Рішення № 101927600, 06.12.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4440/21

пр.№ 2/464/1349/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Шала Р.М., 14.06.2021 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить позбавити останнього батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона із відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось, рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2016 шлюб розірвано. З часу розірвання шлюбу відповідач раптово припинив будь-яке спілкування з донькою, хоча йому відомий її номер телефону та адреса проживання. Жодних перешкод для участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею йому не чинилось. Впродовж останніх п`яти років відповідач жодного разу не дзвонив доньці, не бачився з нею, не виявляв найменшої зацікавленості життям дитини. Окрім цього, відповідач не забезпечує доньку матеріально, згідно із розрахунком державного виконавця щодо заборгованості по аліментах, відповідач заборгував на утримання дитини станом на 01.06.2021 - 74 791 грн. 69 коп. Таким чином, вказані дії свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов`язків з виховання доньки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ухвали від 07.07.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого провадження. Окрім цього, надано долучення органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

На адресу суду 12.11.2021 надійшов висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо розв`язання спору.

Згідно з ухвалою від 18.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, 06.12.2021 від представника позивачки - адвоката Шала Р.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує, просить такий задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин своєї неявки не повідомив та не подав до суду відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, учасники справа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2016 розірвано.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ).

Встановлено, що дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 30.11.2012 вирішено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Згідно із розрахунком державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львів Лесика В.Р., станом на 01.06.2021 розмір заборгованості ОСОБА_2 по аліментах становить 74 791 грн. 69 коп.

Ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки підтверджується також висновком Органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 29.10.2021 №260001-вих-100097 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на те, що ОСОБА_2 не виконує покладені на нього батьківські обов`язки щодо своєї неповнолітньої доньки, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно такої.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійне правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням наведеного, з відповідача в користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу стороною позивача було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1079348, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №26/05 від 26.05.2021, та квитанцію про сплату стороною позивачки 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вказаний розмір послуг адвоката стороною відповідача не спростовано, не подано заяву зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відтак суд вважає такий обґрунтованим та таким, що відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки 2 000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме 908 грн. судового збору та 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 2 908 (дві тисячі дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 42430417, м.Львів, пл.Ринок, 1.

Суддя Д.Ю.Теслюк