Ухвала суду № 101911439, 15.12.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.12.2021 Справа№914/3401/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши

заяву:ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ,про:забезпечення позову.У справі за позовом:ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ,до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Холдінг», м. Львів,до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Менеджмент ЛТД», м. Львів,про: - визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 05-07/21 від 05.07.2021, в частині надання згоди директору на розпорядження майном; - визнання недійсним Акту приймання-передачі вкладу у негрошовій формі до статутного капіталу від 01.09.2021.Представників сторін не викликались (не повідомлялись).1. Судові процесуди.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Холдінг» та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Менеджмент ЛТД» про

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Фонтан Холдінг», оформленого протоколом № 05-07/21 від 05 липня 2021 року, в частині надання згоди директору ТзОВ «Фонтан Холдінг» на розпорядження належним Товариству майном, а саме: нежитловим приміщення банку №29 (1-й поверх літера А) торгівельного центру, площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23867551101; адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, пл. Незалежності (Київський район) будинок 1, на умовах визначених на власний розсуд, дтя формування статутного капіталу у ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД»;

- визнання недійсним Акту приймання-передачі вкладу у негрошовій формі до статутного капіталу ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» від 01 вересня 2021 року, згідно якого ТзОВ «Фонтан Холдінг» передало, а ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» прийняло у власність вклад до статутного капіталу у негрошовій формі, а саме: 24/5000 частки нежитлового приміщення банку № 29 (1-й поверх літера А) площею 88,5 кв.м., торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23867551101).

1.2. Ухвалою суду від 14.12.2021 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.01.2022.

1.3. Також, 13.12.2021 до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, а саме: 24/5000 частки нежитлового приміщення торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23867551101).

1.4. Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

2. Позиція заявника.

2.1. Позовні вимоги та необхідність забезпечення позову обґрунтовується наступним: Відповідач є учасником ТзОВ «Фонтан Холдінг» з часткою 50 % статутного капіталу. Окрім нього, учасником товариства є громадянин України ОСОБА_2 , з часткою 50 % статутного капіталу. Позивач є громадянином Німечинни, українською мовою у достатній мірі не володіє.

05 липня 2021 року відбулись загальні збори учасників ТзОВ «Фонтан Холдінг». Вказані збори велись англійською мовою. При його сктаданні в протокол вносились відомості про хід зборів та прийняті рішення англійською та українською мовами.

Позивачем виявлено, що під час складання протоколу рішення, яке виносилось на голосування та було прийнято по питанню 3 порядку денного, викладене українською мовою, відрізняється від англійського варіанту та від того, що був фактично озвучений.

Згодом, Позивач дізнався, що на підставі цього Протоколу (викладеного в ньому рішення по третьому питанню порядку денного), Відповідач - ТзОВ «Фонтан Холдінг» передав ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» належне йому на праві власності майно до статутного капіталу за актом прийому-передачі. При цьому, єдиним керівником та одночасно директором ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» є ОСОБА_2 , який одночасно є директором та учасником ТзОВ «Фонтан Холдінг».

Вважає, що вказані дії Відповідачів, спрямовані на відчуження нерухомого майна є незаконними, здійсненими з порушенням правил добросовісності та такими, що порушують його корпоративні права на управління ТзОВ «Фонтан Холдінг». Зокрема, Позивач стверджує, що не голосував за надання згоди директору Товариства (який є другим учасником Товариства) на розпорядження нерухомим майном, що належить ТзОВ «Фонтан Холдінг».

2.2. Оскільки Позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення не вимагатиме примусового виконання, а тому у даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у сктаді суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.

2.3. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують доводи Позивача про те, що Відповідачами були вчинені дії по відчуженню майна ТзОВ «Фонтан Холдінг» - нежитлового приміщення банку № 29 (1-й поверх літера А) торгівельного центру, площею 88,5 кв.м., адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, пл. Незалежності (Київський район), будинок 1 та існує загроза реєстрації Відповідачем 2 за собою права власності та подальшого відчуження зазначеного майна на користь інших осіб.

Враховуючи зазначені обставини, у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи вищезазначене нежитлове приміщення, яке належало ТзОВ «Фонтан Холдінг», буде зареєстроване за ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» і в подальшому відчужене на користь інших осіб, Позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.

2.4. У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 139 ГПК України просимо суд не застосовувати до Позивача зустрічне забезпечення, оскільки заходи забезпечення позову не спричиняють збитків Відповідачам.

3. Позиція суду.

3.1. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.2. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

3.3. Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Статтею 31-1 цього Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для посадових осіб, зокрема, органів державної влади, судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису (частина 3 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

3.4. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Предметом спору у цій справі є: визнання недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача 1, в частині надання згоди директору ТзОВ «Фонтан Холдінг» на розпорядження належним Товариству майном, а саме: нежитловим приміщення банку № 29 (1-й поверх літера А) торгівельного центру, площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23867551101; адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, пл. Незалежності (Київський район) будинок 1, на умовах визначених на власний розсуд, для формування статутного капіталу у ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД»; та визнання недійсним Акту приймання-передачі вкладу у негрошовій формі до статутного капіталу ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» від 01 вересня 2021 року, згідно якого ТзОВ «Фонтан Холдінг» передало, а ТзОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» прийняло у власність вклад до статутного капіталу у негрошовій формі, а саме: 24/5000 частки нежитлового приміщення вищевказаного об`єкту нерухомого майна.

Підставою позову є зокрема те, що позивач не мав волі на погодження спірного рішення в частині надання згоди директору відповідача 1 на розпорядження належним товариству майном, а саме: нежитловим приміщення банку №29 (1-й поверх літера А) торгівельного центру, площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23867551101; на умовах визначених на власний розсуд, для формування статутного капіталу відповідача 2. Вказане, як зазначає позивач випливає з того, що англійський текст протоколу, питання 3 порядку денного, містив інформацію про надання згоди на управління майном, а український текст протоколу, по питанню 3 порядку денного, - «… розпорядження майном …» та « … для формування статутного капіталу у ТОВ «Проперті Менеджмент ЛТД». Так, заявник вказує, що в протоколі викладеному англійською мовою, по питанню 3 порядку денного, згадки про формування статутного капіталу ТОВ «Проперті Менеджмент ЛТД» взагалі немає, а текст щодо управління майном Товариства – відповідача 1, перекладено на українську мову – як розпорядження майном. Також, з оскарженого Акту приймання-передачі від 01.09.2021 позивач вказує, що дізнався про передачу відповідачем 1 у власність відповідачу 2 вище вказаного нерухомого майна без достатньої на це правової підстави, адже позивач не головував за прийняте рішення, на підставі якого було передано нерухоме майно.

Також, судом з`ясовано, що нерухоме майно – 24/5000 частки нежитлового приміщення № 29 (1-й поверх літера А) торгівельного центру, площею 88,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23867551101 набуто відповідачем 1 на підставі договору купівлі-продажу № 776 від 17.05.2016 про, що внесено відомості до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, суд дійшов до висновку, що кінцевою метою позову у даній справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Холдінг», шляхом повернення частини нерухомого майна у власність ТзОВ «Фонтан Холдінг», яке за спірним рішенням та актом вирішено передано у власність відповідача 2.

3.5. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення заяви позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, та у постанові цієї ж палати від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.

3.6. За вказаних умов, здійснивши аналіз обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням розумності, адекватності, співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, враховуючи, що обрані заявником заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник тому, що такі обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, суд дійшов висновку задовольнити подану заяву частково та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, а саме: 24/5000 частки нежитлового приміщення торгівельного центру за адресою: місто Одеса, площа Незалежності, будинок № 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23867551101) (1-й поверх літера А) площею 88,5 кв.м. Також, суд звертає увагу на тому факті, що заявником у поданій заяві не чітко визначено частини приміщення, тому суд вважає за необхідне уточнити вказані ідентифікаційні дані частини приміщення щодо якого накладається заборона на вчинення реєстраційних дій.

3.7. Разом з тим, суд зазначає, що заходи забезпечення позову є у всякому випадку тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору, тому у випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідачі не позбавлені можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.

Станом на момент постановлення даної ухвали судом у даній справі не вирішено спір по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № 5096/21 від 13.12.2021) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, а саме: 24/5000 частки нежитлового приміщення торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23867551101) (1-й поверх літера А) площею 88,5 кв.м.

3. У задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ).

Боржниками за цією ухвалою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Холдінг» (адреса: 79009, м. Львів, пр. Чорновола, 45-А, корпус 1; ідентифікаційний код 40425845).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проперті Менеджмент ЛТД» (адреса: 79009, м. Львів, пр. Чорновола, 45-А, корпус 1; ідентифікаційний код 44291403).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання в передбаченому законом порядку, протягом трьох років з дати її прийняття.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Трускавецький В.П.