Ухвала суду № 101911443, 15.12.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.12.2021 Справа№914/1351/16(914/3795/21)

Господарський суд Львівської області у складі судді Артимовича В.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” в особі ліквідатора Бондаренка В.А.

про забезпечення позову до подання позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр управління нерухомістю», м. Харків

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел», м. Харків

Акціонерне товариство «Банк Альянс», м. Київ

у межах справи про банкрутство № 914/1351/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілік Буд», м. Київ

про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 30439207)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» в особі ліквідатора Бондаренка В.А. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви в межах справи № 914/1351/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (ідентифікаційний код 30439207).

У прохальній частині заяви про забезпечення позову від 10.12.2021 б/н заявник просить накласти арешт на наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю (спальний корпус санаторію "Женева") загальною площею 2451,8 кв.м., що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 77738346115); земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0,0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 63 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 76682646115); нежитлову будівлю ("SPA-Wellnes" центр з басейнами) загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743826246115); будівлю готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743825646115); земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2,1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 333614246115). Також заявник просить заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна: нежитлової будівлі (спальний корпус санаторію "Женева") загальною площею 2451,8 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 77738346115); земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0,0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 63 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 76682646115); нежитлової будівлі ("SPA-Wellnes" центр з басейнами) загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743826246115); будівлі готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743825646115); земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2,1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 333614246115).

Особами, які можуть отримати статус учасника справи, заявник вказав Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр управління нерухомістю», Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел», Акціонерне товариство «Банк Альянс».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (ідентифікаційний код 30439207), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” та введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (ідентифікаційний код 30439207).

Постановою суду від 27.12.2017 ТзОВ «Трускавецьінвест» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 31.10.2018 призначено ліквідатором ТзОВ «Трускавецьінвест» арбітражного керуючого Бондаренка В.А.

Справа № 914/1351/16 про банкрутство ТзОВ «Трускавецьінвест» перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2021 при розподілі заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/1351/16 (914/3795/21), головуючим суддею визначено суддю Артимовича В.М., в провадженні якого перебуває справа № 914/1351/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вілік Буд” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (ідентифікаційний код 30439207).

Подана на розгляд Господарського суду Львівської області до подання позовної заяви заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» в особі ліквідатора Бондаренка В.А. про забезпечення позову відповідає вимогам ст.139 ГПК України.

Частиною 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як стверджує заявник, ним буде подана до суду позовна заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, а також про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 138,139 ГІІК України.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» в особі ліквідатора Бондаренка В.А. про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст.140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник покликається на те, що майбутня позовна заява міститиме немайнові вимоги (про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника), а також майнові вимоги (про витребування майна з чужого незаконного володіння); задоволення майнових вимог вимагатиме примусового виконання, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову; захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти може застосовуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу; реалізоване на спірному аукціоні Майно боржника неодноразово відчужувалося і достатньо обґрунтовано припускається можливість його чергового відчуження без вжиття заходів забезпечення позову, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; накладення арешту на належне відповідачу-3 майно не призведе до обмеження його прав володіння та користування зазначеним майном, а лише тимчасово унеможливить розпорядження ним.

Так, у заяві зазначено, що з метою реалізації в ліквідаційній процедурі ТзОВ “Трускавецьінвест” належного боржникові майна для проведення розрахунків з кредиторами, організовано та проведено ряд аукціонів з продажу майна, за результатами яких належне боржникові майно вибуло з його власності. Зокрема, 28.12.2018 року відбулись торги у формі другого повторного аукціону з продажу майна банкрута - ТзОВ «Трускавецьінвест» (ідентифікаційний код 30439207) частинами.

Заявник вказує, що відповідно до протоколу № 10028122018/2 від 28.12.2018 року переможцем аукціону визначено ТзОВ «Міжнародний центр управління нерухомістю», яке придбало лот №10028122018/2, який складався з: нежитлової будівлі, /"SPA-Wellnes" центр з басейнами/, загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 Б; нежитлової будівлі (Спальний корпус санаторію "Женева") загальною площею 2451,8 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63; земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0.0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 63; будівлі готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 65; земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2,1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 65.

У заяві ліквідатор ТзОВ «Трускавецьінвест» зазначає, що 28.12.2018 між ТзОВ «Трускавецьінвест» та ТзОВ «МЦУН» укладено договір купівлі-продажу вказаного майна, та переможцем аукціону по лоту №10028122018/2 - ТзОВ «МЦУН» було на рахунок банкрута сплачено 8923262,40 грн. вартості реалізованого майна.

Також заявник зазначає, що 16.01.2019 покупцем ТзОВ «МЦУН» отримано свідоцтво на право власності вищезазначеного майна, яке посвідчено Скрипченко А.Д., приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області 16.01.2019 за реєстровим номером № 24.

Проте, ТзОВ “Трускавецьінвест” виявлено ряд порушень, допущених при організації та проведенні вказаних аукціонів з продажу майна боржника, у зв`язку з чим та з метою повернення реалізованого на цих аукціонах майна до ліквідаційної маси, ТзОВ “Трускавецьінвест” має намір звернутися до Господарського суду Львівської області з позовом до організатора аукціонів (Товарна Біржа «Компанія з продажу активів»), переможця аукціонів - ТОВ «МЦУН» про визнання відповідних аукціонів недійсними. ТзОВ “Трускавецьінвест” також має намір заявити позовні вимоги про витребування майна від особи, якій спірне майно на даний час належить на праві власності, а саме: Акціонерного товариства «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ліквідатор вказує, що є значна ймовірність того, що до моменту розгляду по суті позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння таке майно може бути в будь-який момент відчужене новим власником.

На думку заявника, невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. №ЕТ8 №5 (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Н. проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Відповідно до правового висновку Великої палати ВС, який наданий у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13, достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України “Про Вищу раду юстиції”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження” від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття зазначених заявником заходів забезпечення позову при розгляді спору про стягнення заборгованості суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права заявника будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені заявником, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу заявника.

Поряд з цим слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Також суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у разі звернення до суду з майновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 923/826/19).

Згідно з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України “Про виконавче провадження”, шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Заявником зазначається, що Акціонерне товариство «Банк Альянс» має можливість, в будь-який момент до прийняття судового рішення та набрання ним законної сили, відчужити майно на користь третіх осіб, чим мотивує власне достатньо обґрунтоване припущення відносно того, що майно, яке є у Акціонерного товариства «Банк Альянс» на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Також в обґрунтування цих обставин заявник покликається на те, що після реалізації майна на аукціонах з продажу майна боржника, відповідне майно неодноразово відчужувалося, внаслідок чого утруднюється його повернення до ліквідаційної маси.

Зокрема, як зазначається заявником та підтверджується наданими ним доказами, а також доказами, що наявні у справі № 914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест”, 28.12.2018 відбулись торги у формі другого повторного аукціону з продажу майна банкрута в межах справи № 914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест”.

Заявник зазначає, що: 1) відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289663388 від 10.12.2021 р. нежитлова будівля, Спальний корпус санаторію "Женева", загальною площею 2451.8 кв.м., що розташована за адресою Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 (РНОНМ 77738346115) після ТОВ «МЦУН», власником майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел» (ідентифікаційний код: 42775872). Станом на 10.12.2021 власником вказаного нерухомого майна є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506), підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 172, виданий 28.02.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: 456, виданий 03.05.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52092239 від 29.04.2020 10:00:29, приватний нотаріус Барбуляк Христина Миколаївна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., номер запису про право власності/довірчої власності: 36364678, дата, час державної реєстрації: 21.04.2020 12:33:48; 2) відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289663388 від 10.12.2021 земельна ділянка, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0.0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 63 (РНОНМ 76682646115) після ТОВ «МЦУН», власником майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел» (ідентифікаційний код: 42775872). Станом на 10.12.2021 р. власником вказаного нерухомого майна є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506), підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 172, виданий 28.02.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: 456, виданий 03.05.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52091883 від 29.04.2020 09:45:38, приватний нотаріус Барбуляк Христина Миколаївна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., номер запису про право власності/довірчої власності: 36364424, дата, час державної реєстрації: 21.04.2020 12:24:07; 3) відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289660636 від 10.12.2021 нежитлова будівля /"SPA-Wellnes" центр з басейнами/, загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 Б (РНОНМ 1743825646115) після ТОВ «МЦУН», власником майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел» (ідентифікаційний код: 42775872). Станом на 10.12.2021 власником вказаного нерухомого майна є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506), підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 172, виданий 28.02.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: 456, виданий 03.05.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52091031 від 29.04.2020 09:06:58, приватний нотаріус Барбуляк Христина Миколаївна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., номер запису про право власності/довірчої власності: 36363702, дата, час державної реєстрації: 21.04.2020 11:39:39; 4) відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289666289 від 10.12.2021 будівля готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 65 (РНОНМ 1743825646115) після ТОВ «МЦУН», власником майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел» (ідентифікаційний код:: 42775872). Станом на 10.12.2021 р. власником вказаного нерухомого майна є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506), підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 172, виданий 28.02.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: 456, виданий 03.05.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52091389 від 29.04.2020 09:23:36, приватний нотаріус Барбуляк Христина Миколаївна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., номер запису про право власності/довірчої власності: 36363944, дата, час державної реєстрації: 21.04.2020 11:56:55; 5) відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289660636 від 10.12.2021 р. земельна ділянка кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2.1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 65 (РНОНМ 333614246115) після ТОВ «МЦУН», власником майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Хотел» (ідентифікаційний код: 42775872). Станом на 10.12.2021 власником вказаного нерухомого майна є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (ідентифікаційний код:14360506), підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 172, виданий 28.02.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: 456, виданий 03.05.2019, видавник: Малаховська І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52091604 від 29.04.2020 09:33:52, приватний нотаріус Барбуляк Христина Миколаївна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл., номер запису про право власності/довірчої власності: 6364154, дата, час державної реєстрації: 21.04.2020 12:13:44.

Отже, після вибуття майна з власності заявника (боржника) на проведеному в межах справи про банкрутство аукціоні, таке майно тричі змінило власника, чим підтверджується достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому судом враховується, що правовий механізм реалізації захисту порушеного права шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння передбачає пред`явлення відповідного позову особою, яка є власником цього майна, яке вибуло з володіння власника поза його волею, до особи, у володінні якої це майно фактично перебуває.

Таким чином, відчуження об`єкта нерухомого майна особою, до якої заявлено позов про витребування цього майна з незаконного володіння, призведе до неможливості ефективного реального захисту прав позивача та їх поновлення зазначеним шляхом.

За наведених мотивів вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, витребування якого є предметом позову, а також встановлення реєстраторам заборони вчиняти будь-які реєстраційні дій щодо цього нерухомого майна, є адекватними, розумними і співмірними з заявленими позовними вимогами заходами забезпечення позову, які спроможні забезпечити ефективний захист та поновлення прав особи, яка звернулась до суду з таким позовом.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду від 27.08.2019 у справі № 910/608/19.

Подібні за змістом висновки містяться також в постанові Касаційного господарського суду від 26.02.2019 року у справі № 914/1353/16, якою залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про вжиття заходів забезпечення віндикаційного позову ліквідатора боржника шляхом накладення арешту на майно та заборони вчинення щодо майна будь-яких реєстраційних дій, з метою недопущення можливості вчинення неправомірних дій щодо спірного майна і забезпечення реального виконання судового рішення.

Враховуючи наведені обставини, невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення господарського суду (в разі задоволення позовних вимог), оскільки, як свідчать матеріали справи, відбувався неодноразовий перехід права власності на спірне нерухоме майно.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що засоби забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, є адекватними, тобто відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, а також є пов`язані з предметом майбутніх позовних вимог, співмірними із вимогами, що будуть заявлені позивачем, і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Їх вжиття не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, а невжиття судом зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу до забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, встановивши наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку, що така заява підлягає до задоволення.

З огляду на те, що запропоновані заходи забезпечення позову не позбавляють права володіти та користуватися спірним нерухомим майном та земельними ділянками, відтак відсутні ризики спричинення збитків та/або інших витрат таким забезпеченням, а тому суд не вживає заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» в особі ліквідатора Бондаренка В.А. про забезпечення позову (вх. № 4130 від 13.12.2021) задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

2.1. Накласти арешт на:

- нежитлову будівлю (спальний корпус санаторію "Женева") загальною площею 2451,8 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 77738346115);

- земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0,0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 76682646115);

- нежитлову будівлю ("SPA-Wellnes" центр з басейнами) загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743826246115);

- будівлю готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743825646115);

- земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2,1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 333614246115).

2.2. Заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (суб`єктами, уповноваженими на вчинення реєстраційних дій), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо:

- нежитлової будівлі (спальний корпус санаторію "Женева") загальною площею 2451,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 77738346115);

- земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0006, загальною площею 0,0934 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 76682646115);

- нежитлової будівлі ("SPA-Wellnes" центр з басейнами) загальною площею 7228,6 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 63 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743826246115);

- будівлі готельного корпусу № 4 (літера за планом земельної ділянки «А» № 7), загальна площа 6208,2 кв.м., розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1743825646115);

- земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:02:001:0008, загальною площею 2,1472 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, що розташована за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вулиця Суховоля, земельна ділянка 65 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 333614246115).

3. Відповідно до ст.144 ГПК України, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест” (вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 30439207).

Боржник: Акціонерне товариство “Банк Альянс” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Артимович В.М.