Рішення № 101905898, 15.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2021

м. Одеса

Справа № 522/21642/21

Провадження № 2-а/522/478/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого – судді Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

1.10.11.2021 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Позивач просить скасувати постанову ПН МОД 006667 від 04.11.2021 про накладення адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

2.Ухвалою від 11.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

3.07.12.2021 відповідач подав відзив.

4.Позивач отримав відзив на позов 10.12.2021, що підтверджується даними про поштове відправлення. Відповідь на відзив не подано.

5.Позивач обгрунтовує позов тим, що він є громадянином Афганістану, прибув на територію України в пошуках притулку. ОСОБА_2 двічі звертався із заявою про надання захисту в Україні (24.05.2021 та 04.11.2021). В день, коли він вдруге звернувся із заявою про визнання біженцем, тобто 04.11.202, відповідачем було прийнято заяву та відразу складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил перебування іноземців в Україні (проживання без документів) та винесено постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки в постанові зазначено, що ОСОБА_2 незаконно проживає на території України з 22.05.2018. Проте не враховано, що ОСОБА_2 оскаржував до суду рішення ГУ ДМС в Одеській області від 07.06.2021 щодо відмови у прийнятті заяви про визнання біженцем. Крім того, вдруге 04.11.2021 він звернувся і з заявою про визнання біженцем та був документований довідкою про звернення за захистом від 04.11.2021.

6.Відповідач проти позову заперечив. У письмовому відзиві зазначає, що ОСОБА_2 в 2015 році звертався з заявою про визнання біженцем. Рішенням ДМС України від 30.07.2015 йому відмовлено у наданні такого статусу. Це рішення оскаржено іноземцем до суду, у задоволенні позову відмовлено. 24.05.2021 позивач повторно звернувся з заявою про визнання біженцем та листом ГУ ДМС в Одеській області від 07.06.2021 відмовлено. Позивач оскаржив відмову до суду, проте ухвалою від 19.10.2021 його позов залишено без розгляду. 04.11.2021 звертається у третє з заявою про визнання біженцем. Заява була прийнята до розгляду, а позивачу видано довідку про звернення за захистом від 04.11.2021.

7.Враховуючи, що позивач проживав на території України без відповідних дозвільних документів, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. В діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, оскільки він проживав на території України без дозвільних документів. Вищевказаний протокол та постанову позивач отримав та підписав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

8. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Афганістану.

9.05.03.2015 ОСОБА_2 звернувся з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

10.Рішенням ДМС України № 414-15 30.07.2015 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

11.Зазначене рішення оскаржено в судовому порядку. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 (справа № 815/5979/15), залишеною без змін судом апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовлено.

12.24.05.2021 ОСОБА_2 повторно звернувся до ГУ ДМС в Одеській області із заявою про визнання біженцем.

13.Листом ГУ ДМС в Одеській області від 07.06.2021 повідомлено про зіставлення відомостей, наведених у заяві від 05.03.2015 та у матеріалах особової справи, що перебуває на обліку територіального органу ДМС. Зазначено, що у разі відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа повинна залишити територію України у встановлений строк.

14. ОСОБА_2 оскажив відмову, надану листом від 07.06.2021 до Одеського окружного адміністративного суду (справа № 420/15443/21). Ухвалою від 19.10.2021 позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною нявкою позивача.

15.04.11.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про визнання його біженцем.

16.04.11.2021 йому видано довідку про звернення за захистом № 012914 (дійсна до 04.12.2021). В довідці зазначено, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває шість неповнолітніх дітей.

17.Згідно з протоколом від 04.11.2021 о 16.00 год. за адресою АДРЕСА_1 виявлений гр. Афганістану ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання з 22.05.2018, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 203 КУпАП.

18.Також 04.11.2021 ГУ ДМС України в Одеській області складено постанову ПН МОД №006667 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу 1700 грн. у постанові зазначено, що 04.11.2021 подано заяву у сфері міжнародного захисту. Особа є порушником ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Вчинене є порушенням ст. 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

19.Предметом оскарження є рішення суб`єкта владних повноважень, який іноземного громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності, а його підставами – неврахування, що на час притягнення до адміністративної відповідальності іноземець мав документ, що засвідчує законність перебування особи на території України.

20.Відповідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

21.Статтею 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

22.Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

23.Відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні є проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

24.З матеріалів справи вбачається, що відносно гр. Афганістану ОСОБА_2 встановлено, що він проживав на території України без документів, які надавали б йому право проживання в Україні. Вчинене кваліфіковано як порушення ст. 203 КУпАП та ст. 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», яка визначає порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. На підставі ч.1 ст. 203 КУпАП складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та постанову про накладення адміністративного стягненя.

25.Так, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначаються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

26.Статтею 4 цього Закону визначено вичерпний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Зокрема, однією з таких є визнання іноземців або осіб без громадянства біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, тоді вони вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

27.Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

28.З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2021 ОСОБА_2 прибув до територіального органу ДМС з метою подання заяви у сфері міжнародного захисту. В цей день йому було видано Довідку про звернення за захистом в Україні № 012914 (дійсна до 04.12.2021).

29.При цьому, не зважаючи на те, що станом на 04.11.2021, громадянин Афганістану вже мав відповідну довідку, того ж дня 04.11.2021 було складено протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 203 КУпАП (проживання на території України без довільних документів) та постановою від 04.11.2021 притягнуто до адміністративної відповідальності.

30.Отже, фактично на час винесення оскаржуваної постанови у громадянин Афганістану були правові підстави перебувати на території України. Судом не встановлено вини в діях іноземного громадянина.

31.Крім того, оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови суд бере до уваги й таке. Вирішуючи питання про притягнення іноземного громадянина до юридичної відповідальності та застосовуючи відповідне стягнення, суб`єкт владних повноважень обмежився лише тим, що гр. Афганістану ОСОБА_2 порушив стаття 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», яка визначає порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Разом з тим, стаття 5 зазначеного Закону містить 7 (сім) частин. Тобто, відповідач повинен був зазначити чітко норму закону, що порушена. Зазначене узгоджується з принципом «правової визначеності», що неодноразово тлумачився в судовій практиці Європейського Суду з прав людини та включає такі складові як «якість», «доступність» та «передбачуваність» закону.

32.На таких вимогах до закону як «доступність», «передбачуваність» та «зрозумілість» (громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади у здійснення громадянами своїх прав) наголошено також у низці інших рішень ЄСПЛ, зокрема «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства», п. 37; «Мелоун проти Об`єднаного Королівства» п. 66; «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції», п. 75; «Аманн проти Швейцарії», п. 50 та 56.

33.Передбачуваність її застосування – має місце, якщо її формулювання є достатньо чіткими з урахуванням специфіки відповідних суспільних відносин, зокрема статусів їхніх учасників, щоб дати змогу учасникам суспільних відносин передбачити в розумних межах у світлі особливостей конкретних обставин наслідки, що може потягти за собою те чи інше їх діяння; наявність гарантій проти її свавільного застосування, тобто національне законодавство повинно давати приватним особам належне уявлення про обставини та умови, за яких представники влади мають повноваження вдатись до заходів, що зачіпають права приватних осіб.

34.Вимогам передбачуваності оскаржувана постанова не відповідає, оскільки не дає чіткого розуміння за які саме діяння, передбачені 5 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особу притягнуто до відповідальності.

35.З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 20, 72-78, 90, 159, 241-246, 255, 288 КАС України, ст. ст. 3, 55 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву громадянина Афганістану ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову ПН МОД 006667 від 04.11.2021 про накладення адміністративного стягнення на громадянина Афганістану ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.12.2021.

Суддя Х.С. Ярема