Рішення № 101920960, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Київ № 640/22044/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладену у листі від 23.07.2021 №2600-0306-8/118597 у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2020 перерахунок та виплачувати пенсію в період роботи без обмеження її максимальним розміром з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 06.07.2021 №21-678зп з урахуванням раніше проведених виплат.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмовляючи у перерахунку пенсії за вислугу років, відповідач порушив соціальні права та свободи позивача, а саме: гарантоване право на перерахунок пенсії.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надані копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно Закону України "Про прокуратуру".

Офісом Генерального прокурора складено довідку від 06.07.2021 №21-678зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , відповідно до рішень КСУ від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, за нормами чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою начальника управління-начальника відділу.

02 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 23.07.2021 №2600-0306-8/118597 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії.

Зазначено, у разі перерахунку пенсії з 01.02.2021 згідно наданої довідки про складові заробітної плати станом на 01.01.2021 від 06.07.2021 №21-678зп, виданої Офісом Генерального прокурора, і з урахуванням зазначеного вище, розмір пенсії по вислузі років згідно Закону України «Про прокуратуру» з обмеженням становитиме 17690,00 грн. Оскільки, згідно додаткового рішення Подільського районного суду м.Києва від 11.06.2018, Вам призначено пенсію за вислугу років згідно cт.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарні місяці робота, без обмеження її максимального розміру в розмірі 26980,62 грн., проводити перерахунок пенсії по наданій заяві недоцільно.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Так, за ч. 1 статті 50-1 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час звернення Позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).

Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року. Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.

Зважаючи на викладене вище, суд констатує, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Наведене збігається з позицією, викладеною Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019.

В той же час, суд окремо звертає увагу щодо дати, з якої пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача.

Матеріали справи свідчать, що у справі, що розглядається, довідка від 06.07.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 року 6-р/2020, за нормами чинними на 01 січня 2021 року.

Як вже зазначалось, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі статті 81 Закону №1697-VII, позивач, якому пенсію призначено відповідно до Закону № 1789-ХІІ, у силу вимог частини двадцятої статті 86, у редакції згідно з рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури.

Оскільки перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, враховуючи, що довідка від 06.07.2021 №21-678зп видана за нормами чинними на 01.01.2021, перерахунок пенсії позивача підлягає здійсненню з 01.02.2021.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги про перерахунок з 01.04.2020 є безпідставними. Тому у задоволені позовних вимог у цій частині слід відмовити.

З листа від 23.07.2021 №2600-0306-8/118597 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не заперечує право позивача на перерахунок пенсії з 01.02.2021.

Відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач, посилаючись на положення ст.86 Закону України «Про прокуратуру», зазначив, що на підставі довідки від 06.07.2021 №21-678зп, виданої Офісом Генерального прокурора, розмір пенсії після перерахунку з 01.02.2021 становитиме 17690,00 грн, з розрахунку 60% від місячної заробітної плати місячної (чинної), до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з урахуванням обмеження розміру пенсії десятьма розмірами прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що після прийняття рішення Конституційним Судом України підвищення заробітної плати працюючих працівників прокуратури є безумовною підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно редакції частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої позивачу призначалась пенсія, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

З огляду на викладене, пенсія за вислугу років позивачу була призначена довічно та виплачувалась весь цей час у розмірі 90% заробітної плати (грошового забезпечення).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії за вислугу років має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, відповідно до якої призначалась пенсія, тобто 90 %.

Правовий висновок з цього питання висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18, в якій зазначено, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. При цьому, вказано, що при перерахунку пенсії відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії.

За висновком Великої Палати Верховного Суду при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З огляду на зазначену правову позицію, внесені зміни до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року в частині, що стосуються розміру пенсії у відсотках, яка призначається за нормами цього Закону, в даному випадку до спірних правовідносин, які стосуються саме перерахунку пенсії, застосовуватись не можуть.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16, в якій Суд на підставі ст.58 Конституції України, дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратур має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року, також вказав, що відсотки, які були визначенні при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Положення Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII в частині обмеження пенсії максимальним розміром стосуються саме призначення пенсій особам згідно з вказаним Законом. Норми Закону №1697-VII не можуть застосовуватись до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Також слід зазначити, що у ч.20 ст.86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII, яка визначає порядок та підстави перерахунку пенсій, не міститься жодних посилань на обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні її перерахунку.

Відповідно до ст.22 Конституції України звуження та обмеження змісту й обсягу існуючих прав і свобод шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

З огляду на зазначене, новий порядок призначенця та виплати пенсій, встановлений Законом України №1697-VIІ, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, з матеріалів пенсійної справи позивача, судом встановлено, додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.06.2018, набрало законної сили 26.06.2018, зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 з 20 червня 2017, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяці роботи, без обмеження її максимального розміру.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням рішення Подільського районного суду міста Києві від 11.06.2018 №758/13715/17, що прямо вказується відповідачем, без обмеження її максимального розміру у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним адміністративним позовом, суд дійшов висновку щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати без обмежень її максимального розміру.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 06.07.2021 №21-678зп, виданою Офісом Генерального прокурора та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 06.07.2021 №21-678зп, виданою Офісом Генерального прокурора, без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 06.07.2021 №21-678зп, виданою Офісом Генерального прокурора.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 06.07.2021 №21-678зп, виданою Офісом Генерального прокурора, без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян