
Харківський районний суд Харківської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
Справа № 227/34/21
Провадження № 2 /635/2075/2021
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді – Карасави І.О.,
секретаря судового засідання - Панаса О.С.,
учасники справи:
позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»,
представник позивача – Бобренко Олександр Станіславович, ОСОБА_1 ,
відповідач – ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі- відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 180 670,37 гривень, а також судові витрати у розмірі 2 710,06 гривні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Акціонерним Товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22038000205205 від 28 жовтня 2019 року. Відповідно до кредитного договору, банк встановлює позичальнику кредитний ліміт, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. Відповідно до інформації про умови кредитування, сума виданого кредиту – 74 772,00 гривень, датою надання кредиту є 28 жовтня 2019 року, кінцевою датою погашення є 28 жовтня 2024 року, строк користування кредитом - 60 місяців. У порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 13 листопада 2020 року становить 100 698,80 гривень.
Також у позовній заяві зазначив, що між Акціонерним Товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 було укладено ще один договір про встановлення кредитного ліміту № 26203000451523 від 28 листопада 2019 року. Відповідно до Кредитного договору банк встановлює позичальнику кредитний ліміт, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит та плату за користування кредитом. Відповідно до інформації про умови кредитування, сума виданого кредиту – 50 000,00 гривень, датою надання кредиту є 28 листопада 2019 року, кінцевою датою погашення є 27 листопада 2020 року, строк користування кредитом - 12 місяців. У порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Кредитним договором від 28 листопада 2019 року, яка станом на 13 листопада 2020 року становить 79 971, 57 гривень.
Враховуючи викладене, загальна заборгованість за вищевказаними кредитними договорами ОСОБА_2 , станом на 13 листопада 2020 року перед банком становить 180 670,37 грн.
Будь-яких заяв та клопотань в ході проведення судового розгляду від відповідача не надходило.
Рух справи
06 січня 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Добропільського міського суду Донецької області від 28 січня 2021 року справу за позовною заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Харківського районного суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2021 року вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду, відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, у разі нявки відповідача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив суд про причини неявки та не подав відзив, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 28 жовтня 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22038000205205 (а.с. 5).
Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з Умовами кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - у розмірі 74 772,00 гривень, строк кредитування – 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту – 28 жовтня 2024 року. Крім того, встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту з 28 жовтня 2019 року по 27 лютого 2021 року 5,00% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість - 0,001% річних, на прострочену заборгованість – 56,0 % річних.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 22038000205205, проведеного станом на 13 листопада 2020 року (а.с. 17), заборгованість становить 100 698,80 гривень, що складається з: 74 510,67 гривень - залишок простроченого кредиту, 17,93 гривень залишок прострочених відсотків, 26 170,20 гривень залишок прострочених комісій.
Також, судом встановлено, що 28 листопада 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 було укладено ще один кредитний договір № 26203000451523 (а.с. 8). Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з Умовами кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, банк надає клієнту грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - у розмірі 50 000,00 гривень, строк кредитування – 12 місяців. Крім того, встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту 2,00% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість - 0,001% річних, на прострочену заборгованість – 56,0 % річних.
З наданого позивачем розрахунку за договором № 26203000451523, проведеного станом на 13 листопада 2020 року (а.с. 15), заборгованість становить 79 971,57 гривень, що складається з: 50 000,00 гривень - залишок простроченого кредиту, 22 192,01 гривень залишок прострочених відсотків, 7 779,56 гривень залишок прострочених комісій.
Банк зобов`язання за договороми про укладення кредитного ліміту № 22038000205205 та № 26203000451523 виконав в повному обсязі, про свідчить, зокрема розпизка про отримання картки від 28 жовтня 2019 року(а.с.7).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Приписами частини 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В частини 1 статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як зазначено в статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що у підписаному відповідачем кредитному договорі №22038000205205 від 28 жовтня 2019 року встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту- 5,00% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість - 0,001% річних, на прострочену заборгованість – 56,0 % річних. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту у розмірі 74 510,67 гривень (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 17,93 грн. та залишок прострочених комісій у сумі 26 170,20 грн. Вищевказані умови також були підписані ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору та розписки про отримання картки (а.с.5-7).
Таким чином суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також плату за залишок прострочених комісій.
З розрахунку заборгованості за договором №22038000205205 від 28 жовтня 2019 року (а.с. 17-19), проведеного станом на 13 листопада 2020 року, судом встановлено наявність заборгованості у сумі 100 698, 80 гривень, що складається з: 74 510,67 гривень - залишок простроченого кредиту, 17,93 гривень залишок прострочених відсотків, 26 170,20 гривень залишок прострочених комісій.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога банку щодо стягнення залишку простроченого кредиту підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 є споживачем банківських послуг та заборгованість за кредитним договором №22038000205205 від 28 жовтня 2019 року, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 74 510,67 гривень, яка станом на момент розгляду справи у суді не погашена.
Суд вважає, оскільки при зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків та дату за пропуск платежів, банк посилається на те, що їх нарахування передбачено кредитним договором №22038000205205 від 28 жовтня 2019 року, який підписаний відповідачем, наявні підстави вважати, що сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом та розмір комісії, а тому вимога щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 17,93 грн. та 26 170,20 грн. плати за залишок прострочених комісій підлягає задоволенню, оскільки кошти в добровільному порядку не повернуті.
Також, судом встановлено, що у кредитному договорі №26203000451523 від 28 листопада 2019 року встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту- 2,00% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість - 0,001% річних, на прострочену заборгованість – 56,0 % річних. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту у розмірі 50 000,00 гривень (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 22 192,91 грн. та залишок прострочених комісій у сумі 7 779,56 грн. Вищевказані умови також були підписані ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору (а.с.8).
Таким чином суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також плату за залишок прострочених комісій.
З розрахунку заборгованості за договором №26203000451523 від 28 листопада 2019 року (а.с. 15-16), проведеного станом на 13 листопада 2020 року, судом встановлено наявність заборгованості у сумі 79 971, 57 гривень, що складається з: 50 000,00 гривень - залишок простроченого кредиту, 22 192,01 гривень залишок прострочених відсотків, 7 779,56 гривень залишок прострочених комісій, яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що вимога банку щодо стягнення залишку простроченого кредиту підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 є споживачем банківських послуг та заборгованість за кредитним договором №26203000451523 від 28 листопада 2019 року, а саме заборгованість за простроченим тілом кредиту у сумі 50 000,00 гривень, яка станом на момент розгляду справи у суді не погашена
Суд вважає, оскільки при зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків та комісії за пропуск платежів, банк посилається на те, що їх нарахування передбачено кредитним договором №26203000451523 від 28 листопада 2019 року, який підписаний відповідачем, наявні підстави вважати, що сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом та розмір комісії, а тому вимога щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 22 192,01 грн. та 7 779,56 грн. плати за залишок прострочених комісій підлягає задоволенню, оскільки докази добровільної сплати відповідачем зазначених сум суду не надані.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та те, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника ОСОБА_2 загальної суми заборгованості за кредитним договором№22038000205205 від 28 жовтня 2019 року та за кредитним договором №26203000451523 від 28 листопада 2019 року у загальному розмірі 180 670,37 гривень.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження погашення відповідачем станом на момент розгляду справи суми основного боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та стягнення суми заборгованості за простроченими відсотками відповідно до договору надання банківських послуг.
Щодо розподілу судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред`явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 710,06 грн (а. с. 4 ) - платіжне доручення). Оскільки суд повністю задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 710,06 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором №22038000205205 від 28 жовтня 2019 року та за кредитним договором №26203000451523 від 28 листопада 2019 року в сумі 180 670 (сто вісімдесят тисяч шістсот сімдесят) гривень 37 (тридцять сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 710,06 (дві тисячі сімсот десять) гривень 06 (шість) копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Код ЄДРПОУ 14352406) місцезнаходження: 01033, м. Київ вул. Жилянська, буд. 32.
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя І.О. КАРАСАВА
Судове рішення № 101900535, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 10.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/34/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: