Рішення № 101919495, 30.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 листопада 2021 року № 520/8595/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Шрамко І.С.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, 43143704) про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № № 0088547-5606-2033 та 0088546-5606-2033 року від 22.04.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, спірні податкові повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088546-5606-2033., № 0088547-5606-2033 є протиправними, та підлягають скасуванню.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримувала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому до суду письмовому відзиві проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено стосовно ОСОБА_1 , податкові повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088546-5606-2033 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 1488,67 грн., № 0088547-5606-2033 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 3348,37 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088546-5606-2033, винесено за об`єкт нежитлової будівлі АДРЕСА_2 .

Податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088547-5606-2033, винесено за об`єкт нежитлової будівлі АДРЕСА_2 .

Вважаючи рішення податкового органу незаконним, позивач оскаржив його до суду.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно із приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно із положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Водночас, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1п. 266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1п.266.3 ст.266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким стаття 266 ПКУ викладена в новій редакції, а об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно доповнено об`єктами нежитлової нерухомості.

Підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно вимог законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари; туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; г) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Статтею 266 Податкового кодексу України визначено платників податку на нерухомі майно, відмінне від земельної ділянки, об`єкти оподаткування, базу оподаткування, а також пільг: із сплати цього податку.

Відповідно до пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац "а" пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Судом встановлено, що Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 . та не є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що згідно договору міни від 04.06.2013 року. ОСОБА_1 міняє належні їй на праві власності 3802/10000 (три тисячі вісімсот дві десятитисячних) частки у праві спільної часткової власності на нежилі приміщення загальною площею 240, 2 кв. м, які знаходяться в АДРЕСА_2 , далі за текстом - "Частка приміщень ", на належні громадянину Республіки Франція ОСОБА_2 на праві приватної власності нежитлові приміщення підвалу № II, III, IV, 1-го поверху № 7, 8, 8а, 9,10, 11, 12а, 13а в літ. А-9 загальною площею 133, 7 кв. м, які знаходяться в АДРЕСА_3 ; та нежитлове приміщення 1-го поверху № 17 в літ. А-4 загальною площею 25, 9 кв. м, яке знаходиться в АДРЕСА_4 , далі за текстом - Нежитлові приміщення".

Після укладання цього договору частка приміщень в АДРЕСА_2 , переходить у власність громадянина Республіки Франція ОСОБА_2 , а Нежитлові приміщення в АДРЕСА_3 , та в АДРЕСА_4 , переходять у власність ОСОБА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що позивачці нарахований податок на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2, м. Київ. та за адресою АДРЕСА_2 . які не знаходяться у її власності, що суперечить вимогам ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088546-5606-2033, № 0088547-5606-2033 прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області без врахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, отже є необґрунтованими та як наслідок підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір належить розподілити відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.04.2020 року № 0088546-5606-2033 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 1488,67 грн., № 0088547-5606-2033 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в сумі 3348,37 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2021 року.

Суддя Рубан В.В.