Ухвала суду № 101915012, 14.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13015/21

1-кс/308/5467/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Лазаренка В.В., підозрюваного - ОСОБА_1 та його захисників - Корпоша І.В. та Мелай М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Рачкулинця Богдана Степановича у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021 року, за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції Рачкулинця Богдана Степановича у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021 року, за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за яким він просить: продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до чотирьох місяців.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

Слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000174 від 11.06.2021, у якому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Суть повідомленої підозри полягає у тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, починаючи з початку червня 2021 року по 20 жовтня 2021 року, погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_3 та його сім`ї, знищенням та пошкодженням їхнього майна, неодноразово пред`явив незаконну протиправну вимогу останньому про передачу йому 120 000 (сто двадцяти тисяч) доларів США під надуманим приводом, як нібито необхідності відшкодування витрат, пов`язаних із тривалим вимушеним перебуванням ОСОБА_2 за кордоном із-за спірних відносин із потерпілим.

В подальшому, ОСОБА_2 з метою протиправного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на примушування останнього до передачі йому вимагаємої суми грошових коштів, домовившись попередньо про виплату їх частинами, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва свого племінника ОСОБА_1 , дізнавшись про приїзд в Україну потерпілого ОСОБА_3 та перебування його за адресою свого проживання, 20 жовтня 2021 року близько 20:00 години, в темну пору доби, прибули до місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на автомобілі марки «Mercedes-Benz ML270» сірого кольору, реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . З метою примушування ОСОБА_3 до вчинення дій майнового характеру, здійснення погроз насильством щодо потерпілого чи членів його сім`ї та подолання можливого опору, ОСОБА_2 взяв із собою зареєстровану за ним нарізну зброю «ЕМ-555» кал. 9 мм, серійний номер НОМЕР_2 , із магазином, спорядженим набоями кал. 9x21 мм та додатковим магазином, спорядженим набоями, які тримав біля себе на підлозі переднього пасажирського сидіння вищевказаного автомобіля.

Прибувши до місця проживання потерпілого, ОСОБА_2 , координуючи свої дії із ОСОБА_1 , якому при приїзді до дворогосподарства наказав зупинити автомобіль на виїзд із подвір`я потерпілого, не глушити двигуна та наглядати за обстановкою, за залишеною в автомобілі біля важіля перемикання передач нарізною зброєю «ЕМ-555» кал. 9 мм, бути готовим до можливої втечі з місця після отримання вимагаємих грошових коштів, вийшов із автомобіля, зустрівся із потерпілим ОСОБА_3 , якому знову пред`явив неправомірну вимогу у передачі грошових коштів. Після того, потерпілий ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні кухні власного будинку, передав ОСОБА_2 при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, частину вимагаємих грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.

20.10.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було викрито безпосередньо та затримано у порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, на території дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

21.10.2021року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Разом із тим, у даному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду необхідних слідчих та процесуальних дій для завершення досудового розслідування, зважаючи на складність кримінального провадження, неможливість завершення досудового розслідування з об`єктивних причин, існує необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій для завершення досудового розслідування і висунення обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема: встановити та допитати як свідків осіб, яким відомі окремі обставини, що мають значення для кримінального провадження, зокрема на які посилається підозрюваний ОСОБА_2 ; провести комплексну дактилоскопічну, молекулярно-генетичну та балістичну експертизу, яку призначено до Львівського НДЕКЦ МВС України, висновок якої долучити до матеріалів кримінального провадження; розсекретити у встановленому законом порядку всі матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, здійснити тимчасовий доступ до інформації про телефонні з`єднання осіб у операторів мобільного зв`язку, провести огляд та аналіз отриманої інформації; допитати про обставини вчиненого кримінального правопорушення підозрюваного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; провести інші необхідні слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне у ході досудового розслідування; виконати вимоги, передбачені ст.ст. 290-291 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати які неможливо у 2-х місячний термін.

Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

-з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Разом із тим, для врахування запобіганню вказаного ризику, слід взяти до уваги те, що ОСОБА_2 часто виїжджав за кордон, тривалий час перебував за кордоном, проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу.

Зважаючи на ці обставини, якими доведено цей ризик, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання та перебуваючи на волі, матиме реальну можливість покинути територію України;

-з метою запобігання спробам ОСОБА_2 незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, зважаючи на те, що у ході проведення процесуальних дій йому відомі місце проживання як потерпілого, так і членів його сім`ї, відносно яких здійснювалися погрози застосування насильства та пошкодження/знищення їх майна, йому відомі особи, що допитані та можуть бути допитані як свідки, які можуть дати показання про обставини вчинення ним вимагання, яке було тривалим, а перебуваючи на волі ОСОБА_2 може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів у колесить підозрюваного, що негативно вплине на повноту та всебічність та об`єктивність досудового розслідування. Також слід зауважити, у підтвердженні існування даного ризику те, що під час вчинення злочину на місці події 20.10.2021 ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 мали нарізну вогнепальну зброю, із якою приїхали до потерпілого в темну пору доби для отримання вимагаємих грошових коштів.

Таким чином, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_2 , будучи обізнаним із всіма обставинами вчинених злочинів, може чинити неправомірний вплив на свідків, інших підозрюваних, з метою відмови від дачі ними або дачі ними неправдивих показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування та його об`єктивність;

-з метою запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, зважаючи на те, що підготовка та вчинення даних злочинів за участі ОСОБА_2 була проведена на протязі тривалого часу, із залученням до вчинення злочинів ряду засобів, зокрема засобів мобільного зв`язку та транспортних засобів, які використовувалися для вчинення вимагання, здійснення примушування потерпілого до дій майнового характеру на користь підозрюваного, йому можуть бути відомі місця зберігання таких засобів, що можуть бути використані як докази, до знищення чи приховування яких підозрюваний може вдатися перебуваючи на волі;

-з метою запобігання спробам іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню, зважаючи на те, що знаходячись на волі, ОСОБА_2 може підшукати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, зважаючи на його знайомства в мажах району із місцевими мешканцями та користування підвищеним злочинним впливом в районі;

-з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства щодо потерпілого та його сім`ї, тобто ряду осіб, вчиненням злочину групою осіб, з мотивів, на протязі тривалого часу, офіційно не працює, а не маючи іншого джерела доходів, може продовжити свою злочинну діяльність. Також слід зауважити, що під час вчинення злочину на місці події ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 мали нарізну вогнепальну зброю, із якого приїхали до потерпілого в темну пору доби для отримання вимагаємих грошових коштів.

Зважаючи на викладені обставини, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий також зазначив, що вищезазначені ризики, передбачені ст. 177 КПК не зменшилися та не перестали існувати, досудове розслідування не завершено, продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 на даному етапі досудового розслідування є виправданим, з чого також виходить практика застосування рішень Європейського суду з прав людини з питань застосування запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав зазначених у клопотанні та просив слідчого суддю його задовольнити.

Захисники підозрюваного ОСОБА_2 - Корпош І.В. та Мелай М.Ю. заперечили проти клопотання слідчого з підстав, зазначених у їх письмових запереченнях, суть яких зводиться до практично повної відсутності ризиків, перелік яких визначений ч. 1 ст. 177 КПК України та просили слідчого суддю обрати щодо свого підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав клопотання своїх захисників.

Заслухавши всіх учасників розгляду клопотання, дослідивши докази додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За ухвалою від 22.10.2021 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області був застосований щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою постановлено рахувати з 20 жовтня 2021 року з 20 год. 30 хв. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 закінчується 17 грудня 2021 року.

При цьому слідчим суддею було враховано наступне.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_2 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_5 про вчинення злочину від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 08.07.2021 та від 21.08.2021, протоколами про проведення НСРД від 19.08.2021, протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, заявою ОСОБА_3 про доручення записів розмов, протоколом огляду записів, протоколом огляду місця події від 20.10.2021, згідно якого зафіксовано обстановку вчинення злочину, протоколом затримання підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 21.10.2021, протоколом додаткового допиту ОСОБА_5 від 20.10.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 21.10.2021, та іншими доказами у їх сукупності.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий та прокурор наполягають на існуванні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею перевірене існування цих ризиків, а саме:

- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, об`єктивно існує зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Підозрюваний ОСОБА_2 часто виїжджає за межі території України, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с. 66), а також проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу.

ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, зважаючи на те, що у ході проведення процесуальних дій йому відомі місце проживання як потерпілого, так і членів його сім`ї, відносно яких здійснювалися погрози застосування насильства та пошкодження/знищення їх майна, йому відомі особи, що допитані та можуть бути допитані як свідки, які можуть дати показання про обставини вчинення ним вимагання, яке було тривалим, а перебуваючи на волі ОСОБА_2 може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів, що негативно вплине на повноту та всебічність та об`єктивність досудового розслідування. Слідчий суддя також приймає до уваги той факт, що на місце події 20.10.2021 ОСОБА_2 приїхав із вогнепальною зброєю, в темну пору доби для отримання вимагаємих грошових коштів, яка, як він пояснив суду, є мисливською зброєю, проте він не перебував на полюванні, тому не мав право її тримати при собі, без захисного чехла та у спорядженому стані.

Проте слідчий суддя не погоджується із доводами слідчого та прокурора, що про існування ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, оскільки з урахуванням специфіки доказування у цьому кримінальному провадженні більшість доказів на час затримання особи вже зібрана.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також ґрунтується виключно на припущеннях.

Ризик вчините інше кримінальне правопорушення також не є обґрунтованим документально, оскільки ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суду не доведено належними та допустимими доказами документування нових епізодів цього кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 189 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, якому 50 років, стан здоров`я, який є таким, що відповідає віку, відсутність хронічних захворювань, які перешкоджають триманню під вартою, хиткі соціальні зв`язки, оскільки останній є неодруженим, як повідомив слідчому судді проживає із співмешканкою, виховує сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має закордонний паспорт, нелегально займається підприємницькою діяльністю.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, із систематичними погрозами застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами НСРД, доданими до клопотання, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави щодо підозрюваного.

У подальшому за ухвалою від 26.11.2021 року слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Корпоша Івана Васильовича про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

При цьому слідчим суддею було зазначено, що зі спливом маленького проміжку часу, істотно не змінилися обставини, які були підставою для обрання слідчим суддею саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , відтак відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

21.10.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_2 , підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_5 від 11.04.2021 про вчинення кримінального правопорушення, заявою ОСОБА_3 про залучення як потерпілого від 08.07.2021; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 08.07.2021 та від 21.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом про проведення НСРД від 19.08.2021; протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів; заявою ОСОБА_3 про доручення записів розмов; протоколом огляду місця події від 20.10.2021, згідно якого зафіксовано обстановку вчинення злочину; протоколом затримання підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 21.10.2021; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 21.10.2021, протоколом додаткового допиту ОСОБА_5 від 20.10.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 21.10.2021; протоколом огляду речей від 10.11.2021, протоколом допиту самого підозрюваного ОСОБА_2 .

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчим суддею перевірена обґрунтованість підозри щодо підозрюваного ОСОБА_2 , при цьому встановлено, що на даний час обставини кримінального провадження практично не змінилися, ті покази, які надав ОСОБА_2 слідчому судді та слідчому на цей час не обґрунтовані жодними доказами, версія сторони захисту не перевірена слідчим. Відтак сумніві у слідчого судді в частині обґрунтованості підозри на цей час не виникають.

Як зазначено у п. 2.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 14 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Як засвідчать результати аналізу судової практики, суди в ухвалах про продовження строку тримання під вартою не співвідносять доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження.

Таким чином, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

П. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Захисник наполягає на повній відсутності ризиків, перелік яких встановлений ст. 177 КПК України, при цьому просить слідчого суддю обрати щодо обвинуваченого другий по тяжкості запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, що повністю суперечить вимогам КПК України, оскільки застосування запобіжних заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відсутність ризиків зумовлює відсутність запобіжного заходу.

Що ж стосується ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено слідчим суддею при обранні саме такого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що такі на цей час зменшилися, однак об`єктивно продовжують на цей час існувати наступні ризики: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, об`єктивно існує зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Підозрюваний ОСОБА_2 часто виїжджає за межі території України, що підтверджується раніше дослідженою роздруківкою, а також проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу.

Однак на цей час значно зменшився ризик того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, оскільки потерпілий із своєю сім`єю виїхав до Чеської Республіки та на цей час не проживає в Україні, що підтверджується наданою суду роздруківкою. Проте цей ризик повністю не зникає, оскільки потерпілий у будь - який час може повернутися до України та цей ризик буде актуальним у повному обсязі.

Слідчим суддею також враховуються обставини, які підлягають врахуванню відповідно до ст. 178 КПК України та встановлено наступне: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 189 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке є тяжким кримінальним правопорушенням; вік підозрюваного, якому 50 років, стан здоров`я, який є таким, що відповідає віку, проте згідно УЗД від 18.06.2021 року у нього було виявлено ряд хронічних захворювань, які потребують лікування, хоча і не перешкоджають триманню під вартою, хиткі соціальні зв`язки, оскільки останній є неодруженим, як повідомив слідчому судді проживає із співмешканкою, має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має закордонний паспорт, нелегально займається підприємницькою діяльністю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки кількість наявних ризиків на цей час зменшилася, задля завершення досудового розслідування слід лише, як зазначив слідчий у своєму клопотанні: встановити та допитати як свідків осіб, яким відомі окремі обставини, що мають значення для кримінального провадження, зокрема на які посилається підозрюваний ОСОБА_2 , тобто свідків сторони захисту; провести комплексну дактилоскопічну, молекулярно-генетичну та балістичну експертизу, яку призначено до Львівського НДЕКЦ МВС України, висновок якої долучити до матеріалів кримінального провадження; розсекретити у встановленому законом порядку всі матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, здійснити тимчасовий доступ до інформації про телефонні з`єднання осіб у операторів мобільного зв`язку, провести огляд та аналіз отриманої інформації; допитати про обставини вчиненого кримінального правопорушення підозрюваного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; тобто кримінальне провадження знаходиться на стадії завершення, оскільки всі основні слідчі дії вже були проведені у цьому кримінальному провадженні, про що також свідчить постанова від 13.12.2021 року Закарпатської обласної прокуратури за якою строк досудового розслідування був продовжений до трьох місяців, до 20 січня 2022 року.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак з урахуванням ч. 4 ст. 194 КПКУ країни, якою передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

А також ч. 3, 5 ст. 199 КПК України згідно якої, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відтак задля убезпечення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час існує, слід клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на строк до 20 січня 2022 року включно (в межах строку досудового розслідування).

При цьому слід зобов`язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також у строк до 20 січня 2022 року включно виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, а також не наближатися до цих осіб ближче ніж на 100 метрів;

- не відвідувати місце проживання потерпілого;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 201, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на строк до 20 січня 2022 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також у строк до 20 січня 2022 року включно виконувати обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, а також не наближатися до цих осіб ближче ніж на 100 метрів;

- не відвідувати місце проживання потерпілого;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Тячівський РВ Національної поліції України в Закарпатській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захисникам та прокурору і надіслати Закарпатській УВП № 9 та Тячівському РВ Національної поліції України в Закарпатській області, - для виконання.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 14.12.2021 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя Н.В. Дергачова