Рішення № 101949024, 07.12.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1410/21

07.12.2021

2/328/544/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

07 грудня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., при секретарі: Мацинській О.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив :

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за довіреністю Кіріченко В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 17.04.2012 в розмірі 46048,19 грн та судових витрат. Позов мотивовано тим, що 17.04.2012 ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 10600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з умовами договору. В процесі користування кредитом позичальник ОСОБА_3 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 померла і на дату смерті у неї мається заборгованість перед кредитором у сумі 46048,19 грн, яка складається із наступного: 10600,00 грн - заборгованість за кредитом; 35448,19 грн - заборгованість за відсотками. На виконання вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України про необхідність, протягом шести місяців з дня коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, позивач 13.07.2018 направив претензію кредитора до Токмацької районної державної нотаріальної контори. 09.10.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було направлено лист-претензію щодо заборгованості, проте дана претензія виконана не була. Виходячи з вказаного та норм ст. 1282 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як із спадкоємця боржника, заборгованість за кредитним договором в сумі 46048,19 грн та витрати на сплату судового збору.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 31.01.2021 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання та задоволено клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо витребування в Токмацькій районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи за №236/2017, яка заведена після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнкопп НОМЕР_1 .

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки відповідачка не повідомила, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у її відсутності не подала.

Ухвалою суду від 07.12.2021 вищезазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно приписів частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

За змістом ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк», на підставі ст.ст.1281,1282 ЦК України, за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічні роз`яснення надані в абз.2 пункту 32 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємця боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: коло спадкоємців, які прийняли спадщину; чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Таким чином, законодавець чітко встановлює процесуальний порядок встановлення обставин, що має значення для вирішення спору про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємця боржника.

Перш за все, суд встановлює коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 17.04.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» уклало з ОСОБА_3 договір б/н, за умовами якого, остання отримала кредит у розмірі 10600,00 грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Токмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.02.2017, актовий запис №70.

Позивачем наданий розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 17.04.2012 становить 46048,19 грн, яка складається з наступного: 10600,00 грн - заборгованість за кредитом; 35448,19 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до розпорядження голови Токмацької районної державної адміністрації від 10.04.2017, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилася без батьківського піклування; мати, ОСОБА_3 , померла (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане Токмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області віл 21.02.2017 року); батько ОСОБА_4 , записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, наданий статус дитини-сироти.

Згідно з розпорядженням голови Токмацької районної державної адміністрації встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 яка має статус дитини-сироти. З 21.04.2017 року призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканку АДРЕСА_1 , опікуном над малолітньою ОСОБА_2 . Місце проживання дитини визначено за місцем проживання опікуна.

З копії спадкової справи за №236/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що до Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області, як опікун доньки померлої - неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші спадкоємці - мати померлої ОСОБА_5 , син померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та син померлої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від прийняття спадщини відмовились.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу Токмацької районної державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора від 09.06.2018 року щодо боржника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Токмацька районна державна нотаріальна контора листом від 20.07.2018 за № 761/02-14 повідомила АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що претензія кредитора до спадкоємців померлої гр. ОСОБА_3 долучена до матеріалів спадкової справи за № 236/2017.

На теперішній час до Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області зверталися наступні спадкоємці померлої гр. ОСОБА_3 :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як опікун неповнолітньої ОСОБА_2 (дочки померлої), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (з заявою про прийняття спадщини за законом);

- ОСОБА_5 (мати померлої), ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (з заявою про відмову від прийняття спадщини за законом);

- ОСОБА_6 (син померлої), ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (з заявою про відмову від прийняття спадщини за законом);

- ОСОБА_7 (син померлої), ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (з заявою про відмову від прийняття спадщини).

Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям померлої не видавалося.

09.10.2019 на адресу: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , як до спадкоємиці померлої позичальниці, було направлено листа-претензію від 24.09.2019, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги.

Крім того, позивач надав копію паспорту померлої ОСОБА_3 , згідно з яким вбачається місце реєстрації померлої позичальниці є: АДРЕСА_2 .

З урахуванням того, що матеріали позову містили посилання на наявність майна, яке моглоналежати померлій позичальниці ОСОБА_3 , зокрема, яке згадувалось у анкеті-заяві від 17.04.2021, судвважавза необхідне перевірити ці обставини та ухвалою від 02.09.2021 витребував відомості щодо наявності спадкового майна після померлої ОСОБА_3 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів н6ерухомого майна щодо суб`єкта від 30.06.2021 вбачається, що дані щодо наявності будь-якого майна, яке належало ОСОБА_3 , відсутні.

Перевіркою нерухомості за даними ПП «Малі- 44», щодо надання відомостей за ким обліковується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та чи обліковується за громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнкопп НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , будь-яке нерухоме майно на території Пологівського району Запорізької області встановлено, що згідно даних архівного відділу ПП «Малі- 44», за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване право приватної власності за:

- ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.1988р. - 1/2ч.;

- ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.09.1988р. - 1/4ч.;

- ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.09.1988р. - 1/4ч.

За ОСОБА_3 нерухомого майна на праві власності не зареєстровано.

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру № 2347 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) за № 31/8-47.605 від 15.09.2021, станом на 15.09.2021 року, згідно наявних відомостей з Єдиного державного реєстру МВС за гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ІПН ( НОМЕР_1 ), транспортні засоби не зареєстровані.

Відділом ЦНАП виконавчого комітету Молочанської міської ради за «11-21/1214 від 22.09.2021, надані відомості щодо реєстрації померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнкопп НОМЕР_1 яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , а також відомості про всіх осіб, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , з квітня 2012 року по 02.09.2021, відповідно до яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 15.10.1998 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 21.06.2014 року по теперішній час; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 18.10.2018 року по теперішній час; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 26.03.2019 року по теперішній час; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 26.03.2019 року по теперішній час.

З відповіді ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 01.10.2021 вбачається, що записи про реєстрацію земельних ділянок на території Пологівського (колишнього Токмацького) району за ОСОБА_3 відсутні.

Таким чином, померла позичальниця ОСОБА_3 на час своєї смерті не була власницею будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також будь-якого іншого нерухомого майна та транспортних засобів не мала.

Враховуючи, що матеріали справи не містять клопотань позивача про витребування відомостей про інше майно, суд не може розшукувати самостійно спадкове майно.

Суд також повинен встановити чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України.

Відповідно до статті 1281 Цивільного Кодексу України, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Стаття 1281 Цивільного Кодексу України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц (провадження №14-53цс18).

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги, тобто вказаний строк є преклюзивним.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про час, коли АТ КБ ПриватБанк дізнався про смерть позичальниці ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутні та позивачем їх не надано.

З наданого позивачем повідомлення Токмацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану за №246/17.30-06.100 від 23.03.2018 вбачається, що відповідь щодо наявності реєстрації смерті громадянки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а/з №70 від 21.02.2017, надано на запит ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» б/н від 23.03.2018.

13.07.2018 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу Токмацької районної державної нотаріальної контори було направлено претензію кредитора від 09.06.2018 року щодо боржника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Та у 09.10.2019 позивач направив на адресу на адресу: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , претензію як кредитора з вимогою сплати боргу спадкодавця ОСОБА_3 .

Таким чином, суд приходить висновку про пропуск кредитором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» шестимісячного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, отже позбавляється права вимоги до спадкоємців боржника.

Крім того, суд зауважує і на сам факт необґрунтованості таких вимог банку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду з даним позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом спадкодавця ОСОБА_3 за кредитним договором б/н від 17 квітня 2012 року у розмірі 46048,19 грн.

В той же час, суд вважає, що розмір заборгованості є необґрунтованим з огляду на те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не довів факт погодження між сторонами процентної ставки за користування кредитом чи прострочення зобов`язання, а також комісії та пені, які регулярно та автоматично списувалася банком з рахунку позичальника, що і призводило до формування заборгованості з огляду на наступне.

Досліджуючи надану банком анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в Приватбанку від 17.04.2012, суд зауважує, що остання містить дані про те, що позичальником ОСОБА_3 оформлений зарплатний пакет. Також позичальником зазначено про те, що бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою ««Універсальна Gold»,- 300,00 грн.

В той же час, строк дії зазначеної картки «зарплатний пакет» не зазначений, погоджені сторонами розмір процентів за користування кредитом, розмір процентів за прострочення виконання зобов`язання, пені та штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту, тощо, - відсутні.

Позивачем до позову долучена копія витягу «Умов та правил надання банківських послуг», які розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розуміла позичальниця ОСОБА_3 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».

Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16 цс 15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин (17 квітня 2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 травня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які надав банк, відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При цьому, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, не містять підпису ОСОБА_3 , тому відсутні підстави вважати, що остання була ознайомлена із ними.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс 19.

Таким чином, суд приходить висновку про те, що між сторонами не було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом чи розміру неустойки за порушення зобов`язання, а тому їх нарахування та автоматичне списання банком з рахунку боржника є незаконним.

Надаючи оцінку долученому банком розрахунку заборгованості позичальниці ОСОБА_3 , за договором б/н від 17.04.2012, станом на 30.05.2018, суд зауважує, що згідно з вказаним розрахунком, ОСОБА_3 дійсно користувалася вказаним рахунком та кредитними коштами банку, в той же час здійснювала регулярні платежі з метою погашення вказаної заборгованості, зокрема згідно підрахунку судом загалом позичальником було витрачено коштів банку на суму 10600,00 грн, в той час як повернуто станом на 21 лютого 2017 року (дату смерті позичальника ОСОБА_3 ) 9567,17 грн; таким чином, сума, яку банк просить стягнути на свою користь є більшою частиною нарахованих банком та не сплачених позичальником відсотків, комісії та пені, які до стягнення не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30 березня 2012 року №5, з урахуванням положення статті 1282 ЦК, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

В той час, згідно з розрахунком заборгованості позичальниці ОСОБА_3 , за договором б/н від 17.04.2012, станом на 30.05.2018, вбачається, що після смерті позичальниці, а саме ІНФОРМАЦІЯ_13 , банком було нараховано та списано з карткового рахунку 65775,81 грн.

За наведених обставин наявна заборгованість перед позивачем не є доведеною належними і допустимими доказами у справі, а отже пред`явлені позовні вимоги до спадкоємця боржника не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем компенсації не підлягають, так як судом відмовлено у задоволенні заявлених ним вимог.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволені позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Сторони по справі:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК: місце знаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , яка є опікуном дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 16 грудня 2021 року.

Суддя: