Ухвала суду № 101891402, 13.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 грудня 2021 року м. Київ№ 640/6929/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Орла Юрії Сергіївни,

Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів

Політична партія «Сила і Честь»

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Орла Юлії Сергіївни (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України Орли Юлії Сергіївни щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей про політичну партію «Сила і Честь», а саме: внесення змін до відомостей про політичну партію «Силі і Честь» від 03 серпня 2020 року №1070101050012040381 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», а саме щодо змін до Статуту політичної партії «Сила і Честь» інші зміни та від 03 серпня 2020 року №10701070013040381 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу2, а саме - зміна членів керівного органу або відомостей про таких осіб, зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

- зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про скасування реєстраційних дій щодо політичної партії «Сила і Честь» від 03 серпня 2020 року №1070101050012040381 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», а саме щодо змін до Статуту політичної партії «Сила і Честь» інші зміни та від 03 серпня 2020 року №10701070013040381 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна членів керівного органу або відомостей про таких осіб, зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 03 серпня 2020 року відповідачем 1 прийнято рішення щодо державної реєстрації змін до відомостей про Політичну партію «Сила і Честь» та внесено записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну Статуту, складу Політради, складу підписантів, адреси місця знаходження Політичної партії, а саме проведено оскаржувані позивачем реєстраційні дії.

На переконання позивача, такі діє відповідача 1 є протиправними з огляду на таке.

09 липня 2020 року позивач був членом вказаної вище політичної партії та являвся першим заступником Голови цієї партії.

Того ж дня у селі Музичі Києво-Святошинського району Київської області в приміщенні ресторану «Музичанська слобідка» відбувся 9-ий позачерговий З`їзд Політичної партії, порядком денним якого було, у тому числі, внесення змін до статуту партії; припинення повноважень першого заступника, заступників Голови, чинного складу Політради та Контрольно-ревізійної комісії політичної партії; зміна місцезнаходження партії; участь партії у чергових місцевих виборах; уповноваження на підписання протоколу 9-го позачергового З`їзду Політичної партії «Сила і Честь», визнання осіб, які мають право представляти партію для здійснення реєстраційних дій.

Як вказує позивач, його, як першого заступника Голови, члена Політради та частину інших членів Політради, запрошено на з`їзд не було, через що участі у ньому не приймав та в порушення статті 5.5. Статуту був позбавлений можливості звітувати про проведену роботу у займаній посаді, також бути обраним у нові керівні органи Політичної партії «Сила і Честь».

На переконання позивача, відповідачем 1 при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій було порушено вимоги статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема, не перевірено пакету документів, поданих на державну реєстрацію.

Також, позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що формування нової політичної партії «Сила і Честь» і обрання нового складу Контрольно-ревізійної комісії відбулось з порушенням Статуту партії, а саме, з порушенням пунктів 5.5., 5.6., 5.10., 5.14 Статуту в редакції від 28 червня 2018 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що документи партії, подані для державної реєстрації змін до відомостей про Партію, було оформлено відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», тому, у зв`язку з відсутністю підстав для зупинення розгляду документів та/або відмови в державній реєстрації змін до відомостей про Партію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, було проведено оскаржувані позивачем реєстраційні дій та державним реєстратором прийнято відповідні рішення.

Більш того, представник відповідача 2 наголосив на тому, що посилання позивача на невідповідність поданих державному реєстратору документів статуту Партії у редакції, чинній до 09 липня 2020 року, не можуть братись до уваги, оскільки неправомірність прийнятих Партією рішень не є предметом даного спору.

На підставі викладеного, представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача подав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій послався на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві.

Представником відповідача 2 електронною поштою подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, які судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що станом на день їй подання вже функціонував сервіс «Електронний Суд», а тому, надсилання процесуальних документів до Окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання саме сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, а не електронною поштою.

Представник третьої особи у письмових поясненнях на позовну заяву послався на те, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсності, є надуманими та не відносяться до предмета дослідження в порядку адміністративного судочинства.

Більш того, представник третьої особи зазначив, що звільнення позивача від обов`язків першого заступника Голови партії відбулось з дотриманням вимог законодавства, а його права жодним чином порушені не були.

Також, представник третьої особи зазначив про законність обрання складу Політради, Контрольно-ревізійної комісії, Першого заступника та Заступників Голови партії, законність положень нової редакції Статуту та законність дій державного реєстратора.

Представником позивача подано відповідь на письмові пояснення третьої особи, в яких останній послався на ті ж самі обставини, що були викладені у позовній заяві.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та зобов`язано Міністерство юстиції України у п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, подати через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи юридичної особи політичної партії «Сила і честь», зокрема, в частині документів, що стали підставою для прийняття щодо державної реєстрації внесення змін до відомостей про політичну партію «Сила і Честь від 03 серпня 2020 року №1070101050012040381 та від 03 серпня 2020 року №10701070013040381.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів залучено Політичну партію «Сила і Честь».

07 червня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі, у зв`язку з неналежністю її розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

В обгрунтування поданого клопотання представник третьої особи послався на те, що позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що державний реєстратор порушила вимоги пунктів 5, 6 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки, на думку позивача, подані для державної реєстрації документи суперечать засадам діяльності політичної партії та містять недемократичні норми.

Також, представник третьої особи у своєму клопотанні зазначив, що позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги послався й на те, що на його думку рішеннями 9-го позачергового З`їзду Політичної партії від 09 липня 2020 року неправомірно припинено повноваження діючого складу та обрано новий склад Контрольно-Ревізійної комісії, політради партії, а також достроково припинено його повноваження, як першого заступника Голови партії.

Тобто, на переконання представника третьої особи, позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на правову позицію з цього питання Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23 березня 2021 року у справі №751/3540/20.

Розглянувши клопотання представника третьої особи, подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 03 серпня 2020 року державним реєстратором на підставі поданих 17 липня 2020 року разом з пакетом документів заяв про державну реєстрацію внесено зміни до відомостей про політичну партію «Силі і Честь» №1070101050012040381 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», а саме зміни до Статуту політичної партії «Сила і Честь» інші зміни та зміни щодо членів керівного органу або відомостей про таких осіб, зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо №10701070013040381 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу.

В матеріалах реєстраційної справи містяться документи, які були додані до заяв про державну реєстрацію, а також правовий висновок щодо відповідності вимогам Конституції та законів України документів, поданих для державної реєстрації змін до відомостей про Політичну партію «Силі і Честь», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 липня 2020 року, затвердженого Заступником Міністра з питань державної реєстрації 03 серпня 2020 року.

Позивач, як було встановлено судом та не спростовано матеріалами справи, до 09 липня 2020 року був членом партії та Першим заступником Голови цієї політичної партії.

Звертаючись до адміністративного суду з цією позовною заявою, позивач обгрунтовував свої доводи тим, що державним реєстратором порушено вимог пунктів 5, 6 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», через те, що, як вважає позивач, подані для державної реєстрації документи суперечать засадам діяльності політичної партії та містять недемократичні норми. Також, позивач посилався на те, що на його думку рішеннями 9-го позачергового З`їзду Політичної партії від 09 липня 2020 року неправомірно припинено повноваження діючого складу та обрано новий склад Контрольно-Ревізійної комісії, політради партії, а також достроково припинено його повноваження, як першого заступника Голови партії.

У частині першій статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2365-ІІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)) закріплено право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина 1 статті 3 Закону № 2365-ІІІ).

Частиною 3 статті 4 Закону № 2365-III передбачено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

У статті 8 Закону № 2365-ІІІ вказано, що політичні партії повинні мати статут, а також закріплено перелік відомостей, які має містити статут політичної партії.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону №2365-ІІІ Реєстрація політичних партій, їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", після перевірки поданих матеріалів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому слід зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Тобто, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18) та Верховного Суду у постановах від 02 квітня 2020 року у справі № 806/5233/15, від 02 квітня 2020 року у справі № 806/5233/15, від 10 квітня 2020 року у справі № 806/1186/15, від 24 червня 2020 року у справі № 806/5244/15, від 29 липня 2020 року у справі № 806/5231/15, від 24 червня 2020 року у справі № 806/5244/15 та від 22 липня 2021 року у справі №826/3709/17.

Суд зазначає, що спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Політичної партії «Силі і Честь», не мав публічно-правових відносин саме з позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом фактичних обставин, позивач оскаржує реєстраційні дії не з підстав дотримання відповідачами процедурних питань їх прийняття, а з підстав захисту його прав, як члена та Першого заступника Голови Політичної партії.

Оскаржувані записи про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав третьої особи, проте, на думку позивача, вплинули на його права як цієї партії члена.

Позивач у цій справі оскаржує реєстраційні дії з метою захисту його прав та у зв`язку з незгодою з прийнятими на З`їзді партії рішеннями.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Між тим, слід зазначити, що статтею 12 Закону № 2365-III визначено, що політичні партії мають право:1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України; 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України; 3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України; 4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону; 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Згідно зі статтею 18 Закону №2365-III державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; 2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; 3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності; 4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

У статті 21 Закону № 2365-III закріплено, що в судовому порядку може бути заборонено політичну партію. У частині першій цієї статті вказано, що за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, політична партія може бути заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо її створення і діяльності, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Інших випадків та суб`єктів оскарження діяльності політичної партії, в тому числі з питань її внутрішньопартійної діяльності, Закон № 2365-III не визначає.

Згідно з пункту 1 Статуту Політична партія "Сила і Честь" - є ідейно-політичною партією парламентського типу, що діє на всій території України відповідно до Конституції України, законодавства України, цього Статуту та Програми Партії.

Діяльність партії відбувається на засадах добровільності, колективності, керівництва, рівноправності усіх її членів, самоврядування та на основі спільності інтересів громадян України, дотримання внутрішньопартійної демократії, гласності, взаємоповаги її членів, об`єднаних у межах даної Партії.

Таким чином, політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій. При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать.

Крім того, питання щодо створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з`їздів, програми з`їздів відносяться до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії.

Отже, суд дійшов висновку, що цей спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до Закону № 2365-ІІІ, Статуту ПП віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.03.2021 справа №761/3540/20.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п`ятого статті 248-3 ЦПК України та за конституційними зверненнями щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 ЦПК України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) вказано, що частиною другою статті 8 Закону № 4572-VI визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону № 2365-III. Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону № 4572-VI).

Конституційний Суд України роз`яснив, що внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.

У разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.

Оскаржуючи рішення відповідача 1, позивач фактично вказує лише на порушення Політичною партією "Честь і Сила" вимог, передбачених Статутом партії, що є її виключною компетенцією та правом вільно, в межах закону та статуту, виконувати свої цілі, мету та завдання.

Таким чином, оскільки оскаржувані рішення належать до внутрішньо організаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом № 2365-III випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, у тому числі й стосовно дотримання ними вимог їх статуту, то заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника третьої особи та закриття провадження у справі.

Також, частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись частиною 2 статті 19, статтею 32, пунктом 1 частини 1 статті 238, статтями 239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Політичної Партії «Силі і Честь» про закриття провадження у справі - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №640/6929/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Орла Юлії Сергіївни, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Політична Партія «Сила і Честь» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

4. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в сумі 1816,00 грн (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок), який сплачений на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - УК у Печерс. р-ні/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, згідно квитанції №0.0.2074780689.1 від 02 квітня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник