Рішення № 10192789, 19.05.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 313/10/0205

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2009 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

із участю : - позивача ОСОБА_1

- представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до структурної одиниці ВАТ "АК Вінницяобленерго" Жмеринських електричних мереж про захист прав споживача та відшкодування шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.09.2009 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 20.02.2004 року він звернувся із заявою до енергопостачальника щодо внесення змін до договору - переобладнання однофазного обладнання на трифазне, збільшення потужності та відображення цих змін в договорі. 13.04.2004 року заява була задоволена за виключенням змін до договору. Посилаючись на визначену рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 07.05.2009 року завдану відповідачем матеріальну шкоду в розмірі 1171 грн. вказав десятикратний розмір вартості недоданої відповідачем послуги і розмірі 11710 грн. Зазначивши про самостійне підключення до енергопостачання вказав його вартість в розмірі 18605 грн., підтверджену Вінницьким територіальним представництвом НКРЕ. Пославшись на неналежне надання інформації на його звернення, визначив відшкодування 30% вартості наданої послуги в сумі 1522 грн. Підсумково просив стягнути на його користь з Жмеринських електромереж 31837 грн. завданої йому, як споживачу, шкоди. В подальшому змінив позовні вимоги і просив вважати недійсним положення договору від 20.03.2001 року про відсутність у споживача трифазного обладнання дозволеного для застосування; вважати договір від 20.03.2001 року зміненим з формулюванням про постачання електроенергії дозволеного до застосування по трифазному обладнанню потужністю 54 кВт; стягнути з Жмеринських електромереж завдану споживачу обмеженням його прав шкоду в розмірі 72227 грн.; згідно п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" стягнути з відповідача на користь держави 11710 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію усунення недоліків роботи власними силами в розмірі 18605 грн.; стягнути з відповідача матеріальну шкоду за недовідпущену електроенергію по трифазному обладнанню в розмірі 98562 грн.; стягнути з відповідача на його користь 52000 грн. моральної шкоди завданої відключенням домоволодіння споживача від трифазного обладнання; стягнути з відповідача 12000 грн. шкоди, завданої обмеженням права споживача на одержання необхідної, достовірної, своєчасної інформації.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені вимоги, виключивши з їх обсягу вимогу щодо стягнення з відповідача відшкодування в розмірі 11710 грн. на користь держави в порядку п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів". Решту позовних вимог залишив без змін та просив їх задоволити. Вважає, що відповідачем йому відпускається електрична енергія по трифазному вводу із фактичною потужністю споживання 54 кВт, пославшись на показання свідка від електромереж, зафіксовані в рішенні Жмеринського міськрайонного суду від 07.05.2009 року, щодо використання споживачем трифазного вводу потужністю приблизно 45 кВт, на зміст позовної заяви Жмеринських електромереж до ОСОБА_1 щодо виявленого під час перевірки безоблікового споживання електроенергії потужність навантаження становила 54 кВт з підключенням до загальної електромережі двох промислових калориферів потужністю по 18 кВт кожний, вісім тенів для обігріву по 2 кВт кожний, електроплита; на показання свідка ОСОБА_2 щодо відпуску при замірах електроенергію по трьом фазам, зазначене навантаження відповідає підключеній потужності 54 кВт; зауважив про відсутність заборгованості згідно плати спожитої ним протягом 2005-2006 років електроенергії за квитанціями відповідача. Зазначив, що в 20.02.2004 він звертався з письмовою заявою до відповідача з проханням переобладнання його електропроводки на трифазну більшої потужності, збільшення потужності до 50-60 кВт та відображення цих змін у договорі. Після обладнання відповідачем у його домоволодіння трифазного вводу та збільшення потужності змін до договору внесено не було. У серпні 2004 року позивач звернувся із письмовою заявою щодо перевірки правильності роботи електролічильника. Електролічильник йому було замінено відповідачем у 2009 році. Зауважуючи про істотні порушення відповідачем договору, повязаних із невнесенням до відповідної графи договору відмітки про наявність трифазного обладнання після його монтажу у 1996 році, незазначенням здійсненої зміни потужності споживання до 54 кВт, виявлених при перевірці у 2005 році трифазних побутових приладів, та невчиненням необхідних дій за його письмовими заявами, просив внести відповідні зміни в договір на користування електроенергією між ним та відповідачем. Заявив, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 07.05.2009 року з відповідача стягнуто шкоду з розрахунку потужності споживання в розмірі 1,5 кВт, загальна сума шкоди за вказаним судовим рішенням становила 1471 грн. Самостійно розрахував на підставі потужності 54 кВт, зменшеної на враховану судом потужність 1,5 кВт, помноживши результат на вказаний загальний розмір шкоди. Вимогу щодо відшкодування шкоди, завданої усуненням після незаконного відключення від електропостачання власними силами недоліків, обґрунтував розрахунком вартості повторного підключення, підтвердженого висновком регіонального відділення НКРЕ. Розрахунок вимоги щодо відшкодування вартості недовідпущеної електроенергії за період з 17 січня по 3 травня 2006 року в сумі 98562 грн. обґрунтував власним розрахунком на підставі даних про потужність, виявлену працівниками відповідача при перевірці перед відключенням. Завдану відповідачем моральну шкоду мотивував виведенням з ладу електричної системи опалення внаслідок протиправного відключення від електропостачання, що зумовило неможливість проживання в будинку його сімї та отримання доходів від підсобного господарства в теплиці. Суму відшкодування обґрунтував середнім розміром прожиткового мінімуму в розмірі 650 грн. Вважав також, що відповідачем не надавалась йому належна інформація на його письмові звернення, у звязку з чим просив відшкодувати шкоду, визначену у чотирикратному розмірі від визначеного рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 01.08.2008 року розмірі моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав. Вказав, що в договорі укладеному з позивачем вказано назву та тип трифазного електролічильника. Наявність трьохфазного вводу в домоволодінні позивача не заперечив. У договорі перелічено однофазне електрообладнання. Споживання електроенергії однофазними приладами може обліковуватись також трьохфазним електролічильником. Вимога споживача щодо збільшення договірної потужності із відповідним зазначенням в договорі не визначається лише його заявою, оскільки потребує здійснення певного обсягу заходів, які позивачем виконані не були з 2004 року по теперішній час, а тому при наявності трифазного приладу обліку та трифазного вводу потужність залишається незмінною на попередньому рівні у 1,5 кВт. Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним положень договору та внесення змін до нього заявив про пропущення позивачем загального строку позовної давності, який просив застосувати до даного спору. Також заперечив підставність договору на постачання електроенергії щодо обовязку з виконання відповідачем робіт по підключенню електропостачання. Обгрунтування вартості робіт, вказаних позивачем, не визнав. Вимогу щодо відшкодування майнової та моральної шкоди , завданої неправомірним припиненням постачання електроенергії, не визнав, посилаючись на вирішення даного спору судом раніше. Стосовно вимог про відшкодування шкоди повязаної із обмеженням права споживача на інформацію з ауважив, що позивачу на всі вказані ним звернення надавались своєчасні письмові відповіді стосовно обсягу порушених ним питань. Заперечив підставність визначення завданої шкоди із розрахунку за прийнятим судовим рішенням в іншій справі стосовно іншого спору. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст.3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст.25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електроенергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією, отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання, на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством; захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами. Відповідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно змісту п.3, 4, 44 Постанови КМ України від 26.07.1999 року №1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" споживання електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією; у договорі обовязково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів; при цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача; споживач може внести пропозиції щодо зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності і у разі відмови енергопостачальник надає споживачеві обгрунтовану письмову відповідь; у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі пятикратної (а з 21.01.2006 року, що визначається набранням законної сили внесених до даної Постанови відповідних змін, - двократної) вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії.

Відповідно ч.3 ст.257 ЦК України позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом, зокрема, обману. Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Відповідно змісту п.2 ч.2 ст.121 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, зокрема, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З пояснень сторін судом встановлено, що ними укладено договір на користування електричною енергією від 20.03.2001 року із визначенням договірної потужності на рівні 1,5 кВт, позивач звертався до відповідача із письмовою заявою від 20.02.2004 року щодо переобладнання електричної проводки на трьохфазну потужністю із збільшенням потужності понад 50 кВт з проханням відображення цих змін в договорі, що підтверджується також копіями відповідної угоди та заяви (а.с.4,5). У звязку із невиконанням позивачем усіх рекомендаційних вимог енергопостачальної організації в передбачений останньою термін до 03.05.2004 року (а.с.6), останньою не було погоджено збільшення договірної потужності. Також це збільшення не було відображеного у договорі на постачання електроенергії.

За таких обставин суд вважає, що про порушення свого права, повязаного із оспорюванням в межах даної справи недійсності договору від 20.03.2001 року щодо відсутності у споживача трифазного електрообладнання, дозволеного для застосування, та визнання вказаного договору зміненим в частині постачання електроенергії по трифазному обладнанню, дозволеному для застосування, договірною потужністю в 54 кВт позивач повинен був дізнатись у строк, що визначається невнесенням відповідних змін до договору, і який перевищує спеціальний пятирічний строк його звернення до суду з даним позовом, визначений законом щодо вимог, про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом обману, оскільки саме про обман з боку відповідача стосовно даних обставин заявлено в даному судовому засіданні позивачем.

Пропущення даного строку свідчить про порушення строку позовної давності і за наслідком заяви відповідача, відсутності клопотання позивача про його поновлення з поважних причин є підставою для відмови в цій частині позовних вимог. При цьому суд не приймає до уваги вказану позивачем його заяву від 02.07.2009 року (а.с.124), оскільки вона подана також за минуванням вказаного строку, а тому не поновлює перебігу позовної давності і не може враховуватись судом.

Окрім того, триваюче невиконання позивачем технічних вимог, вказане представником відповідача та не заперечене позивачем в судовому засіданні, визначає неможливість збільшення договірної потужності енергопостачання, що визначає безпідставність вимог про внесення змін щодо цього в договір, а також врахування вказаного позивачем її збільшеного розміру у представлених ним розрахунках.

Одночасно суд не приймає до уваги доводами позивача щодо різних предметів позовних вимог стосовно розгляду Жмеринським міськрайонним судом із постановленням судового рішення від 07.05.2009 року, оскільки вони є аналогічними оскільки стосуються спору між тими ж сторонами щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірним відключенням домоволодіння позивача від загальної електромережі працівниками відповідача, яке тривало з 17 січня по 3 травня 2006 року. Твердження позивача щодо неврахування судом при винесенні вказаного рішення певних обставин не є підставою для нового судового провадження в частині цих вимог, оскільки зазначені обставини, зокрема, щодо наявності у позивача трифазного обладнання та потужності споживання в розмірі 54 кВт були предметом дослідження минулого судового розгляду, що підтверджується ідентичністю розрахунків вартості недовідпущеної енергії, виконаного в обох випадках особисто позивачем (а.с.117 оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №2-19/09 та а.с.100 даної справи). Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є аналогічними із тими, що вже вирішувались судом, і грунтуються на тих самих доказах. Посилання позивача на порушення відповідачем певних норм Закону України "Про захист прав споживачів" також не становить підстави для повторного вирішення судом заявленого спору, оскільки норми вказаного закону у сукупності з іншими нормативно-правовими актами становили механізм реалізації захисту прав споживачів електроенергії. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 07.05.2009 року дано належно правову оцінку представленим кожною стороною доказами, а тому намагання позивача відновити судове провадження з питань, що вже вирішувались судом стосовно відшкодування майнової та моральної шкоди, на підставі тих самих доказів, або інших, не представлених ним в минулому судовому провадженні, є неправомірним.

При цьому суд вважає абсурдними виконані позивачем розрахунки щодо заявлених в межах даної справи вимоги відшкодування майнової шкоди, оскільки вони предявлені позивачем фактично за однієї й тої ж обставини, а саме відшкодування вартості недовідпущеної електроенергії в період незаконного відключення від загальної мережі. Даний висновок суду базується на тому, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 07.05.2009 року визначено обсяг саме цієї недовідпущеної електроенергії в розмірі 1171 грн. Позивачем в один з розрахунків закладено загальну суму відкодування щкоди, визначену цим рішенням, у тому числі й частину моральної шкоді, і на цій підставі визначено остаточний розмір майнової шкоди в розмірі 72227 грн. Окрім того, заявлена до відшкодування майнова шкода в розмірі 98562 грн. також обґрунтовується підставою відшкодування недовідпущеної за аналогічний період електроенергії, розрахована у розмірі пятикратного відшкодування, що не відповідає вимогам чинного законодавства. У обох розрахунках позивачем повторно враховано обсяг потужності в розмірі 54 кВт, абстрактність якого визначена мотивувальною частиною судового рішення від 07.05.2009 року. Розрахунку розміру шкоди, виконаного експертом чи спеціалістом, позивачем не представлено.

Суд також вважає, що позивачем не обґрунтовано підстави та розмір відшкодування шкоди щодо обмеження його права на отримання необхідної, достовірної та своєчасної інформації за наслідком отримання ним відповідей відповідача на особисті письмові звернення, оскільки обсяг необхідної інформації, отримання якої законом визначено правом споживача стосується якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання, питань щодо чого позивачем не предявлялось. Недостовірність отриманої інформації позивачем в судовому засіданні не доведена, оскільки його доводи полягають у власному тлумаченні змісту відповіді, яку слід вважати належною. Про порушення строків надання відповідачем відповідей на перелічені позивачем звернення за 2009 рік ніким не заявлено. Судом не приймається до уваги обґрунтування розміру відшкодування шкоди, ототожнене позивачем із кратністю визначеного судовим рішенням відшкодування в іншому судовому спорі, що є неприпустимим, з огляду на індивідуальність обставин спірних правовідносин, причин та наслідків завданої шкоди, займаної посади відповідача тощо.

Таким чином, в судовому засіданні в судовому засіданні встановлено безпідставність заявлених позовних вимог, з урахуванням чого за наслідком відмови в позові стягненню на користь держави з позивача підлягає розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи щодо позовних вимог майнового характеру, сплата яких судом була відстрочена до постановлення судового рішення, і даних про сплату яких суду не повідомлено .

Враховуючи викладене, керуючись ст.257, 261, 267 ЦК України, ст.25,26 Закону України "Про електроенергетику", п.3,4,44 Постанови КМ України від 26.07.1999 року №1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення", ст.8 , 10, 60, 61, 121, 209, 210, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

С У Д Д Я