Рішення № 101891397, 13.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Київ № 640/31880/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС (далі по тексту - позивач), адреса: 08711, Київська область, смт Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, адреса для листування: 08720, Київська область, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 1 до Державної аудиторської служби України (далі по тексту - відповідач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України щодо закупівлі: Конструкційні матеріали (Бетон) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-27-005032-a), оприлюднений в системі електронних закупівель «Прозорро» 30 листопада 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем проведено моніторинг щодо закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач вказує, що не погоджується з висновками відповідача з огляду на те, що під час оголошення процедури закупівлі UA-2020-08-27-005032-а позивачем було дотримано усі вимоги чинного законодавства та у тендерній документації зазначені всі підстави для відхилення тендерної пропозиції, тобто, виконано вимоги пунктів 5,6 та 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача послався на те, що під час здійснення моніторингу закупівлі відповідач виявив порушення з боку позивача, зокрема, що тендерна документація не містить такої вимоги, як підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, зазначених в пунктах 5, 6 та 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» для переможця закупівлі.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому послався на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить конкретного переліку документів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, встановлених статтею 17 цього Закону, а також не зобов`язує замовника відхиляти тендерні пропозиції переможців, які їх не надали.

Більш того, представник позивача послався на те, що в частині 1 розділу ІІІ тендерної документації зазначено про необхідність подання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та визначено спосіб їх подання, а у додатку №4 до тендерної документації викладено форму довідки про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції, тому, на переконання представника позивача, позивачем, як замовником виконано всі вимоги чинного законодавства при проведенні процедури закупівлі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 06 листопада 2020 року №308 «Про початок моніторингу закупівель» Держаудитслужбою розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, до якого у тому числі включено закупівлю за № UA-2020-08-27-005032-а (порядковий №8 додатку до наказу), замовником якої є позивач у даній справі.

Предметом закупівлі було «Конструкційні матеріали (Бетон)» (код ДК 021:2015 44110000-4, очікуваною вартістю закупівлі - 238 000, 00 UAH, вид тендерного забезпечення.

Вказане оголошення про проведення відкритих торгів було оприлюднено на веб-порталі Prozorro 27 серпня 2020 року (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-27-005032-a)

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі Держаудитслужбою складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 30 листопада 2020 року № 1107, який затверджено заступником Голови Держаудитслужби Шкуропатом О.Г. та оприлюднено в електронній системі закупівель 30 листопада 2020 року.

Підставою для проведення моніторингу стала інформація отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначено, що дата закінчення моніторингу: 27 листопада 2020 року. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - Замовник) на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 27.08.2020 № 1030, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «СТУГНАБУД» (далі - ТОВ «СТУГНАБУД») та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), протокол розгляду тендерних пропозицій від 05.10.2020, повідомлення про намір укласти договір від 16.10.2020, договір про закупівлю від 27.10.2020 № 12/68. За результатами моніторингу установлено, що Замовник у тендерній документації не установив до переможця торгів вимогу щодо надання документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 5, 6 та 12 частини першої статті 17 Закону, чим порушив вимоги частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону.

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій ТОВ «СТУГНАБУД» та ФОП ОСОБА_1 , своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. (пункт 3 констатуючої частини Висновку).

Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі по тексту - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту - Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини 3 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина 4 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі по тексту - Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII), зокрема, у пункті 2 зазначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Щодо порушення позивачем частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII, суд виходить з наступного.

Так, у висновку №1107 зазначено, що За результатами моніторингу установлено, що Замовник у тендерній документації не установив до переможця торгів вимогу щодо надання документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 5, 6 та 12 частини першої статті 17 Закону, чим порушив вимоги частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону.

У своїх запереченнях на цей висновок відповідача, позивач зазначив, що «у частині першій розділу ІІІ тендерної документації на закупівлю: Конструкційні матеріали (Бетон) (надалі - ТД) зазначено: Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність, визначених у статті 17 Закону, шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель:

а) довідку про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції, складену переможцем процедури закупівлі відповідно до додатку №4 до Тендерної документації;

б) оригінал або копія довідки, про наявність/відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)/платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, дійсної станом на дату надання її переможцем процедури закупівлі замовнику, виданої органом фіскальної служби.

У додатку №4 до тендерної документації викладено форму довідки про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції. Наданням цього документа переможець підтверджує відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі у пунктах 5, 6 та 12 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, вимоги частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону замовником не порушені.»

Частиною 3 статті 17 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

У відповідності до пунктів 5, 6 та 12 частини 1 цієї ж статті Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

- фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.

Так, у пункті 5 «Кваліфікаційні критерії до Учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу ІІІ Тендерної пропозиції зазначено: Замовник установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. Перелік документального підтвердження інформації про відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям зазначається замовником у Додатку № 5 до Тендерної документації.

Замовник приймає рішення про відмову Учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію Учасника у випадках, зазначених у частині першій статті 17 Закону.

Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій статті 17 Закону, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі в процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у статті 17 Закону, шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель:

а) довідку про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції, складену переможцем процедури закупівлі відповідно до Додатку № 4 до Тендерної документації;

б) оригінал або копія довідки, про наявність/відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)/платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, дійсної станом на дату надання її переможцем процедури закупівлі замовнику, виданої органом фіскальної служби»

з додатку 6 до тендерної документації «Вимоги до банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції» позивача, як замовника, вбачається, що позивачем у вказаному додатку зазначена інформація про умови надання забезпечення тендерної пропозиції, у тому числі наведена примірна форма банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції, також у додатку 6.1 тендерної документації зазначені вимоги, яким має відповідати банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції.»

При цьому, в Додатку №4 до Тендерної документації викладено форму довідки про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції, яка, як зазначено у цьому Додатку, подається переможцем процедури закупівлі.

Крім того, судом встановлено, що переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Стугнабуд», яке, в свою чергу, як вбачається з сайту Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-27-005032-a 27 вересня 2020 року разом з тендерною пропозицією було подано довідку №87 від 07 вересня 2020 року щодо відсутності підстав для відмови Учаснику в участі у процедурі закупівлі. Вказана довідка була підписана директором товариства Куст В.І.

Суд звертає увагу, що стаття 17 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII визначає обов`язок Замовника процедури закупівлі в частині прийняття рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язує його відхилити тендерну пропозицію учасника, в разі якщо фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми, проте, Закон чітко не встановлює обов`язку учасника процедури закупівлі надавати саме відповідні документи на підтвердження цих обставин, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку про те, що довідки учасника процедури закупівлі про відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII є достатньо для Замовника при проведенні відкритих торгів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при оголошенні процедури закупівлі, проведенні відкритих торгів та визначенні переможця цієї процедури, не було порушено вимог частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII.

Більш того, суд зазначає, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19 та від 21 січня 2021 року у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Зважаючи на те, що спірний висновок не містить конкретних приписів, які є обов`язковими до виконання підконтрольного суб`єкту, що порушує вимоги, встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про протиправність висновку й в частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-08-27-005032-а від 30 листопада 2020 року №1107.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС (08711, Київська область, смт Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник