Ухвала суду № 101930378, 07.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15522/16-ц

6/760/509/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю »Вердикт Капітал» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ТОВ »Вердикт Капітал» звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконачих листів до виконання відповідно до рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року в справі за позовом ПАТ`Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилається в заяві на те, що 21 грудня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 906, 16 гр. та 1 378, 00 гр. судових витрат.

На виконання рішення суду 23 березня 2017 року було видано виконавчі листи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ »Вердикт Капітал».

Зазначає, що у відповідь на адвокатський запит від 10 вересня 221 року Солом`янський ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Києва) повідомив, що даний виконавчий лист до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Просить врахувати, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що, у свою чергу, є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стверджує, що відмова в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду.

За таких обставин, просить задовольнити заяву.

Просить розглядати справу в відсутності свого представника.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року був задоволений позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 19 906, 16 гр. заборгованості за кредитним договором та 1 378, 00 гр. судового збору.

23 березня 2017 року на виконання вказаного рішення судом був виданий виконавчий лист.

28 січня 2019 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» був укладений Договір факторингу № 2019-1АБ/ВЕСТА, відповідно до якого ПАТ «АльфаБанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500984482.

29 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір про відступлення прав вимоги № 29-01/19/2, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500984482.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року була замінена сторона виконавчого провадження - стягувач ПАТ`Альфа-Банк» на ТОВ`Вердикт Капітал».

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.6 ст. 12 Закону стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З точки зору закону стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Тобто, такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник посилався на те, що передача документів за договорами відступлення прав вимоги є довготривалою, передбачає процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким обгрунтуванням заявник вважає доведеним факт поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Виходячи з викладеного вище аналізу, суд вважає, що приведені заявником обставини не є поважними причинами пропуску визначеного законом строку, не підтверджені будь-якими доказами, які б можна було б розцінювати як непереборні, і які перешкоджали своєчасному зверненню виконавчого листа до виконання.

Що стосується посилання заявника на норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України, Конвенції з прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду щодо обов`язковості судових рішень в аспекті права на суд, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд, гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, в рішенні в справі «Хаджинастасиу проти Греції» зазначено також, що національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

З урахуванням приведеного суд вважає недоречним посилання заявника при зверненні до суду на норми Конституції України, ст.6 Конвенції в контексті права на суд, виходячи з наступного.

Контроль суду за виконанням судових рішень здійснюється в порядку, визначеному розділом 7 Цивільного процесуального кодексу України.

Такий контроль здійснюється шляхом звернення сторони виконавчого провадження в порядку ст.447 ЦПК України до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись до суду, заявник зазначає, що виконавчий лист у справі, виданий судом у 2017 році, на момент передачі банком права вимоги, до виконання не звертався.

Ці обставини підтверджуються листом Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції / м. Київ/.

/ а.с 161 /

Крім того, суд зважає на те, щозаявник, укладаючи договір про відступлення права вимоги, яке виникло на підставі ухваленого судом рішення в цивільній справі через 4 роки після його ухвалення, тобто після спливу встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання, не перевіривши підстав його невиконання, свідомо набув прав кредитора щодо проблемного боржника, не з`ясувавши взагалі питань, пов`язаних з виконанням рішення суду у попереднього кредитора.

З урахуванням цього, суд вважає, що заявник діяв необачно щодо себе, купуючи проблемний кредит, а тому ризики, пов`язані з укладенням вказаної угоди, лежать на ньому, і не можуть бути підставою для задоволення про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Та обставина, що заявник відповідно до ухвали суду набув статус стягувача в справі лише в жовтні 2020 року, також не є підставою для поновлення строку.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Карітал» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.А. Шереметьєва