Ухвала суду № 101911465, 14.12.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

14 грудня 2021 року Справа № 915/2309/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Кнауб А.А.

та представника стягувача (позивача) ? Форостенка О.О.;

від заявника представник не з?явився;

розглянувши заяву Василенко С.О.

про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу суду від 15.10.2020

у справі № 915/2309/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮРЄЛЬ",

ІНФОРМАЦІЯ_2;

ІНФОРМАЦІЯ_3;

до фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1525206 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛЮРЄЛЬ" пред`явлено позов, з урахуванням зменшення позовних вимог в уточненій позовній заяві від 29.02.2020, про стягнення з фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни грошових коштів у загальній сумі 1525206 грн., із яких: 1239450 грн. 71 коп. - основний борг; 217461 грн. 17 коп. - пеня; 38755 грн. 40 коп. - інфляційні втрати; 29538 грн. 72 коп. - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Василенко грошових зобов`язань за укладеним між ними договором постачання від 01.11.2018, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню на підставі п. 7.3.1 договору, та здійснені нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 09.12.2019 відкрито провадження в даній справі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛЮРЄЛЬ" та вирішено стягнути на користь останнього з фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни грошові кошти у загальній сумі 1525206 грн., із яких: 1239450 грн. 71 коп. - основний борг; 217461 грн. 17 коп. - пеня; 38755 грн. 40 коп. - інфляційні втрати; 29538 грн. 72 коп. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 22878 грн. 09 коп. та грошові кошти в сумі 15000 грн. на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.

Указане рішення набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, і на його виконання Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 15.10.2020.

Від Василенко С.О. 07.10.2021 надійшла заява за вх. № 15142/21 про визнання зазначеного наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2021 у справі № 916/1686/20, зокрема, закрито провадження у справі № 916/1686/20 про неплатоспроможність підприємця Василенко С.О. та звільнено останню від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов?язані з особистістю фізичної особи.

ТОВ "ЛЮРЄЛЬ" у письмових поясненнях від 04.11.2021 зазначило, що вважає заяву Василенко С.О. не підлягаючою задоволенню, оскільки в даному випадку відсутні передбачені законодавством підстави для визнання наказу від 15.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 08.10.2021 призначено розгляд заяви на 13.10.2021.

Ухвалою від 13.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд скарги на 02.11.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого в даній справі судді на лікарняному.

Ухвалою від 19.11.2021 призначено розгляд заяви на 14.12.2021.

Від заявника, належним чином повідомленого про час та місце розгляду заяви, представник у засідання не з?явився.

Вислухавши представника стягувача, який вважав заяву не підлягаючою задоволенню з підстав, викладених у письмових поясненнях від 04.11.2021, дослідивши матеріали справи щодо заяви Василенко С.О., суд приходить до такого.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні за змістом приписи містяться в ст. 18 ГПК України та ст. 326 ЦК України, в якій, крім того, зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Європейський суд з прав людини при розгляді заяв №56849/00 (рішення від 29.06.2004 у справі "Горнсбі проти Греції") та № 71186/01 (рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України") наголосив, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя; виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати; держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу (ст. 160 ГПК України).

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 328 ГПК України).

Судом встановлено, що після постановлення Господарським судом Миколаївської області рішення від 08.07.2020 в даній справі, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2020, зокрема, відкрито провадження у справі № 916/1686/20 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Василенко С.О., введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В ухвалі від 27.08.2020 у справі № 916/1686/20 зазначено, що підприємець Василенко звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі ? КУзПБ), зазначивши в обґрунтування заяви, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед ТОВ "ЛЮРЄЛЬ" у сумі 1239450 грн. 71 коп. за договором постачання від 01.11.2018, стягнення заборгованості за котрим було предметом спору і у справі № 915/2309/19.

У подальшому ухвалою від 22.06.2021 у справі № 916/1686/20 затверджено звіт керуючого реалізацією майна підприємця Василенко С.О. та завершено процедуру погашення боргів підприємця Василенко С.О; закрито провадження у справі № 916/1686/20 про неплатоспроможність підприємця Василенко С.О.; звільнено підприємця Василенко С.О. від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов?язані з особистістю фізичної особи.

В ухвалі також указано, що:

- такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині;

- вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними;

- вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Законодавством визначено, що господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині (ст. 134 КУзПБ).

Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо, затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. У випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (п. 5 ч. 1, ч.ч. 3-4 ст. 90 КУзПБ).

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 КУзПБ, конкурсні кредитори ? кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Проаналізувавши зміст судових рішень у справі № 916/1686/20, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також матеріали справи № 915/2309/19 та матеріали заяви Василенко С.О. , суд дійшов наступних висновків.

В даному випадку рішення суду від 08.07.2020 в даній справі, яким визнано підлягаючою до стягнення з підприємця Василенко С.О. на користь ТОВ "ЛЮРЄЛЬ" заборгованість за договором постачання від 01.11.2018, постановлене до відкриття 27.08.2020 провадження у справі про банкрутство підприємця Василенко С.О.; виконання цих вимог не забезпечене заставою майна боржника.

Отже, в даному випадку ТОВ "ЛЮРЄЛЬ" було конкурсним кредитором підприємця Василенко С.О.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "ЛЮРЄЛЬ" в установлений КУзПБ строк заявлені відповідні вимоги конкурсного кредитора, у зв?язку з чим ці вимоги вважаються погашеними, про що зазначено в заяві Василенко С.О.

Поряд із цим, як зазначалося вище, у пункті 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2021 у справі № 916/1686/20 міститься зазначення про те, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Отже, Господарським судом Одеської області в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 916/1686/20 вже вирішене питання про визнання відповідних виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню; серед іншого, це стосується і наказу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 у даній справі.

За урахуванням викладеного, підстави для повторного визнання наказу суду від 15.10.2020 у даній справі таким, що не підлягає виконанню ? відсутні, а тому заява Василенко С.О. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Василенко С.О. про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу суду від 15.10.2020 у справі № 915/2309/19.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Т.М. Давченко