Рішення № 101910739, 14.12.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.2021р. Справа №905/1384/21

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237)

до відповідача: Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941)

про стягнення 108390 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Мирноградвугілля», м.Мирноград про стягнення штрафу в розмірі 108390 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагонах №60400561, №60427671, №62486105 визначена Державним підприємством «Мирноградвугілля» у накладній №53791265, не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки попутною станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці та станцією призначення Світлодарське Донецької залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 108390 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1384/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Державне підприємство «Мирноградвугілля» було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №905/1384/21 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №8532301414685.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

01.11.2021р. на адресу суду від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №6 станції Синельникове І Придніпровської залізниці (скріплено ЕЦП).

Подання цього клопотання обумовлено допущенням механічної помилки під час формування матеріалів позову та представлення суду тільки витягу з паспорту ваг.

Враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд враховує наведений документ при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням їх змісту.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 25.08.2021р. та її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Приймаючи до уваги вищенаведене, розгляд справи здійснюється у строк, який перевищує встановлений ст.248 Господарського процесуального кодексу України, проте, відповідає критеріям розумності строку розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 37 вказаного Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2021р. Державним підприємством «Мирноградвугілля» зі станції Покровськ Донецької залізниці на станцію Світлодарське Донецької залізниці було направлено за залізничною накладною №53791265, зокрема, у вагонах №60400561, №60427671, №62486105 вантаж – вугілля кам`яне (вантажоодержувач - Вуглегірська ТЕС).

Крім того, накладна №53791265 від 03.04.2021р. містила наступну інформацію:

- маса вантажу у вагоні №60400561 – 70000 кг, №60427671 – 70000 кг, №62486105 – 70000 кг (відомість вагонів);

- спосіб визначення маси – на вагонних вагах (100 т) заводський №0282 (п.26);

- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) – вантажовідправником (п.28).

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відтак, з оформленням та підписанням накладної №53791265 від 03.04.2021р. Державне підприємство «Мирноградвугілля» засвідчило, що маса вантажу (нетто) у вагоні №60400561 становила 70000 кг, у вагоні №60427671 – 70000 кг, у вагоні №62486105 – 70000 кг.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу приписів п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ст.86 наведеного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом заявником повинно бути доведено, що визначена відповідачем у накладній №53791265 від 03.04.2021р. маса вантажу у вагонах №60400561, №60427671, №62486105 не відповідала дійсній масі вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин – невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Як встановлено судом, під час прибуття вагонів №60400561, №60427671, №62486105 на попутну станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, останньою була проведена перевірка маси вантажу у вказаних вагонах, за результатами якої виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №53791265 від 03.04.2021р., внаслідок чого, 04.04.2021р. здійснено відчеплення вказаних вище вагонів від групової відправки та переважування вантажу, який слідував, що відображено в комерційному акті №453603/8 від 04.04.2021р.

Згідно із цим комерційним актом контрольне переважування вагонів №60400561, №60427671, №62486105 здійснювалось на справних 150 т тензометричних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці зав. №010; за результатами переважування виявилось наступне:

1) вагон №60400561: брутто – 96950 кг, тара – 22500 кг, нетто – 74450 кг, що більше ваги, зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 4450 кг;

2) вагон №60427671: брутто – 96450 кг, тара – 22200 кг, нетто – 74250 кг, що більше ваги, зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 4250 кг;

3) вагон №62486105: брутто – 98450 кг, тара – 23400 кг, нетто – 75070 кг, що більше ваги, зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 5050 кг.

Одночасно, за змістом вказаного комерційного акту навантаження в вагонах вище бортів на 0,1 м шапкоподібне; вантаж ущільнено катком; маркування відсутнє; виїмок та поглиблень не виявлено; вагони мають глухі торцеві стінки, люка щільно закриті, течі вантажу немає, вагони технічно справні. Посада начальника вантажного району в штатному розкладі на станції Синельникове-1 відсутня.

Відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, комерційні акти повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційних актів й інших працівників залізниці.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17, від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.

Комерційний акт на попутній станції підписаний наступними особами: ДС Боровиком Н.В. (посадова інструкція «начальника станції (по станції Синельникове-1 (І класу)»), ДСЗ Чайкою О.Є. (наказ №21 від 12.02.2021р. про призначення відповідних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, посадова інструкція «заступника начальника станції (по станції Синельникове-1 (І класу»), комерційним агентом Трусько Н.Л. (посадова інструкція «агента комерційного» станції Синельникове-1); на станції призначення: комерційними агентами Кочубей О.О. (згідно наказу №212 від 25.03.2019р. уповноважена на підписання комерційного акту в разі відсутності начальника станції (наказ №25-РЦХ/к-ос від 03.03.2021р., зі змісту якого вбачається перебування начальника станції Світлодарське Жук О.В. у відпустці з 29.03.2021р. по 24.04.2021р.), Ковалькова Н.О. (згідно наказу №212 від 25.03.2019р. уповноважена на підписання комерційного акту в разі відсутності у штатному розписі станції по посади начальника вантажного двору), ОСОБА_1 (посадова інструкція «агента комерційного» станції Світлодарське).

За висновками суду, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційний акт №453603/8 від 04.04.2021р. підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку п.п.10, 12 Правил складання актів та вважається таким, що складений з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Крім того, судом враховано, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, в комерційному відношенні без порушень. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладній саме відправником. При цьому, Державним підприємством «Мирноградвугілля» всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено наявності обставин оскарження відправником відомостей, які відображені у комерційному акті.

В той же час, зважування маси вантажу у вагонах №60400561, №60427671, №62486105 на попутній станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 т тензометричних вагах цієї станції (огляд-повірка 03.02.2021р.).

Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Синельникове І Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 29.09.2006р.; міжповірочний інтервал ЗВВТ – 6 місяців (03.11.2020р.); інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ – 3 місяця (03.02.2021р.), відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто, ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що станом на дату складання комерційного акту №453603/8 від 04.04.2021р. засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.

Разом з цим, п.12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Як вбачається зі змісту комерційного акту №453603/8 від 04.04.2021р., у розділі «Є» останнього наявна така відмітка: «Вагони №60400561, №60427671, №62486105 прибули 09.04.2021р. в 23-10 год. по досилці №53791265 від 03.04.2021р. та видані 09.04.2021р. згідно документу», яка засвідчена штемпелем залізниці призначення.

Зазначення таких відомостей у розділі «Є» комерційного акту обумовлене навантаженням вагонів групової відправки понад їх вантажопідйомність, їх відчепленням на попутній станції з метою перевантаження надлишку, оформлення досилочних дорожніх накладних №46483533, №46483582, №46483558 та відправлення вагонів навантаженням згідно з п.24 накладних (а.с.21 – 23).

Таким чином, комерційний акт №453603/8 від 04.04.2021р. за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Як вказує позивач та проти чого відповідач в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №60400561, №60427671, №62486105 становила 7226 грн, внаслідок чого з урахуванням приписів ст.118 Статуту залізниць України розмір штрафу становить 108390 грн (7226 * 3 * 5).

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення штрафу в сумі 108390 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2270 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (036800, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 108390 грн, а також судовий збір в сумі 2270 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.12.2021р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця