Ухвала суду № 101890443, 12.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.12.2021

Справа № 937/12111/21

Провадження 1-кс/937/3286/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Ковальової Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бєгушевої Л.В.,

прокурора – Дем`янчук Ю.Є.,

слідчого – Євтушенка А.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – адвоката Рудь Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання заступника начальника СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Євтушенка Андрія Сергійовича, погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Юлією Євгенівною, у межах кримінального провадження № 12021082140001962, від 10 грудня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Запоріжжя Веселівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, особі без постійного джерела доходів, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20 жовтня 2016 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік 6 місяців. 22 лютого 2018 року вирок переглянуто, скасовано випробування, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки;

- 07 березня 2018 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 71, ст. 72 КК України, частково приєднано покарання за вироком Веселівського районного суду від 20 жовтня 2016 року, призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 27 квітня 2018 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Веселовського районного суду від 07 березня 2018 року та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, звільнений 21.07.2020 з Біленьківської виправної колонії Запорізької області (№99), умовно-достроково, не відбута частина покарання 1 рік 16 днів;

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ухвалила:

12 грудня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання заступника начальника СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Євтушенка Андрія Сергійовича, погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Юлією Євгенівною, у межах кримінального провадження № 12021082140001962, від 10 грудня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 10.12.2021, приблизно о 15 годині 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, будучи особою, раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 КК України, судимості за вчинення яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, керуючись корисливим мотивом, шляхом замкнення стартеру автомобіля Mercedes-Benz 308D в кузові жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 82800 гривень, який належить право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , та який фактично перебуває у власності ОСОБА_3 запустив його двигун, після чого, сів за кермо вказаного автомобіля та залишив на ньому місце події, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим, заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021082140001962, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

10 грудня 2021 року, о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

11 грудня 2021 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Підозра, повідомлена ОСОБА_1 , обґрунтована та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

-Оглядом місця події – території домоволодіння АДРЕСА_2 ;

-Показаннями потерпілого ОСОБА_3

-Показаннями свідка ОСОБА_4 ;

-Пред`явленням підозрюваного Носулька для впізнання свідкові ОСОБА_5 за фотознімками;

-Показаннями свідка ОСОБА_6 ;

-Пред`явленням підозрюваного Носулька для впізнання свідкові ОСОБА_7 за фотознімками;

-Протоколом огляду місця події – території домоволодіння АДРЕСА_3 ;

-Речовим доказом – автомобілем Mercedes-Benz 308D в кузові жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ;

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, не має достатньо стійких соціальних зв`язків, не проживає за місцем реєстрації, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 є особою, раніше неодноразово судимою за вчинення умисних злочинів проти власності, нове кримінальне правопорушення вчинив з корисливих мотивів, що, з урахуванням відсутності у підозрюваного постійного джерела доходів, дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 , не маючи достатніх засобів для існування, може вчинити нове кримінальне правопорушення з метою збагачення, вчинить нове кримінальне правопорушення.

Таким чином, вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Оскільки підозрюваний не має достатньо стійких соціальних зв`язків, вважаю, що даний запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;

- запобіжний захід у вигляді застави, з урахуванням відсутності у підозрюваного будь-яких джерел постійного доходу, унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Викладене свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рудь Д.С. в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки він визнає вину у інкримінованому йому злочині, має постійне місце проживання.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що останні півтора місяці ОСОБА_1 проживав у будинку, що належить потерпілому за адресою: АДРЕСА_2 та працював у нього на автобусі. Вважає, що злочин ОСОБА_1 вчинив, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, він гарний робітник, тому не наполягає на тому, щоб його брали під варту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, допитавши потерпілого, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років,.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи особою, раніше неодноразово судимою за вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинені кримінальні правопорушення, зметою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, підозрюваний вчинив злочин відносно потерпілого ОСОБА_3 , у якого він працював, тому йому відоме його місце проживання, а тому є ризик того, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Вказане дає підстави вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Більш того, суд звертає увагу, що підозрюваний просить обрати більш м`який запобіжний захід-цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 , зазначаючи, що цей будинок є його власністю. При цьому, сторона захисту не надала суду докази ані знаходження даного будинку у власності підозрюваного, ані реєстрації, ані проживання його за цією адресою. Разом з тим, у довідці про звільнення підозрюваного з місць позбавлення волі від 09.09.2019 вказано іншу адресу.

Дані обставини, на думку суду, унеможливлюють обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою без виникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45 400(сорока п`яти тисяч чотирьохста) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки; прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Євтушенка Андрія Сергійовича, погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Юлією Євгенівною, у межах кримінального провадження № 12021082140001962, від 10 грудня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 16 години 00 хвилин 10 грудня 2021 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 16 години 00 хвилин 08 лютого 2022 року включно.

Одночасно ОСОБА_1 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700; рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- уникати спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 лютого 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження до відома та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.