Вирок № 10191612, 03.06.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1- 66 /2010 року.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд в складі :

Головуючого : Очеретяного Є.В.

при секретарі : Шпак Т.М., Градовій О.А., Демчан Н.С.;

з участю прокурора : Попович В.І.;

адвокатів : ОСОБА_1, ОСОБА_2;

захисника ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Чортків Тернопільської області, освіта середня, не працюючої, громадянки України, не одруженої, на утриманні неповнолітня дитина, не судимої, проживаючої: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 358 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженки м. Чортків Тернопільської області, освіта вища, не працюючої, громадянки України, не одруженої, не судимої на підставі ст. 89 КК України, проживаючої: АДРЕСА_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149, ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_5 у липні 2001 року умисно, з метою створення організованої групи для торгівлі жінками , що проживають в Тернопільській області, з подальшим вивезенням їх у Республіку Польща та втягненням їх в у проституцію, організувала стійке обєднання, у яке увійшла вона сама та залучила своїх знайомих, громадянку України ОСОБА_4 та громадянина Республіки Польща іншу особу, матеріали кримінальної справи відносно якого виділено в окреме провадження та направлені в правоохоронні органи Республіки Польща. Зорганізована ОСОБА_5 злочинна група була обєднана єдиним планом, відомим усім учасникам групи і направленим на торгівлю жінками, що проживають в Тернопільській області, поєднану з переміщенням їх через державний кордон України, з подальшим втягненням їх у проституцію, учасники якої були наділені окремими функціями, спрямованими на досягнення цього плану.

При цьому вони зустрічалися на території України та Польщі, підтримували між собою звязки по телефону, виготовляли для таких жінок закордонні паспорти для вїзду у Польщу, обіцяючи роботу офіціантками у барах чи технічними працівниками, домовлялися переміщати останніх через державний кордон України і доставляти їх в м. Жешув, звідки інша особа доставляла цих жінок в будинок розпусти мотель "Аляска", який розташований в місцевості Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува, для надання сексуальних послуг. При цьому у потерпілих вилучали закордонні паспорти, чим обмежували їх перебування і переміщення за кордоном, застосовували до них психологічний, моральний та фізичний тиск.

Будучи організатором у створеній організованій групі підсудною ОСОБА_5, розроблялися плани скоєння злочинів. Учасники організованої злочинної групи були наділені окремими функціями, чітким розподіленням ролей між її учасниками, спрямованих на досягнення єдиного плану.

Згідно розподілених ролей ОСОБА_5 як організатор та співвиконавець злочину з метою досягнення встановленого групою злочинного плану, планувала вчинення кожного окремого злочину, розподіляла ролі кожного учасника, шляхом обману та зловживання довірою переконувала громадянок України про забезпечення легальною роботою в Республіці Польща, брала участь в оформленні документів, необхідних для виїзду жінок за кордон, оплачувала витрати, повязані з переїздом в Республіку Польща та виготовленням документів, залучаючи при цьому потерпілих у боргову кабалу, перевозила громадянок України до Республіки Польща, де в м. Жешув продавала їх іншій особі для сексуальної експлуатації.

ОСОБА_4, як співвиконавець, згідно із заздалегідь обумовленого плану та розподілених ролей учасників організованої групи, підшуковувала громадянок України, які перебували в тяжкому матеріальному становищі і бажали працювати за кордоном для їх вербування щодо виконання нібито офіційної роботи в Республіці Польща, знайомила їх із ОСОБА_5, шляхом обману та зловживання довірою переконувала громадянок України про забезпечення легальною роботою в Республіці Польща, брала участь в оформленні документів, необхідних для виїзду жінок за кордон, разом з ОСОБА_5 перевозила громадянок України через україно-польський кордон до Республіки Польща, де в м. Жешув продавала їх іншій особі для сексуальної експлуатації.

Інша особа, як співвиконавець, згідно із заздалегідь обумовленого плану та розподілених ролей учасників організованої групи, на території Республіки Польща створив та утримував місце розпусти, а саме мотель "Аляска" в м. Жешув, оплачував гроші ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за продаж жінок громадянок України, шляхом погроз та фізичного насилля, примушував громадянок України, яких йому доставляла ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в мотелі "Аляска" надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші.

Організована група в складі організатора та співвиконавця підсудної ОСОБА_5 та двох виконавців, підсудної ОСОБА_4 та іншої особи, набувши ознак стійкого злочинного угрупування діяла тривалий час, з липня 2001 року до 2003 року, учасники якої скоювали торгівлю жінками, що проживають в Тернопільській області, поєднану з переміщенням їх через державний кордон України, з подальшим втягненням їх у проституцію.

Так, в липні 2001 року у підсудної ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на продаж громадянки України, поєднаний з її переміщенням через державний кордон України, з метою сексуальної експлуатації. Перебуваючи в кінці липня 2001 року у м. Чорткові Тернопільської області, до підсудної ОСОБА_5, звернулась жителька м. Чорткова ОСОБА_7, яка знаходилась в скрутному матеріальному становищі, з проханням допомогти їй працевлаштуватись за кордоном. Маючи з громадянином Республіки Польща іншою особою, який в м. Жешув утримував будинок розпусти "Аляска", домовленість щодо продажу йому громадянок України з метою сексуальної експлуатації, погодилась допомогти ОСОБА_7 у її працевлаштуванні, приховуючи при цьому істинне місце роботи. Для цього підсудна ОСОБА_5 спільно з підсудною ОСОБА_4, реалізовуючи план організованої групи та переслідуючи корисливі мотиви, переконали потерпілу ОСОБА_7, що працевлаштують її технічним працівником в одному із барів у Республіці Польща. ОСОБА_5 наказала ОСОБА_7 принести свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до неї додому, що остання і зробила. Тоді ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_7, про те, що всі витрати, повязані з переїздом за кордон, вони беруть на себе, а в подальшому, після того як вона заробить гроші в барі, куди вони її працевлаштують, вона поверне їм гроші в сумі 300 доларів США. Як вони їй пояснили, у вказану суму, входять витрати, повязані з переїздом у Республіку Польща та оплата за її працевлаштування. На дану пропозицію ОСОБА_7 погодилась. 16 серпня 2001 року, заздалегідь продуманому плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 виїхали з м. Чорткова та на маршрутному автобусі направились в м. Тернопіль, при цьому проїзд у маршрутному автобусі за ОСОБА_7 оплачувала ОСОБА_5 Знаходячись в м. Тернополі ОСОБА_5 за власні кошти придбала для ОСОБА_7 квиток на поїзд в м. Львів. Після чого, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 направились в м. Львів, де ОСОБА_5 придбала для ОСОБА_7 квиток на автобус в м. Шегині. По дорозі до україно-польського кордону ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 її паспорт громадянина України для виїзду за кордон та гроші в сумі 100 доларів США, для того, щоб остання предявила їх при проходженні кордону. Після того, як ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перетнули кордон, ОСОБА_5 наказала ОСОБА_7 віддати їй паспорт громадянина України для виїзду за кордон та повернути гроші в сумі 100 доларів США. Перетнувши україно-польський кордон в м. Медика Республіки Польща ОСОБА_5 придбала для ОСОБА_7 квиток на автобус і вони направились в м. Перемишль. Знаходячись в м. Перемишль, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зателефонували іншій особі з проханням приїхати за ними. Інша особа, згідно заздалегідь розробленого злочинного плану та розподілених ролей, на автомобілі «Toyota land cruiser» приїхав в м. Перемишль і ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 сіли в нього і направились в м. Жешув. По дорозі ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_7, передала іншій особі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який належить ОСОБА_7, а він передав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 гроші в сумі 150 доларів США. Пізніше він пояснив ОСОБА_7, що дану суму грошей він заплатив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за її працевлаштування у його будинку розпусти «Аляска», який розташований за адресою місцевість Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува. Інша особа пояснила ОСОБА_7, що її робота буде полягати в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші, а не в прибиранні бару, як їй обіцяли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Шляхом психологічних погроз та фізичної розправи, інша особа змусила ОСОБА_7 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі за гроші в будинку розпусти "Аляска", власником якого він був.

В січні 2003 року до підсудної ОСОБА_4, яка знаходилась в складі організованої групи, звернулась неповнолітня мешканка м. Чорткова ОСОБА_9, яка не мала постійної роботи і перебувала у скрутному фінансовому становищі, з проханням допомогти працевлаштуватись їй за кордоном. ОСОБА_4 розповіла про це ОСОБА_5, які маючи з громадянином Республіки Польща іншою особою, домовленість щодо продажу йому громадянок України з метою сексуальної експлуатації, погодились допомогти неповнолітній ОСОБА_9 у її працевлаштуванні, приховуючи істинне місце роботи. Реалізовуючи плани організованої групи, згідно заздалегідь обумовленого плану та розподілених ролей між учасниками організованої групи та переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 переконали неповнолітню ОСОБА_9 в тому, що працевлаштують її технічним працівником в одному із барів у Республіці Польща. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили неповнолітній ОСОБА_9, що всі витрати повязані з оформленням для неї проїзного документа дитини для виїзду за кордон та переїздом з України в Республіку Польща вони візьмуть на себе, за це вона написала розписку про те, що позичає у ОСОБА_5 гроші в сумі 5400 гривень, які зобовязувалася повернути після того як заробить. ОСОБА_4 за кошти, які їй надала ОСОБА_5 допомогла ОСОБА_9 у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в УМВС України в Тернопільській області виготовити для неї проїзний документ дитини для виїзду за кордон. Після того, як проїзний документ дитини для виїзду за кордон для ОСОБА_9 був виготовлений, ОСОБА_4 залишила його собі.

10 лютого 2003 року, за попередньо розробленим планом, підсудна ОСОБА_5 та підсудна ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_9 на маршрутному автобусі направились в м. Тернопіль, звідки поїздом поїхали в м. Львів, а звідти автобусом в с. Шегині. Дорогу ОСОБА_9, оплатила ОСОБА_5 По дорозі до україно-польського кордону ОСОБА_5 передала неповнолітній ОСОБА_9 її проїзний документ дитини для виїзду за кордон та гроші в сумі 150 доларів США, для того, щоб остання предявила їх при проходженні кордону. Коли ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перетнули кордон, ОСОБА_5 наказала останній віддати їй проїзний документ дитини для виїзду за кордон та повернути гроші в сумі 150 доларів США. У м. Медика Республіки Польща ОСОБА_5 придбала для ОСОБА_9 квиток на автобус і вони направились в м. Перемишль. Знаходячись в м. Перемишль ОСОБА_5, згідно заздалегідь розробленого злочинного плану та розподілених ролей, зателефонували іншій особі з проханням приїхати за ними, а потім ОСОБА_5, посилаючись на те, що їй потрібно відлучитись по своїх справах, попрощалась з ОСОБА_9 і пішла у невідомому напрямку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_9 залишились чекати іншу особу. Інша особа, на автомобілі «Toyota land cruiser» приїхав в м. Перемишль і ОСОБА_4 та ОСОБА_9 разом з ним поїхали в м. Жешув. По дорозі ОСОБА_4, в присутності ОСОБА_9, передала іншій особі документи, а він передав ОСОБА_4 гроші в сумі 200 доларів США. ОСОБА_4 пояснила їй, що вказану суму грошей він заплатив їй та ОСОБА_5 за її працевлаштування у його будинку розпусти. Також, вона їй повідомила, що ніякої роботи технічним працівником немає і її робота буде полягати в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші. Знаходячись в м. Жешув ОСОБА_4 вийшла з автомобіля, а ОСОБА_9 та інша особа поїхали в будинок розпусти "Аляска", який розташований за адресою місцевість Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува, власником якого він був. Там інша особа, шляхом психологічних погроз та фізичної розправи, змусив неповнолітню ОСОБА_9 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі за гроші.

З метою реалізації злочинних планів організованої групи восени 2002 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 намагались вивести в Республіку Польща для продажу з метою сексуальної експлуатації ОСОБА_10

Восени 2002 року до ОСОБА_4 звернулась мешканка м. Чорткова ОСОБА_10 з проханням допомогти їй працевлаштуватись за кордоном, про що ОСОБА_4 розповіла ОСОБА_5 Тоді ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4, реалізовуючи плани організованої групи, згідно заздалегідь обумовленого плану та розподілених ролей між учасниками організованої групи, переслідуючи корисливі мотиви, маючи з громадянином Республіки Польща іншою особою, який в м. Жешув утримував будинок розпусти "Аляска", домовленість щодо продажу йому громадянок України з метою сексуальної експлуатації, увійшовши в довіру до потерпілої ОСОБА_10, запропонували їй працевлаштування в Республіці Польща технічним працівником в одному із барів, заздалегідь не маючи на це наміру та маючи на меті продати її іншій особі для подальшої сексуальної експлуатації, на що остання погодилась. У звязку із важким матеріальним станом ОСОБА_10, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за власні кошти оплатили у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в УМВС України в Тернопільській області виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, таким чином залучивши ОСОБА_10 в боргову кабалу.

Однак довести свої злочинні наміри до кінця підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не змогли з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки потерпіла ОСОБА_10, дізнавшись, що її робота буде полягати у наданні сексуальних послуг в Республіці Польща, відмовилась їхати.

У червні 2002 року до підсудної ОСОБА_5, звернулась мешканка м. Чорткова ОСОБА_11, яка на той час знаходилась у тяжкому матеріальному становищі, з проханням допомогти їй працевлаштуватись за кордоном. ОСОБА_5, маючи з громадянином Республіки Польща іншою особою, який в м. Жешув утримував будинок розпусти «Аляска», домовленість щодо продажу йому громадянок України з метою сексуальної експлуатації, погодилась допомогти ОСОБА_11 у її працевлаштуванні, приховуючи при цьому істинне місце роботи. Реалізовуючи злочинний намір ОСОБА_5 переконали ОСОБА_11В в тому, що працевлаштує її технічним працівником в одному із барів у Республіці Польща. ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_11, що всі витрати, повязані з оформленням для неї паспорта громадянина України для виїзду за кордон та переїздом з України в Республіку Польща, вона візьме на себе, а вона, після того як заробить, поверне їй гроші в сумі 200 доларів США, ОСОБА_11 на пропозицію ОСОБА_5 погодилась. ОСОБА_5 за власні кошти допомогла ОСОБА_11 у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в УМВС України в Тернопільській області виготовити паспорт громадянина України для виїзду за кордон, попередньо прописавши її за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1. Після того, як паспорт громадянина України для виїзду за кордон для ОСОБА_11 був виготовлений, ОСОБА_5 віддала його останній.

8 червня 2002 року підсудні ОСОБА_5 разом з ОСОБА_11 виїхали з м. Чорткова. Проїзд на маршрутному автобусі в м. Тернопіль, поїздом у м. Львів та автобусом у с. Шегині оплатила ОСОБА_5. По дорозі до кордону ОСОБА_5 передала ОСОБА_11 гроші в сумі 150 доларів США, для того, щоб остання предявила їх при проходженні кордону. Після того, як вони перетнули україно-польський кордон, ОСОБА_5 наказала ОСОБА_11 повернути їй гроші в сумі 150 доларів США і повідомила, що та повинна буде віддати їй не 200 доларів США, як вони попередньо домовлялись, а 500 доларів США, а саме 200 доларів США - витрати повязані з виготовленням для неї паспорта громадянина України для виїзду за кордон за переїздом з України в Республіку Польща та 300 доларів США за її працевлаштування. ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_5, щодо повернення їй грошей в сумі 500 доларів США погодилась. Перетнувши україно-польський кордон в м. Медика Республіки Польща ОСОБА_5 придбала для ОСОБА_11 квиток на автобус і вони направились в м. Перемишль. Знаходячись в м. Перемишль ОСОБА_5 зателефонувала іншій особі з проханням приїхати за ними. Інша особа на власному автомобілі приїхав в м. Перемишль, а, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_11 про те, що її робота насправді буде полягати в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші в будинку розпусти, власником якого є інша особа. ОСОБА_11 обурилась та відмовилась надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші і попросила, щоб ОСОБА_5 завезла її назад в Україну. Тоді підсудна ОСОБА_5 повідомила, що вона повинна спочатку відпрацювати їй гроші в сумі 500 доларів США. ОСОБА_11, будучи у безвихідному становищі, оскільки була вперше за кордоном, не володіла польською мовою і не знала куди їй потрібно звертатись за допомогою, погодилась і сіла в автомобіль до іншої особи, який підтвердив слова ОСОБА_5 та пригрозив їй, що якщо вона вирішить втекти, то її посадять у тюрму, мотивуючи це тим, що у нього є звязки в польській поліції. ОСОБА_5 пішла у невідомому напрямку, а ОСОБА_11 та інша особа поїхали в м. Жешув в будинок розпусти "Аляска", який розташований за адресою місцевість Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешув, власником якого він був. Там інша особа, шляхом психологічних погроз та фізичної розправи, змусив ОСОБА_11 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі за гроші.

16 серпня 2001 року підсудна ОСОБА_5 за попередньою змовою з підсудною ОСОБА_4, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом обману, а саме під приводом працевлаштування в Республіці Польща технічним працівником разом з ОСОБА_7 прибули в м. Жешув Республіки Польща, де без згоди останньої продали її за 150 доларів США громадянину Республіка Польща іншій особі, втягнувши її тим самим в заняття проституцією. Інша особа примусив потерпілу ОСОБА_7 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі в борделі за гроші, який знаходився в мотелі "Аляска", який розташований в місцевості Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува.

11 лютого 2003 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом обману, а саме під приводом працевлаштування в Республіці Польща технічним працівником разом з неповнолітньою ОСОБА_9 прибули в м. Жешув Республіки Польща, де без згоди останньої продали її за 200 доларів США громадянину Республіка Польща іншій особі, втягнувши її тим самим в заняття проституцією. Інша особа примусив неповнолітню ОСОБА_9 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі в борделі за гроші, який знаходився в мотелі "Аляска", який розташований в місцевості Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува.

8 червня 2002 року підсудна ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом обману, а саме під приводом працевлаштування в Республіці Польща технічним працівником разом з ОСОБА_11 прибула в м. Жешув Республіки Польща, де без згоди останньої продала її громадянину Республіка Польща іншій особі, втягнувши її тим самим в заняття проституцією. Інша особа примусив ОСОБА_11 надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі в борделі за гроші, який знаходився в мотелі "Аляска", який розташований в місцевості Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува.

Восени 2002 року підсудна ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, разом з підсудною ОСОБА_5, увійшовши в довіру до ОСОБА_10, обіцяючи працевлаштувати її на роботу за кордоном технічним працівником в одному із барів Республіки Польща, з корисливих мотивів, намагались продати останню в будинок розпусти для сексуальної експлуатації. З власних коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оплатили у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в УМВС України в Тернопільській області виготовлення паспорту громадянки України ОСОБА_10 для виїзду за кордон, таким чином, залучивши її в боргову кабалу.

ОСОБА_10 дізнавшись про наміри підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продати її у сексуальне рабство, відмовилась їхати за кордон. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали вимагати у ОСОБА_10 повернення їм коштів в сумі 250 доларів США за виготовлення закордонного паспорту. З метою примусу ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобовязань щодо повернення затрачених для виготовлення паспорта коштів, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 восени 2002 року, погрожуючи застосуванням фізичного насильства примусили ОСОБА_10 зайти в квартиру АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_4 Там, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я нанесла два удари рукою в обличчя ОСОБА_10, спричинивши їй фізичного болю. Після цього, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконно позбавили волі ОСОБА_10 та на протязі двох діб утримували в квартирі АДРЕСА_2, де проживала ОСОБА_4 погрожуючи останній вивезенням за кордон в бордель для надання сексуальних послуг та вимагали повернення боргових зобовязань в сумі 250 доларів США.

Співмешканець підсудної ОСОБА_4- ОСОБА_12 в розмові з ОСОБА_13, співмешканцем потерпілої ОСОБА_10, повідомив, що ОСОБА_10 знаходиться у нього вдома і передав йому ключ від своєї квартири № 4, що по вул.. Ст.. Бандери, 11 в м. Чорткові. ОСОБА_13 пішов за місцем проживання ОСОБА_4, відчинив вхідні двері квартири № 4, по вул. Ст.. Бандери, 11 у м. Чорткові ключем, який йому передав ОСОБА_12 та зайшов в середину квартири. Знаходячись там, він наказав ОСОБА_10 йти додому. В цей час ОСОБА_4, яка знаходилась в квартирі, чинила опір та не випускала ОСОБА_10, пояснивши це тим, що остання їй винна гроші і вона її не відпустить додому, поки та не поверне їй 250 доларів США. Тоді ОСОБА_13 зловив ОСОБА_10 за руку та силою вивів її з квартири ОСОБА_4, таким чином звільнивши її незаконного позбавлення волі.

Крім цього, в січні 2003 року підсудна ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб в групі з підсудною ОСОБА_5 продали громадянину Польщі іншій особі неповнолітню ОСОБА_9 для сексуальної експлуатації. Під час продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали іншій особі паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії АХ №364046 на імя ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, із вклеєною у вказаний паспорт фотокарткою неповнолітньої ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8, збувши таким чином підроблений документ, який надає права та видається і посвідчується установою , яка має право видавати такі документи. Коли неповнолітня ОСОБА_9 знаходилась в мотелі «Aляска», який розташований за адресою місцевість Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува Республіки Польща, де надавала сексуальні послуги особам чоловічої статі за гроші, працівниками поліції Республіки Польща 12 квітня 2003 року під час перевірки у іншої особи був вилучений зазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон на імя ОСОБА_10. Після цього, працівниками поліції Республіки Польща даний паспорт, в законному порядку, був надісланий разом з матеріалами перевірки на Україну.

Згідно висновку експерта №1074 від 15 грудня 2003 року в паспорті громадянина України серії АХ №364046 на імя ОСОБА_10 мало місце переклеювання фотографії, що свідчить про зміну першопочаткового змісту в документі.

Допитана в суді підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 та ч. 2 ст. 358 КК України не визнала. Суду показала, що жодних злочинів в складі організованої злочинної групи не вчиняла. Крім того показала, що вона знайома з ОСОБА_9, яка неодноразово жалілась на скрутне матеріальне становище. В одній із розмов ОСОБА_9 запитала, які документи потрібні для виїзду в Республіку Польща. Вона пояснила, що потрібний дозвіл матері, нотаріально засвідчений та проїзний документ дитини. Крім цього, вона порекомендувала їй нотаріуса до якого можна буде звернутись. Виготовленням документів для ОСОБА_9 не займалась, грошей їй ніяких не позичала і їй не відомо хто займався виготовленням зазначених документів. На прохання ОСОБА_9, погодилась, взяти її в Республіку Польща. Виїхали з м. Чорткова в м. Тернопіль, з м. Тернополя поїздом поїхали в м. Львів, а звідти на маршрутному таксі в с. Шегині. З с. Шегині вони на автобусі направились в м. Перемишль Республіки Польща. На кордоні ОСОБА_9 свої документи, відповідно до встановленого порядку, показувала сама. В м. Перемишль вона та ОСОБА_9 приїхали вночі і тому вона запропонувала ОСОБА_9 переночувати у неї на квартирі, яку вона винаймала, де і переночували. На наступний ранок ОСОБА_9 зібрала свої речі, попрощалась з нею та поїхала у невідомому напрямку. Куди саме вона їде і до кого ОСОБА_9 їй не говорила. Більше ОСОБА_9 не бачила. З ОСОБА_4, знайома 10 років, але їй не допомагала виробляти документи. Будь-хто з проханням допомогти працевлаштуватись за кордоном, позичити гроші на оформлення документів для виїзду за кордон, до неї не звертався. Одного разу, ОСОБА_7 та ОСОБА_16 підійшли до неї і запитали, чи можна їм поїхати разом з нею в Польщу . Вона їм відповіла, що можна. Проте куди саме вони їдуть і по якій причині, вона не знала і їх не запитувала. Разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_7 перетнули кордон. На кордоні ОСОБА_7 та ОСОБА_16 самі показували свої закордонні паспорта. ОСОБА_16 та ОСОБА_7 на вокзалі з нею попрощались і поїхали у невідомому напрямку. Будь яких документів ОСОБА_16 або ОСОБА_7 їй не передавали. Також їй невідомий громадянин Республіки Польща ОСОБА_17.

Будучи допитаною в суді підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 та ч. 2 ст. 358 КК України не визнала. Суду показала, що їй було відомо про те, що ОСОБА_5 займається туристичними візами в країни Шенгену, а також вивозить дівчат в Республіку Польща на роботу. Про те вона з нею організованої злочинної групи не створювала та не вивозила потерпілих в Польщу в бордель працювати повіями. Крім того показала, що вона сама у 1999 році була вивезена підсудною ОСОБА_5 в Польщу де працювала повією в борделі. Підтвердила те, що ОСОБА_5. пропонувала потерпілим роботу в Польщі, допомагала виготовляти документи для виїзду за кордон, надаючи при цьому позики, переправляла їх через Державний кордон України на територію Польщі, надаючи для демонстрації митникам кошти потерпілим. Також показала, що від ОСОБА_9 знала про те, що вона за допомогою ОСОБА_5 виготовляє документи для виїзду за кордон. При ній писала розписку про отримання в займ грошей. Зі слів ОСОБА_9, знала, що ОСОБА_5 продала її в бордель. Вона також знайомила ОСОБА_10( ОСОБА_18 ) з ОСОБА_5, яка позичала їй гроші в сумі 600 гривень на виготовлення закордонного паспорту. Знає, що ОСОБА_5 не хотіла віддавати ОСОБА_10 документи поки остання не поверне їй грошей . Вона сама ОСОБА_10 не погрожувала і їй жодних ударів не наносила. З ОСОБА_7 тільки перетинала кордон.

Не дивлячись на те, що підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4, винними себе у скоєнні злочинів, не визнали, суд обєктивно оцінивши всі зібрані і перевірені в судовому засіданні докази прийшов до переконання про їх доведеність.

Їх винність доведена поясненнями потерпілих, свідків, письмовими доказами дослідженими судом так і поясненнями самих підсудніх в судовому засіданні і на досудовому слідстві, які суд оцінює критично в частині невизнання ними вчинення злочинів в складі організованої злочинної групи з корисловою метою та обману потерпілих про дійсний вид діяльності при працевлаштуванні в мотелі “Аляска”, з подальшим їх продажем у Республіку Польща з метою сексуальної експлуатації та одержання за це грошових коштів та вчинений щодо неповнолітньої.

Т акі покази дані підсудними з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

В своїх показах в суді підсудна ОСОБА_4 спростувала покази підсудної ОСОБА_5, про те, що вона не вчиняла злочинів.

Покази підсудної ОСОБА_4, доводять те, що підсудна ОСОБА_5, підшуковувала осіб, пропонувала роботу, допомагала виготовляти документи, надавала позики потерпілим для виготовлення документів, переправляла їх через Державний кордон України, надаючи при цьому кошти для демонстрації їх при перетині кордону, забирала документи, а також продавала потерпілих в бордель, з метою сексуальної експлуатації та одержання за це грошових коштів.

Даний факт повністю доводить винність підсудної ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, які їй інкримінують.

Разом з тим , суд критично відноситься до показів підсудної ОСОБА_4, в яких вона заперечує свою участь у вчиненні злочинів разом з ОСОБА_5, а тим більше в складі організованої злочинної групи

Так, в своїх показах в суді і на досудовому слідстві, остання неодноразово вказувала на те, що знала для якої цілі підсудна ОСОБА_5, перевозить потерпілих через Державний кордон України в Республіку Польщу. Неодноразово перетинала кордон разом з ними та ОСОБА_5

Будучи допитаною як обвинувачена на досудовому слідстві підсудна ОСОБА_4, показала, що знала про те, що ОСОБА_5 вивозить дівчат в Республіку Польща на роботу в агенцію для надання сексуальних послуг чоловікам за гроші. Це було їй відомо від самої ОСОБА_5 та дівчат, яких вона вивезла. Дівчата працювали повіями в м. Жешув, Республіки Польща у ОСОБА_17, у мотелі "Аляска", якому ОСОБА_5 неодноразово привозила дівчат, за яких отримувала від нього гроші. Паспорта усіх дівчат знаходились у власника в сейфі. ОСОБА_5 неодноразово туди приїжджала, щоб забрати гроші у дівчат, яких вона туди працевлаштувала. Крім цього, показала, що їй відомо про те, що ОСОБА_5 продала ОСОБА_16В в Польщі для надання сексуальних послуг чоловікам за гроші. За неї ОСОБА_5 отримала 500 доларів США. Це їй відомо від самої ОСОБА_5. ОСОБА_16 повинна була повернути гроші за те, що остання оплатила виготовлення закордонного паспорта, витрати повязані з переїздом, а також за її працевлаштування. Була присутня при тому як ОСОБА_16 передавала ОСОБА_5 гроші в сумі 300 доларів США, коли вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_19 приїхали в Польщу в м. Жешув в 2001 році. Вона була присутня при тому як ОСОБА_5 передавала ОСОБА_17 паспорта ОСОБА_7 та ОСОБА_19, а останній передав їй гроші в сумі 400 доларів США. Коли разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 приїхали в Польщу, ОСОБА_5 продала її ОСОБА_17 за 200 доларів США для роботи повією. В її присутності ОСОБА_5 наказала ОСОБА_9 не говорити останньому про те, що вона є неповнолітня. Після оформлення документів , перед виїздом в Польщу, вона була присутня при тому як ОСОБА_9 писала ОСОБА_5 розписку на гроші в сумі 5400 гривень. Всі витрати повязані з виготовленням проїзного документу дитини для виїзду за кордон та переїздом з України в Польщу для ОСОБА_9 ОСОБА_5 взяла на себе. Після того, як проїзний документ дитини для виїзду за кордон був готовий вони поїхали в Польщу. Знаходячись на кордоні ОСОБА_5 показала митникам за ОСОБА_9 гроші в сумі 150 доларів США. Після перетину кордону ОСОБА_5 забрала у ОСОБА_9 назад її проїзний документ дитини і вони направились в м. Перемишль, дорогу Єринюк Т.А. оплачувала ОСОБА_5 В м. Перемишль їх забрав ОСОБА_17 та повіз їх трьох в м. Жешув. По дорозі в м. Жешув ОСОБА_5, в її присутності, передала ОСОБА_17 закордонний паспорт виданий на імя ОСОБА_10 з фотографією ОСОБА_9 та підробленим штампом про перетин україно-польського кордону. Даний паспорт підробив знайомий ОСОБА_5 в Україні. Після цього, ОСОБА_17 передав ОСОБА_5 гроші в сумі 200 доларів США. Проїзний документ дитини для виїзду за кордон виданий ОСОБА_9 ОСОБА_5 забрала собі, повідомивши, що поверне його назад ОСОБА_9, коли та відробить гроші. Також про те, що ОСОБА_7 буде їхати в Польщу на роботу взнала, коли побачила останню ОСОБА_5 та ОСОБА_19 Вони вчотирьох направились в м. Тернопіль, звідки на поїзді в м. Львів,а з м. Львова на маршрутному таксі в с. Шегині. Всі витрати повязанні з дорогою для ОСОБА_7 та ОСОБА_19 взяла на себе ОСОБА_5. ОСОБА_20 добровільно віддала їй свій закордонний паспорт, для того щоб вона передала його ОСОБА_5. Гроші для його виготовлення в сумі 600 гривень, передала ОСОБА_5. Також, показала, що ОСОБА_20 знала про те, що повинна їхати в Польщу для надання сексуальних послуг чоловікам за гроші, однак їхати відмовилась. Також, вона не погрожувала ОСОБА_20 вивезенням в бордель. (т.3.а.с.217-227);

Допитана 14.08.2008 року як обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що вона познайомила ОСОБА_20 з ОСОБА_5, яка після виготовлення закордонного паспорта забрала його в ОСОБА_20 (Т. 3, а.с. 141-149);

Дані покази підсудної ОСОБА_4, також доводять винність підсудних у вчиненні інших інкримінованих їм злочинів;

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7, показала, що в серпні 2001 року дізналась про те, що одна мешканка м. Чорткова ОСОБА_21 набирає дівчат для роботи офіціантками та посудомийками в Польщі. На той час у неї було дуже скрутне матеріальне становище, тому вона вирішила звернутись з проханням працевлаштування. При зустрічі ОСОБА_5 сказала, що зможе її працевлаштувати в Польщі офіціанткою в барі або ресторані, запропонувала оплатити дорогу, а при поверненні повернути гроші у сумі 300 доларів. 16.08.2001 року о 06 год. в центрі м. Чорткова по вул. Шевченка вона зустрілась із ОСОБА_5, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_19. Після цього, поїхали до Польщі. Перетнувши кордон ОСОБА_5 сказала їй та ОСОБА_19, віддати їй свої закордонні паспорта, що вони і зробили. Перебуваючи в м. Перемишль до них підїхав ОСОБА_17 та дівчина на імя Маряна, яка є мешканкою м. Чорткова, яку вона знала візуально, і про яку в ходили слухи про те, що вона займається проституцією. В її присутності Маряна передала ОСОБА_5 гроші в сумі 200 доларів США. Після чого, вони поїхали в м. Жешув, де ОСОБА_17 передав ОСОБА_5 гроші, а вона передала йому їхні закордонні паспорти. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля і поїхали у невідомому напрямку, а її та ОСОБА_19 ОСОБА_17 повіз до себе. Вони приїхали до готелю «Аляска», який знаходився біля траси за містом. Там ОСОБА_17 повідомив її та ОСОБА_19 про те, що за їхнє працевлаштування він заплатив ОСОБА_5 гроші в сумі 300 доларів США, тобто за кожну по 150 доларів США. Також, він сказав, що їхня робота буде полягати в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші. Крім цього, він повідомив, що поки вони не відроблять йому гроші в сумі 300 доларів США, які він заплатив за їхнє працевлаштування, то він їх не відпустить. Він попередив їх, що якщо вони звернуться в поліцію, то їм не повірять, оскільки вони не знають польської мови і зможуть посадити до вязниці, так як всі їхні документи знаходяться в нього. Того ж дня вона змушена була приступити до роботи, а саме надавати сексуальні послуги клієнтам. Певний період часу вона відпрацьовувала борг в сумі 150 доларів США, який мала віддати ОСОБА_17. Клієнти готелю за одну годину надання їм сексуальних послуг платили бармену готелю 150 злотих, з яких 100 злотих відраховувались ОСОБА_17, а інші 50 злотих залишалася в нього як зароблена заробітна плата. Протягом всього періоду її перебування ОСОБА_17 виплачував їй гроші один раз в тиждень. Також їй стало відомо, що з її заробітної плати ОСОБА_17 вираховував по 50 злотих в тиждень за проживання, за відмову клієнту. За грубість з клієнтом, за відмову вживати алкоголь і «розкручувати» клієнтів ОСОБА_17 накладався грошовий штраф, який він вираховував з грошей, які вони заробили. Крім цього, ОСОБА_17 їх морально і фізично залякував, якщо хтось із дівчат відмовлявся від надання сексуальних послуг чоловікам, говорив, що замість одного клієнта вони будуть обслуговувати двох клієнтів одночасно, деколи міг вдарити. В борделі вона пробула біля 5 місяців. Після цього в кінці грудня 2002 року вона звернулась до ОСОБА_17 з проханням повернути їй закордонний паспорт, оскільки вона мала на меті виїхати додому в Україну. Цього ж дня, ввечері, в бордель прийшли клієнти та вибрали її та ОСОБА_19 на чотири години. ЇЇ клієнт перебував в стані сильного алкогольного спяніння і як тільки зайшов у кімнату, заснув. Вона вийшла з кімнати. Через дві години клієнт проснувся, спустився вниз до бармена та повідомив, що у нього пропали гроші в сумі 2000 злотих, викликав таксі, сів у нього та поїхав. На наступний день, коли в готель приїхав ОСОБА_17, бармен одразу ж розповів йому про даний інцидент. Тоді, ОСОБА_17 зайшов у її кімнату та сказав їй, щоб вона повернула гроші і поки вона їх не поверне то додому він її не відпустить. Після цієї розмови, вона зателефонувала до матері ОСОБА_22, яка на той час знаходилась на заробітках в Італії та повідомила їй про те, що ОСОБА_5 продала її в бордель в Польщі і що господар борделю не хоче її відпускати додому, а вимагає, щоб вона заплатила йому 1300 доларів США. Через 3 дні їй, через Вестер-Юніон, надійшов грошовий переказ з Італії від мами. Коли вона отримала гроші в сумі 1300 доларів то віддала ОСОБА_17, а він одразу ж повернув їй її закордонний паспорт. В Україну вона поверталась сама. Дорогу оплачувала самостійно. Через деякий час після її приїзду на Україну до неї додому прийшла ОСОБА_5 та почала вимагати в неї, щоб вона повернула їй гроші в сумі 300 доларів США, які вона їй була винна за дорогу та працевлаштування, на що вона сказала ОСОБА_5, що ніяких грошей вона їй не віддасть і розповіла яким чином їй вдалось вирватись з борделю, в який вона її продала. Тоді, ОСОБА_5, знаходячись у неї вдома, забрала в неї два золотих персня, і сказала, що це замість 300 доларів США, які вона їй винна. Вона почала просити її, щоб вона повернула персні назад, однак вона сказала, що віддасть їх тільки тоді, коли вона віддасть їй гроші в сумі 300 доларів США

Із показів потерпілих, які вони дали під час досудового слідства, і які оголошені судом у звязку із перебування їх за межами України вбачається:

ОСОБА_9, дала аналогічні покази, що до умов оплати праці в борделі, погроз зі сторони ОСОБА_17. Крім того показала, що оскільки у неї було скрутне матеріальне становище в кінці січня 2003 року вона познайомилася з ОСОБА_4, яка їй сказала, що є можливість виїхати в Польщу працювати прибиральницею в ресторані. Тоді вона казала ОСОБА_4, що у неї немає закордонного паспорта, на що ОСОБА_4 відповіла, що допоможе їй у виготовленні паспорта. Також, вона сказала, що для того щоб виготовити документи на виїзд за кордон, потрібно буде дозвіл від мами, завірений нотаріусом. Разом з ОСОБА_5, своєю мамою ОСОБА_23 поїхали до нотаріуса ОСОБА_24,та завірили в неї дозвіл на виїзд за кордон та заяву на виготовлення проїзного документа. ОСОБА_5 мала займатись виготовленням документів для виїзду за кордон та позичити гроші на дорогу, а пізніше їх заробить, та поверне. Документи в м. Тернопіль здавати та забирати їздила з ОСОБА_4, яка платила за їх вироблення. 10 лютого 2003 року о 09 год. вона з речами прийшла до ОСОБА_4 додому, де знаходилась ОСОБА_5, яка сказала їй написати розписку про те, що позичає в неї гроші в сумі 5400 гривень на власні потреби, які зобовязується повернути до травня 2003 року. Дані кошти вона мала повернути за виготовлення її документів, оплату переїзду та за те, що вона її працевлаштувала. Далі вони втрьох поїхали у Польщу. По дорозі ОСОБА_5 передала їй проїзний документ дитини. Кордон вони перетинали в с. Шегині 10.02.2003 року. При проходженні контролю на митниці гроші в сумі 150 доларів США за її перебування в Польщі показувала ОСОБА_5 Перетнувши кордон, ОСОБА_5 сказала їй, щоб вона віддала їй свій проїзний документ, що вона і зробила. У м. Жешуві їх зустрів ОСОБА_17, який передав ОСОБА_4 гроші в доларах США, однак яку саме суму не бачила. ОСОБА_4 сказала їй, що вона взяла у ОСОБА_17 гроші в сумі 200 доларів США, за її працевлаштування і що всі її документи знаходяться в нього, він буде їх зберігати. Коли приїхали до готелю «Аляска», ОСОБА_4 сказала їй, що вона буде тут працювати. Поселивши її, ОСОБА_17, розповів їй, що ніякої роботи прибиральниці не має, і що її робота буде полягати лише в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші. Сказав їй, що поки вона не відробить гроші в сумі 200 доларів США, які він заплатив за її працевлаштування, то він її не відпустить. Також, він попередив її, що якщо вона звернеться в поліцію, то їй не повірять, оскільки вона не знає польської мови і її можуть посадити до вязниці так як всі її документи знаходяться в нього. Вона неодноразово просила ОСОБА_17 відпустити її додому, однак він їй сказав, що не відпустить поки вона не відробить гроші, які він заплатив за її працевлаштування. Крім цього, у неї не було реальної можливості втекти звідти, оскільки її паспорт знаходився у ОСОБА_17, грошей на повернення в неї не було, мови вона не знала. Вихід в місто був обмежений, лише одній особі з числа дівчат, які там перебували, дозволялось сходити в магазин за продуктами харчування і тільки з охороною. Під час виходу в місто їм проводився інструктаж про те, щоб вони не розголошували інформацію про діяльність даного закладу. Того ж дня вона змушена була приступити до роботи. Певний період часу вона відпрацьовувала борг в сумі 200 доларів США, який мала віддати ОСОБА_17. Протягом всього періоду її перебування ОСОБА_17 ні їй, ні іншим дівчатам грошей не виплачував. Він сказав, що виплатить гроші перед від'їздом. Там вона пропрацювала приблизно два місяці. На початку квітня 2003 року в даний заклад приїхала поліція для перевірки паспортного режиму. Її документи, яких у неї на руках не було, для перевірки предявив хтось із працівників готелю. Однак, вони предявили поліції не її проїзний документ дитини для виїзду за кордон, а фальшивий паспорт з її фотографією на імя ОСОБА_10. Даний паспорт вона до того ніколи не бачила, і в поліції про це повідомила. Для цього, щоб її відправили додому в Україну, вона написала, що даний паспорт вона купила в жінки на імя ОСОБА_24 за 100 доларів США, для використання. Знаходячись на україно-польському кордоні вони передали її українським прикордонникам. На кордоні вона неодноразово телефонувала до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на домашні номера телефонів, з просьбою переслати факсом її документи. Однак, вони або кидали трубку, коли вона до них дзвонила, або не брали телефон. Після цього, її було поміщено в приймальник розподільник в м. Львові, де вона пробула приблизно 10 днів. Перебуваючи там вона передзвонила до свого дядька ОСОБА_15 і попросила, щоб він переслав факсом її документи, які підтверджували особу, який факсом передав першу сторінку з медичної книжки і її через 4 дні відпустили додому. В м. Чортків вона пішла до ОСОБА_4 де їй сказали, що вона разом з ОСОБА_5 поїхали в м. Київ. В кінці травня 2003 року до неї додому прийшла ОСОБА_4 і принесла її проїзний документ дитини для виїзду за кордон. Про те, що ОСОБА_4 повернула їй проїзний документ вона написала розписку. (Т.2, а.с.18);

Дані покази доводять вчинення злочину, щодо неповнолітньої.

ОСОБА_11, дала аналогічні покази щодо умов оплати праці в борделі, погроз зі сторони ОСОБА_17. Крім того показала, що в травні 2002 року вона звернулась до ОСОБА_5 з проханням допомогти їй працевлаштуватись за кордоном, яка переконала її в тому, що працевлаштує її технічним працівником в одному із барів у Польщі. Вона також взяла на себе всі витрати, повязані з оформленням для неї паспорта, переїздом з України в Польщу з умовою повернути їй після працевлаштування 200 доларів США. Вона на пропозицію ОСОБА_5 погодилась. ОСОБА_5 допомогла виготовити паспорт громадянина України прописавши її за місцем свого проживання, за саме за адресою: АДРЕСА_1. 8 червня 2002 року ОСОБА_5 разом з нею поїхали в м. Тернопіль, звідки через м. Львів. до україно-польського кордону. Там ОСОБА_5 передала їй гроші в сумі 150 доларів США, для предявлення при проходженні кордону. В Польщі на вимогу ОСОБА_5, щодо повернення їй грошей в сумі 500 доларів США погодилась. Знаходячись в м. Перемишль ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_17, який приїхав в м. Перемишль і про щось переговорив із ОСОБА_5 Після цього, вона повідомила їй про те, що ніякої роботи технічним працівником немає і її робота насправді буде полягати в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші в будинку розпусти, власником якого є ОСОБА_17. Тоді, вона на повідомлення ОСОБА_5 обурилась, пояснивши, що відмовляється надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші і попросила, щоб ОСОБА_5 завезла її назад в Україну. На що ОСОБА_5 відповіла, що вона повинна спочатку відпрацювати їй гроші в сумі 500 доларів США. Будучи у безвихідному становищі, оскільки була вперше за кордоном, не володіла польською мовою і не знала куди їй потрібно звертатись за допомогою, погодилась і сіла в автомобіль до ОСОБА_17. В автомобілі ОСОБА_17 підтвердив їй слова ОСОБА_5 та пригрозив їй, що якщо вона вирішить втекти, то її посадять у тюрму, мотивуючи це тим, що у нього є звязки в польській поліції. В будинку розпусти «Аляска», який розташований за адресою місцевість Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува, ОСОБА_17, який був його власником, шляхом погроз фізичної розправи та психологічних погроз, змусив її надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі за гроші (т.2, а.с.63);

ОСОБА_18, що восени 2002 року ОСОБА_4 запропонувала їй поїхати в Республіку Польща на роботу продавцем сигарет та спиртних напоїв. Оскільки на той момент часу у неї було скрутне матеріальне становище, на пропозицію ОСОБА_4 вона погодилась. Остання запропонувала оплатити всі витрати за оформлення документів. Вона повинна буде їй віддати витрачені кошти, після того як заробить в Польщі. Разом з ОСОБА_4 їздила в м. Тернопіль для того, щоб забрати закордонний паспорт. По дорозі в м. Тернопіль ОСОБА_4 повідомила, що її робота в Польщі буде полягати не в продажі сигарет, а в наданні сексуальних послуг чоловікам за гроші. Вона відмовилась від даної пропозиції. Приїхавши разом з ОСОБА_4 в ВВІР, що у м. Тернополі вона отримала свій закордонний паспорт та розписалась за його одержання. Коли вона на руки отримала свій закордонний паспорт, то ОСОБА_4 одразу ж його у неї забрала, так як і забрала її паспорт громадянина України, пояснивши, що поверне їх після того як і вона віддасть їй гроші, які та витратила на виготовлення паспорта. Крім цього, ОСОБА_4 сказала їй, що та повинна їй віддати гроші в сумі 250 доларів США, в дану суму з її слів входить оплата за виготовлення закордонного паспорта, оплата за виготовлення фотографій та оплата за дорогу з м. Чорткова в м. Тернопіль і назад. ОСОБА_4 дала їй тиждень часу на те, щоб вона повернула їй гроші і сказала, що якщо вона неповерне гроші у зазначений термін, то вона силою вивезе її в Польщу в один із борделів, де вона буде змушена відробляти їй ці гроші. Про даний випадок вона розповіла ОСОБА_13, з яким почали шукати гроші, однак ніхто з їхніх знайомих не мав таких грошей, щоб позичити. В один із вечорів, до ОСОБА_13 де вона проживала прийшла ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_25. ОСОБА_4 викликала її на двір поговорити. Тоді вони сіли в таксі і поїхали в бар де вживали спиртні напої. Там, ОСОБА_4 знову почала їй погрожувати тим, що якщо вона не віддасть їй гроші, то вона силою її вивезе в Польщу, в один із борделів, де вона буде змушена працювати. Після розпиття спиртних напоїв ОСОБА_4 наказала їй йти до неї додому та двічі вдарила її рукою в обличчя. ОСОБА_4 сказала ОСОБА_13, щоб він йшов шукати гроші, а вона піде з нею та буде в неї знаходитись до тих пір поки він не принесе грошей. Крім цього, ОСОБА_4 дала йому термін два дні до 17 год. Вона, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пішли до ОСОБА_4 Знаходячись в ОСОБА_4 вдома, та сказала їй, що вона буде в неї до тих пір поки ОСОБА_13 не знайде грошей. Залишилась ночувати вдома у ОСОБА_4, де пробула дві доби, нікуди не виходячи, оскільки біля неї постійно знаходилась ОСОБА_4, яка забороняла їй це робити. ОСОБА_5 неодноразово була присутня при їхній з ОСОБА_4 розмові щодо того, що вона повинна віддати їй гроші, бо інакше вона вивезе її за кордон в бордель. При цих розмовах ОСОБА_5 її постійно обзивала нецензурними словами і наполягала на тому, щоб вона їхала в бордель, де відробить гроші, які винна ОСОБА_4 і тоді вони її відпустять. Через два дні до ОСОБА_4 додому прийшов ОСОБА_13 та наказав їй збиратись. ОСОБА_4 почала йому заперечувати, але вона з ним вийшла з будинку. Ні, паспорта громадянина України, ні закордонного паспорта ОСОБА_4 їй не повернула. Після цього, вона проживала вдома в ОСОБА_13, довший час нікуди з дому не виходила, оскільки боялась, що ОСОБА_4 може виконати свою обіцянку і вивести її в бордель. В подальшому вона зробила собі новий паспорт громадянина України та закордонний. (т.2, а.с.75);

Покази потерпілої ОСОБА_18, доводять винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у примушуванні до виконання цивільно - правових зобовязань з погрозою насильства та поєднане з насильством ,що не є небезпечним для життя та здоров'я, а також в незаконному позбавленні волі людини з корисливих мотивів.

Також покази потерпілих свідчать про те що між підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_4 та іншою особою була домовленість на вчинення спільних дій по перевезенню через кордон завербованих жінок.

Покази потерпілих підтверджують про те, що підсудні діяли спільно з однією метою, щодо вербування жінок на території України з подальшим їх продажем у Польщу в сексуальне рабство.

Всі потерпілі на досудовому слідстві та в судовому засіданні дали аналогічні покази з приводу того, що закордонні паспорти знаходились в ОСОБА_5, яка їх передавала іншій особі ОСОБА_17, що вони не мали змоги втекти,що не мали грошей, не знали мови та місцевості, що у барі їх охороняли. ОСОБА_17 їм говорив, що якщо вони не будуть надавати сексуальні послуги клієнтам, то дехто з них може попасти в тюрму, що їм в поліції не повірять та те що вони будуть обслуговувати двох клієнтів одночасно і, що їхнє перебування буде ще нестерпнішим. Перебуваючи в мотелі "Аляска ”до багатьох дівчат застосовувалися насильницькі дії, а саме: побиття, погрози фізичною розправою. Втягували потерпілих у матеріальну залежність купівля, харчування, проживання штрафи за неналежне обслуговування клієнтів.

Суд оцінивши покази потерпілих вважає їх правдивими, що відповідають іншим доказам по справі.

Із показів свідка ОСОБА_15 в суді слідує, що ОСОБА_9 його племіннця. У 2003 році ОСОБА_9 поїхала на роботу в Польщу з ОСОБА_5. Через два тижня він зателефонував до ОСОБА_5 на номер телефону, який залишила ОСОБА_9, щоб запитати про племінницю, однак остання відповіла, що її не знає. Наступного дня ОСОБА_9 сама зателефонувала до нього додому та повідомила, що вона знаходиться в Польщі, що у неї все добре і щоб він не переживав. Місяців через 2 після того як ОСОБА_9 поїхала в Польщу, вона знову зателефонувала і попросила зателефонувати до ОСОБА_5, щоб та переслала їй факсом в м. Мостиська копію паспорта або інші документи, які підтверджують особу, оскільки її тримають в розподільнику без документів. Крім цього, ОСОБА_9 пояснила йому в телефонному режимі, що її депортували з Польщі, оскільки у неї був недійсний паспорт. Після цього, він зателефонував до ОСОБА_5 і передав їй прохання ОСОБА_9 Через декілька днів ОСОБА_9 знову зателефонувала до нього та повідомила, що ніхто документів їй не переслав і її далі тримають в розподільнику. Після цього, він знову декілька разів телефонував до ОСОБА_5 , однак в ці рази вона йому відповідала, що не знає ніякої ОСОБА_9 і її документів вона немає. Тоді, він самостійно зняв копію з свідоцтва про народження і з санітарної книги ОСОБА_9, які знаходились в нього і переслав їх факсом з Чортківського відділення почти на номер, який дала ОСОБА_9 Після приїзду ОСОБА_9 розповіла йому, що була на роботі в Польщі, працювала в барі. Крім цього, вона пояснила, що під час перевірки документів в Польщі її забрала поліція, оскільки вони виявили, що в неї фальшивий паспорт. Зі слів ОСОБА_9 знає, що даний паспорт на імя ОСОБА_10 їй виготовила ОСОБА_5

Вказані покази доводять факт вчинення злочину щодо неповнолітньої та збут підробленого документа.

Також винність підсудних доводиться показами свідків, які оголошені в судовому засіданні:

ОСОБА_26, що в лютому 2003 року вона звернулась до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з проханням допомогти їй працевлаштуватись за кордоном. Вони їй пообіцяли роботу в Польщі технічним працівником. ОСОБА_5 за свої гроші в сумі 200 доларів, які вона мала віддати після того як заробить в Польщі, виробила закордонний паспорт для неї. Після цього, її знайома відговорила їхати разом із ОСОБА_5 за кордон, мотивуючи це тим, що їй відомо про те, що вона продала в бордель неповнолітню ОСОБА_9 за 200 доларів США. ОСОБА_5 підтвердила їй, що її робота буде полягати в наданні сексуальних послуг за гроші, однак та відмовилась і попросила віддати документи, на що ОСОБА_5 сказала, що поверне документи після того, як вона віддасть їй гроші в сумі 220 доларів. Оскільки, в неї такої суми грошей не було, то вона гроші ОСОБА_5 не повернула і документи в неї не забрала.(т.2., а.с.159);

ОСОБА_23, що в лютому 2003 року ОСОБА_5 повідомила їй, що забирає ОСОБА_9 її доньку за кордон на заробітки в Польщу на роботу технічним працівником. Вона дала згоду на те, щоб донька виїхала за кордон. 10.02.2003 року донька разом із ОСОБА_5 виїхала в Польщу. Коли донька приїхала з Польщі вона розповіла, що ОСОБА_5 продала її за 200 доларів США невідомому, який заставляв її надавати сексуальні послуги в одному з борделів. Також розповіла, що в борделі її затримала поліція(т.2, а.с.117);

ОСОБА_25, який чув розмову про борг між ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;(т.2, а.с.119);

ОСОБА_27, що від ОСОБА_9 дізналась про те, що ОСОБА_5 продала її в Польщі в бордель, де її заставляли надавати сексуальні послуги за гроші. ОСОБА_5 перевезла ОСОБА_9 по підроблених документах. В борделі ОСОБА_9 затримала польська міліція, яка відправила її в Україну.(т.2, а.с.132);

ОСОБА_28, що вона працює приватним нотаріусом в м. Чорткові Тернопільської області з листопада 1995 року. В лютому 2003 року до неї в нотаріальну контору, яка розташована за адресою м. Чортків вул. Сонячна, 7 звернулась ОСОБА_23 з проханням оформити заяву для видачі проїзного документу її дочці ОСОБА_9 Вказану заяву вона зареєструвала в реєстрі для вчинення нотаріальних дій від 03.02.2003 року за номером 353. Після оплати необхідних коштів за нотаріальні послуги вона нотаріально завірила заяву, яку передала ОСОБА_23;(т.2, а.с.210);

ОСОБА_29, що від ОСОБА_9 дізналася про те, що вона була в Польщі, куди їй допомогла виїхати ОСОБА_21 Там ОСОБА_21 та ОСОБА_4 продали її в бордель якомусь чоловіку на імя ОСОБА_17 за 200 доларів США. Також розказала, що коли вона перетнула українсько-польський кордон, то ОСОБА_21 забрала у неї її проїзний документ дитини для виїзду за кордон. Знаходячись в борделі власник примушував її надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші. Крім цього, ОСОБА_9 розповіла їй, що коли вона знаходилась в борделі, то під час перевірки, яку проводила польська поліція вона була затримана, оскільки в неї вони виявили фальшивий паспорт, у якому знаходилась її фотографія. (т.2, а.с. 141);

ОСОБА_22, що в кінці грудня 2002 року, перебуваючи в Італії, до неї зателефонувала її донька ОСОБА_7, яка повідомила, що на даний момент знаходиться в Польщі і їй терміново потрібні гроші в сумі 1500 доларів США, оскільки її силою утримають і не відпускають додому. Після цього, вона переслала доньці гроші. Знаходячись в Україні, їй стало відомо про те, що ОСОБА_5, під приводом працевлаштування продавцем, вивезла її доньку в Польщу, де продала чоловіку на імя ОСОБА_17 за 150 доларів США. Знаходячись в Польщі донька змушена була займатись наданням сексуальних послуг чоловікам за гроші. (т.2, а.с.150);

Показами вказаних свідків доводиться винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, що їм інкримінують, спростовують твердження підсудних та доводять те, що вони продавали потерпілих в сексуальне рабство.

ОСОБА_13, що в лютому 2003 року йому від ОСОБА_18 стало відомо про те, ОСОБА_4, допомогла їй у виготовленні закордонного паспорта і пропонує працевлаштувати її в один із борделів Республіки Польща. ОСОБА_18 від пропозиції ОСОБА_4 відмовилась і попросила, повернути їй документи. Також ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, приїжджали до нього додому та незаконно позбавили волі ОСОБА_13, утримуючи в квартирі № 11, по вул. С. Бандери, в м. Чорткові Тернопільської області, на протязі двох діб, за місцем проживання ОСОБА_4, вимагаючи повернення грошей в сумі 250 доларів, які ОСОБА_4 витратила на виготовлення закордонного паспорта для неї, погрожуючи вивезенням закордон в бордель для надання сексуальних послуг. Через два дні він прийшов до ОСОБА_4 додому і силою забрав від неї ОСОБА_18Р.(т.с.124, 127);

Дані покази свідків свідчать про спільні дії підсудних у складі організованої групи. Також доводять їх винність у вчиненні злочинів, примушуванні до виконання цивільно - правових зобовязань з погрозою насильства та поєднане з насильством ,що не є небезпечним для життя та здоров'я, а також в незаконному позбавленні волі людини з корисливих мотивів.

Крім цього вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується і іншими зібраними по справі доказами, зокрема:

рапортом старшого оперуповноваженого УКР УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_30, від 09.06.2003 року, з якого слідує, що працівниками відділу УКР УМВС України в Тернопільській області, під час проведення ОРЗ, встановлено, що ОСОБА_21, жителька м. Чорткова, в лютому 2003 року під приводом надання роботи технічного працівника в м. Жешуві Республіки Польща продала в бордель за 200 доларів США, для надання сексуальних послуг, неповнолітню ОСОБА_9А.(Т.1, а.с.109);

заявою ОСОБА_9. від 09.06.2003 року, згідно якої вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_21, яка в лютому 2003 року продала її в бордель в м. Жешуві Республіки Польща за 200 доларів США, де вона змушена була в подальшому надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші.(Т.1, а.с.110);

рапортом начальника відділу БТЛ УКР УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_31, від 20.11.20003 року, з якого слідує, що в ході проведення ОРЗ працівниками УКР УМВС України в Тернопільській області встановлено, що в серпні 2002 року ОСОБА_5 під приводом працевлаштування в Республіці Польща, прибувши з ОСОБА_7 в м.. Жешув Республіки Польща, без згоди останньої, з метою сексуальної експлуатації, продала її чоловіку за імя ОСОБА_17 за 150 доларів США. Останній примушував ОСОБА_7 надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші.(Т.1, а.с.250);

заявою ОСОБА_7, від 25.11.2003 року, згідно якої вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, яка в серпні 2002 року продала її в бордель в м. Жешуві Республіки Польща за 150 доларів США, де вона змушена була в подальшому надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші.(Т.1, а.с.251);

заявою ОСОБА_11, від 22.12.2006 року, згідно якої вона просить прийняти міри та притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5, яка в червні 2002 року, шляхом обману, перевезла її у Республіку Польща та продала у сексуальне рабство власнику нічного клубу «Аляска». (Т.1, а.с.254);

рапортом в.о. начальника ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_32, від 12.08.2008 року, з якого слідує, що 12.08.2008 року проведеними заходами працівниками ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області в ході розслідування кримінальної справи № 1154387 виявлено факт закінченого замаху на продаж людини з переміщенням за її згодою через державний кордон України з метою сексуальної експлуатації, вчинений за попередньою змовою групою осіб, використовуючи матеріальну залежність потерпілої, а саме восени 2002 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 увійшовши в довіру до ОСОБА_18, обіцяючи їй працевлаштувати на роботу закордоном, переслідуючи мету продажу останньої в один із борделів для сексуальної експлуатації, з власних коштів оплатили в ВГІ та РФО УМВС України в Тернопільській області виготовлення закордонного паспорта, таким чином залучивши її в боргову кабалу, однак довести свої злочинні наміри до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_18 відмовилась їхати за кордон для надання сексуальних послуг.(Т.1, а.с.278);

рапортом в.о. начальника ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_32, від 12.08.2008 року, з якого слідує, що 12.08.2008 року проведеними заходами працівниками ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області в ході розслідування кримінальної справи № 1154387 виявлено факт незаконного позбавлення волі, вчиненого з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а саме восени 2002 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4, застосовуючи насильство, незаконно позбавили волі ОСОБА_18 і утримували її в квартирі АДРЕСА_2, де проживала ОСОБА_4 на протязі двох діб, погрожуючи останній вивезенням закордон в бордель для надання сексуальних послуг, не давши їй змогу вийти з квартири. (Т.1, а.с.276);

рапортом в.о. начальника ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_32, від 12.08.2008 року, з якого слідує, що 12.08.2008 року проведеними заходами працівниками ВБЗПТЛ УМВС України в Тернопільській області в ході розслідування кримінальної справи № 1154387 виявлено факт примушування до виконання цивільно-правових зобовязань з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме восени 2002 року Компан6ієць О.М. за попередньою змовою з ОСОБА_4, увійшовши в довіру до ОСОБА_18, обіцяючи їй працевлаштувати на роботу за кордоном, переслідуючи мету продажу останньої в один із борделів для сексуальної експлуатації, з власних коштів оплатили у ВГІ та РФО УМВС України в Тернопільській області виготовлення закордонного паспорта, таким чином залучивши її в боргову кабал, оскільки ОСОБА_18 відмовилась їхати за кордон для надання сексуальних послуг, почали вимагати в неї повернення їм коштів в сумі 250 доларів США за виготовлення закордонного паспорта, застосовуючи насильство, незаконно позбавили волі ОСОБА_18 та утримували її у квартирі АДРЕСА_2, на протязі двох діб. (Т.1, а.с.274);

протоколом огляду речових доказів від 01.08.2008 року, згідно якого оглянуто дві розписки про те, що ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_4 дитячий закордонний паспорт, а також розписка про те, що ОСОБА_9 позичила у ОСОБА_5 гроші в сумі 5400 грн.;( Т.1, а.с.127);

протоколом предявлення фотографії для впізнання, згідно яких:

потерпіла ОСОБА_9 серед предявлених їй фотографій, вказала на ОСОБА_21 (ОСОБА_5), яка виготовила їй проїзні документи та вивезла в Польщу, де продала ОСОБА_17. (Т.2, а.с.15); вказала на ОСОБА_34(ОСОБА_4), яка виготовила їй проїзні документи та вивезла в Польщу, де продала ОСОБА_17. (Т.2, а.с.16); та вказала на ОСОБА_17, якому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продали її за 150 доларів США і який в подальшому примушував її надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші. (Т.2, а.с.34);

потерпіла ОСОБА_7 серед предявлених їй фотографій, вказала на ОСОБА_5, яка разом з ОСОБА_4, вивезла її закордон в Республіку Польща і продала ОСОБА_17.(Т.2, а.с.44); вказала на ОСОБА_4, яка разом з ОСОБА_5, вивезла її закордон в Республіку Польща і продала ОСОБА_17. (Т.2, а.с.43); та вказала на ОСОБА_17, якому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продали її за 150 доларів США і який в подальшому примушував її надавати сексуальні послуги чоловікам за гроші в борделі.(Т.2, а.с. 59);

потерпіла ОСОБА_34 вказала на ОСОБА_5, яка шляхом обману вивезла її в Республіку Польща, де продала чоловіку на імя ОСОБА_17, який змушував займатись проституцією.(Т.2, а.с.71);

Також винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, доводиться матеріалами виконаного міжнародного доручення правоохоронними органами Республіки Польща про надання правової допомоги у зазначеній кримінальній справі від 14 червня 2004 року.

Так, у відповідності до інформації наданої окружною прокуратурою в м. Перемишль, 11 квітня 2003 року в мотелі ?ляска” серед інших громадянок виявлено громадянку ОСОБА_10 та встановлено, що остання користувалась підробленим заміною фотографії паспортним документом і була затримана. У результаті здійснення перевірки встановлено, що ОСОБА_10, яка предявила паспорт серії АХ №364046 фактично являється ОСОБА_9 (Т.4, а.с.191);

Показами свідків:

ОСОБА_35 від 7 травня 2004 року, яка зазначила, що перебуваючи на посаді спеціаліста групи реадмісії і адміністративних процесів, оперативної слідчої групи Прикордонного Контрольного Поста Прикордонної Охорони в Корчові, на весні 2003 року під час контролю легальності перебування іноземців в мотелі ?ляска” в паспортному документі, предявленому на прізвище ОСОБА_10 виявила його підробку, а саме вклеєна фотографія. Вказану жінку вона передала до підпорядкування Славоміра ОСОБА_36 працівника прикордонної охорони.( Т.4, а.с.218);

ОСОБА_36 від 14 травня 2004 року, який вказав, що після перевірки в мотелі ?ляска” йому була передана ОСОБА_10, яка була затримана в даному мотелі з підозрою на підробку її паспорта. В ході проведення перевірки паспорту він підтвердив, що фотокартка особи була підмінена, отже на місце справжньої фотокартки, вклеєна фотокартку особи, яка користується цим паспортом.(Т.4, а.с.221);

Згідно протоколу огляду будинку розташованого в місцевості Зажече №26 гміна Богухвала м. Жешува від 18 травня 2004 року, згідно якого при огляді книги реєстрації мешканців будинку встановлено, що ОСОБА_7 була зареєстрованою у вказаному будинку в період з 16 вересня по 16 грудня 2002 року, ОСОБА_10 в період з 11 лютого по 11 травня 2003 року.(Т.4, а.с.212);

Відповідно до висновків експертів слідує:

№1074 від 15 грудня 2003 року, згідно якого в паспорті громадянина України серії АХ №364046 на імя ОСОБА_10 мало місце переклеювання фотографії, що свідчить про зміну першопочаткового змісту в документі. Відбитки штампів в паспорті громадянина України серії АХ №364046 на сторінках 6 та 32, нанесені не відбитками штампів, зразки яких надані на проїзному документі серії ДР №746378 на сторінках 2 та 8.(Т.4, а.с.6);

№1643 від 16 лютого 2004 року, згідно якого клеї на зворотній стороні фотографії, яка вклеєна в паспорт громадянки України серії АХ №364046, на прізвище ОСОБА_10 та на бланку даного паспорта (в місці наклеювання фотографії), різняться за своїми морфологічними та фізико-хімічними властивостями, що дозволяє стверджувати, що в досліджуваному паспорті переклеювалась фотокартка.(Т.4, а.с.30);

Доводи підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони не вчиняли злочинів повязаних з торгівлею жінками , що проживають в Тернопільській області, з подальшим вивезенням їх у Республіку Польща та втягненням їх в у проституцію в складі організованої злочинної групи суд не бере до уваги, так як це спростовується сукупністю вищевказаних зібраних доказів по справі, які суд оцінює, як намір уникнути відповідальності.

У відповідності до ч.3 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо у його готуванні, або вчиненні брали участь декілька осіб(три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке обєднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, обєднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Під час досудового та судового слідства встановлено, що у готуванні злочинів брали участь підсудні ОСОБА_5 , ОСОБА_4, громадянин Республіки Польща інша особа стосовно якого виділено кримінальну справу. Зазначені особи були попередньо зорганізовані у стійке обєднання з метою вчинення злочинів, повязаних з переміщенням потерпілих через державний кордон України, з подальшим продажем з метою сексуальної експлуатації та одержання за це грошових коштів та втягненням їх у проституцію, учасники якої були наділені окремими функціями, спрямованими на досягнення цього плану, яке діяло на протязі тривалого часу, з липня 2001 року до 2003 року, в тісному звязку між всіма учасниками групи, заздалегідь розробленим та відомим всім учасниками єдиним планом готування та вчинення злочинів, з чітким розподіленням функцій між його учасниками, спрямованими на реалізацію злочинного плану.

Так, винність підсудних підтверджується частково показами самих підсудних, їхня діяльність в складі організованої злочинної групи свідчить про розподіл ролей, підтримування між собою звязків, вербування нових членів для цієї злочинної діяльності, підшуковування молодих жінок для їх заволодіння з метою сексуальної експлуатації, контроль за їх переміщенням і оплатна передача іншим особам членам організованої злочинної групи на території республіки Польща.

В цьому суд переконала і сама обстановка, яка передувала скоєнню злочинів, під час них та після: підшуковування потерпілих, втягування їх у матеріальну залежність, оплата послуг повязаних з виготовленням паспортів, запевнення, в тому, що робота буде офіціантками у барах чи технічними працівниками, домовлялися переміщати останніх через державний кордон України і доставляти їх в м. Жешув, звідки інша особа доставляла цих жінок в будинок розпусти мотель "Аляска", який розташований в місцевості Зажече № 26 гміна Богухвала м. Жешува, де потерпілі перебували в сексуальному рабстві. При цьому у потерпілих вилучали закордонні паспорти, чим обмежували їх перебування і переміщення за кордоном, застосовували до них психологічний, моральний та фізичний тиск.

Про те, що підсудні діяли узгоджено у складі організованої злочинної групи свідчать показання потерпілих, з яких слідує, що підсудні виготовляли для них закордонні паспорти, для вїзду у Польщу, домовлялися переміщати останніх через державний кордон України і доставляти їх в Польщу, звідки інша особа доставляла цих жінок у клуб “Аляска” для надання сексуальних послуг. Тобто підсудні діяли згідно заздалегідь розробленого плану, шляхом розподілення ролей.

Наведені ознаки, а саме, кількісний склад, тривалість існування її мета - вчинення особливо тяжкого злочину, наявність плану злочинної діяльності групи, стабільний склад, розподіл функцій та тісні звязки між ними, злагодженість дій учасників групи дають підстави зробити висновок, що злочини інкриміновані підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вчинені саме в такій формі співучасті як організована група.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_4,, і їх дії кваліфікує:

за ч. 3 ст.149 КК України (в редакції 2001 року), як продаж людини, пов'язаний із законним переміщенням за її згодою через державний кордон України, для подальшого продажу іншій особі з метою сексуальної експлуатації, вчинений щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, організованою групою;

за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України (в редакції 2001 року), як закінчений замах на продаж людини, пов'язаний із законним переміщенням за її згодою через державний кордон України, для подальшого продажу іншій особі з метою сексуальної експлуатації, вчинений організованою групою;

за ч. 3 ст. 303 КК України (в редакції 2001 року), як втягнення у заняття проституцією шляхом обману, вчинений щодо неповнолітнього, організованою групою;

за ч. 2 ст. 146 КК України (в редакції 2001 року), як незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 2 ст. 355 КК України (в редакції 2001 року), як примушування до виконання цивільно-правових зобовязань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобовязання з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоровя;

за ч.2 ст.358 КК України (в редакції 2001 року) як збут підробленого документа, який надає права та видається і посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Крім того дії підсудної ОСОБА_5 слід кваліфікувати:

за ч. 2 ст.149 КК України (в редакції 2001 року), тобто продаж людини, пов'язаний із законним переміщенням за її згодою через державний кордон України, для подальшого продажу іншій особі з метою сексуальної експлуатації, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 2 ст. 303 КК України (в редакції 2001 року), тобто втягнення у заняття проституцією шляхом обману.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_5, суд у відповідності ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної і вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.

Крім того суд враховує те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується, та те, що в неї на утриманні є престаріла мати.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4, суд у відповідності ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної і вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.

Крім того суд враховує те, що вона не судима, позитивно характеризується, та те, що в неї на утриманні є неповнолітня дитина.

По справі проведено судові експертизи за які слід стягнути з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області КОД 24524727 Банк одержувача: УДК в Тернопільській області МФО 838012 розрахунковий рахунок 35221003000215, 55 гривень 08 коп. - за проведення технічної експертизи №1074 від 15.12.2003 року; 49 гривень 57 коп. - за проведення експертизи №1643 від 16.02.2004 2007 року. Всього 104 гривні 65 копійок порівну по 52 гривні 33 копійки.

Речові докази: Аркуш паперу прямокутної форми в клітинку, розмірами 202 х 169 мм., з трьох сторін з рівними краями, з правої сторони аркуш має обірвані краї. На аркуші знаходиться рукописний напис виконаний барвником синього кольору наступного тексту: «Розписка. Я, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 проживаючої в АДРЕСА_4 Отримала від ОСОБА_4 дитячий закордоний паспорт Д.Р. 746378 Притензій до громадянки ОСОБА_4 не маю. Розписка написана власноручно вірно. Підпис» - зберігати при матеріалах кримінальної справи. Аркуш паперу прямокутної форми в лінійку, розмірами 202 х 173 мм., з рівними краями. На аркуші знаходиться рукописний напис виконаний барвником синього кольору наступного тексту: «Розписка. ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 народження позичила від ОСОБА_5 5400 (пять тисяч чотириста) гривнів на власні потреби Зобовязуюсь повернути до 28 травня 2003 р. Розписка написана власноручно 10.02.2003 р. Підпис» - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149, ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:

за ч.3 ст. 149 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;

за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;

за ч. 2 ст. 149 КК України - 5 (пять) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;

за ч. 2 ст. 303 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 303 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 146 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 355 КК України - 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 358 КК України 2(два) роки 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 визначити покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_5 рахувати з 10 липня 2008 року з моменту затримання.

Визнати винною ОСОБА_4, у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 149, ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 358КК України і призначити їй покарання:

за ч.3 ст. 149 КК України - 8 (вісім) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;

за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 149 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна;

за ч. 3 ст. 303 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 146 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 355 КК України - 3 (три)роки 6 місяців позбавлення волі ;

за ч. 2 ст. 358 КК України - 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді 8 (вісім) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_4 рахувати з 6 серпня 2008 року.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 102 гривні 33 копійки судових витрат за проведені судові експертизи в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області КОД 24524727 Банк одержувача: УДК в Тернопільській області МФО 838012 розрахунковий рахунок 35221003000215, 55 гривень 08 коп. - за проведення технічної експертизи №1074 від 15.12.2003 року; 49 гривень 57 коп. - за проведення експертизи №1643 від 16.02.2004 2007 року.

Речові докази: Аркуш паперу прямокутної форми в клітинку, розмірами 202 х 169 мм., з трьох сторін з рівними краями, з правої сторони аркуш має обірвані краї. На аркуші знаходиться рукописний напис виконаний барвником синього кольору наступного тексту: «Розписка. Я, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 проживаючої в АДРЕСА_4 Отримала від ОСОБА_4 дитячий закордоний паспорт Д.Р. 746378 Притензій до громадянки ОСОБА_4 не маю. Розписка написана власноручно вірно. Підпис» - зберігати при матеріалах кримінальної справи. Аркуш паперу прямокутної форми в лінійку, розмірами 202 х 173 мм., з рівними краями. На аркуші знаходиться рукописний напис виконаний барвником синього кольору наступного тексту: «Розписка. ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 народження позичила від ОСОБА_5 5400 (пять тисяч чотириста) гривнів на власні потреби Зобовязуюсь повернути до 28 травня 2003 р. Розписка написана власноручно 10.02.2003 р. Підпис» - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий : Очеретяний Є.В.

Копія вірна:

Суддя підпис