Ухвала суду № 101891034, 07.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 грудня 2021 року м. Київ№ 640/29000/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Васильєвої Ю.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Лесечка О.М.

представника відповідача 1: Пономар О.В.

відповідача 2: Бойка М.С.

представника відповідача 3: Наєва Д.С.

розглянувши матеріали адміністративної справи та клопотання представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

Державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойчука Михайла Олександровича,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач-1), державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойчука Михайла Олександровича (далі по тексту - відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-3) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/29000/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

22.11.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшло клопотання представника відповідача-1 про закриття провадження в адміністративній справі № 640/29000/21.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що позивач оскаржує дії державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах судового провадження цивільного позову, а тому такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, а саме Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

29.11.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшла відповідь позивача на клопотання відповідача-1 про закриття провадження в адміністративній справі, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами та аргументами відповідача-1, оскільки ним оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень, пов`язані із здійсненням владно-управлінських функцій з одночасним висуванням вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, отриманої позивачем під час вчинення таких дій відповідачами.

У судовому засіданні 07.12.2021 представники відповідача-1 та відповідача - 2 підтримали заявлене клопотання.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 з підстав, зазначених у відповіді позивача на клопотання.

Вирішуючи по суті клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Виходячи з системного тлумачення наведених правових положень вбачається, що якщо закон встановляє інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойчука М.О. щодо ненаправлення постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України протиправними у виконавчому провадженні № 45098160, відкритого за виконавчим листом від 22 вересня 2014 року №686/7707/14-ц, виданим Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області. Позивачем також заявлено похідні вимоги про відшкодування завданої такими діями матеріальної та моральної шкоди.

У свою чергу, виконавчий лист від 22 вересня 2014 року №686/7707/14-ц виданий Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на примусове виконання рішення від 29 липня 2014 року, залишеного в силі ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 09.09.2014 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у межах якого частково задоволено цивільний позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1600 грн, починаючи з 17 квітня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відтак, ОСОБА_1 є божником в межах виконавчого провадження №45098160, тобто його стороною.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Розділом VI ЦПК України регламентовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 431 ЦПК України).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень, зокрема, в цивільних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відтак, право на оскарження та безпосередній порядок розгляду таких справ, й постановлення за результатом розгляду останніх, відповідних рішень, пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства та його примусовим виконанням.

Наявність у ЦПК України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.

З урахуванням зазначеного вище, зважаючи на те, що виконавчий лист було видано в цивільній справі №686/7707/14-ц за наслідками розгляду цивільного позову ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах судового провадження цивільного позову, суд дійшов висновку, що такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 1 ст. 239 КАС України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою ( п. 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

У постанові від 22.03.2018 в адміністративній справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З урахуванням встановлених обставин справи та зважаючи на приписи чинного законодавства, за висновком суду, в межах спірних правовідносин для позивача встановлений інший порядок судового оскарження спірної бездіяльності державного виконавця, а, відтак, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення клопотання представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та закриття провадження в адміністративній справі № 640/29000/21.

Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що провадження в адміністративній справі №640/29000/21 закрито з підстав, визначених п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, тобто не у зв`язку із відмовою позивача від позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

Як встановлено із наявного у матеріалах справи платіжного доручення від № 20 від 07 жовтня 2021 року та платіжного доручення №1Н8Т5612М від 23 жовтня 2021 року позивачем при зверненні до суду було сплачено 3028, 34 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 3028, 34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 166, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закриття провадження в адміністративній справі № 640/29000/21 - задовольнити.

2. Закрити провадження в адміністративній справі № 640/29000/21.

3. Копію ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати сторонам.

4. Роз`яснити учасникам судового розгляду, що цей спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

5. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у розмірі 3028, 34 грн. згідно з платіжними дорученнями №20 від 07 жовтня 2021 року та №1Н8Т5612М від 23 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 09 грудня 2021 року.

Суддя Є.В. Аблов