено свідоцтвом про його смерть.

В судовому засіданні також встановлено та підтверджено довідкою виконавчого комітету Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 23 грудня 2010 року, що позивач ОСОБА_1 за власні кошти здійснила поховання батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та допомогу не отримувала, постійно проживала з покійним батьком разом та вели спільне господарство в АДРЕСА_1 , та, як стверджено актом обстеження матеріально-побутових умов від 29 жовтня 2019 року, позивач ОСОБА_1 з дня народження та на момент смерті батька ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним та своєю сім`єю в АДРЕСА_1 .

Також відповідно до довідок Тернівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 02 грудня 2019 року, від 28 грудня 2019 року та від 13 лютого 2020 року встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 являлися: його син ОСОБА_3 , та доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а на момент смерті ОСОБА_3 згідно по господарського обліку проживали разом, в тому числі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом зі своїми сім`ями та були зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою статті 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Норми ч. 1 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У сукупності встановлених обставин та належним чином оцінених доказів, суд дійшов висновку, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто постійно проживали разом з батьком та були зареєстровані на час відкриття спадщини в спадковому будинку АДРЕСА_1 , не заявили про відмову від спадщини, що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Після смерті батька позивачів ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якого входять домоволодіння в АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,2018 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в АДРЕСА_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулися до Тячівської державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.

Однак, 28 жовтня 2019 року державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. листом повідомила позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що після смерті їх батька ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , на користь його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із копії спадкової справи, наданої на запит суду державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., судом встановлено, що 24 грудня 2012 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-2406, спадкоємцю ОСОБА_3 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його сину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (податковий номер НОМЕР_1 ), мешканцю АДРЕСА_1 , на спадкове майно, на яке в указаній частині видано це свідоцтво складається з: житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 та мають право на отримання частки у спадковому майні, а оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачу ОСОБА_3 24 грудня 2012 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., порушує їх право на спадщину, яка відкрилася після смерті їх батька ОСОБА_3 , а тому таке свідоцтво про право на спадщину за законом належить визнати недійсним і, на думку суду, ухвалене рішення в цій справі відновить їх права.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачами при зверненні до суду в розмірі по 908, 00 гривень кожною належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 133-141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тернівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 4-2406, видане в м. Тячів, Закарпатської області, Україна, 24 грудня 2012 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. спадкоємцю ОСОБА_3 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його сину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (податковий номер НОМЕР_1 ), мешканцю АДРЕСА_1 , на спадкове майно, на яке в указаній частині видано це свідоцтво складається з: житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908, 00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908, 00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, адреса: с. Терново, вул. Центральна, 176, Тячівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04349739.

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф., адреса розташування: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Закарпатської області, ЄДРПОУ 02884003.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса розташування, м. Ужгород, пл. Народна, 4, Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2021 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.