Рішення № 101894462, 08.12.2021, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1905/21

Провадження № 2/601/666/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/1905/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП,

за участю представника позивача - адвоката Цьвока Б.Г.,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди, в якому просить стягнути із відповідача на його користь 23 853 грн. 74 коп. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на лікування; 4 093 грн. 20 коп. страхового відшкодування пов`язаного із тимчасовою втратою працездатності;

1 397 грн. 23 коп. страхового відшкодування пов`язаного з моральною шкодою

та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Цьвок Б.І. позов підтримав та пояснив, що 10 серпня 2020 року близько 21 год. 48 хв. на автодорозі Доманово (на м. Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на м. Бухарест) відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «DAEWOO Nexia», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 .. Позивач ОСОБА_1 внаслідок даної ДТП отримав тілесні ушкодження. 11.08.2020 за фактом настання даної ДТП внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210120000303 по ч. 1 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування. 31.12.2020 за результатами проведеного досудового розслідування по факту вищезазначеної ДТП, за наслідками якої вбачаються ознаки злочину, за який передбачена відповідальність ст. 286 КК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12020210120000303 з підстав, що передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 станом на 10.08.2020 року застрахована у ПАТ "СК "Еталон" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО46155б8, діючим на 10.08.2020 року. Позивач ОСОБА_1 має всі підстави для відновлення свого порушеного права і одержання грошової компенсації за спричинену йому шкоду. Оскільки відповідальність водія за спричинену шкоду третім особам є застрахована, позивач вирішив відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за спричинену шкоду у вигляді страхового відшкодування саме від відповідача. Позивач вирішив спочатку у досудовому порядку спробувати отримати належне йому страхове відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду та надіслав заяву на виплату страхового відшкодування від 11.11.2020 року із додатками з вимогою виплатити страхове відшкодування пов`язане із витратами на лікування в сумі 45538,74 грн., заяву на виплату страхового відшкодування пов`язане із тимчасовою втратою працездатності в сумі 4093,20 грн. та заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування пов`язане із моральною шкодою в сумі 2481,60 грн.. Відповідач частково сплатив страхове відшкодування пов`язане із витратами на лікування - 21685,00 грн. та пов`язане із заподіяною моральною шкодою - 1084,37 грн.. Таким чином, відповідач безпідставно та незаконно відрахував від сум належного страхового відшкодування пов`язаного із витратами на лікування 23 853,74 грн. та страхового відшкодування пов`язаного із заподіяною моральною шкодою - 1 397,23 грн., а також не виплатив страхове відшкодування, пов`язане із втратою працездатності - 4093,20 грн., чим порушив законні права та інтереси позивача, не виплативши у повному обсязі належне страхове відшкодування ОСОБА_1 .. Шкоду ОСОБА_1 завдано джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 12020210120000303 від 31 грудня 2020 року. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та підлягає відшкодуванню. Страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - ОСОБА_2 була застрахована у встановленому законом порядку в ПАТ «Страхова компанія «Еталон», то обов`язок відшкодувати шкоду, завдану позивачу, у межах встановленого ліміту відповідальності покладається на відповідача, як на страховика. Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Кременецькій районній комунальній лікарні, де йому надавалась медична допомога та проводились хірургічні операції. При поданні до відповідача заяви про страхове відшкодування пов`язане із витратами на лікування були надані оригінали доказів на підтвердження витрат на загальну суму 45538 грн. 74 коп., відповідачем було відшкодовано тільки 21 685 грн., що порушило права позивача, яке виражається у недоотриманні 23 853 грн. 74 коп. належного ОСОБА_1 страхового відшкодування. На час ДТП 10.08.2020 року позивач був безробітним та мінімальна заробітна плата становила 4723 грн. Відповідно до довідки про тимчасову втрату працездатності від 01.03.2021 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 10.08.2020 року по 04.09.2020 року, що становить 26 днів. Враховуючи вищенаведене позивачу належне страхове відшкодування в сумі 4093 грн. 20 коп.. Дана сума відповідачем невиплачена повністю. Відповідачем відшкодовано моральну шкоду на суму 1084 грн. 37 коп., чим порушено права позивача, що виражається у недоотриманні 1 397 грн. 23 коп. Відповідно до ч. 3 ст. 1193 ЦК України зазначено, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Частина 1 статті 1195 передбачає - фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Враховуючи вищенаведене, відповідач незаконно зменшив страхові відшкодування, пов`язані із витратами на лікування та тимчасової втрати працездатності Окрім того представник позивача просить стягнути із відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу що становить 4400 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.

У надісланому на адресу суду відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні вказаного позову та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають до задоволення у зв`язку із їх необґрунтованістю та безпідставністю. Так, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 31.12.2020 року (ЄРДР № 12020210120000303 від 11.08.2020 року), в дорожньо-транспортній пригоді водій ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, які перебуваються у причинному зв`язку із спричиненням потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, не порушила, тому в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно з вищезазначеною постановою, позивач рухався по дорозі та перебував в стані алкогольного сп`яніння. Пішоходом не дотримано п.п. 4.7, 4.14 а) та б) ПДР України. Згідно з п.п. 4.7 Правил дорожнього руху пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. Відповідно до п. 4.14 Правил дорожнього руху, пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід. Позивач перебував у нетверезому стані, він знехтував правилами безпеки руху та в його діях є груба необережність. А відтак ПрАТ «СК» Еталон» законно зменшило розмір страхового відшкодування на підставі ст. 1193 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.08.2021 відкрито провадження по справі.

02.09.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

07.09.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

28.09.2021 представником позивача продано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 05.10.2021 вказане клопотання задоволеною.

Ухвалою суду від 01.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській про закриття кримінального провадження від 31 грудня 2021 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210120000303 від 11.08.2020 закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. У постанові вказано, що в дорожньо-транспортній пригоді водій ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, які перебуваються у причинному зв`язку із спричиненням потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, не порушила, тому в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Кременецькій РКЛ де йому надавалась медична допомога та проводились хірургічні втручання, на лікування ним були витраченні кошти в сумі 45 538 грн. 74 коп., що стверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 2813 від 04.09.2020 та копіями квитанцій.

Згідно довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді від 01.03.2021, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у загально хірургічному відділенні КНП «Кременецька опорна лікарня» з 10.08.2020 по 04.09.2020.

Із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 11.11.2020, представником ОСОБА_1 – ОСОБА_3 направлено повідомлення СК «Еталон» про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 10.08.2021 о 21 год 48 хв на автодорозі Доманове (на м. Брест) – Ковель – Чернівці – Тереблече (на м. Бухарест), в якій автомобіль марки «DAEWOO Nexia», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Згідно заяв ОСОБА_1 від 11.11.2020, представником Амальського Мелехом Д.О. направлено заяви на адресу ПАТ «СК» Еталон» про виплату: страхового відшкодування пов`язаного із витратами на лікування в сумі 45538,74 грн.; страхового відшкодування пов`язаного із тимчасовою втратою працездатності в сумі 4093,20 грн. та страхового відшкодування пов`язаного із моральною шкодою в сумі 2481,60 грн..

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно вимог п. 23.1 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Статтею 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною третьою ст.1193 ЦК України передбачено, що вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та у разі відшкодування витрат на поховання.

Відповідно до ч. 1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 р. у справі № 755/18006/15-ц, що має враховуватись судом згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.

Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Такі правові висновки, що враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, містяться у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 345/3335/17, у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 445/370/19.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що пішохід ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знехтував правила безпеки руху та в його діях є груба необережність. При цьому інформація щодо наявності умислу потерпілого чи непереборної сили у настанні дорожньо-транспортної пригоди в постанові про закриття кримінального провадження відсутня.

Сторонами не оспорюється та обставина, що виплата страхового відшкодування відбулася із зменшенням суми загальної страхової виплати, передбаченої ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень ст. 1193 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 23 853 грн. 74 коп. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на лікування, 4 093 грн. 20 коп. страхового відшкодування пов`язаного із тимчасовою втратою працездатності та 1 397 грн. 23 коп. моральної шкоди

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Із врахуванням наведеного суд вважає, що із відповідача слід стягнути на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4400 грн.. Окрім того, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 1167, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 23, 24, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст..ст. ст. ст. 10, 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ідентифікаційний код юридичної особи - 20080515) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 23 853 (двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят три) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на лікування, 4 093 (чотири тисячі дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок страхового відшкодування пов`язаного із тимчасовою втратою працездатності та 1 397 (тисячу триста дев`яносто сім) гривень 23 (двадцять три) копійки моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (ідентифікаційний код юридичної особи - 20080515) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по справі у розмірі 4 400 (чотири тисячі чотириста) гривень та на корись держави судовий збір по справі в розмірі 908 (дев"ятсот вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає с. Жолоби Кременецького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 33-Б м. Київ. Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 20080515.

Повне судове рішення складено 14.12.2021.

Головуючий: